Звіт Міністра юстиції України з приводу 100 днів перебування на посаді

20 січня 2006 року
м. Київ

Захист прав людини
через ефективний доступ до правосуддя
та системи юридичних послуг

Звіт
Міністра юстиції України
з приводу 100 днів перебування на посаді

І. Вступ

Повага до демократичних цінностей, верховенство права та захист прав людини є необхідними елементами будь-якої ефективної демократичної системи влади. Вони визначені в основних документах, пов‘язаних з інтегруванням України до Європи, таких як Копенгагенські критерії – перепустка для вступу до Європейського Союзу, План дій „Україна-ЄС”, План дій „Україна-НАТО” та інших.

Підсумовуючи 2005 рік, Президент Віктор Ющенко наголошував на відсутності прогресу в утвердженні верховенства права в країні, вказував на проблеми, пов’язані з корупцією у системі судочинства, публічній адміністрації, невиконанням судових рішень через бюрократичні перешкоди. Президент призначив на посаду Міністра юстиції України Сергія Головатого та уповноважив його забезпечувати здійснення державної політики в напрямі європейської інтеграції України шляхом зміцнення верховенства права та гарантування ефективного захисту прав людини.

Сутність верховенства права втілена у принципах чесності, справедливості, прозорості та відповідальності. Ці принципи лежать в основі відносин „держава-громадянин”, а дотримання прав людини повинно бути головним чинником для кожної дії чиновника.

Завданням Міністра юстиції є створення сучасної європейської системи юстиції шляхом забезпечення доступу до правосуддя, подолання корупції, захисту прав людини та ефективного надання юридичних послуг.

Місія Міністерства: Міністерство юстиції має забезпечувати демократичний розвиток суспільства з метою зміцнення прав і свобод людини через запровадження принципу верховенства права в системі юстиції відповідно до європейських стандартів.

Пріоритетні цілі:

• забезпечення ефективного доступу громадян до правосуддя;
• захист прав людини шляхом надання ефективних юридичних послуг у прозорий та відповідальний спосіб;
• врахування громадської думки у системі органів юстиції;
• запобігання та протидія корупції.

Основна функція: Міністерство має бути гарантом того, що система юстиції функціонуватиме для забезпечення захисту прав людини через дієвий та ефективний доступ до правосуддя, зокрема, й шляхом якісного надання послуг в системі юстиції.

В Міністерстві юстиції існують ті самі проблеми, які притаманні всім центральним органам виконавчої влади, а також проблеми, які пов‘язані з здійсненням функціональних повноважень Міністерства, а саме:

• корупція в системі юстиції;
• непрозорість під час ухвалення рішень;
• безвідповідальність за прийняття рішень;
• неякісне надання юридичних послуг громадянам.

Слід також констатувати, що на даний час:

• функціонує неефективна та корумпована судова система;
• не реформовано інститут адвокатури відповідно до європейських стандартів;
• не реформовано прокуратуру та інші правоохоронні органи;
• функцію слідства інституційно та процесуально не приведено у відповідність до європейських стандартів;
• не реформовано кримінальне судочинство з огляду на забезпечення захисту прав обвинувачених;
• неефективно виконуються судові рішення;
• є низькою якість нотаріальних послуг;
• повною мірою не забезпечується доступ громадян до ефективної правової допомоги;
• не забезпечується належним чином доступ населення до інформації стосовно реєстраційних процедур, доступ до законів та основних офіційних документів;
• захист прав власності здійснюється неефективно;
• система юридичної освіти залишається радянською.

Всі ці проблеми, що унеможливлюють здійснення захисту прав людини через ефективний доступ до правосуддя, не тільки ставлять перепони для реалізації прав людини та уповільнюють демократичний розвиток українського суспільства, а й заважають процесу євроінтеграції України до Європейської Спільноти, оскільки європейська пріоритетність гарантованих прав людини є беззаперечною.

Сергій Головатий був призначений Міністром юстиції наступного дня після схвалення Парламентською Асамблеєю Ради Європи (ПАРЄ) моніторингового звіту щодо виконання Україною її обов’язків та зобов’язань перед Радою Європи¹.

5 жовтня 2005 року ПАРЄ у своїй Резолюції №1466 (2005) вирішила продовжувати моніторинг виконання обов’язків і зобов’язань Україною та повернутись до питання оцінки після виборів у березні 2006 року. При цьому ПАРЄ було сформульовано більше 30 конкретних пропозицій, необхідних, на думку Парламентської Асамблеї, для пришвидшення реформ, які перетворять Україну на стабільну та заможну європейську демократію, що керується верховенством права та забезпечує захист прав і свобод людини.

