| Українській юстиції 90 років |
- Наказ Міністерства юстиції України від 11.07.2008 № 485/7 "Про затвердження заходів з нагоди річниці з часу утворення Міністерства юстиції"
- Українській юстиції 90 років
- Вітання Президента України з нагоди 90-річчя української юстиції
- Вітання Міністра юстиції з 90-річчям від дня утворення української юстиції
- ФОТОРЕПОРТАЖ. Урочистості, присвячені 90-річчю утворення Міністерства юстиції України, Київ, 14 липня 2008 року
- Архівні матеріали
- Біографія першого Міністра юстиції М.П. Чубинського
- Закон про зміну назви Міністерства Судових Справ
- Штат Центральних Установ Міністерства Юстіції Української Держави Головного Управління місцями замкнення і Головної Інспекції по пересиланню в’язнів
- Статут Головного Управління місцями І , замкнення 8 Головною Інспекцією пересилання в’язнів
- По Головному Управлінню місцями замкнення
- Посади Головної Інспекції пересилання в’язнів
Наказ Міністерства юстиції України від 11.07.2008 № 485/7 "Про затвердження заходів з нагоди річниці з часу утворення Міністерства юстиції"
МІНІСТЕРСТВО ЮСТИЦІЇ УКРАЇНИ
НАКАЗ
11.04.2008 м.Київ № 485/7
Про затвердження заходів
з нагоди річниці з часу утворення
Міністерства юстиції
З нагоди річниці з часу утворення Міністерства юстиції
н а к а з у ю:
1. Затвердити заходи з відзначення 90-ї річниці з часу утворення Міністерства юстиції на теренах сучасної України, що додаються.
2. Першому заступнику та заступникам Міністра, керівникам Державного департаменту з питань адаптації законодавства, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції та його територіальних органів, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, забезпечити виконання затверджених заходів.
3. Утворити робочі групи у складі, що додаються:
3.1 по підготовці презентаційного буклету, присвяченого історії розвитку та становлення органів юстиції в Україні (додаток 2);
3.2 по підготовці фотодокументів (фотовиставки) архівних матеріалів, що стосуються утворення Міністерства юстиції на території сучасної України, а також фотопортретів усіх керівників Міністерства юстиції від часу його утворення та до наших днів (додаток 3);
3.3 по підготовці пропозицій щодо виготовлення сувенірної продукції (пам’ятні знаки, сувенірні значки, вимпели тощо), присвяченій 90-й річниці з часу утворення Міністерства юстиції (додаток 4);
3.4 по підготовці пропозицій щодо увічнення пам’яті видатних керівників, які очолювали Міністерство юстиції з 15 липня 1918 року (додаток 5).
4. Департаменту зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи довести наказ до відома першого заступника та заступників Міністра, Державного департаменту з питань адаптації законодавства, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції та його територіальних органів, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра юстиції В.І. Цоклана.
| Міністр | Микола Оніщук |
Затверджено
наказом Міністерства юстиції України
від 11.04.2008 року
№ 485/7
ЗАХОДИ
з відзначення 90-річчя з часу утворення
Міністерства юстиції на теренах сучасної України
(2008 рік)
| № п/п | Зміст заходу | Дата і місце проведення (у разі необхідності) | Відповідальні виконавці |
| 1. | Підготувати матеріали для включення їх у презентаційний буклет, присвячений 90 – річниці з часу утворення Міністерства юстиції:
|
до 2 червня 2008 року | Ємельянова І.І. – заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи по підготовці презентаційного буклету, присвяченого історії розвитку та становлення органів юстиції в Україні; члени робочої групи: Горбатенко В.В. Богачов С.В. Набоченко С.І. Железняк Н.А. Пенкаль К.А. Суботенко В.П. |
| 2. | Забезпечити підготовку фотодокументів для фотовиставки архівних матеріалів, що стосуються утворення Міністерства юстиції на території сучасної України, а також фотопортрети усіх керівників Міністерства юстиції від часу його утворення та до наших днів | до 9 червня 2008 року | Богатир В.В. – заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи по підготовці фотодокументів (фотовиставки) архівних матеріалів, що стосуються утворення Міністерства юстиції на території сучасної України, а також фотопортрети усіх керівників Міністерства юстиції від часу його утворення та до наших днів члени робочої групи: Пушенко О.Г. Процан Ю.Г. Головченко Л.М. Олексієнко В.Ф. Добжанський В.Б. |
| 3. | Підготувати пропозиції та відповідне замовлення щодо виготовлення сувенірної продукції (пам’ятні знаки, сувенірні значки, вимпели тощо), присвяченій 90-й річниці з часу утворення Міністерства юстиції | до 2 червня 2008 року | Богдан А.Й. – заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи по підготовці пропозицій та відповідного замовлення щодо виготовлення сувенірної продукції (пам’ятні знаки, сувенірні значки, вимпели тощо), присвяченій 90-й річниці з часу утворення Міністерства юстиції члени робочої групи: Бондаренко І.С. Топорова О.В. Семьоркіна О.М. Висоцька Н.В. |
| 4. | Підготувати пропозиції щодо увічнення пам’яті видатних керівників, які в різний час очолювали Міністерство юстиції | до 2 червня 2008 року | Єфіменко Л.В. – заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи по підготовці пропозиції щодо увічнення пам’яті видатних керівників, які в різний час очолювали Міністерство юстиції члени робочої групи: Бірченко В.Г. Ященко Н.В. Кордун Т.І. |
| 5. | Здійснити організаційні заходи з метою забезпечення випуску ювілейного номера "Бюлетеня Міністерства юстиції України", присвяченого 90-річчю з часу утворення Міністерства юстиції | до 9 червня 2008 року | Богатир В.В. – заступник Міністра юстиції Управління систематизації законодавства та правової інформації із залученням інших структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції Головне державне об’єднання правової інформації Міністерства юстиції України |
| 6. | Розмістити матеріали до річниці утворення Міністерства юстиції на веб-сайті Міністерства (використати матеріали, підготовлені робочими групами) |
до 15 липня 2008 року | Управління систематизації законодавства та правової інформації |
| 7. | Підготувати з нагоди 90 - річниці утворення Міністерства юстиції обґрунтовані пропозиції щодо представлення працівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції та його територіальних органів, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, до державних нагород та почесних звань, відзнак Кабінету Міністрів України, відомчих заохочувальних відзнак Міністерства юстиції, які після узгодження із заступниками Міністра юстиції відповідно до розподілу повноважень, подати до Департаменту кадрової роботи та державної служби Міністерства юстиції для узагальнення | до 15 травня 2008 року | керівники Державного департаменту з питань адаптації законодавства, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства начальники Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі |
| 8. | Підготувати на основі поданих матеріалів керівниками Державного департаменту з питань адаптації законодавства, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції, його територіальних органів, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, відповідні пропозиції, зазначені у п.7, та подати їх на розгляд Міністру | до 31 травня 2008 року | Департамент кадрової роботи та державної служби |
| 9. | Підготувати пропозиції щодо матеріального заохочення працівників Державного департаменту з питань адаптації законодавства, структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції та його територіальних органів, які внести на розгляд керівництва Міністерства | протягом травня – червня 2008 року | Департамент фінансового забезпечення Департамент кадрової роботи та державної служби |
| 10. | Здійснити організаційні заходи щодо проведення урочистостей у зв’язку з річницею утворення Міністерства юстиції та з нагоди відзначення працівників структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції та його територіальних органів, підприємств, що належать до сфери управління Міністерства, державними нагородами та заохочувальними відзнаками Міністерства юстиції З цією метою: |
до 15 липня 2008 року | Департамент зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи Департамент кадрової роботи та державної служби |
| 10.1 підготувати нагородні матеріали для їх вручення учасникам урочистого зібрання | червень 2008 року | Департамент кадрової роботи та державної служби | |
| 10.2 підготувати порядок проведення урочистого зібрання | до 1 липня 2008 року | Департамент зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи | |
| 10.3 направити листи-запрошення учасникам урочистого зібрання | до 5 липня 2008 року | Департамент зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи Департамент кадрової роботи та державної служби |
|
| 10.4 забезпечити підготовку приміщення до проведення урочистого зібрання | до 15 липня 2008 року | Адміністративний департамент | |
| 10.5 забезпечити реєстрацію учасників урочистого зібрання та відмітку відряджень | 15 липня 2008 року | Департамент кадрової роботи та державної служби | |
| 11. | Урочистий концерт з нагоди річниці утворення Міністерства юстиції | до 15 липня 2008 року | Адміністративний департамент Департамент фінансового забезпечення Департамент кадрової роботи та державної служби Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України |
| 12. | Провести "Круглий стіл" на тему: "Проблеми та сучасний стан розвитку української юстиції" за участю Міністрів юстиції, які перебували на цій посаді з часу проголошення незалежності України, їх заступників та керівників, інших посадових осіб діючого складу Міністерства юстиції | до 15 липня 2008 року | Департамент зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи Департамент кадрової роботи та державної служби за участю інших структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції |
| 13. | Підготувати та подати до Департаменту зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи Міністерства плани-графіки проведення в регіонах урочистостей з нагоди річниці утворення Міністерства юстиції (дата, місце проведення та учасники урочистих зібрань) | до 16 червня 2008 року | Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі |
| 14. | Узагальнити надані територіальними органами юстиції зазначені у п. 13 плани-графіки та поінформувати з цих питань керівництво Міністерства | до 23 червня | Департамент зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи |
| 15. | Організувати виступи працівників органів юстиції на телебаченні, радіо, в друкованих засобах масової інформації з метою висвітлення діяльності Міністерства юстиції та його територіальних органів в сучасних умовах | червень - липень | Управління координації правової роботи та правової освіти Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, містах Києві та Севастополі |
Додаток 2
до наказу Міністерства юстиції
від "11" квітня 2008 року
№ 485/7
Р О Б О Ч А Г Р У П А
по підготовці презентаційного буклету, присвяченого історії розвитку та становлення органів юстиції в Україні
| Ємельянова Інна Іванівна | - | заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи |
члени робочої групи: |
||
| Горбатенко Василь Володимирович | - | директор Департаменту зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи |
| Богачов Сергій Валерійович | - | начальник Управління координації правової роботи та правової освіти |
| Набоченко Світлана Іванівна | - | заступник директора Департаменту кадрової роботи та Державіної служби |
| Железняк Наталія Анатолівна | - | заступник директора Департаменту державної реєстрації нормативних актів |
| Пенкаль Кароль Адольфович | - | начальник відділу інформаційно-аналітичної роботи та зв’язків з місцевими органами виконавчої влади Департаменту зв’язків з органами державної влади та інформаційно-аналітичної роботи |
| Суботенко Валентина Павлівна | - | директор Центру правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України |
Додаток 3
до наказу Міністерства юстиції
від "11" квітня 2008 року
№ 485/7
Р О Б О Ч А Г Р У П А
по підготовці фотодокументів (фотовиставки) архівних матеріалів, що стосуються утворення Міністерства юстиції на території сучасної України, а також фотопортретів усіх керівників Міністерства юстиції від часу його утворення та до наших днів
| Богатир Володимир Вікторович | - | заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи |
члени робочої групи: |
||
| Пушенко Олександр Григорович | - | начальник Управління систематизації законодавства та правової інформації |
| Процан Юрій Григорович | - | начальник Управління розгляду звернень та прийому громадян |
| Головченко Людмила Миколаївна | - | начальник Управління експертного забезпечення правосуддя |
| Олексієнко Віталій Федорович | - | в.о. директора Департаменту фінансового забезпечення |
| Добжанський Віталій Броніславович | - | Генеральний директор державного підприємства "Інформаційний центр" Міністерства юстиції |
Додаток 4
до наказу Міністерства юстиції
від "11" квітня 2008 року
№ 485/7
Р О Б О Ч А Г Р У П А
по підготовці пропозицій щодо виготовлення сувенірної продукції (пам’ятні знаки, сувенірні значки, вимпели тощо), присвяченій 90-й річниці з часу утворення Міністерства юстиції
| Богдан Андрій Йосипович | - | заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи |
члени робочої групи: |
||
| Бондаренко Ігор Самійлович | - | директор Адміністративного департаменту |
| Топорова Олена Володимирівна | - | директор Департаменту соціального, трудового та гуманітарного законодавства |
| Семьоркіна Олена Миколаївна | - | директор Департаменту легалізації та регулювання діяльності бюро кредитних історій |
| Висоцька Наталія Василівна | - | заступник директора Департаменту фінансового забезпечення |
Додаток 5
до наказу Міністерства юстиції
від "11" квітня 2008 року
№ 485/7
РОБОЧА ГРУПА
по підготовці пропозицій щодо увічнення пам’яті видатних керівників, які очолювали Міністерство юстиції з 15 липня 1918 року
| Єфіменко Леонід Васильович | - | заступник Міністра юстиції, керівник робочої групи |
члени робочої групи: |
||
| Бірченко Василь Григорович | - | директор Департаменту кадрової роботи та Державної служби |
| Ященко Ніна Вікторівна | - | директор Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань |
| Кордун Тетяна Іванівна | - | Генеральний директор Головного державного об’єднання правової інформації |
Українській юстиції 90 років
Відзначенням 90-річчя української юстиції підноситься на особливий рівень поняття Законності і Права, стверджується непохитність цінностей демократії, прав і свобод людини і громадянина.
Законність і Право - найголовніші елементи державності. Саме вони є юридичним фундаментом органів державної влади, прокуратури, суду, адвокатури, нотаріату. Смислове значення цього твердження лежить у площині наукового визначення термінологічного поняття "юстиція".
"Юстиція (лат. justitia – справедливість, правосуддя) - система судових та пов’язаних з їх діяльністю установ. Крім судів, до цієї системи включають прокуратуру, органи слідства, нотаріат тощо. Об’єднуючими засадами для них є їх покликання служити торжеству правосуддя, законності й справедливості, забезпеченню прав громадян. Органами управління у цій галузі є міністерства юстиції. У різних країнах вони мають свої особливості щодо структури та повноважень. Спільним для них є організація роботи відповідних установ у забезпеченні правосуддя і правопорядку в країні1".
З часу створення українська юстиція пройшла складний шлях становлення і розвитку, оскільки тісно пов’язана з історією сучасної української державності, виникненням Української Центральної Ради. Біля її витоків стояли такі діячі, як історик і правознавець М. Грушевський, юристи В. Винниченко та С. Єфремов.
Формуючи наприкінці червня 1917 року перший національний уряд - Генеральний Секретаріат, Центральна Рада передбачила й створення Генерального секретарства судових справ (юстиції) на чолі з В. Садовським, але через антиукраїнську політику Тимчасового уряду Росії функціонування його виявилося короткочасним. Генеральне секретарство відновило свою діяльність 30 жовтня 1917 року. За його поданням Центральна Рада прийняла постанову, в якій було записано: "Суд в Україні твориться іменем Української Народної Республіки". Четвертим Універсалом Центральної Ради від 11 січня 1918 року Україна проголошувалася "самостійною, ні від кого не залежною Вільною Суверенною Державою Українського Народу". Нову назву отримав і уряд - Рада Народних Міністрів, а Генеральне секретарство судових справ перейменовано на Міністерство судових справ, яке очолив С. Шелухін.
