ІНСТРУКЦІЯ
для медичного застосування препарату
СТОПТУСИН
(STOPTUSSIN®)
Загальна характеристика:
основні фізико-хімічні властивості: круглі таблетки білого кольору, з борозенкою посередині;
склад Стоптуссин табл. №20: 1 таблетка містить бутамірату дигідрогенцитрату 4,0 мг, гвайфенезину
100,0 мг;
допоміжні речовини: кремнію діоксид безводний, манітол, целюлоза мікрокристалічна, гліцерину трибегенат, магнію стеарат.
Форма випуску. Таблетки.
Фармакотерапевтична група. Засоби, що застосовуються при кашлі і застудних захворюваннях. Код АТС R05F B02.
Фармакологічні властивості. Фармакодинаміка. Комбінований препарат з протикашльовою, муколітичною та відхаркувальною дією.
Бутамірату дигідрогенцитрат, який входить до склад Стоптуссин табл. №20у препарату, належить до протикашльових засобів периферичної дії, не спричинює центрального гальмування, не пригнічує дихальний центр, не призводить до залежністі.
Гвайфенезин посилює секрецію бронхіальних залоз, знижує в’язкість мокротиння і сприяє його відходженню.
Фармакокінетика. Бутамірату дигідрогенцитрат після перорального застосування швидко і повністю абсорбується, 98 % зв’язується із плазматичними протеїнами. Внаслідок метаболізму утворюються два метаболіти, які мають протикашльову дію, і більше 90 % їх виводяться нирками; тільки невелика їх частина виділяється з
екскрементами. Метаболіти не виділяються у материнське молоко. Біологічний період напіврозпаду становить приблизно 6 годин.
Гвайфенезин після перорального застосування швидко і легко абсорбується із травного тракту. Незначна його кількість зв’язується з плазматичними протеїнами. Неактивні метаболіти виділяються із сечею. Біологічний період напіврозпаду становить 1 годину.
Показання для застосування. Сухий, подразливий, нападоподібний кашель при інфекційно-запальних захворюваннях верхніх і нижніх дихальних шляхів (фарингітах, ларингітах, трахеїтах, бронхітах, пневмоніях), для заспокоєння кашлю в перед- і післяопераційний період, при астмі, туберкульозі та пневмоконіозі.
Спосіб застосування та дози Стоптуссин табл. №20. Слід дотримуватись дозування залежно від маси тіла пацієнта:
до 50 кг - 4 рази на день по ½ таблетки;
50 – 70 кг - 3 рази на день по 1 таблетці;
70 – 90 кг - 3 рази на день по 1½ таблетки;
більше 90 кг - 4 рази на день по 1½ таблетки
з інтервалом між окремими прийомами 4 – 6 годин. Приймати бажано після їди. Таблетку (або півтаблетки) ковтають цілою, не розжовуючи, запиваючи рідиною (водою, чаєм, фруктовим соком, тощо).
Побічна дія. Рідко препарат може спричиняти нудоту, блювання, пронос, біль у шлунку, запаморочення, головний біль, сонливість, кропив’янку та шкірний висип.
Протипоказання. Алергія на компоненти препарату, міастенія, дитячий вік до 12 років, І триместр вагітності, період лактації.
Передозування. При передозуванні переважають ознаки токсичної дії
гвайфенезину – сонливість, нудота, блювання. Специфічної протиотрути немає. Лікування: промивання шлунка, застосування активованого вугілля, симптоматична терапія.
Особливості застосування. Протягом лікування препаратом не рекомендується вживати алкогольні напої.
Високі дози препарату можуть негативно впливати на діяльність, пов’язану з підвищеною увагою, координацією рухів і швидким прийняттям рішень (наприклад керування транспортними засобами, обслуговування машин, робота на висоті).
Призначати препарат у ІІ і ІІІ триместрах вагітності можна тільки за наявності життєвих показань, коли очікуваний терапевтичний ефект для жінки перевищує потенційний ризик для плода.
Взаємодія з іншими лікарськими засобами. Ефект гвайфенезину посилюється дією літію і магнію. Гвайфенезин посилює аналгетичну дію парацетамолу і ацетилсаліцилової кислоти; посилює гальмівний ефект алкоголю, седативних, снодійних засобів, загальних анестетиків на центральну нервову систему; посилює дію міорелаксантів.
Умови та термін зберігання. Зберігати при температурі до
25°С у сухому, недоступному для дітей місці. Термін придатності – 4 роки.