Ці рекомендації стали своєрідним путівником та настановою новопризначеному Міністрові. Максимальне наближення України до стандартів Ради Європи, що, зокрема, матиме наслідком припинення процедури моніторингу щодо України та перехід до т.зв. пост-моніторингового діалогу, є однією з стратегічних цілей Міністра.

Це дозволить також досягнути відповідності першому Копенгагенському критерію членства в Європейському Союзі - досягнення стабільності інституцій, що гарантують демократію, верховенство права, права людини та захист прав меншин. Відповідність політичному критерію є необхідною умовою початку переговорів про надання країні статусу кандидата на вступ до ЄС.

ІІ. Що було зроблено за 100 днів перебування на посаді

1. Виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи

• З метою виконання обов‘язків та зобов‘язань перед Радою Європи було підготовлено проект Плану заходів на виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи. Цей документ, що містить близько 70 конкретних завдань (поділених на конкретні заходи з упровадження), є своєрідною «дорожньою картою» діяльності органів влади України з метою досягнення високих стандартів Ради Європи у сфері демократії, верховенства права та прав людини.
• 26 грудня 2005 року цей проект Плану заходів разом із проектом Указу Президента України про його затвердження було схвалено Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (консультативно-дорадчий орган при Президентові).
• Проект Указу знаходиться на підписі у Президента України. У разі затвердження Президентом, Україна стане першою державою-членом Ради Європи, що схвалила подібний документ.

2. Приведення правової системи України у відповідність до стандартів Ради Європи

За десять років свого членства в Раді Європи Україна спромоглася приєднатись лише до 47 конвенцій Ради Європи з понад 200. Ще 30 конвенцій було лише підписано. За цим показником Україна є 40-ою з поміж 46 членів Ради Європи. При цьому значення має не кількість, а те, що правова система України не відповідає достатньої мірою стандартам Ради Європи у сфері прав людини, закріпленим у багатосторонніх договорах, що укладаються в рамках Ради Європи.

Міністром було значно активізовано процес приєднання України до конвенційної спадщини Ради Європи, а саме:

• під час візиту Міністра до Страсбурга в листопаді 2005 року було підписано чотири конвенції, у тому числі Конвенцію про відмивання, виявлення, вилучення, конфіскацію доходів від злочинної діяльності та про фінансування тероризму;
• під час робочого візиту Міністра юстиції до Страсбурга 22-25 січня 2006 року планується підписати ще сім конвенцій Ради Європи;
• за ініціативою Міністерства Першим віце-прем’єр-міністром України надано доручення профільним міністерствам та відомствам вивчити до 1 лютого 2006 року доцільність приєднання України ще до близько тридцяти договорів Ради Європи;
• було досягнуто прогресу в питанні ратифікації важливих протоколів до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (Європейська Конвенція з прав людини) – Протоколу №12 про заборону дискримінації та Протоколу №14, що передбачає реформування Європейського Суду з прав людини;
• було підготовлено проект нового офіційного перекладу тексту Європейської Конвенції з прав людини та всіх протоколів до неї ²;

Проведено ревізію низки важливих проектів законодавчих актів, у тому числі підготовлених Міністерством, на предмет їхньої відповідності вимогам Ради Європи. Так, на експертизу до Ради Європи було надіслано такі документи:

• проект Кодексу доброчесної поведінки осіб, уповноважених на виконання функцій держави;
• проект Адміністративно-процедурного кодексу;
• проект Закону України «Про нотаріат», що розглядається Верховною Радою України у другому читанні (законопроект №2338);
• проект Закону України «Про захист права особи на досудове провадження, судовий розгляд та виконання рішення суду протягом розумного строку»;
• проект Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ухвалений в першому читанні 20.12.2005.