У квітні 1918 рок з приходом до влади гетьмана П. Скоропадського Міністерство судових справ здійснювало практично всю правову політику.
15 липня 1918 року Міністерство судових справ було перейменовано на Міністерство юстиції. Його юрисдикції підлягало 3 судові палати, 19 окружних судів і 112 міських та повітових з’їздів мирових суддів2.
Головними завданнями тогочасного Міністерства юстиції були: здійснення управління судовими органами та пенітенціарною системою, удосконалення судочинства в умовах перехідного етапу української державності, кодифікація законодавства, підготовка проектів кримінальних, кримінально-процесуальних та інших нормативних актів. У цей період міністрами були М. Чубинський, О. Романов, А. В’язлов, В. Рейнбот.
У грудні 1918 року влада в Україні перейшла до Директорії. Міністерство юстиції очолювали В. Приходько, Г. Сиротенко, Д. Маркович, А. Лівицький. Саме тоді було закладено основу українізації судової системи. Підтвердженням цього є розроблений Міністерством закон "Про відновлення гарантій недоторканності особи на території Української Народної Республіки".
Радянський період української юстиції розпочався 28 листопада 1918 року з утворенням при Тимчасовому Робітничо-Селянському Уряді України Відділу юстиції. 29 січня 1919 року відділ перетворено на Народний комісаріат юстиції на чолі з кваліфікованим юристом О. Хмельницьким. 11 грудня 1919 року в Харкові створено Комітет юстиції при Всеукраїнському революційному комітеті, а 19 січня 1920 року його реорганізовано в Народний комісаріат юстиції України, який очолив політичний діяч Є.Терлецький.
Тривалий час посади Наркома юстиції і Генерального прокурора обіймала одна особа. На цих посадах працювали М. Скрипник, В. Порайко, В. Поляков, М. Михайлик, А. Кисельов-Кеслер.
У 1936 році органи юстиції та прокуратури розділилися. Наркомами юстиції працювали Ф. Радченко (1936-1937 рр.) і М. Бабченко (1938-1947 рр.).
У 1946 році Народний комісаріат юстиції УРСР реорганізовано у Міністерство юстиції УРСР. Міністрами юстиції працювали Д. Панасюк, Ф. Глух, К. Згурська.
У 1963 році Міністерство юстиції було ліквідовано, а його функції покладено на юридичну комісію при Раді Міністрів Української РСР та Верховний суд УРСР, а на місцях – на обласні суди.
У 1970 році діяльність Міністерства юстиції поновлено. Вона регламентувалася відповідним Положенням, затвердженим постановою Ради Міністрів УРСР від 4 вересня 1972 року, яким передбачалося, що Міністерство юстиції забезпечує організаційне керівництво судами, перевіряє організацію роботи судів, заслуховує з цих питань доповіді голів судів, вивчає і узагальнює практику, розробляє пропозиції з питань організації діяльності судів, здійснює керівництво і контроль за роботою з виконання рішень, формує і здійснює кадрову політику в судових органах, підвідомчих організаціях та установах юстиції тощо. Протягом 1970-1990 років Міністерство юстиції УРСР очолював В. Зайчук.
Підсумовуючи історичний екскурс радянського періоду діяльності Міністерства юстиції, треба акцентувати увагу на тому, що, поряд з іншими республіканськими міністерствами, воно не було самостійним у здійсненні державного управління. Його роль зводилася переважно до функції передавальної ланки у багатоступеневій союзно-республіканській системі державного управління колишнього СРСР.
Проголошення в 1991 році незалежності України, а відтак - розбудова демократичної правової держави, впровадження політичної, економічної та правової реформ обумовили необхідність кардинальних змін у діяльності Міністерства юстиції.
За роки незалежності України Міністрами юстиції були Бойко В.Ф. (1990- 1992 рр.), Онопенко В.В. (1992-1995 рр.), Головатий С.П. (1995-1997 і 2005-2006 рр.), Станік С.Р. (1997-2002 рр.), Лавринович О.В. (2002-2005 і 2006-2007 рр.), Зварич Р.М. (2005 і 2006 рр.).
З 18 грудня 2007 року Міністерство юстиції очолює Оніщук М. В.
У процес формування та реалізацію державної правової політики, зміцнення законності та правопорядку роблять вагомий внесок висококваліфіковані юристи, творча праця яких відзначена почесними званнями. Зокрема, це Міністр юстиції Оніщук М.В., заступники Міністра Цоклан В.І., Ємельянова І.І., Єфіменко Л.В., Богдан А. Й., директори департаментів Бірченко В.Г., Ященко Н.В., начальник управління Головченко Л.М., директор Центру перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції Дубовик С.О.
У Міністерстві юстиції в різний час також працювали такі Заслужені юристи України, як Бойко В.Ф., Лавринович О.В., Онопенко В.В., Головатий С.П., Станік С.Р. - Міністри юстиції, Горбунова Л. М., Шупеня М. М., Крупко П. М., Полудьоний М. М., Мармазов В.Є. - заступники Міністра, Плескач Л.П., Пасічник М.В., Тонконог М.П. - радники Міністра, Павлова Л.М., Бутрименко В.В., Тісногуз В.В. - директори департаментів, Палій В.М. - заступник начальника управління.
Сьогодні до структури центрального апарату входять 17 департаментів, 7 управлінь, 3 самостійні відділи, Секретаріат Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини. Крім того, у складі Міністерства функціонує один урядовий орган державного управління - Державний департамент з питань адаптації законодавства.
Гранична чисельність працівників центрального апарату Міністерства складає 882 одиниці.
В апараті Міністерства працює 9 Заслужених юристів України, 5 посадових осіб, які мають науковий ступінь кандидата юридичних наук.
Питома вага працюючих з повною вищою освітою складає 98,5 відсотка, базовою вищою освітою – 1,4 відсотка.
У центральному апараті працює 546 жінок, що складає 74,5 відсотка. Жінки займають 42 відсотки керівних посад другої-четвертої категорій посад державних службовців.
Чисельність працівників до 27 років включно становить 37,7 відсотка.
Кількість працівників, які мають стаж державної служби: від 3 до 5 років – 23,2 відсотка, від 5 до 10 років – 27,4 відсотка, від 10 до 15 років – 15,1 відсотка, від 15 до 25 років – 9,2 відсотків, понад 25 років – 3,7 відсотка.
Повноваження Міністерства юстиції України, його територіальних і підвідомчих органів
Затверджені постановами Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1991 року та від 3 жовтня 1992 року Положення про Міністерство юстиції значно розширили його повноваження, визначили нові функції, що, в свою чергу, спричинило істотні зміни у його структурі. З цього часу Міністерство юстиції здійснювало організаційне забезпечення діяльності судів. На Міністерство покладалося розроблення проектів нормативних актів і рішень Уряду України, підготовка пропозицій щодо їх кодифікації, забезпечення надання правової допомоги населенню, підприємствам, установам і організаціям, координація діяльності державних органів, взаємодія з громадськими організаціями у правовиховній роботі тощо. З 1992 року Міністерство юстиції здійснює функції щодо реєстрації політичних партій, легалізації (реєстрації) громадських організацій, реєстрації благодійних фондів.
Обравши шлях цивілізованого розвитку і закріпивши це в Конституції 1996 року, Україна посіла гідне місце серед європейських держав як повноправний член Ради Європи, чим засвідчила своє прагнення будувати власне майбутнє на засадах верховенства права, принципів справжньої демократії. Це створило необхідні передумови для проведення правової реформи в державі, де Міністерство юстиції було визначено координуючим урядовим органом. Тож робота Міністерства уже регламентувалася Положенням від 18 вересня 1996 року.
У 1997 році Міністерством ініційовано розроблення нового Положення про Міністерство юстиції, яке затверджено Указом Президента України від 30 грудня 1997 року № 1396/97. Відповідно до цього положення проводилася робота з удосконалення структури органів юстиції, упорядковувалися їх функції з метою уникнення дублювання у практичній діяльності Міністерства.
У 1998 році в системі органів Міністерства юстиції створено державну виконавчу службу для виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) відповідно до законів України.
У зв’язку з розширенням функцій органів юстиції у сфері формування й реалізації державної правової політики, надання правових послуг населенню постановою Уряду від 30 квітня 1998 року № 592 "Про систему органів юстиції" утворені районні, районні у містах та міські управління юстиції.
З 1998 року органи юстиції здійснюють правову експертизу та державну реєстрацію нормативно-правових актів обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій, а також районних, районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій.
З 2004 року проводиться реєстрація постійно діючих третейських судів (Указ Президента України від 28 вересня 2004 року №1143/2004).
З 1999 року Міністерство юстиції здійснює функції щодо планування законопроектної роботи, координації нормотворчої діяльності органів виконавчої влади та контролю за цією діяльністю.
Указом Президента України від 27 грудня 2002 року № 1233/2002 на Міністерство покладено низку додаткових функцій, зокрема: ведення Державного реєстру застав рухомого майна, надання роз’яснення чинного законодавства державним органам, підприємствам, установам і організаціям.
Відповідно до Указу Президента України від 25 червня 2002 року № 581/2002 Міністерство юстиції представляє інтереси України в юрисдикційних органах інших держав.
Згідно з Указом Президента України від 26 липня 2005 року № 1136/2005 Міністерство юстиції представляло інтереси Президента України і Кабінету Міністрів під час розгляду справ судами України й судами іноземних держав або міжнародними судовими органами та установами. Однак відповідно до Указу Президента України від 26 лютого 2007 року №143/2007 "Питання Секретаріату Президента України" повноваження щодо представництва інтересів Президента України передано до повноважень Секретаріату Президента України.
Міністерство проводить роботу з підготовки проектів законів України про ратифікацію двосторонніх міжнародних договорів про правові відносини та правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, а також ратифікації або приєднання до багатосторонніх міжнародних договорів, що регулюють ці питання. Проекти таких договорів Міністерство юстиції готує спільно з Експертною групою з підготовки міжнародних договорів про правові відносини і правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, створеною відповідно до указів Президента України від 24 квітня 2004 року №476/2004 та від 27 червня 2007 року №574/2007.
Крім того, Міністерство юстиції є:
офіційним видавцем збірників актів законодавства, в яких вміщуються закони України, постанови Верховної Ради України, укази і розпорядження Президента України, постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер, нормативно-правові акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, які підлягають державній реєстрації (Укази Президента України від 22 січня 1996 року № 73/96 та від 27 червня 1996 року № 472/96);
уповноваженим органом на проставлення апостиля, що посвідчує справжність підпису, ким виступала особа, яка підписала документ у відповідному випадку, автентичність печатки чи штампа, якими скріплюється документ, на документах, що видаються органами юстиції та судами, а також на документах, що оформляються нотаріусами України (постанова Кабінету Міністрів України від 18 січня 2003 року № 61);
головним розробником законопроектів, що вносяться Президентом України та Кабінетом Міністрів України на розгляд Верховної Ради України (Указ Президента України від 26 листопада 2003 року № 1348/2003);
Національним органом для сприяння контактам між державами-членами Гаазької конвенції з міжнародного приватного права (Указ Президента України від 16 липня 2004 року № 804/2004);
органом ліцензування діяльності бюро кредитних історій (з 30 січня 2006 року) (Закон України "Про організацію формування та обігу кредитних історій" від 23 червня 2005 року № 2704-IV).
У Міністерстві діє Уповноважений у справах дотримання Конвенції про захист прав і основних свобод людини (постанова Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1998 року № 557).
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 31 травня 2006 року № 784 Міністерством юстиції через Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини здійснюється представництво України в Європейському суді з прав людини у разі розгляду питань дотримання нею Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та звітування про хід виконання рішень Європейського суду з прав людини у справах проти України.
У складі Міністерства юстиції утворено урядовий орган державного управління - Державний департамент з питань адаптації законодавства (постанова Кабінету Міністрів України від 24 грудня 2004 року № 1742).
З 1 березня 2006 року Міністерство юстиції здійснює державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності (постанова Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2005 року №1128, Указ Президента України від 19 грудня 2005 року № 1811/2005).
Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 року № 504 Міністерство юстиції проводить ґендерно-правову експертизу чинного законодавства і проектів нормативно-правових актів в усіх сферах законодавства, що стосуються прав і свобод людини.
На виконання § 86 Регламенту Кабінету Міністрів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 18 липня 2007 року № 950, Міністерство юстиції веде постійний облік законопроектів, розроблення яких передбачено новими завданнями, визначеними законами України, указами Президента України і постановами Верховної Ради, актами Кабінету Міністрів та дорученнями Прем’єр-міністра України після затвердження щорічного орієнтовного плану законопроектних робіт. Перелік законопроектів, що розробляються центральними органами виконавчої влади, Міністерство юстиції щомісячно надає Кабінету Міністрів України.
Указом Президента України від 1 лютого 2008 року № 80/2008 на Міністерство юстиції пропонується покласти завдання щодо аналізу законодавства з метою виявлення системних вад, які полегшують чи сприяють вчиненню корупційних правопорушень, та підготовки пропозицій щодо вдосконалення законодавства про запобігання та протидію корупції, здійснення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, підготовку яких здійснюють центральні органи виконавчої влади, збирання та аналізу статистичних даних, іншої інформації про реалізацію заходів щодо запобігання і протидії корупції і оцінки їх ефективності, виявлення чинників, що сприяють корупційним проявам, підготовки пропозицій щодо їх усунення, посилення ролі громадянського суспільства у запобіганні корупції, забезпечення співпраці України з Групою держав Ради Європи проти корупції (GRECO).
Для зміцнення юридичних служб центральних органів виконавчої влади наказом Міністерства юстиції від 14 лютого 2008 року № 225/5 затверджено Порядок погодження у Міністерстві юстиції призначення та звільнення з посад керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Таким чином, коло повноважень Міністерства юстиції постійно розширюється і вдосконалюється. Міністерство послідовно і виважено продовжує роботу з реформування галузі з метою утвердження демократичних засад розвитку суспільства, верховенства права, принципів справедливості та гуманізму, пріоритету прав і свобод людини і громадянина, становлення повноцінного громадянського суспільства.
На даний час Міністерство юстиції у своїй діяльності керується Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2006 року № 1577, а його територіальні органи – Положенням про Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі та Положенням про районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, затвердженими наказом Міністерства юстиції від 8 червня 2007 року № 383/5, та Положенням про районний, районний у місті, міський (міста обласного значення), міськрайонний відділ державної виконавчої служби, затвердженим наказом Міністерства юстиції від 3 березня 2007 року № 83/5.
Міністерство здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, а також районні, районні у містах, міські (міст обласного значення), міськрайонні управління юстиції, підприємства, установи та організації, що належать до сфери його управління.
Відповідно до наказу Міністерства юстиції від 25 січня 2007 року №21/5 "Про реформування органів юстиції" на базі обласних, Київського та Севастопольського міських управлінь юстиції утворені головні управління юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі і відділи державної виконавчої служби у складі територіальних управлінь юстиції.