3. Виконання рішень Європейського Суду з прав людини

Впроваджуються якісно нові підходи до виконання рішень Європейського Суду з прав людини (Суд) в справах проти України, а саме:

• припинено, як хибну, практику оскарження рішень Суду за відсутності тих виняткових обставин, що відповідно до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод можуть бути підставою для прохання направити справу на розгляд Високої Палати Суду;
• прийнято рішення прагнути досягнення мирного врегулювання у справах проти України для зменшення кількості рішень Суду проти України та зменшення обсягу бюджетних коштів, що сплачуються як сатисфакція заявникам;
• уперше запроваджено практику підготовки планів заходів з виконання кожного остаточного рішення Європейського суду з прав людини, де встановлено порушення Європейської Конвенції з прав людини Україною. Такі плани заходів включають як індивідуальні заходи з виконання (виплата присудженої сатисфакції, поновлення провадження тощо), так і загальні (усунення системних дефектів, що стали причиною порушення права особи, наприклад, шляхом підготовки проектів законів або зміни адміністративної практики);
• ініційовано реформування інституту Уповноваженого у справах дотримання Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для приведення його у відповідність до практики інших держав-членів Ради Європи. Так, необхідно усунути конфлікт інтересів, закладений як у назву, так і діяльність Уповноваженого, який виступає своєрідним омбудсменом, але при цьому представляє інтереси держави в Європейському Суді з прав людини за заявами осіб проти України. Пропонується перетворити цей інститут на інститут Державного представника в Європейському Суді з прав людини.

4. Захист конституційних засад функціонування держави

Здійснено низку заходів, спрямованих на захист конституційних засад функціонування держави, а саме:

• послідовно та активно відстоювалася позиція щодо невідкладного розблокування діяльності єдиного органу конституційної юрисдикції – Конституційного Суду України. Функціонування останнього було паралізовано через бездіяльність Верховної Ради, яка, усупереч своєму конституційному обов’язку, не привела до присяги суддів Конституційного Суду, призначених Президентом України та Радою суддів України, а також не призначила суддів з власною квотою. Було обґрунтовано, що перешкоджання приведенню до присяги осіб, призначених на посаду судді Конституційного Суду України, слід кваліфікувати як втручання в діяльність судових органів. Наслідком цього стало те, що впродовж тривалого часу громадян України практично позбавлено можливості скористатися правом на конституційне звернення до Конституційного Суду за захистом своїх конституційних прав і свобод;
• за відсутності функціонуючого Конституційного Суду було обґрунтовано неконституційність рішення Верховної Ради про «відставку» Уряду. Міністерство юстиції дійшло висновку, що Верховна Рада України, приймаючи Постанову від 10 січня 2006 року «Про відставку Прем'єр-міністра України, членів Кабінету Міністрів України», порушила Конституцію України, оскільки не діяла в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, а прийнята нею Постанова – не відповідала Основному Закону;
• був особисто залучений до процесу захисту інтересів Президента України в справі за позовом колишнього Генерального прокурора С.Піскуна. Міністром разом з іншими представниками Президента послідовно доводилась правова позиція щодо застосування Президентом інституту конституційно-політичної відповідальності у випадку зі звільненням Генерального прокурора, що виключає можливість застосування норм трудового законодавства. Інститут конституційно-політичної відповідальності покликаний захистити суспільний інтерес шляхом встановлення особливої процедури зняття з посади особи, яка незадовільно виконувала покладені на неї функції ³;
• 7 грудня 2005 року в Україну повернувся літак АН-124 «Руслан», що понад рік тому був арештований у Бельгії і звільнений 5 грудня в рамках мирного врегулювання тривалої інвестиційної суперечки, в якій був задіяний Лисичанський нафтопереробний завод. Широкий переговорний процес щодо розв'язання цієї суперечки ініціював Президент України Віктор Ющенко. Переговори відбувалися за активної участі Міністерства юстиції і Міністерства промислової політики України, Фонду державного майна із залученням юридичних радників усіх сторін.

5. Національна комісія із зміцнення демократії та утвердження верховенства права

• Національна комісія є постійно діючим консультативно-дорадчим органом при Президентові України, створеним Указом Президента 5 липня 2005 року. Комісію очолює Сергій Головатий. Підготовку рішень Національної комісії та їх попередні розгляд здійснюють три комітети Комісії: з утвердження верховенства права; із зміцнення інститутів демократії; з прав людини та основоположних свобод.
• 26 грудня 2005 року Національною комісією було схвалено висновок щодо дотримання конституційної процедури при внесенні змін до Конституції України шляхом ухвалення Закону України «Про внесення змін до Конституції України» та відповідності положень цього закону загальним засадам Конституції України і європейським стандартам.