На 9 червня 2008 року функціонують Головне управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, 24 головних управління юстиції в областях, головні управління юстиції у містах Києві та Севастополі, 414 районних, 26 районних у містах, 90 міських (міст обласного значення), 73 міськрайонних управління юстиції; 770 відділів реєстрації актів цивільного стану (у т.ч. Центральний відділ реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї та Лівобережний відділ реєстрації шлюбів м. Києва з Державним центром розвитку сім’ї); 710 відділів державної виконавчої служби, з них: 27 відділів Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, у містах Києві та Севастополі, 683 районних, районних у містах, міських, міськрайонних відділів державної виконавчої служби, 822 державні нотаріальні контори.
Наказом Міністерства юстиції від 30 травня 2008 року № 911/5 ліквідовано Київське, Малиновське, Приморське та Суворовське районні управління юстиції у м. Одесі та на їх базі утворене Одеське міське управління юстиції.
Серед територіальних органів юстиції "ровесниками" Міністерства юстиції є органи реєстрації актів цивільного стану.
Майже 90 років тому, 20 лютого 1919 року Радою Народних Комісарів Української Радянської Соціалістичної Республіки було прийнято декрет "Про організацію відділів запису актів громадянського стану".
Впродовж довгої історії існування органи реєстрації актів цивільного стану мали різне підпорядкування (органи внутрішніх справ, виконавчої влади).
Відповідно до реформ, які проходили у правовому полі держави, органах державного управління, відбулось поетапне реформування цих органів, яке полягало у створенні протягом 1998-2000 років єдиної системи, підпорядкованої Міністерству юстиції.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 12 жовтня 1998 року № 1618 "Про районні, районні у містах Києві та Севастополі відділи реєстрації актів громадянського стану" у зв’язку з утворенням районних, районних у містах Києві та Севастополі управлінь юстиції, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями передано районним, районним у містах Києві та Севастополі управлінням юстиції матеріально-технічну базу, приміщення, штатну чисельність та фонд оплати праці працівників відповідних відділів реєстрації актів громадянського стану.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів від 28 вересня 2000 року № 1488 "Деякі питання відділів реєстрації актів громадянського стану районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції" установлено, що відділи реєстрації актів громадянського стану районних у містах, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції, утворювані Міністерством юстиції на базі відповідних відділів реєстрації актів громадянського стану районних у містах, міських (міст обласного значення) рад, є наступниками їх прав і обов’язків.
Реформування органів реєстрації актів цивільного стану, підпорядкування їх органам юстиції замість райдержадміністрацій та виконавчих комітетів районних, районних у містах, міських (міст обласного значення) рад дозволило проводити єдину державну правову політику у сфері реалізації сімейного законодавства, забезпечило дієвий контроль за роботою цих органів. Одночасно це сприяло добору на посади керівників та спеціалістів відділів реєстрації актів цивільного стану висококваліфікованих спеціалістів з вищою юридичною освітою, що безумовно забезпечило ефективність діяльності цих державних органів.
На сьогоднішній день органи реєстрації актів цивільного стану здійснюють не тільки реєстрацію актів цивільного стану, а й виконують рішення судів, вирішують питання внесення змін до актових записів цивільного стану, поновлюють втрачені записи, забезпечують збереження архівного фонду.
Це одні із територіальних органів виконавчої влади, які забезпечують формування Державного реєстру виборців з метою реалізації конституційних прав громадян. Жодна з виборчих кампаній, що проводиться в державі, не відбувається без участі територіальних органів реєстрації актів цивільного стану.
У Головному управлінні юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управліннях юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі, в районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управліннях юстиції, підприємствах, установах та організаціях гранична чисельність працівників складає 20 642 одиниці.
До сфери управління Міністерства юстиції належать:
Центр правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України.
Центр утворений відповідно до Указу Президента України від 29 квітня 1994 року № 198 "Про вдосконалення роботи з підготовки законопроектів та проведення правової реформи" і розпочав свою діяльність у лютому 1996 року.
Відповідно до Положення про Центр, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 16 листопада 1994 року № 780, основними завданнями Центру є: розроблення концепцій, проектів актів законодавства з питань розвитку суспільства і держави, здійснення їх наукового обґрунтування, забезпечення законопроектної діяльності робочих груп Мін’юсту, удосконалення методики та практики нормотворчої діяльності, вивчення міжнародного досвіду з питань нормопроектування для використання його в практиці підготовки законопроектів, документаційно-інформаційне забезпечення законопроектної діяльності Мін’юсту, співпраця з міжнародними інституціями щодо концептуальних напрямів діяльності Мін’юсту та Центру.
Центр, зокрема: самостійно розробляє проекти нормативно-правових актів України; постійно залучається до участі в опрацюванні та правовій експертизі проектів нормативно-правових актів, що розробляються або надходять до Міністерства юстиції; методично забезпечує законопроектну та іншу нормотворчу діяльність Міністерства; готує аналітичні та інформаційні матеріали щодо сучасного стану національного законодавства України та законодавства інших держав у відповідних галузях.
Центром координуються програми (проекти) міжнародної технічної допомоги, спрямовані на підтримку нормотворчих робіт Міністерства та Центру. Організовуються та проводяться міжнародні конференції, семінари та зустрічі експертів з актуальних правових питань.
З 2004 року на базі Центру проводяться двотижневі постійно діючі семінари для спеціалістів Міністерства юстиції на тему "Нормопроектувальна діяльність". На сьогодні пройшли навчання і отримали сертифікати 255 державних службовців.
Головне державне об’єднання правової інформації Міністерства юстиції України.
З метою пропаганди правових знань серед широких верств населення України, оперативного і повного забезпечення правовою інформацією органів державної влади, підприємств, установ і організацій та згідно з Указом Президента України від 13 грудня 1996 року № 1207/96 "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" ГДО випускає інформаційний бюлетень "Офіційний вісник України" (паперовий та електронний варіанти).
Інформаційний бюлетень "Офіційний вісник України" є офіційним виданням, що виходить друком двічі на тиждень, в якому публікуються державною мовою закони України, укази і розпорядження Президента України; постанови і розпорядження Кабінету Міністрів України, що мають нормативний характер; акти Конституційного Суду України; нормативно-правові акти Національного банку України; міжнародні договори України, що набрали чинності; нормативні акти міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, зареєстровані Міністерством юстиції України; рішення Європейського суду з прав людини.
Із 1999 року ГДО забезпечує видання журналу Міністерства юстиції України "Бюлетень Міністерства юстиції України".
Державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України.
ДП "Інформаційний центр" засноване Міністерством юстиції у 1997 році. Йому підпорядковано 25 регіональних філій в обласних центрах України та Автономній Республіці Крим. Підприємство функціонує як самостійний суб’єкт господарювання.
ДП "Інформаційний центр" здійснює технічне, технологічне забезпечення створення та супроводження програмного забезпечення ведення автоматизованих систем Єдиних та Державних реєстрів. Зокрема, функціонують такі реєстри:
Державний реєстр обтяжень рухомого майна - єдина комп’ютерна база даних про виникнення, зміну, припинення обтяжень, а також про звернення стягнення на предмет обтяження.
Державний реєстр іпотек - єдина комп’ютерна база даних про обтяження і зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою, відступлення прав за іпотечним договором, передачу, анулювання, видачу дубліката заставної та видачу нової заставної.
Державний реєстр правочинів - єдина комп’ютерна база даних, яка містить інформацію про правочини, що підлягають державній реєстрації, забезпечує її зберігання, видачу та захист від несанкціонованого доступу.
Єдиний реєстр заборон відчуження об’єктів нерухомого майна - це електронна база даних, яка містить відомості про обтяження нерухомого майна, а саме: накладені заборони та арешти нерухомого майна; вилучення записів про заборони, арешти; видані витяги з реєстру.
Спадковий реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про заповіти, спадкові договори, спадкові справи та видані свідоцтва про право на спадщину.
Єдиний реєстр довіреностей - електронна база даних, що містить інформацію про довіреності (у тому числі їх дублікати), а також відомості про припинення їх дії.
Єдиний реєстр спеціальних бланків нотаріальних документів - електронна база даних, яка містить інформацію про видані нотаріусам спеціальні бланки нотаріальних документів та їх витрачання нотаріусами, а також недійсні бланки.
Єдиний реєстр нотаріусів – комп’ютерна база даних, в якій містяться відомості про нотаріальні округи, державні нотаріальні контори, державних та приватних нотаріусів України.
Реєстр прав власності на нерухоме майно - інформаційна система, що містить відомості про зареєстровані права власності, суб’єктів прав, об’єкти нерухомого майна, правовстановлювальні документи, на підставі яких здійснено реєстрацію прав власності.
Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень - це комп’ютерна база даних, яка створена за допомогою автоматизованої системи і відповідно до якої здійснюється збирання, зберігання, захист, облік, пошук, узагальнення та надання відомостей про виконавчі дії.
Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів - автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства.
Єдиний державний реєстр об’єднань громадян та благодійних організацій – комп’ютерна база даних, створена за допомогою автоматизованої комп’ютерної системи, яка складається із сукупності електронних копій державних реєстрів об’єднань громадян та благодійних організацій, книг обліку філій, представництв всеукраїнських, міжнародних благодійних організацій, об’єднаних на основі єдиних правил, стандартів та процедур обміну інформацією.
Державний реєстр атестованих судових експертів - це офіційна електронна база даних, що ведеться з метою створення інформаційного фонду про осіб, які отримали в порядку, передбаченому Законом "Про судову експертизу", кваліфікацію судового експерта.
Державний реєстр друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб’єктів інформаційної діяльності - електронна база даних, яка містить інформацію про всі друковані засоби масової інформації, додатки до друкованих засобів масової інформації у вигляді видань газетного та журнального типу, що видаються на території України, незалежно від сфери розповсюдження, тиражу і способу їх виготовлення та інформаційні агентства як суб’єкти інформаційної діяльності, що засновуються та/або діють в Україні.
Реєстр спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України - електронна база даних, яка містить відомості про постачання та витрачання спеціальних бланків документів інформаційної системи Міністерства юстиції України.
Спеціалізоване державне підприємство "Укрспец’юст".
СДП "Укрспец’юст" створене постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 1999 року №1270.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 5 квітня 2006 року Міністерство здійснює заходи з ліквідації спеціалізованого державного підприємства "Укрспец’юст".
14 квітня 2006 року ухвалою господарського суду м. Києва було порушено справу № 23/127-б про банкрутство СДП "Укрспец’юст" відповідно до норм ст. 53 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", відкрито процедуру розпорядження майном та процедуру санації. Провадження по справі триває.
Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції.
Центр створений згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 року № 131 та наказом Міністерства юстиції України від 19 червня 2002 року № 52/5 і є навчальним закладом післядипломної освіти.
Основними завданнями Центру є спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки працівників системи юстиції шляхом поглиблення, розширення і оновлення професійних знань, умінь і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
На Центр відповідно до Статуту покладено систематичне навчання дипломованих працівників органів юстиції; залучення до проведення занять і наукових досліджень висококваліфікованих фахівців провідних вищих навчальних закладів України, науково-дослідних інститутів та установ і організацій; організацію навчання резерву керівних кадрів структурних підрозділів центрального апарату Міністерства юстиції; проведення наукових досліджень у сфері застосування актів законодавства в окремих галузях права та підготовку науково-методичних рекомендацій.
На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2004 року № 1657 "Деякі питання підвищення кваліфікації працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади" у Центрі запроваджено підвищення кваліфікації керівників та спеціалістів юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади.
Науково-дослідні установи судових експертиз.
Міністерство організовує експертне забезпечення правосуддя та проведення науково-дослідних розробок, координує роботу центральних органів виконавчої влади з питань розвитку судової експертизи, проводить атестацію судових експертів, веде державний Реєстр атестованих судових експертів та здійснює контроль за їх діяльністю.
До сфери управління Міністерства юстиції належать 8 науково-дослідних установ судових експертиз, зокрема: Київський, Харківський, Одеський, Донецький, Дніпропетровський, Львівський, Кримський інститути та Науково-дослідний центр судової експертизи з питань інтелектуальної власності. Зазначені науково - дослідні установи мають 12 відділень.
Основною метою діяльності інститутів є розроблення науково-методичної бази судової експертизи та задоволення потреб органів дізнання, досудового та судового слідства у використанні можливостей судової експертизи при розгляді та розслідування кримінальних справ. Судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об’єктивності і повноти дослідження.
Оптимізація діяльності Міністерства юстиції України в умовах суспільно-економічних перетворень в державі
Важливим напрямком діяльності Міністерства є удосконалення національного законодавства та національної правової системи. Упродовж 2007 року Міністерство розробило і подало до Кабінету Міністрів України 34 законопроекти, до Секретаріату Президента України – 4, до МЗС - 1. Таким чином, всього протягом зазначеного періоду розроблено 39 законопроектів, з яких базових – 14. У 2007 році до парламенту внесено 30 законопроектів, підготовлених Міністерством юстиції.
Протягом січня – травня 2008 року Міністерство розробило і подало до Кабінету Міністрів 33 законопроекти, до Секретаріату Президента України – 1, до МЗС - 5. Таким чином, всього протягом зазначеного періоду розроблено 39 законопроектів. У поточному році до парламенту внесено 18 законопроектів, підготовлених Міністерством юстиції.
Протягом цього року Верховною Радою прийнято в цілому 6 законів України, розроблених Міністерством юстиції: "Про ратифікацію Європейської конвенції про незастосування строків давності до злочинів проти людяності та воєнних злочинів", "Про ратифікацію Європейської конвенції про визнання та виконання рішень стосовно опіки над дітьми та про поновлення опіки над дітьми", "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України" (щодо гуманізації кримінальної відповідальності), "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з прийняттям Закону України "Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків", "Про внесення змін до Закону України "Про державну таємницю", "Про ратифікацію Протоколу між Україною та Чеською Республікою про внесення змін до Договору між Україною та Чеською Республікою про правову допомогу в цивільних справах".
З метою запровадження адекватної грошової величини, яка використовуватиметься для кваліфікації майнових злочинів та адміністративних правопорушень, Міністерством юстиції розроблено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмірів майнової шкоди та штрафів у кримінальному законодавстві", який листом від 2 червня 2008 року № 22-12-469 внесено на розгляд Кабінету Міністрів України. Даний проект покликаний вирішити проблему постійного збільшення розміру матеріальної шкоди, заподіяння якої є обов’язковим елементом об’єктивної сторони низки адміністративних правопорушень та злочинів.
У зв’язку з прийняттям Закону "Про Кабінет Міністрів України" триває доопрацювання проекту Закону "Про центральні органи виконавчої влади" з метою приведення його положень у відповідність до зазначеного Закону.
Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради внесено проекти законів "Про порядок організації та проведення мирних заходів" (р. № 2450 від 6 травня 2008 року), "Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен фізичних осіб" (р. № 2447 від 5 травня 2008 року).
10 квітня поточного року листом за № 18-91-1310 на розгляд Кабінету Міністрів внесено проект Адміністративно-процедурного кодексу України, яким пропонується встановити процедуру діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо забезпечення реалізації (у тому числі шляхом надання адміністративних послуг), а також захисту прав і свобод фізичних осіб, прав та законних інтересів юридичних осіб.
З метою створення правових підстав для розгляду Вищим адміністративним судом України адміністративних справ щодо звільнення з публічної служби посадових осіб, призначення на посади та звільнення з посад яких здійснюється Верховною Радою, Президентом України та Кабінетом Міністрів розроблено проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України". 6 лютого 2008 року законопроект внесено на розгляд Верховної Ради (р. № 2013).
Розроблено проект Закону "Про внесення зміни до Закону України "Про імміграцію". 25 лютого 2008 року за № 2124 законопроект зареєстровано у Верховній Раді.
26 березня 2008 року надіслано на погодження до центральних органів виконавчої влади розроблений Міністерством юстиції проект Закону "Про визначення статусу етнічних українців, виселених з території Польщі у 1944-1946, 1948 та 1951 роках".
Триває робота з підготовки проектів законів "Про всеукраїнський референдум" та "Про місцеві референдуми".
28 лютого 2008 року Урядом внесено на розгляд Верховної Ради розроблений Міністерством проект Закону "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу", метою якого є уніфікація засад нормативно-правового регулювання питань граничних розмірів у цивільному та адміністративному процесах, у тому числі щодо способів їх регламентування (р. № 2141).
4 червня 2008 року схвалено на засіданні Кабінету Міністрів розроблений Мін’юстом проект Закону "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану" та листом від 5 червня 2008 року № 7025/0/2-08 направлено на розгляд Верховної Ради України (р. № 2608).
9 квітня 2008 року направлено на погодження заінтересованим центральним органам виконавчої влади проект Закону "Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації", який визначить механізм реформування друкованих ЗМІ, заснованих органами державної влади та органами місцевого самоврядування, посилить правову основу незалежної діяльності друкованих засобів масової інформації, засад політичної, економічної та ідеологічної багатоманітності у висвітленні такими засобами процесів і подій, що відбуваються в Україні та за її межами. Листом від 14 травня 2008 року № 21-26/265 доопрацьований проект направлено на повторне погодження до заінтересованих органів.
Міністерство юстиції сприяє проведенню судової реформи в Україні.
Міністерством розроблено, а 8 квітня 2008 року подано на розгляд Кабінету Міністрів проекти законів "Про медіацію" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо процесу медіації". Прийняття положень вказаних законопроектів дозволить удосконалити механізм примирення сторін у кримінальних, цивільних та господарських справах, забезпечить більш ефективне розв’язання проблем відшкодування моральної та матеріальної шкоди, а також сприятиме формуванню позитивного іміджу країни серед світової спільноти.
Розроблено і 22 квітня 2008 року подано на розгляд Кабінету Міністрів проект Закону "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та Митного кодексу України (щодо оскарження рішень у справах про адміністративні правопорушення)". Вказаний проект спрямований на приведення вказаних Кодексів у відповідність до вимог Конституції України в частині запровадження процедури апеляційного та касаційного оскарження, які підвідомчі судам у справах про адміністративні правопорушення, а також удосконалення механізму адміністративного затримання особи, яка вчинили адміністративне правопорушення. Прийняття даного проекту надасть можливість посилити конституційні гарантії законності при провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
Доопрацьовується проект Кодексу комерційного судочинства, метою якого є удосконалення правового регулювання господарського судочинства з урахуванням європейських стандартів щодо судового захисту порушених прав і інтересів осіб, а також уніфікація з нормами інших процесуальних кодексів в частині основних засад здійснення судочинства.
Міністерство бере активну участь у роботі з доопрацювання прийнятих парламентом у першому читанні законопроектів "Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій України" та "Про внесення змін до Закону України "Про статус суддів" (р. №№ 0916, 0917) у ході підготовки їх до розгляду у другому читанні. Зазначеними законопроектами передбачається комплексне удосконалення положень цих законів та вирішення проблем і недоліків правового регулювання, виявлених у ході їх практичної реалізації.
Розроблено проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про третейські суди" (щодо удосконалення діяльності третейських судів), який 14 лютого 2008 року Кабінетом Міністрів внесено на розгляд парламенту (р. № 1433-1). Законопроектом пропонується вирішити існуючі на сьогодні проблеми, що мають місце в діяльності третейських судів, а також усунути прогалини в положеннях Закону "Про третейські суди". Зокрема, проектом передбачається обмежити компетенцію третейських судів щодо розгляду справ, виконання рішень по яким потребуватиме вчинення відповідних дій суб’єктами владних повноважень; удосконалити механізм видачі компетентними судами на підставі рішень третейських судів виконавчих документів; надати особам, які не брали участі у справі, але суд вирішив питання про їх права, обов’язки чи інтереси, прав оскаржити як рішення третейського суду, так і рішення компетентного суду про видачу виконавчого документа; пропонується більш чітко регламентувати вимоги до третейської угоди.
Важливою складовою розвитку правосуддя є реформування кримінального процесуального законодавства. Спільно з Національною комісією зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права завершується підготовка нової редакції Кримінально-процесуального кодексу, концептуальні засади якого визначені положеннями Концепції реформування кримінальної юстиції України, затвердженої Указом Президента України від 8 квітня 2008 року № 311/2008.
13 березня 2008 року Кабінетом Міністрів внесено на розгляд Верховної Ради розроблений Міністерством юстиції проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України у зв’язку з прийняттям Кодексу адміністративного судочинства України" (р. № 2213), яким передбачається узгодити положення законодавчих актів з нормами Кодексу адміністративного судочинства України.
Міністерством юстиції розроблено проект постанови Кабінету Міністрів "Про внесення змін до Порядку оплати праці адвокатів з надання громадянам правової допомоги в кримінальних справах за рахунок держави", яким передбачається встановити достойний розмір оплати праці адвокатів, які надають правову допомогу в кримінальних справах за призначенням (на рівні 2,5 відсотка мінімальної заробітної плати за годину роботи адвоката при провадженні дізнання, досудового слідства та розгляді кримінальної справи судом).
Упродовж тільки І кварталу 2008 року до Урядового уповноваженого від Європейського суду з прав людини надійшло 37 справ. Урядовим уповноваженим до Європейського суду направлено 78 зауважень та інших матеріалів у справах, які надійшли на комунікацію з Урядом України від Європейського суду. Європейський суд виніс 23 рішення щодо суті та 12 ухвал про неприйнятність у справах за заявами про порушення державними органами України прав, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод.
Міністерство проводить значну роботу у межах заходів загального характеру, спрямованих на подолання недоліків системного характеру, що лежать в основі виявлених Європейським судом порушень Конвенції та протоколів до неї. Так, доопрацьовано і 28 березня ц. р. подано Кабінету Міністрів України проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту права особи на досудове провадження, розгляд справи судовим органом або виконавче провадження протягом розумного строку" (14 травня 2008 року проект повернуто з метою врегулювання розбіжностей із заінтересованими органами). Підготовлено законопроекти "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України (щодо забезпечення права осіб, що тримаються під вартою, та засуджених осіб на безперешкодне листування з адвокатом)" (р. № 2460), "Про внесення змін до Закону України "Про органи і служби у справах дітей та спеціальні установи для дітей", "Про внесення змін до Кримінально-процесуального кодексу України (щодо тримання під вартою осіб, які захворіли на психічне захворювання) ".
На виконання завдань, визначених Законом України "Про судову експертизу" щодо забезпечення правосуддя оперативною, незалежною кваліфікованою судовою експертизою, за 2007 рік судово-експертними установами Міністерства юстиції виконано 92 037 експертиз, протягом І кварталу 2008 року - 24 610 експертиз.
Значне зростання кількості судових експертиз, які призначаються правоохоронними органами і судами, призвело до вкрай непомірного навантаження експертів та тривалих строків проведення судових експертиз. З метою виправлення ситуації підготовлено пропозиції змін до Закону "Про Державний бюджет України на 2007 рік" щодо збільшення фінансування на проведення судових експертиз по кримінальним справам.
З 1 червня 2007 року Законом "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" збільшено видатки на проведення судових експертиз на 5 300 тис. грн., що дало можливість збільшити штатну чисельність експертних установ Міністерства юстиції на 82 одиниці.
Міністерство юстиції зосереджує свої зусилля на проблемі подолання корупції.
Міністерство юстиції протягом тривалого часу відіграє провідну роль у формуванні та реалізації державної антикорупційної політики і саме Міністерство юстиції є автором практично усіх найбільш значущих антикорупційних ініціатив у нашій державі. Мова, зокрема, йде про Національну програму боротьби з корупцією, схвалену Указом Президента України від 10 квітня 1997 року № 319/97, та План заходів організаційного забезпечення реалізації зазначеної Національної програми, затверджений постановою Кабінету Міністрів від 24 квітня 1997 р. № 388, Концепцію боротьби з корупцією на 1998-2005 роки, затверджену Указом Президента України від 24 квітня 1998 року № 367/98.
У рамках Українсько-Канадського проекту з метою сприяння доброчесності в державному секторі у 1999-2004 роках Міністерством юстиції організовано перше, і, на даний момент, єдине в нашій державі комплексне широкомасштабне дослідження стану корупції в Україні.
Результати дослідження стали підґрунттям для підготовки нової Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності", схваленої Указом Президента України від 11 вересня 2006 року № 742/2006, та основою для розробки антикорупційного пакету законопроектів: "Про засади запобігання та протидії корупції", "Про відповідальність юридичних осіб за корупційні правопорушення", "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо відповідальності за корупційні правопорушення", що наразі готуються до розгляду у другому читанні.
На розвиток Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" та на виконання Указу Президента України від 1 лютого 2008 року № 80/2008 "Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної антикорупційної політики" Міністерство юстиції запропонувало Уряду проект постанови Кабінету Міністрів. Постановою Кабінету Міністрів від 4 червня 2008 року № 532 "Деякі питання реалізації державної антикорупційної політики" вводиться посада Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики. Крім того, постановою започатковується проведення антикорупційної експертизи проектів нормативно-правових актів, що викликано необхідністю вирішення існуючих проблем у сфері запобігання корупції.
Робота Міністерства спрямовується на сприяння попередженню корупції, зокрема у сфері аналізу причин її виникнення: проведення моніторингу, вивчення громадської думки, відстеження динаміки процесів протидії корупції. Це дає змогу планувати і реалізувати заходи щодо координації дій органів влади у боротьбі з цим негативним явищем.
Головдержслужба і Міністерство юстиції підготували проект Закону "Про доброчесну поведінку осіб, уповноважених на виконання функцій держави, органів місцевого самоврядування" (р. № 2362).
Міністерство бере участь у реалізації Компоненту 3 Програми зниження рівня корупції у державному секторі України "Застосування етичних і адміністративних стандартів та контроль з боку органів влади за їх дотриманням" у рамках Угоди між Урядом України та Урядом США про стратегічне завдання з виконання програми зниження рівня корупції.
У рамках цього компоненту створені робочі групи, до складу яких увійшли представники Міністерства юстиції, Ради національної безпеки і оборони, Державної прикордонної служби, Державної податкової адміністрації, Головного управління державної служби, науковці тощо.
Підсумком роботи робочих груп по перших двох елементах Програми мають стати проект Кодексу професійної етики публічних службовців та проект Закону "Про декларування доходів, видатків та майна публічних службовців".
Міністерством юстиції розроблено проект Закону "Про внесення змін до Кримінального та Кримінально-процесуального кодексів України (щодо вдосконалення процедур здійснення конфіскації)", спрямований на удосконалення процедури конфіскації майна, яке використовувалося з метою вчинення злочину або під час вчинення злочину, а також майна, отриманого внаслідок вчинення злочину. Вказаний проект Закону направлено для проведення експертизи до Ради Європи.
Розпорядженням Кабінету Міністрів від 15 серпня 2007 року № 657-р затверджено План заходів щодо реалізації Концепції подолання корупції в Україні "На шляху до доброчесності" на період до 2010 року.
Міністерство юстиції звернулося до Уряду з ініціативою переглянути цей План заходів, оскільки він не охоплює усіх рекомендацій GRECO. Строки виконання заходів потребують суттєвого скорочення: вони мають бути виконані до 30 вересня 2008 р. – часу звіту України перед GRECO.
Кабінет Міністрів підтримав ініціативу Міністерства й доручив усім заінтересованим органам виконавчої влади надати відповідні пропозиції для підготовки відповідного проекту рішення. До співпраці під час доопрацювання цього проекту рішення залучені громадські організації.
У жовтні 2006 року у м. Пекіні (Китайська Народна Республіка) проведено установчу конференцію Міжнародної Асоціації Антикорупційних Органів (ІААСА). Установчими документами ІААСА передбачено проведення щорічних міжнародних конференцій цієї організації. Місцем проведення Третьої щорічної конференції 3-6 жовтня 2008 року визначена Україна. Міністерству юстиції доручено забезпечити утворення організаційного комітету та підготовку плану заходів проведення конференції.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 березня 2008 року № 489-р "Про підготовку та проведення Третьої щорічної конференції Міжнародної асоціації антикорупційних органів" утворено організаційний комітет з підготовки та проведення Конференції на чолі з Міністром юстиції.
Міністерство юстиції приділяє значну увагу питанню реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи.
Відповідно до постанов Кабінету Міністрів України від 13 червня 2000 року № 965 "Про затвердження Порядку спрямування і координації діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів" та від 23 лютого 2006 року № 207 "Про спрямування і координацію діяльності центральних органів виконавчої влади через відповідних міністрів" у 2006 році у Міністерстві юстиції створено Управління із забезпечення взаємодії з Державним департаментом України з питань виконання покарань, основними завданнями якого є:
- здійснення контролю за дотриманням Державною кримінально- виконавчою службою України законодавчих та інших нормативно-правових актів у сфері виконання та відбування кримінальних покарань;
- контроль за виконанням Державною кримінально-виконавчою службою рішень та завдань Уряду України у сфері реалізації єдиної державної політики щодо виконання кримінальних покарань;
- опрацювання проектів нормативно-правових актів, які стосуються регулювання правових відносин у сфері діяльності державної кримінально-виконавчої служби та організації відбування покарань.
Робочою групою з питань подальшого реформування Державної кримінально-виконавчої служби Міністерства юстиції та Державного департаменту України з питань виконання покарань підготовлено і подано на розгляд керівництва Міністерства юстиції проект Концепції державної політики у сфері виконання кримінальних покарань та План першочергових заходів щодо подальшого реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2008 рік.
Міністерство сприяє Державному департаменту України з питань виконання покарань у вирішенні питання щодо створення спеціалізованої установи виконання покарань максимального рівня безпеки для тримання засуджених до довічного позбавлення волі.