У Висновку Національна комісія:

- вказала, що процес розгляду та ухвалення Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції України 1996 року супроводжувався грубим порушенням вимог Розділу XIII Конституції України та процедури розгляду законопроектів, визначеної Регламентом Верховної Ради України;

- визначила положення Закону від 8 грудня 2004 року, які не відповідають принципам Конституції України, покладеним в основу конституційного ладу в Україні, а саме принципам: демократії (стаття 1 Конституції України), народного суверенітету (стаття 5), поділу влади (стаття 6), верховенства права (стаття 8), законності (стаття 19);

- на підставі порівняльного аналізу тексту Закону про внесення змін до Конституції України та документів Ради Європи встановила невідповідність Закону європейським стандартам, зокрема: принципу демократії (у частині запровадження імперативного мандату народного депутата України, а також положень про „коаліцію депутатських фракцій та депутатських груп"); принципу верховенства права (у частині повернення прокуратурі повноважень загального нагляду за додержанням законів та змін щодо контрасигнації актів глави держави);

- констатувала, що Закон України „Про внесення змін до Конституції України" від 8 грудня 2004 року № 2222-IV слід розглядати як actum nullum ab initio [акт, недійсний з моменту виникнення], а тому він не може вважатись складовою чинної Конституції України;

- дійшла висновку, що є всі підстави для звернення до Конституційного Суду України з приводу визнання цього Закону неконституційним.

• Національною комісією завершується підготовка проекту Концепції удосконалення системи судоустрою та забезпечення доступу до справедливого правосуддя, а також проект Рекомендацій щодо здійснення судової реформи у 2006 році.
• Обговорюються також комплексні заходи з реформування системи кримінального судочинства, у тому числі підготовка нового проекту Кримінально-процесуального кодексу України, що відповідатиме принципам верховенства права та захисту прав і свобод людини.
• Іншим пріоритетним питанням є приведення Закону України «Про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин» та офіційного перекладу текст Хартії у відповідність до об'єкта та мети автентичної Хартії – Європейської хартії реґіональних або міноритарних мов.

ІІІ. Стратегія подальшого реформування системи юстиції

Головним завданням системи юстиції є обов‘язок забезпечити права і свободи людини шляхом ефективного надання послуг та забезпечення ефективного доступу до правосуддя, викорінення корупції, забезпечення прозорості під час ухвалення рішень.

Реалізація цього завдання можлива тільки за умов визначення основних сфер, які входять до компетенції Міністерства юстиції, визначення проблем в цих сферах і, відповідно, розробка шляхів ефективного вирішення цих проблем.

Стратегія подальшого реформування системи юстиції відбуватиметься у таких основних сферах:

• судова система;
• система виконання судових рішень;
• адвокатура;
• нотаріат;
• правоохоронні органи;
• ефективна система органів юстиції;
• юридична освіта.

1. Судова система

Реформа судової системи є необхідною для подолання корупції, забезпечення прозорості й ефективного доступу до правосуддя.

Основними проблемами ефективності діяльності судової системи є:

• завантаженість судів та недостатня прозорість їхньої діяльності;
• залежність суддів від голів судів, виконавчої влади;
• невідповідність рівня підготовки суддів;
• недостатнє фінансування судової влади;
• обмежені можливості звернення громадян до Конституційного Суду України;
• неефективність системи виконання судових рішень.

Не менш важливими є проблеми, пов‘язані з адміністративними процедурами в судовій системі. У зв‘язку з цим необхідно:

• передати повноваження призначати голів судів органам суддівського самоврядування;
• обмежити адміністративні повноваження голови суду;
• врегулювати порядок розподілу судових справ та порядок формування колегій суддів з тим, щоб він не залежав від розсуду окремих посадових осіб;
• покласти організаційне забезпечення вищих спеціалізованих судів на Державну судову адміністрацію.

Вкрай важливим є достойне забезпечення суддів. Для вирішення цього питання необхідно:

• визначити законом механізм оплати праці суддів. Винагорода судді не повинна залежати від розсуду виконавчої влади;
• відмовитися від пільг, що необумовлені статусом судді;
• визначити гарантії пенсійного забезпечення та довічного утримання суддів, систему соціального страхування суддів;
• встановити механізм забезпечення суддів житлом, у тому числі на умовах пільгового кредитування;
• забезпечити комп’ютеризацію та інформатизацію судів;
• розробити і почати впроваджувати типові проекти будинків судів, так звані Палаци правосуддя.