Міністерством проведено засідання робочої групи за участю представників Державного департаменту з питань виконання покарань, МВС, МОЗ щодо вирішення питання надання медичної допомоги особам, узятим під варту, хворим на активну форму туберкульозу. Прийнято рішення про підготовку пропозицій щодо внесення змін та доповнень до законодавчих та відомчих нормативно-правових актів із зазначених питань.
13 березня 2008 року при Міністерстві юстиції створено Міжвідомчу робочу групу з питань попереднього ув’язнення у рамках реформування пенітенціарної системи України, основним завданням якої є реформування системи попереднього ув’язнення, зокрема шляхом внесення відповідних змін до кримінально-виконавчого законодавства.
2 квітня 2008 року відбулося чергове засідання робочої групи, під час якого обговорювалося питання щодо напрацювання відповідних матеріалів з пропозиціями та клопотаннями перед Кабінетом Міністрів щодо прискорення виконання Державної програми покращення умов тримання засуджених та осіб, взятих під варту, на 2006-2010 роки у частині створення нових спеціалізованих лікарень для осіб, взятих під варту.
Крім того, вживаються заходи щодо посилення взаємодії з пенітенціарними системами іноземних держав із удосконалення підготовки кадрів, створення програм і навчальних планів для підвищення кваліфікації персоналу кримінально-виконавчої системи.
Одним із основних завдань Мін’юсту є проведення правової експертизи проектів нормативно-правових актів. Тільки упродовж І кварталу поточного року здійснено правову експертизу 1714 проектів нормативно-правових актів, зокрема, законів України – 339, актів Президента України – 63, Кабінету Міністрів України - 1096, інших – 216.
Крім того: здійснено правову експертизу 20 законів, прийнятих Верховною Радою України, які подаються на підпис Президентові України; здійснено правову експертизу 461 проекту нормативних актів на їх відповідність положенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практиці Європейського суду з прав людини; проведено правову експертизу 6 проектів нормативно-правових актів України на відповідність нормам міжнародного права; надано 148 експертних висновків щодо відповідності acquis communautaire проектів законів України та інших нормативно-правових актів; проведено правову експертизу 195 проектів міжнародних договорів України на відповідність Конституції України, законам України, вимогам нормопроектної техніки та нормам міжнародного права; проведено підготовку та надання висновків щодо внутрішньодержавних процедур, необхідних для набуття чинності міжнародними договорами України – 21.
Функціонує система планування законопроектної роботи. Міністерство юстиції підготувало за пропозиціями центральних органів виконавчої влади орієнтовний план законопроектних робіт на 2008 рік, який сприятиме уникненню дублювання у законопроектній діяльності органів виконавчої влади та відповідно - нераціонального використання державних коштів під час цієї діяльності. Відповідно до орієнтовного плану, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року № 534-р, передбачено розроблення 199 проектів нормативно-правових актів. Міністерство юстиції є головним розробником проектів законів, які мають соціально значущі наслідки, визначають концептуально нові підходи та є базовими для урегулювання суспільних відносин у відповідних сферах державного управління. З огляду на це, Міністерство юстиції визначено головним розробником 21 проекту закону, у тому числі 11 базових.
Здійснено експертизу урядових актів, виданих у період з 4 серпня 2006 року по 18 грудня 2007 року. Предметом експертизи було виявлення можливих корупційних схем та зловживань під час витрачання бюджетних коштів, відчуження державного майна тощо. За результатами експертизи скасовано 10 актів Кабінету Міністрів України. Внесено зміни до 4 урядових актів. Готуються проекти щодо скасування ще 6 актів; визнання такими, що втратили чинність – 4; а також внесення змін до 18 актів.
Міністерство юстиції забезпечує реалізацію державної правової політики, здійснює роботу із систематизації законодавства України: облік, упорядкування правових актів, що надходять до Міністерства юстиції, проставлення відміток для підтримання їх у контрольному стані, офіційне опублікування тощо. Ця робота ведеться як на центральному, так і на територіальному рівні.
Забезпечується отримання поточних актів законодавства від апарату Верховної Ради України, Секретаріату Президента України, Секретаріату Кабінету Міністрів України. У фондах Міністерства знаходиться декілька мільйонів актів законодавства, починаючи з 1917 року. Щороку надходить 7-8 тисяч нових актів законодавства.
Здійснюється облік та підтримання у контрольному стані актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, державна реєстрація яких у Міністерстві юстиції здійснюється з 1993 року. Усього Міністерством юстиції зареєстровано більше 15 тис. актів.
Відповідно до Конституції України людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в нашій державі найвищою соціальною цінністю.
І в цій справі важлива роль відводиться Міністерству юстиції, яке є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади із забезпечення реалізації державної правової політики, спрямованої на розвиток національної правової системи, створення і реалізацію правових норм, зміцнення режиму законності та безпеки, формування у населення розвиненої правової культури та правового світогляду, утвердження принципів справедливості, верховенства права, забезпечення прав і свобод людини як найвищої соціальної цінності.
Однією із правових форм діяльності органів юстиції у забезпеченні державної правової політики та невід’ємним засобом захисту прав і свобод людини є здійснення правової експертизи та державної реєстрації нормативно-правових актів центральних та місцевих органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, яку запроваджено відповідно до Указу Президента України від 3 жовтня 1992 року № 493/92 "Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади" з 1 січня 1993 року.
Державна реєстрація нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади, які зачіпають права, свободи й законні інтереси громадян або мають міжвідомчий характер, виконується органами юстиції понад 15 років. До Міністерства юстиції подають свої акти майже 80 суб’єктів нормотворення.
Усього за період з 1993 року – І квартал 2008 року органами юстиції здійснено правовому експертизу більше 143 тисяч нормативно-правових актів, з них зареєстровано 125 472 акти.
За результатами проведення правової експертизи нормативно-правових актів Міністерством юстиції та управліннями юстиції лише протягом звітного періоду попереджено прийняття більше тисячі незаконних правових норм. В середньому ж щороку органи юстиції попереджують прийняття біля півтори тисячі таких норм.
При цьому на місцевому рівні застосовуються також прийняті в межах повноважень, визначених законом, нормативно-правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування, які є обов’язковими до виконання на відповідній території та безпосередньо зачіпають права й законні інтереси громадян. Проте правова експертиза та державна реєстрація органами юстиції цих актів на сьогодні не здійснюється.
Це призводить до того, що нормативно-правові акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування можуть не відповідати Конституції та законодавству України, а, як наслідок цього, порушувати права, свободи й законні інтереси громадян.
На контролі органів юстиції залишається питання перегляду нормативно-правових актів, у тому числі зареєстрованих, на їх відповідність Конституції та чинному законодавству України.
За результатами перегляду лише протягом І кварталу 2008 року головними та районними управліннями юстиції зареєстрованих нормативно-правових актів на їх відповідність Конституції та чинному законодавству суб’єктами нормотворення внесено зміни до 248 актів, визнано такими, що втратили чинність, – 1 221, що становить 10% від загальної кількості переглянутих нормативно-правових актів.
Однією з основних функцій органів юстиції є здійснення контролю за додержанням суб’єктами нормотворення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів шляхом перевірок. Залишається стабільним показник нормативно-правових актів (10% від загальної кількості нормативно-правових актів, поданих на державну реєстрацію до органів юстиції), які не подаються суб’єктами нормотворення на державну реєстрацію до відповідних органів юстиції та направляються до виконання без державної реєстрації.
Одним із найбільш суттєвих порушень законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів є спрямування до виконання суб’єктами нормотворення незареєстрованих актів, тобто нечинних. Тому залишається актуальним питання щодо встановлення адміністративної відповідальності посадових осіб за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
У 2007 році Верховною Радою України прийнято Закон "Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо встановлення відповідальності за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів". Президент України повернув цей Закон до Верховної Ради з пропозиціями про його відхилення, що пов’язано з необхідністю розробки і прийняття Закону України, який має комплексно врегулювати питання державної реєстрації нормативно-правових актів.
Міністерство юстиції з метою реалізації статті 117 Конституції України та положень Кодексу адміністративного судочинства України спрямовує свої зусилля на вдосконалення існуючої нормативно-методичної бази з питань державної реєстрації нормативно-правових актів. Так, постановою Кабінету Міністрів від 26 березня 2008 року № 248 уніфіковано коло суб’єктів нормотворення, акти яких підлягають державній реєстрації у відповідних органах юстиції, та перелік актів, щодо яких функція державної реєстрації не здійснюється, а також процедура прийняття органами юстиції рішень про державну реєстрацію нормативно-правових актів та перелік підстав для скасування цих рішень.
При цьому з метою запобігання порушень принципів соціального діалогу, забезпечення реалізації конституційних прав і гарантій громадян, а також посилення співпраці органів виконавчої влади з профспілками та профоб’єднаннями під час підготовки нормативно-правових актів з питань, що стосуються соціально-трудової сфери, Міністерством розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Про доповнення Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади", прийняття якої відкладено Кабінетом Міністрів України 28 травня 2008 року (протокол ).
На сьогодні основними завданнями Мін’юсту для належного здійснення функції державної реєстрації нормативно-правових актів є забезпечення прийняття Закону "Про нормативно-правові акти", який повинен комплексно врегулювати питання державної реєстрації нормативно-правових актів суб’єктів нормотворення, у тому числі актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування, та встановити відповідальність за порушення законодавства про державну реєстрацію нормативно-правових актів.
З метою запровадження та визначення порядку здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування потребує прийняття проект Закону "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо здійснення державної реєстрації нормативно-правових актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування", який 12 травня 2008 року подано до Кабінету Міністрів.
Реалізація викладених пропозицій сприятиме підвищенню ефективності роботи органів юстиції із здійснення державної правової політики, спрямованої на утвердження принципу верховенства права та забезпечення прав людини і громадянина.
Забезпечується реалізація державної правової політики та політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства ЄС. З цією метою постановою Кабінету Міністрів від 24 грудня 2004 року №1742 створено Державний департамент з питань адаптації законодавства (далі – Департамент). Відповідно до Положення, затвердженого цією постановою, Департамент є урядовим органом державного управління і здійснює свою діяльність у складі Міністерства юстиції України.
Основними завданнями Департаменту є реалізація, в межах компетенції, державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу та координація роботи, пов’язаної з виконанням Загальнодержавної програми адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу (далі – Програма), затвердженої Законом України від 18 березня 2004 року №1629.
Програма передбачає, що конкретні заходи з адаптації законодавства визначаються щорічним планом заходів з виконання Програми. На підставі комплексних порівняльно-правових досліджень та Огляду стану адаптації законодавства щороку розробляються рекомендації щодо заходів з адаптації, необхідних для досягнення цілей Програми, та спільно з центральними органами виконавчої влади формується план заходів з виконання Програми на кожен рік. Він схвалюється Координаційною радою з адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу, погоджується з Комітетом Верховної Ради України з питань Європейської інтеграції та затверджується Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації державної політики у сфері адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу Департамент проводить моніторинг та готує звіти про стан виконання Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та Європейськими Співтовариствами (Європейським Союзом) та їх державами-членами, інших угод та домовленостей між Україною та Європейським Союзом, що стосуються адаптації законодавства та співробітництва у сфері юстиції та внутрішніх справ.
Здійснення порівняльно-правових досліджень регулювання правовідносин у відповідних сферах в Україні та Європейському Союзі розпочалось ще до затвердження Програми. Протягом 2002 - 2007 років було здійснено порівняльно-правові дослідження відповідності законодавства України acquis communautaire у сферах, визначених Угодою про партнерство та співробітництво та першим етапом Програми.
На основі проведених досліджень Державний департамент започаткував щорічну роботу над "Оглядом стану адаптації законодавства України до acquis communautaire", який видається з 2005 року. Головною метою Огляду є створення основи для вироблення програми подальших дій у сфері адаптації та надання можливості ефективно визначити пріоритети адаптації та планувати заходи з адаптації законодавства. Крім того, в Оглядах актуалізується інформація про розвиток acquis communautaire та законодавства України у пріоритетних сферах адаптації.
Переклад актів acquis communautaire українською мовою - ще один із важливих елементів виконання Програми, яку розпочато ще у 2002 році. Проте цю роботу було систематизовано та впорядковано у 2005 році. Так, для визначення єдиного механізму перекладу актів acquis communautaire на українську мову та надання їм статусу офіційних 8 червня 2005 року Міністерство юстиції затвердило Порядок перекладу актів acquis communautaire українською мовою. На сьогодні можна констатувати, що робота із здійснення перекладу актів acquis communautaire українською мовою має систематизований характер та відповідає меті адаптації. Із загального обсягу актів acquis communautaire, що становить понад 100 тис. сторінок, близько 40 тис. сторінок вже перекладено. З огляду на те, що ефективність співпраці з Європейським Союзом безпосередньо залежить від інформаційного забезпечення, у 2006 та 2007 роках організовано переклад на англійську мову інформаційно-аналітичних матеріалів, актів законодавства та їх проектів, пов’язаних з виконанням Програми, зокрема доповідей про стан виконання Програми у 2005 та 2006 роках, нормативно-правових актів та проектів законів загальним обсягом 7990 сторінок.
Сьогодні вже функціонує інформаційна мережа з питань європейського права, створена відповідно до Розділу ХІІ Програми. Створено Інтернет-портал Департаменту (www.sdla.gov.ua), на якому розміщено перекладені на українську мову акти acquis communautaire, порівняльно-правові дослідження, експертні висновки щодо відповідності проектів нормативно-правових актів acquis communautaire, інформація про останні події в Європейському Союзі тощо. Крім того, через цей Інтернет-портал забезпечується доступ до баз даних законодавства ЄС, а також до офіційних видань Європейського Союзу.
Важливий напрям діяльності Міністерства та його територіальних органів - забезпечення виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб). На 1 червня 2008 року фактична чисельність державних виконавців становила 6 313 чоловік, тобто штат органів державної виконавчої служби укомплектовано на 89 %. Фактичне навантаження на кожного державного виконавця становить 158 виконавчих документів на місяць.
Згідно з оперативними даними, за 5 місяців 2008 року фактично підлягало виконанню органами державної виконавчої служби 4 984 430 виконавчих документів на суму 42 227 883 505 грн., що на 533 087 документів та на 5 647 562 618 грн. більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
Протягом звітного періоду державними виконавцями завершено 1 814 550 виконавчих документів (36,4 % від кількості, що підлягала виконанню) на суму 5 640 596 292 грн. або 13,4 % від суми, що підлягала стягненню за виконавчими документами. Порівняно з аналогічним періодом минулого року, цей показник збільшився на 395 078 документів(27,8 %), але зменшився на 348 533 689 грн. (5,8 %).
За 5 місяців 2008 року фактично виконано 1 088 483 документи (21,8 %) та всього стягнуто 1 628 150 002 грн. (3,9 %), що більше, ніж за 5 місяців 2007 року, на 269 794 документи та на 75 608 612 грн.
Поряд з цим, порівняно з минулим роком збільшився залишок невиконаних виконавчих документів на кінець звітного періоду і становить 3 169 850 документів (63,6 %) на суму 36 530 925 267 грн. (86,5 %). На кінець аналогічного періоду 2007 року залишок становив 3 031 878 документів на суму 30 599 825 220 грн.
Виконавчого збору стягнуто 50 172 858 грн., що на 9 911 810 грн. більше, ніж за 5 місяців 2007 року.
Зменшилась кількість виконавчих документів, що перебувають на виконанні в органах державної виконавчої служби понад строки, встановлені статтею 25 Закону "Про виконавче провадження", і становить 424 288 документів (13,4 % від залишку невиконаних виконавчих документів). У 2007 році цей показник становив 512 292 документи.
Продовжується реформування виконавчої служби. Міністерство наполягає на запровадженні декількох суттєвих новацій.
Перша з них – необхідність зняття усіх мораторіїв на виконання судових рішень, які залишилися у спадок з часів початку становлення української держави. Тепер ситуація змінилася і найбільш багаті боржники (наприклад, підприємства паливно-енергетичного комплексу) можуть не виконувати рішення судів, користуючись забороною звернення стягнення на певні види майна.
Друга – необхідність запровадження реального судового контролю за виконанням рішення суду. Пріоритет має бути відданий об’єкту стягнення майна боржника. Якщо рішення суду набрало законної сили – воно підлягає виконанню негайно. У разі, коли боржник мав якісь заперечення, він повинен їх був висловлювати під час судового розгляду справи, а відтак надання боржникові часу для його добровільного виконання виглядає штучним.
Третє – запровадження недержавних форм виконання судових рішень, запровадження в Україні інституту приватної форми виконання судових рішень як альтернативи державній формі виконання судових рішень. На першому етапі функціонування приватні виконавці зможуть заміняти державну службу лише щодо судових рішень про стягнення. Питання відновлення трудових прав громадян, сімейних відносин, стягнень проти держави тощо залишатиметься у віданні державної виконавчої служби. Передбачається, що введення інституту приватних виконавців дозволить зменшити рівень корупції в системі виконання рішень судів, а також підвищити ефективність виконання судових рішень.
29 лютого 2008 року Міністерством юстиції за участю Центру комерційного права в рамках виконання Порогової програми "Виклики Тисячоліття", передбаченої Угодою між Урядом України та Урядом США про стратегічне завдання з виконання програми зниження рівня корупції у державному секторі, проведено засідання круглого столу "Запровадження в Україні недержавних форм виконання судових рішень". Обговорено перспективи удосконалення механізмів виконання рішень шляхом запровадження недержавних форм виконання рішень.
Підготовлено низку проектів законів та інших нормативно-правових актів, які доктринально змінюють і філософію, і ідеологію, і реалізаційні засади виконання судових рішень.
6 червня ц. р. начальникам Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополіта начальникам головних управлінь, управлінь МВС України в Автономній Республіці Крим, областей, мм. Києва та Севастополя направлено лист Міністра внутрішніх справ Юрія Луценка та Міністра юстиції Миколи Оніщука "Про запровадження доступу державних виконавців до автоматизованої інформаційно-пошукової системи "Автомобіль". Як зазначається в листі, спеціально уповноваженим представникам Державної виконавчої служби Міністерства юстиції буде надано доступ до автоматизованої інформаційно-пошукової системи "Автомобіль" Міністерства внутрішніх справ. Доступ державних виконавців до вказаної автоматизованої системи дозволить оперативно вирішувати питання щодо розшуку майна боржника, накладення на нього арешту та звернення на нього стягнення. Передбачається, що в кінцевому рахунку це позитивно відобразиться на своєчасності виконання рішень судів. Існуючий порядок розшуку майна боржника, в тому числі автотранспортних засобів, у ході примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) полягає у направленні державним виконавцем поштовою кореспонденцією до відповідних органів запитів та отриманні письмових відповідей. Відповідна процедура потребує тривалого часу й призводить до затягування процесу виконання рішень в цілому. На сьогодні з моменту винесення державним виконавцем постанови про розшук майна боржника до моменту виявлення органом внутрішніх справ належного боржнику автотранспортного засобу можуть сплинути від декількох днів до кількох місяців, що надасть боржнику додаткову можливість ухилитися від виконання відповідного рішення, зокрема шляхом їх відчуження.
Удосконалюється робота із захисту інтересів держави в судах України. Міністерством розроблено і внесено на розгляд Уряду проект постанови Кабінету Міністрів "Заходи щодо підвищення ефективності захисту інтересів держави в судах України". Прийняття постанови та її реалізація дасть можливість уникнути порушень інтересів держави, запобігти зловживанням та підвищити ефективність захисту інтересів держави в судах України, зокрема у сфері управління об’єктами державної власності, та сприятиме збереженню державного майна у державній власності.
Упродовж І кварталу 2008 року розглянуто судових справ за участю Кабінету Міністрів – 361, з них: задоволено – 38, відмовлено – 51, знаходиться на стадії розгляду – 272; кількість судових справ за участю Міністерства юстиції - 71, з них: відмовлено – 10, знаходиться на стадії розгляду – 61. Із зазначених показників найбільше привертає до себе увагу показник кількості справ, де рішення судів прийняті не на користь Кабінету Міністрів – 38 справ із 361. Із 38 вказаних справ 34 справи пов’язані зі стягненням одноразової грошової допомоги ветеранам війни та дітям війни, що розглядаються судами Миколаївської області. Позови у цих справах пред’являються до місцевих органів соціального захисту та до Кабінету Міністрів України.
В Україні функціонує ефективна система захисту інтересів держави у міжнародних судах, у тому числі комерційних. Міністерством проведено понад 270 заходів щодо захисту прав та інтересів держави Україна, Президента України і Кабінету Міністрів України в закордонних юрисдикційних органах; виконано 19 доручень Кабінету Міністрів України з питань представництва інтересів держави в закордонних юрисдикційних органах; узагальнено близько 400 матеріалів про результати виконання доручень щодо представлення інтересів держави Україна, Президента України і Кабінету Міністрів в закордонних юрисдикційних органах; проведено 5 засідань Міжвідомчих робочих груп для координації робіт, пов’язаних із захистом інтересів держави.
З моменту прийняття Указу Президента № 581 "Про Порядок здійснення захисту прав та інтересів України під час урегулювання спорів, розгляду у закордонних юрисдикційних органах справ за участю іноземного суб’єкта та України" та створення відповідного підрозділу у Міністерстві юстиції (2003 рік) зареєстровано 25 справ за позовом іноземних інвесторів до держави, з яких: у 9 справах рішення прийнято на користь держави Україна, 16 знаходяться на розгляді в закордонних юрисдикційних органах.
Діяльність Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини на регіональному рівні забезпечують представники Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини, що працюють у складі Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних управлінь юстиції в областях, мм. Києві та Севастополі і очолюють регіональні відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Робота виконується відповідно до наказу Міністерства юстиції від 9 лютого 2007 року № 44/5 "Про затвердження Положення про представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини" та Положення про представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини і регіональне відділення Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини.
Представник Урядового уповноваженого відповідно до покладених на нього завдань: координує роботу регіонального відділення; відповідає на запити Урядового уповноваженого та Секретаріату Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини; надсилає до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, судових органів запити стосовно надання матеріалів і пояснень у справах про порушення Конвенції; щороку до 25 грудня інформує Урядового уповноваженого про діяльність регіонального відділення, виконання відповідних доручень та проведення публічних заходів за звітний період; у випадках, що потребують негайного втручання Секретаріату, представник Урядового уповноваженого своєчасно інформує про це Урядового уповноваженого; представник Урядового уповноваженого несе персональну відповідальність за діяльність регіонального відділення перед Урядовим уповноваженим.
На виконання основних завдань регіональне відділення: за дорученням Урядового уповноваженого та Секретаріату вивчає факти, збирає докази та надсилає копії матеріалів у справах, що знаходяться у провадженні Європейського суду з прав людини, а також іншу інформацію, необхідну для забезпечення діяльності Урядового уповноваженого; здійснює індивідуальний прийом громадян з питань організації діяльності та порядку звернення до Європейського суду з прав людини; вживає заходів щодо попередження порушення прав людини та основоположних свобод, а також щодо відновлення порушених прав і свобод на відповідній території.
Активізується правова робота у сфері міжнародного співробітництва. Продовжується робота з підготовки проектів міжнародних договорів про правові відносини та правову допомогу у цивільних і кримінальних справах, проектів законів про ратифікацію або приєднання до міжнародних договорів у правовій сфері; забезпечується правове співробітництво у цивільних та кримінальних справах з компетентними органами іноземних держав на підставі законів та міжнародних договорів України; здійснюється взаємодія з Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права та інших міжнародних організацій.
У 2008 році підготовлено проекти законів "Про ратифікацію Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми" та "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв’язку з ратифікацією Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми", які у березні направлено до МЗС для подальшого подання Президентові України з метою внесення на розгляд Верховної Ради.
З початку 2008 року забезпечено опрацювання документів, у т. ч. доручень/запитів/клопотань на виконання міжнародних договорів про правову допомогу з питань кримінального судочинства - 2282, з питань цивільного судочинства – 3200.
З початку 2007 року Міністерство юстиції забезпечує виконання Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей та Конвенції про стягнення аліментів за кордоном. У І кварталі 2008 року надійшло на підставі Конвенції про цивільно-правові аспекти міжнародного викрадення дітей 5 заяв про повернення дитини з України; Конвенції про стягнення аліментів за кордоном – 14.
Виконується робота з організації та координації реалізації Плану заходів з виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства у Раді Європи, затвердженого Указом Президента від 20 січня 2006 року № 39/2006. Виконано 24 завдання (майже половина від загальної кількості), забезпечено виконання 6 завдань, які передбачають термін виконання "постійно".
У рамках міжнародного міжвідомчого співробітництва у 2008 році:
- проведено роботу щодо узгодження тексту проектів міжнародних міжвідомчих договорів про співробітництво між: Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Македонія; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Алжирської Народної Демократичної Республіки; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Боснії та Герцеговини;
- підготовлено до підписання проекти міжнародних міжвідомчих договорів про співробітництво між: Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Республіки Білорусь у сфері судової експертизи; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Румунії; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Грузії; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Італійської Республіки; Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Грецької Республіки;
- підписано міжвідомчі угоди між: Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Великої Соціалістичної Народної Лівійської Арабської Джамахірії (7 квітня 2008 року); Міністерством юстиції України та Міністерством юстиції Французької Республіки (5 червня 2008 року).
У рамках співробітництва з ООН та відповідними органами ООН у сфері захисту прав людини підготовлено інформацію до Національної доповіді України в рамках Універсального періодичного огляду Ради ООН з прав людини та щодо виконання рекомендацій Комітету ООН з прав людини за підсумками розгляду 6-ї періодичної доповіді України про виконання зобов’язань, що випливають з Міжнародного пакту про громадянські і політичні права.
Триває робота в рамках реалізації міжнародно-правових зобов’язань України, що випливають з Женевських конвенцій про захист жертв війни від 12 серпня 1949 року, Додаткових протоколів до них 1977 року та інших міжнародних договорів з питань міжнародного гуманітарного права, у тому числі в рамках діяльності Міжвідомчої Комісії з імплементації в Україні міжнародного гуманітарного права. 7 квітня 2008 року проведено засідання зазначеної Міжвідомчої комісії, у ході якої розглянуто План роботи на 2008 рік.
У рамках співробітництва з Організацією з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ ) забезпечено підготовку зустрічі у Міністерстві юстиції з Верховним комісаром ОБСЄ у справах національних меншин п. К. Воллєбеком. Метою зустрічі було обговорення питань, пов’язаних з подальшим розвитком національного законодавства в контексті забезпечення прав національних меншин і депортованих народів в Україні, та мовних питань.
Міністерство юстиції здійснює правову експертизу на відповідність Конституції та законам України, нормам міжнародного права та вимогам нормопроектувальної техніки проектів міжнародних договорів України. Так, за п’ять місяців поточного року опрацьовано 312 проектів міжнародних договорів України. У поточному році здійснено правову експертизу 347 проектів нормативно-правових актів, пов’язаних із набранням чинності міжнародними договорами України та наданням повноважень на їх підписання.
Забезпечено участь у засіданнях робочих органів СНД, у переговорах щодо укладення міжнародних договорів України (8 переговорних процесів).
Протягом І кварталу 2008 року забезпечено протокольний супровід 21 (24) зустрічей керівного складу та працівників Міністерства юстиції з іноземними делегаціями; забезпечено підготовку та оформлення документів на закордонні службові відрядження 30 (37) осіб керівного складу та працівників Міністерства юстиції.
Міністерство продовжує роботу з реформування нотаріату. 24 січня 2008 року у Верховній Раді України за № 1425 зареєстровано розроблений Міністерством юстиції законопроект "Про внесення змін до Закону України "Про нотаріат". Мета законопроекту - вдосконалення механізму допуску громадян до нотаріальної діяльності, а також покращення доступу громадян до нотаріальних послуг та їх якості, посилення державного контролю. Крім того, з метою запровадження єдиного нотаріату розроблено проект Закону "Про нотаріат" (нова редакція).
За ініціативою Міністерства юстиції для запобігання відтоку кадрів з державних нотаріальних контор, а також державних нотаріальних архівів прийнято рішення Уряду, яким з 1 січня 2008 року у 2,5 рази підвищено заробітну плату працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів. З 19 березня 2008 року посадові оклади працівників державних нотаріальних контор та державних нотаріальних архівів рішенням Уряду збільшилися ще на 20%.
Потребує подальшого врегулювання питання оплати нотаріальних послуг, які подекуди мають необґрунтовану вартість, що не відповідає реальним затратам, які несуть нотаріуси у процесі вчинення нотаріальних дій. Міністерство подало Кабінету Міністрів пропозиції щодо шляхів вирішення цього питання.
Для усунення проявів корупції в роботі кваліфікаційних комісій нотаріату Міністерством юстиції покращено роботу цих комісій та процес складання іспиту осіб, які мають намір стати нотаріусами.
Удосконалено порядок постачання, зберігання, обліку та звітності витрачання спеціальних бланків нотаріальних документів, що має значно підвищити рівень захисту майнових прав та інтересів громадян і юридичних осіб, профілактики злочинів проти власності, посилення контролю за обігом спеціальних бланків нотаріальних документів, відповідальності нотаріусів за їх збереження та використання.
З метою забезпечення дотримання нотаріусами вимог земельного законодавства під час посвідчення правочинів Міністерство юстиції проводить перевірки посвідчення державними та приватними нотаріусами угод, у тому числі довіреностей щодо розпорядження або відчуження чи угод про наміри щодо відчуження земельних ділянок сільськогосподарського призначення та земельних часток (паїв), на які поширюється мораторій, встановлений законодавством.