З метою протидії корупції в судовій системі запровадити інститут обов‘язкового декларування доходів та нерухомого майна та оприлюднення декларацій суддів та членів їхніх родин за останні десять років.

Необхідно затвердити Концепцію реформування судової системи, а також:

• з метою забезпечення ефективного виконання рішень ухвалити Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»;
• з метою забезпечення доступності звернення громадян до Конституційного Суду внести зміни до Конституції України та Закону України „Про Конституційний Суд України”;
• з метою належного забезпечення дотримання прав людини в кримінальному процесі розробити новий Кримінально-процесуальний кодекс України.

2. Виконання судових рішень

Найуразливішою та найпроблемнішою складовою судової системи є система виконання судових рішень

Постає нагальна потреба у:

• прозорості в системі забезпечення виконання судових рішень з боку Департаменту державної виконавчої служби;
• посиленні контролю Міністра за роботою Департаменту державної виконавчої служби та всієї системи виконання судових рішень з метою викорінення корупції;
• запровадженні системи ефективних заохочень виконавців, що слугуватиме меті повного та своєчасного виконання усіх судових рішень.

Першочерговими заходами для впорядкування наведених проблем будуть такі:

• проведення фінансової перевірки та повного аудиту діяльності в сфері виконання судових рішень за 2004-2005 роки;
• надання оцінки прозорості та ефективності реорганізації виконавчої служби;
• вжиття заходів з викорінення корупції в системі державної виконавчої служби.

3. Адвокатура

Стаття 59 Конституції України гарантувала право кожного на правову допомогу та передбачила, що для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.

Серед основних проблем адвокатури, що потребують негайного вирішення, слід виділити такі:

• відсутність незалежної самоврядної професійної адвокатури, що перешкоджає розвитку адвокатури в Україні;
• поступове законодавче звуження обсягу професійних прав адвокатів та відсутність реальних гарантій адвокатської діяльності;
• несприятлива система оподаткування і як наслідок – існування паралельно з адвокатурою підприємницької юридичної діяльності;
• непрозорий та необ’єктивний механізм набуття права на зайняття адвокатською діяльністю і , як результат, допуск до адвокатури осіб, які не мають належної професійної підготовки та відповідних моральних якостей;
• недосконалий механізм призначення адвоката захисником у кримінальному процесі та мізерна оплата його допомоги з державного бюджету України;
• відсутність джерела достовірної інформації про чисельність та персональний склад осіб, які здійснюють адвокатську діяльність;
• відсутність механізму підвищення кваліфікації адвокатів.

Всі наведені проблеми, що унеможливлюють повноцінну діяльність адвокатури, вирішуються прийняттям нового закону, що сприятиме формуванню і розвитку адвокатури як спеціально уповноваженого недержавного правозахисного інституту, який є складовою частиною громадянського суспільства.

Новий закон дозволить:

• забезпечити реалізацію конституційного права громадян на якісну та доступну правову допомогу;
• належним чином закріпити місце і роль адвокатури у правовій системі України;
• забезпечити механізм реалізації професійних прав адвокатів та гарантій адвокатської діяльності;
• встановити достойну винагороду адвокатів за виконання обов’язків захисника за призначенням;
• відновити престижу адвокатської професії у суспільстві.

4. Нотаріат

Одним з пріоритетів сучасної правової держави є утворення міцної та стабільної системи захисту прав та законних інтересів своїх громадян. Одним із таких правових інститутів державної гарантії прав і свобод людини і громадянина повинен стати професійний нотаріат.

Розвиток системи професійного та відповідального нотаріату є головним елементом розвитку позасудової цивільної юрисдикції та важливим елементом судової реформи.

На даний час існують такі проблеми в системі нотаріату:

• відсутність прозорості у доступі до нотаріальної професії;
• корупція у системі квотування;
• низька якість надання нотаріальних послуг;
• нерівномірна завантаженість нотаріусів;
• наявність колізій в чинному законодавстві щодо здійснення нотаріальних послуг.

Важливим та необхідним для забезпечення ефективного функціонування нотаріату є :

• забезпечення рівних можливостей доступу до нотаріальних послуг усіх верств населення в усіх адміністративно-територіальних одиницях;
• встановлення жорсткого, але разом з цим прозорого механізму допуску до професії нотаріуса;
• утворення єдиної системи нотаріату без поділу на державний та приватний;
• сприяння утворенню єдиної професійної, самоврядної організації нотаріусів та прийняттю кодексу їх професійної етики;
• закріплення чіткого та прозорого механізму нотаріального провадження;
• законодавче закріплення пріоритетності нотаріального законодавства в нотаріальному провадженні;
• забезпечити дієвий контроль з боку Міністерства юстиції за законністю виконання нотаріусами своїх обов’язків, у тому числі через підвищення вимог щодо рівня кваліфікації нотаріусів.

5. Правоохоронні органи

Для забезпечення прав людини з боку правоохоронних органів необхідно:

• реформувати систему органів дізнання та слідства;
• привести прокуратуру, систему органів внутрішніх справ та безпеки у відповідність до принципу верховенства права.

6. Ефективна система органів юстиції

а) загальні заходи, спрямовані на створення ефективної системи органів юстиції

Для забезпечення прозорості та підзвітності всіх органів виконавчої влади необхідно визначити правові засади процесу ухвалення рішень, зокрема:

• розробити та прийняти Адміністративно-процедурний кодекс;
• доопрацювати та ухвалити закони про Кабінет Міністрів, Президента України, центральні органи виконавчої влади, державну службу;
• розробити та ухвалити закон про нормативно-правові акти.

Не менш важливою є і реформа самої системи Міністерства юстиції України

З метою запобігання корупції, забезпечення прозорості, підзвітності а також ефективного надання юридичних послуг громадянам необхідно здійснити перегляд функцій Міністерства юстиції та підпорядкованих органів, що функціонують в його системі, а також регіональних управлінь юстиції.

З метою ефективного вирішення проблем, що виникають у системі юстиції, і з якими стикаються громадяни необхідно запровадити механізми обміну інформацією з користувачами юридичних послуг, що надаються Міністерством та управліннями юстиції, з урахуванням думки громадян, зокрема:

• проведення опитувань та досліджень щодо корупції, якості надання послуг та дотримання принципу верховенства права органами юстиції – управліннями, що надають реєстраційні послуги; управліннями нотаріату тощо;
• забезпечення публікації цих даних та проведення громадських слухань з цього приводу;
• запровадження в Міністерстві інституту омбудсмена, завданнями якого б було –отримання, аналіз та моніторинг скарг та заяв громадян стосовно органів юстиції, і, на підставі такого аналізу, - надання порад та рекомендацій Міністрові юстиції стосовно необхідності змінювати функції чи підходи в роботі управлінь, які забезпечують надання послуг населенню.

б) забезпечення доступу громадян до інформації про діяльність органів виконавчої влади, правоохоронних та судових органів

Наявні проблеми:

• безпідставне утаємничення інформації або ж створення перешкод щодо отримання громадянами повної відкритої інформації про діяльність органів влади, прийняття ними рішень, в тому числі про використання державних коштів;
• недотримання принципу гласності судового процесу;
• недостатній рівень правової обізнаності громадян.

Вирішення наведених проблем можливо здійснити в такий спосіб:

• залучення громадськості до обговорення ключових рішень органів влади та забезпечення доступу до інформації про прийняті рішення;
• забезпечення публічності розгляду судами справ і доступу до судових рішень (присутність зацікавлених громадян та журналістів на засіданнях, обов`язкове опублікування винесених рішень суду);
• забезпечення прозорості у роботі органів, які здійснюють досудове слідство;
• використання публічних заходів за участю ЗМІ та громадськості;
• удосконалення процедури отримання інформації на запити громадян.

в) програма електронного врядування

З метою забезпечення ефективного доступу населення до інформації та якісного отримання юридичних послуг необхідно запровадити електронне врядування в системі юстиції.

г) послуги Міністерства, що пов‘язані з реєстрацією.

Існують проблеми, пов‘язані з ефективністю надання Міністерством реєстраційних послуг, а саме:

• корупція під час здійснення процедур реєстрації;
• ускладнені процедури реєстрації юридичних та фізичних осіб; актів громадянського стану; політичних партій, об‘єднань громадян, релігійних організацій.

Вирішення цих проблем можливо:

• через спрощення реєстраційних процедур шляхом внесення змін до законів України та відомчих актів;
• через розробку та запровадження „Хартії громадян” як одного з антикорупційних інструментів, що містить інформацію про нові процедури та права громадян на отримання належних реєстраційних послуг з боку Міністерства, процедури подання скарг та право громадян на відшкодування шкоди, завданої перевищенням службових повноважень чи бездіяльністю органів юстиції, посадових осіб Міністерства та його структурних підрозділів.