Міністерство юстиції розробило концептуальні напрямки покращення нотаріального обслуговування населення у сільській місцевості та віддалених населених пунктах. Концепцію розвитку "сільського нотаріату" затверджено наказом Міністерства від 30 травня 2008 року № 750/7. Передбачається, що реалізація Концепції дасть змогу зняти навантаження з існуючих державних нотаріальних контор, ліквідувати черги громадян, які звертаються до нотаріальних контор, а також забезпечити доступність до нотаріальних послуг населення у сільській місцевості та у віддалених населених пунктах. Серед іншого, передбачається утворення за рахунок місцевих бюджетів нотаріальних контор, зокрема, у сільській місцевості та віддалених населених пунктах (селищах міського типу, селах, містах). Нотаріусів, які працюватимуть у таких нотаріальних конторах, пропонується забезпечити належною заробітною платою та відповідними пільгами – службовим житлом, площа якого буде достатньою для проживання як самого нотаріуса, так і членів його сім’ї, земельними ділянками, дотаціями тощо. Також передбачається вивчити та поширити досвід роботи громадських приймалень по наданню безкоштовної правової допомоги з питань нотаріату. Концепція передбачає реалізацію комплексу правових, організаційних, економічних, соціальних та інформаційних заходів. Найближчим часом передбачається завершити підготовку пропозицій з реалізації плану заходів щодо забезпечення доступності населення до нотаріальних послуг та створення нотаріальних контор у сільській місцевості та віддалених населених пунктах.
У ході засідання, що відбулося 9 червня 2008 року в Міністерстві юстиції за участю начальників головних управлінь юстиції, Міністр юстиції Микола Оніщук заявив, що одним з основних критеріїв оцінки роботи керівників регіональних управлінь юстиції стане забезпечення населення доступними нотаріальними послугами. Міністр наголосив, що на сьогодні спостерігаються окремі тенденції, які викликають стурбованість в контексті стратегічних завдань, що поставлені перед Мін’юстом, зокрема, щодо наближення нотаріальних послуг до пересічного громадянина. Серед таких факторів Міністр назвав зростаючу вартість нотаріальних послуг та збільшення вакантних посад в державних нотаріальних конторах. Міністр юстиції зобов’язав начальників головних управлінь юстиції винайти резерви для покращення діяльності державних нотаріальних контор та поінформувати Міністерство юстиції про заходи, вжиті у цій сфері.
У ході засідання Міністр юстиції Микола Оніщук також доручив Департаменту нотаріату та реєстрації адвокатських об’єднань Міністерства юстиції розробити систему тестів для складання іспитів на право заняття нотаріальною діяльністю. Міністр наголосив, що система складання іспитів буде удосконалюватися та наближатися до стандартів, що запроваджені в європейських країнах. Посередництвом тестової системи при складанні іспитів на право заняття нотаріальною діяльністю, за словами Миколи Оніщука, планується позбавитися корупційної складової, що останніми роками стало проблемою в питаннях доступу до цієї професії. Крім того, таким чином планується позбавитися ще однієї негативної складової цього процесу - протекції.
Забезпечується реалізація прав громадян на свободу об’єднання. Міністерством юстиції легалізовано всього 2 899 громадських організацій; зареєстровано 146 політичних партій; 51 постійно діючий третейський суд; 961 благодійну організацію. Територіальними органами юстиції легалізовано всього близько 35 605 місцевих об’єднань громадян; зареєстровано 9 586 місцевих благодійних організацій; 155 236 структурних утворень політичних партій.
З метою удосконалення законодавства у сфері забезпечення реалізації конституційного права громадян на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації Міністерством юстиції розробляється проект Закону "Про громадські організації".
З метою усунення ускладнень, які виникають при реалізації та державній реєстрації громадських організацій в органах юстиції розробляється проект Закону "Про внесення змін до деяких законів України з питань реєстрації юридичних осіб".
Міністерство та органи юстиції сприяють формуванню й інших інститутів громадянського суспільства - преси. Упродовж І кварталу цього року зареєстровано (перереєстровано) 176 друкованих ЗМІ із загальнодержавною та/або зарубіжною сферою розповсюдження (285) та 2 інформаційні агентства як суб’єкти інформаційної діяльності.
Міністерством розроблено і 5 березня 2008 року подано на розгляд Кабінету Міністрів України проект Закону "Про внесення змін до Закону України "Про організацію формування та обігу кредитних історій", яким передбачено вирішити проблему зняття з Міністерства юстиції функцій уповноваженого органу з державного регулювання діяльності бюро кредитних історій, які не передбачені Положенням про нього та непритаманні йому. Законопроект схвалено на засіданні Кабінету Міністрів України 2 квітня 2008 року і внесено на розгляд до Верховної Ради України (р. № 2316).
Удосконалюється діяльність органів реєстрації актів цивільного стану. На виконання основного завдання щодо реєстрації актів цивільного стану у 2007 році органами реєстрації актів цивільного стану зареєстровано 1 853 264 акти цивільного стану, що на 4,3 % більше, ніж у 2006, у тому числі: про народження - 475 725; про смерть - 762 877; про шлюб - 416 427; про розірвання шлюбу - 178 364; про зміну імені - 19 871.
У І кварталі 2008 року цими органами зареєстровано 421 940 актів цивільного стану (за І квартал 2007 року – 416 583), у тому числі: про народження – 118 324 (112 953); про смерть – 207 168 (202 126); про шлюб – 50 201 (52 514); про розірвання шлюбу – 41 599 (43 985); про зміну імені – 4 648 (5 005).
Наразі великим позитивним зрушенням в роботі органів реєстрації актів цивільного стану має стати запровадження Державного реєстру актів цивільного стану громадян. Можливість зберігання відомостей актових записів на електронних носіях сприятиме не тільки поліпшенню організації роботи, а й виводить їх на більш високий, якісний та сучасний рівень обслуговування громадян. Робота щодо формування Реєстру є одним із перших кроків щодо запровадження єдиного реєстру фізичних осіб в системі органів юстиції.
На даний час Міністерством юстиції на виконання постанови Кабінету Міністрів від 22 серпня 2007 року № 1064 "Про затвердження Порядку ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян" провадиться робота по нормативному забезпеченню ведення Державного реєстру актів цивільного стану громадян.
Розроблений Міністерством юстиції проект Закону "Про державну реєстрацію актів цивільного стану" містить нововведення у галузі сімейного права: з урахуванням європейського досвіду передбачено норми щодо визнання рішення суду про розірвання шлюбу документом, що не підлягає реєстрації в органах реєстрації актів цивільного стану. Крім того, проект має новели у врегулюванні реєстрації зміни імені, а також з питань внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні.
Підвищується ефективність правоосвітньої роботи.
Державою на Міністерство юстиції покладено досить важливу і відповідальну функцію – створення належних умов для набуття громадянами правових знань, забезпечення їх конституційного права знати свої права та обов’язки. Зважаючи на ту обставину, що співпраця Мін’юсту із засобами масової інформації є однією з найефективніших форм організації правоосвітньої роботи, організовано виступи працівників центрального апарату в друкованих ЗМІ, на радіо та телебаченні
Так, протягом 2007 року та І кварталу 2008 року опубліковано в газетах та журналах 80 статей правороз’яснювального характеру, у співробітництві з Національною радіокомпанією України в ефір вийшло 83 правоосвітні програми за участю працівників Мін’юсту, підготовлено та вийшло в ефір 90 передач правового спрямування.
Організовано правороз’яснювальну роботу і в регіонах, зокрема упродовж окресленого періоду працівниками територіальних органів юстиції здійснено близько 25 тисяч виступів у засобах масової інформації.
Суттєву допомогу Мін’юсту у координації діяльності органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, об’єднань громадян, навчальних та культурних закладів, наукових установ, засобів масової інформації у сфері правової освіти надає Всеукраїнська міжвідомча координаційно-методична рада з правової освіти населення.
Зокрема, діяльність Ради посприяла тому, що протягом останніх років Мін’юстом здійснюється вивчення стану правової освіти та правового виховання у вищих навчальних закладах, береться участь у проведенні акредитації і ліцензування ВНЗ, що здійснюють підготовку фахівців-юристів, поточних перевірках стану провадження освітньої діяльності вищими навчальними закладами юридичного спрямування.
Аналогічну роботу налагоджено і в регіонах: лише у 2007 році територіальними органами юстиції здійснено 6575 перевірок стану викладання правознавства та організації правової освіти в навчальних закладах, 426 – головними управліннями юстиції; у 2008 році проведено 1693 та 89 перевірок відповідно.
Невід’ємним напрямком правоосвітньої діяльності є методичне забезпечення правоосвітнього процесу шляхом розроблення Міністерством юстиції та його територіальними підрозділами пам’яток, буклетів, порадників, посібників із правових питань для поширення серед навчальних закладів, громадських приймалень, громадян. Лише у 2007 році органами юстиції розроблено близько 6 тисяч таких методичних матеріалів; у 2008 році - близько 1500.
Велике значення надається підвищенню рівня правової освіти та правової культури молоді, насамперед студентської. Так, проведено роботу з відновлення діяльності Координаційної ради молодих юристів при Міністерстві юстиції України.
Міністерство юстиції проводить значну роботу з надання безоплатної правової допомоги малозахищеним верствам населення через 717 правових громадських приймалень, створених при органах юстиції. Крім того, працівники органів юстиції беруть активну участь у роботі 755 громадських приймалень, створених при райдержадміністраціях, центрах соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді, виконавчих органах районних, міських рад тощо, та 1437 виїзних консультаційних пунктів, якими з початку року здійснено 2027 виїздів для надання правової допомоги громадянам віддалених районів сільської місцевості. Загалом протягом І кварталу 2008 року у громадських приймальнях безоплатну правову допомогу надано 37 950 малозабезпеченим громадянам.
Важливим напрямком діяльності Міністерства юстиції є методичне керівництво правовою роботою в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, перевірка стану цієї роботи і надання рекомендацій щодо її поліпшення, приведення нормативних актів у відповідність із чинним законодавством та вжиття заходів до підвищення кваліфікації працівників юридичних служб.
Реалізуючи ці завдання, центральним органам виконавчої влади надається методична та практична допомога з питань правової роботи.
Серед різноманіття форм такої допомоги найефективнішою є проведення перевірок стану організації правової роботи та надання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків і порушень чинного законодавства відповідними суб’єктами.
Міністерство юстиції вживає заходів щодо системного підвищення кваліфікації працівників юридичних служб, зокрема організовано роботу постійно діючого семінару для працівників юридичних служб центральних органів виконавчої влади; здійснюється стажування спеціалістів територіальних органів юстиції; крім того, започатковано стажування спеціалістів центральних органів виконавчої влади та керівників юридичних служб обл(міськ)держадміністрацій тощо.
З метою визначення якості проектів нормативно-правових актів міністерств, інших центральних органів виконавчої влади щомісяця здійснюється їх моніторинг.
Для залучення висококваліфікованих фахівців до роботи в юридичних службах центральних органів виконавчої влади організовано та забезпечено процес погодження Міністром юстиції кандидатур на заміщення вакантних посад керівників юридичних служб, а також участь у проведенні їх атестації.
Приділяється увага вдосконаленню відповідної нормативної бази. Так, у поточному році наказом Міністерства юстиції затверджено Порядок погодження у Міністерстві юстиції призначення та звільнення з посад керівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Порядок організації Міністерством юстиції підвищення кваліфікації працівників юридичних служб міністерств, інших центральних органів виконавчої влади. Також підготовлено проекти нової редакції Загального положення про юридичну службу міністерства, іншого центрального органу виконавчої влади, державного підприємства, установи, організації та постанови Кабінету Міністрів про його затвердження.
Активізована робота з кадрами. Наказом Міністерства юстиції від 20 березня 2008 року № 402/7 створено робочу групу з підготовки пропозицій щодо удосконалення організаційної структури Міністерства юстиції. Укомплектованість кадрів центрального апарату Міністерства юстиції складає 92,3 % від загальної кількості посад. Не заміщено 64 посади державних службовців. Порівняно з І кварталом минулого року укомплектованість кадрів збільшилася на 4,6 %.
Підвищується ефективність роботи зі зверненнями громадян. Протягом І кварталу поточного року до Міністерства надійшло 12 415 звернень громадян (за цей період 2007 року - 6566), з них: 9563 скарги (2625); 2820 заяв (3919); 32 пропозиції (22). На особистому прийомі громадян у Міністерстві юстиції прийнято 1 144 громадянина (801). Забезпечено виконання графіку особистого прийому громадян Міністром, Першим заступником та заступниками Міністра. Управлінням розгляду звернень та прийому громадян безпосередньо розглянуто 1384 звернення громадян (1 993).
До головних управлінь юстиції надійшло 16 156 звернень громадян (20 695), з них: скарг – 4 487 (5 665); заяв – 11 636 (14 967); пропозицій - 33 (63).
Діяльність Міністерства юстиції є відкритою, прозорою. Упродовж І кварталу 2008 року працівники Прес-служби Міністерства юстиції зібрали, проаналізували, систематизували, підготували та розмістили на веб-сайті Міністерства юстиції, а також розповсюдили через українські та зарубіжні, акредитовані в Україні, засоби масової інформації 418 (у І кварталі 2007 року - 202) інформаційних матеріалів про різні напрями діяльності Міністерства юстиції та 29 фоторепортажів (17). Щомісяця на різні сторінки сайту Міністерства юстиції заходило близько 1 млн. громадян. Зокрема, першу сторінку сайту щоденно відвідувало 30 – 40 тис. відвідувачів.
Міністерство забезпечує конституційне право громадян та юридичних осіб на доступ до правової інформації. Створено та ведеться Єдиний державний реєстр нормативно-правових актів як автоматизована система збирання, накопичення та опрацювання актів законодавства. Реєстр запроваджено на виконання Указу Президента України від 27 червня 1996 року № 468/96 "Про Єдиний державний реєстр нормативних актів". Порядок ведення Реєстру визначено постановою Кабінету Міністрів від 23 квітня 2001 року № 376 "Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним".
До еталонного фонду Реєстру внесено в контрольному стані 44 тис. нормативно-правових актів за період із 1 січня 1985 року донині.
Кожна фізична чи юридична особа може отримати з Реєстру будь-який нормативно-правовий акт у контрольному стані або витяг із нього.
Відповідно до Указу Президента України від 13 грудня 1996 року № 1207/96 "Про опублікування актів законодавства України в інформаційному бюлетені "Офіційний вісник України" з 1997 року видається щотижневий бюлетень "Офіційний вісник України", у якому публікуються всі поточні нормативно-правові акти, які надійшли до Мін’юсту та включені до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до Закону "Про Кабінет Міністрів України" постанови Кабінету Міністрів України публікуються в "Офіційному віснику України".
Указом Президента України від 10 червня 1997 року № 503/97 "Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності" "Офіційному віснику України" надано статус офіційного друкованого видання, у якому підлягають оприлюдненню державною мовою акти Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України.
Офіційне оприлюднення нормативно-правових актів здійснюється після включення їх до Єдиного державного реєстру нормативних актів і з зазначенням присвоєного їм реєстраційного коду.
В "Офіційному віснику України" відповідно до рішення колегії Міністерства юстиції від 29 квітня 2004 року № 8 публікуються рішення Європейського суду з прав людини, відповідно до Кодексу адміністративного судочинства України - оголошення про відкриття провадження в адміністративній справі щодо оскарження нормативно-правового акта, а також резолютивні частини постанови суду про визнання акта незаконним або таким, що не відповідає правовому акту вищої юридичної сили, і про визнання його нечинним.