ґ) правова допомога

З метою забезпечення доступу до правосуддя соціально незахищених верств населення слід реформувати систему надання правової допомоги у кримінальних справах та ввести так систему у цивільних і адміністративних справах. Для цього необхідно ухвалити закон про безоплатну правову допомогу.

д) пенітенціарна система

Необхідно перевести пенітенціарну систему під контроль Міністерства юстиції відповідно до зобов‘язань України перед Радою Європи.

З метою забезпечення ефективної діяльності пенітенціарної системи та захисту прав засуджених необхідно:

• запровадити систему незалежного експертного контролю за діяльністю пенітенціарних установ;
• запровадити ефективні реабілітаційні програми для осіб, що відбувають або відбули покарання;
• запровадити відповідно до європейських стандартів навчальні програми для кадрів пенітенціарних установ.

е) ювенальна юстиція

Серед країн Європи Україна посідає одне з перших місць як країна з високим рівнем притягнення неповнолітніх до кримінальної відповідальності.

У зв‘язку з чим необхідно:

• переглянути кримінальне законодавство з метою його гуманізації;
• доопрацювати та ухвалити Концепцію ювенальної юстиції, яку розроблено Верховним Судом України.

є) удосконалення захисту права власності

Міністерство юстиції повинно бути єдиним державним реєстратором усіх прав власності.

Першочерговими завданнями для удосконалення захисту права власності є:

• забезпечення безпеки прав власників, прав кредиторів;
• встановлення пріоритетів у фінансових виплатах.

Цих результатів можна досягти шляхом:

• розробки процедури та встановлення реєстру для реєстрації прав на нерухоме майно;
• внесення змін до Цивільного кодексу України та відміни Господарського кодексу України;
• внесення змін до Закону „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.

ж) запровадження механізму перевірки проектів та чинних законодавчих актів на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод

З 1997 року Україна є стороною Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, відповідно, є частиною національного законодавства. Попри це, впровадження принципів та норм Конвенції в українське законодавство та практику є недостатнім.

Про це свідчить, зокрема, різке зростання кількості рішень контрольного органу з дотримання положень Конвенції – Європейського Суду з прав людини – проти України. Станом на 17 січня 2006 року Судом прийнято 154 рішення (з яких ще не всі набули остаточного), в яких констатовано порушення Україною норм Конвенції (з них 120 – у 2005 році; 12 – у 2006 році).

Отже, з метою забезпечення належного захисту прав і свобод людини слід:

• розробити та впровадити механізм перевірки відповідності проектів законодавчих актів, чинних нормативно-правових актів та адміністративної практики стандартам, закріпленим в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини, що відповідатиме Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи Rec(2004)5 від травня 2004 року;

Це дозволить ухвалювати закони, які відповідатимуть Конвенції, що зменшуватиме ризик порушення норм Конвенції та констатації Європейським Судом з прав людини порушення з боку держави.

Зазначений механізм повинен, зокрема, включати:

• обов’язкове врахування норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод при розробці проектів нормативно-правових актів за аналогією з перевіркою проектів актів на відповідність законодавству Європейського Союзу; для цього слід внести відповідні зміни до Тимчасового реґламенту Кабінету Міністрів та до Положення про Мін’юст;
• перевірку чинного законодавства на відповідність Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод на підставі аналізі практики Європейського Суду з прав людини і не лише на підставі рішень в справах проти України;
• приведення адміністративної та судової практики у відповідність до норм Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод з урахуванням практики Європейського Суду з прав людини.

7. Юридична освіта

Формування правової культури європейського зразка вимагає кардинальних змін у юридичній освіті України, оскільки в її основі лежить доктрина позитивного права, успадкована з радянських часів.

З метою вирішення цієї проблеми слід змінити не так форму як зміст навчальних юридичних програм, а саме:

• в основі навчальних програм усіх авторитетних навчальних юридичних закладів має лежати доктрина природнього права у розумінні західних авторів у сфері теорії права, праці яких повинні увійти в обов‘язковий мінімум навчальних програм;
• з метою зміни парадигми права воно має розглядатися не через доктрину юридичного позитивізму, а через доктрину природнього права і, зокрема, через доктрину верховенства права;
• система юридичної освіти і виховання має бути безперервною, починаючи з дошкільного закладу, продовжуючи у школі, у ВУЗі.

---

На попередню сторінку