За 11 років та 3 місяці виходу у світ в "Офіційному віснику України" офіційно оприлюднено 30 830 нормативно-правових актів, із них у І кварталі 2008 року - 726 нормативно-правових актів.
Для більш оперативного доведення нормативно-правових актів до громадян та юридичних осіб із січня 2007 року "Офіційний вісник України" видається двічі на тиждень, що забезпечує офіційне оприлюднення нормативно-правових актів у найкоротший строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання.
З січня 2003 року видається також "Офіційний вісник України. Із змінами" у теках з роз’ємними замками з можливістю підтримання актів у контрольному стані.
На виконання указів Президента України від 22 січня 1996 року № 73/96 "Про видання збірників актів законодавства України" та від 27 червня 1996 року № 472/96 "Питання оновлення збірників актів законодавства України" з січня 2003 року організовано щомісячне видання багатотомного "Систематичного зібрання чинного законодавства України", яке виходить у теках з роз’ємними замками з можливістю підтримки актів у контрольному стані. У І кварталі ц. р. здійснено видання трьох томів "Систематичного зібрання чинного законодавства України". Всього видано 63 томи цього видання.
З ІІ півріччя 1999 року щоквартально, а з січня 2003 року щомісячно здійснюється видання наукового фахового журналу Міністерства юстиції "Бюлетень Міністерства юстиції України".
Із січня 2003 року після суттєвого оновлення концепції журналу постановою Президії Вищої атестаційної комісії від 11 червня 2003 року № 1-05/6 "Бюлетень Міністерства юстиції України" включено до переліку наукових фахових видань України, у яких можуть публікуватися результати дисертаційних робіт на здобуття наукових ступенів доктора і кандидата наук.
На сторінках журналу аналізуються проблеми розвитку законодавства України та питання, пов’язані з практикою його застосування. Значна увага приділяється висвітленню діяльності Міністерства юстиції України, його територіальних органів та установ, оприлюдненню нормативно-правових актів.
З метою забезпечення прав громадян на доступ до правової інформації Міністерством юстиції підготовлено проект розпорядження Кабінету Міністрів України "Про скасування обмеження доступу до деяких актів Кабінету Міністрів України, виданих у 1991-2005 роках", яке прийнято Кабінетом Міністрів 19 березня 2008 року за № 490-р. Цим розпорядженням із 1008 актів Кабінету Міністрів знято позначку "Не для друку", із 7 актів – позначку "Опублікуванню не підлягає", із 286 актів знято зазначені позначки та надано гриф "Для службового користування". Прийняттям цього розпорядження приведено у відповідність із законодавством практику обмеження доступу до актів органів виконавчої влади, яке не передбачає застосування відповідних грифів.
Таким чином, Міністерство юстиції успішно забезпечує виконання покладених на нього завдань.
Від ефективності роботи органів юстиції залежить рівень виконання важливої суспільної місії – правового забезпечення поступального розвитку держави як інституції, в якій діє принцип верховенства Закону.
Повернення поваги до Закону, виховання правової культури в суспільстві Міністерство вважає одними з найважливіших складових своїх функціональних повноважень. Системна робота на цих напрямах сприятиме становленню і розвитку розвинутої правової, демократичної держави, що досягається, у першу чергу, завдяки планомірному удосконаленню системи національної юстиції.
Пріоритети та завдання Міністерства юстиції на найближчу перспективу
Міністерство юстиції діє виключно у правовому просторі. Головна наша мета – максимальне сприяння зміцненню інститутів державної влади в Україні, і в цьому контексті – проведення державної правової політики, захист прав людини.
Коло повноважень Міністерства юстиції з кожним роком розширюється відповідно до динаміки конструктивних змін у суспільному розвитку України та нових викликів, зумовлених сучасними світовими цивілізаційними та інтеграційними процесами. Це спонукає Міністерство до пошуків нових, нестандартних підходів до питань раціоналізації цілей, завдань та функцій органів юстиції з метою максимального підвищення результативності їх діяльності, що, у кінцевому результаті, дозволить завершити створення цілісної та ефективної системи української юстиції.
Міністерство юстиції оприлюднило звіт про основні підсумки діяльності Міністерства за період 100 днів роботи Уряду.
Звіт складається з інформації про пріоритетні напрями, які визначають основний зміст діяльності Міністерства в короткостроковій перспективі. Це, зокрема, законопроектна робота, адаптація законодавства України до законодавства ЄС, державна реєстрація нормативно-правових актів, виконання судових рішень, реформування нотаріату, реєстрація цивільного стану громадян, реєстрація об’єднань громадян, безкоштовна правова допомога, представництво України в Європейському суді з прав людини, захист прав та інтересів України під час урегулювання спорів в судах, робота зі зверненнями громадян та інші.
Діяльність Міністерства і органів юстиції полягає у тому, щоб бути провідним органом з питань забезпечення реалізації державної правової політики, зокрема у:
формуванні та відстоюванні поглядів на розвиток національної правової системи, її галузей;
підготовці пропозицій до урядових планів законопроектної роботи, виробленні правової позиції Уряду та представлення її у парламенті;
підготовці урядових проектів законів щодо правової політики держави у різних сферах суспільного життя, спрямованих на удосконалення механізмів захисту прав і законних інтересів громадян.
Зважаючи на це, перед апаратом Міністерства, його службами поставлено головне завдання - вирішення проблем, які стосуються і турбують громадян. Йдеться не про питання міжвідомчих відносин: "уряд - міністр" чи "міністр - служби", а про те, що роблять уряд, міністр і служби для наших громадян, для підвищення рівня гарантій їх прав і свобод.
Цього можна досягнути лише спрямуванням діяльності Міністерства юстиції на реалізацію пріоритетних напрямів роботи, визначених на 2008 рік і затверджених розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 лютого2008 року № 366-р.
Таких пріоритетів сім, це:
Реформування системи правосуддя з метою забезпечення доступності судочинства, справедливості судової процедури та ефективності судового захисту.
Створення правових засад для запобігання та протидії корупції.
Реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи.
Забезпечення прозорості та ефективності системи примусового виконання рішень судів, інших органів і посадових осіб.
Удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.
Реформування нотаріату.
Формування системи безоплатної правової допомоги.
Перший пріоритет - реформа судової системи, реформа українського правосуддя.
На робочому рівні Міністерство юстиції спільно з профільним комітетом Верховної Ради завершив опрацювання до другого читання нових редакцій законів "Про судоустрій України" та "Про статус суддів". Ці законопроекти передбачають низку концептуальних ідей, провідником яких є Міністерство юстиції.
Перша з них – це ідея кардинальної зміни системи доступу до професії судді. Міністерство виступає за вилучення функції призначення суддів від державних органів, які несуть в собі політичну складову, та передачу її національній магістратурі і Вищій раді юстиції. Мова йде про те, щоб призначення судді було "відірвано" від конкретної персоналізованої вакансії в тому чи іншому суді. Щоб при збереженні існуючих конституційних вимог (віковий ценз, стаж правової роботи) запровадити спеціальну дворічну підготовку на посаду судді, наприклад в Академії суддів, після закінчення якої за результатами відкритого публічного іспиту кожен рік Державна судова адміністрація за рішенням Вищої Ради юстиції отримувала б близько 250-300 кваліфікованих юристів для роботи на посадах суддів. Запропонована система є значним кроком для підвищення професіоналізму суддів, подолання у сфері судівництва таких явищ, як корупція та протекція.
Друга ідея пов’язана з проблемою дисциплінарної відповідальності суддів. Наголошується на необхідності відокремлення системи дисциплінарного переслідування від прийняття рішення за результатами такого переслідування. Адже за існуючою системою одні й ті ж особи здійснюють і дисциплінарне переслідування, і перевірку, вони ж доповідають і приймають рішення. Необхідно, щоб при кваліфікаційних комісіях та при Вищій Раді юстиції були створені дисциплінарні інспекції, які будуть здійснювати відповідне дисциплінарне переслідування судді, доповідати на засіданні комісії, не будучи при цьому членами кваліфікаційної комісії чи Вищої Ради юстиції. Але для того, щоб створити цей інститут дійсно незалежним, призначення дисциплінарних інспекторів має здійснювати не Вища Рада юстиції, а Міністр юстиції.
Третя ідеї стосується системи судоустрою. Пропонується створення більш оптимальної інстанційної системи, відповідно до якої суди мають бути організовані так, щоб забезпечити сталість рішень судів, як того вимагає Європейська конвенція з прав людини та практика Європейського суду з прав людини. Реальна трьохрівнева система має забезпечувати уникнення судових помилок за рахунок апеляційного перегляду, а також гарантувати забезпечення єдності судової практики та однакового розуміння закону через інститут касації.
Другий пріоритет - створення правових засад для запобігання та протидії корупції.
В Україні є політична воля щодо широкомасштабної боротьби з корупцією, здійснення необхідних законодавчих кроків та приєднання до міжнародних угод для подолання цього явища. Зокрема, Указом Президента України від 1 лютого 2008 року № 80/2008 "Про деякі заходи щодо вдосконалення формування та реалізації державної антикорупційної політики" Кабінету Міністрів доручено розглянути питання щодо покладення на Міністерство юстиції низки завдань, пов’язаних з формуванням та реалізацією державної антикорупційної політики. У відповідь Міністерство розробило проект урядової постанови. Прийнятою Кабінетом Міністрів 4 червня 2008 року за №532 постановою "Деякі питання реалізації державної антикорупційної політики" запроваджується інститут Урядового уповноваженого з питань антикорупційної політики.
Третій пріоритет - реформування кримінальної юстиції та кримінально-виконавчої системи.
Для його реалізації Міністерство брало активну участь у розробці Концепції реформування кримінальної юстиції, яка схвалена рішенням Ради національної безпеки і оборони України від 15 лютого 2008 року "Про хід реформування системи кримінальної юстиції та правоохоронних органів" і затверджена відповідним Указом Президента 8 квітня цього року. Ця Концепція, поряд з іншим, визначає концептуальні засади нового Кримінально-процесуального кодексу, розробка і прийняття якого є умовою виконання зобов’язань, узятих нашою державою перед Радою Європи.
Відповідно до рішення Кабінету Міністрів щодо організації підготовки проектів актів, необхідних для забезпечення реалізації зазначеного Указу, Міністерством юстиції за участю інших органів державної влади та Національної комісії із зміцнення демократії та утвердження верховенства права розроблено проект Плану заходів щодо реалізації Концепції реформування кримінальної юстиції, який надіслано на розгляд Кабінету Міністрів.
У сфері реформування пенітенціарної системи країни головним завданням є гуманізація цієї складної сфери суспільних відносин, її демілітаризація, суттєве поліпшення умов утримання засуджених. Передбачається запровадження громадського контролю за системою виконання покарань, організація підготовки кадрів у спеціалізованому пенітенціарному навчальному закладі, будівництво нових сучасних закладів ув’язнення, які відповідали б європейським стандартам. Ці реформи знайдуть підтримку усіх фракцій Верховної Ради, оскільки зазначені питання не є суто політичними, а розглядаються в Україні як загальнонаціональні проблеми.
На виконання абзацу шостого підпункту 8 пункту 1 Плану заходів із виконання обов’язків та зобов’язань України, що випливають з її членства в Раді Європи, затвердженого Указом Президента України від 20 січня 2006 року № 39/2006, Міністерством юстиції розроблено проект Закону "Про внесення змін до Кримінально-процесуального та Кримінально-виконавчого кодексів України", основним завданням якого є приведення порядку та умов відбування покарань у відповідність до міжнародних стандартів. Зазначений проект Закону прийнятий Верховною Радою 19 червня 2007 року.
Четвертий пріоритет - забезпечення прозорості та ефективності системи примусового виконання рішень судів, інших органів і посадових осіб.
Рішення суду, іншого органу чи посадової особи має реалізовуватися у завершальній його стадії – виконанні, де власне і відновлюється законність.
Низький рівень виконання рішень судів є результатом застарілого підходу до процесу примусового виконання. Закони "Про Державну виконавчу службу" та "Про виконавче провадження", як механізми перехідного етапу на шляху до створення європейської моделі системи примусового виконання судових рішень, у значній мірі вичерпали свій потенціал.
Тому, з метою реального виходу з ситуації, що склалася, Міністерство юстиції розробило і в установленому порядку подало на розгляд Кабінету Міністрів України 3 законопроекти, які доктринально змінюють і філософію, і ідеологію, і реалізаційні засади виконання судових рішень. Це проекти законів:
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо скасування мораторію стосовно звернення стягнення на майно боржника;
про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедури примусового виконання рішень;
про недержавні форми виконання рішень.
Законопроектами передбачено:
- усунення законодавчих перешкод щодо звернення стягнення на майно боржників – юридичних осіб, тобто скасування славнозвісних "законів про мораторії";
- посилення судового контролю за виконанням рішень судів, а саме - обмеження можливості адміністративного оскарження боржником дій державного виконавця та забезпечення виключно судової процедури;
- запровадження адміністративної відповідальності осіб за невиконання рішення суду – у вигляді адміністративного арешту;
- забезпечення доступу державного виконавця до інформації про боржника;
- створення нової системи реалізації арештованого майна з прозорими правилами, що дозволяють здійснювати оперативний продаж майна та за реальною ціною. Зокрема, пропонується запровадити комісійну торгівлю (аукціон залишити тільки щодо об’єктів нерухомості і транспортних засобів), надати державному виконавцю право безпосередньо проводити торги, а виручені кошти перераховувати відразу на рахунки виконавчої служби. Корупційні схеми, які "плекались" багато років, буде відкинуто;
- запровадження принципово нового інституту – приватної виконавчої служби;
- завершення роботи щодо створення Єдиного реєстру виконавчих проваджень, який би дозволяв зацікавленим особам відслідковувати просування виконавчого провадження;
- підвищення статусу державного виконавця, зокрема, встановлення кримінальної відповідальності за чинення державному виконавцеві перешкод, загрозу його життю, здоров’ю і майну тощо.
П’ятий пріоритет - удосконалення системи захисту інтересів держави в судах України.
Через судові позови та заходи їх забезпечення корпоративний приватний інтерес нині здатний нейтралізувати будь-які ініціативи і рішення уряду. Мають місце численні факти судових процесів, які пов’язані з рейдерськими захопленнями комерційними структурами господарських об’єднань та підприємств, де держава є їх співвласниками. Така ситуація викликає стурбованість і вимагає невідкладного вжиття заходів щодо попередження незаконного відчуження державного майна.
Саме для вирішення зазначених проблем Міністерством юстиції розроблено проект постанови Кабінету Міністрів України "Заходи щодо забезпечення захисту інтересів держави в судах України". Проектом передбачено забезпечення інструментарієм для реалізації зазначеної мети, зокрема надання можливості підбирати якісні кадри, які б змогли на високопрофесійному рівні захищати інтереси держави. Ідеться про можливість ініціювати призначення та звільнення керівників юридичних відділів та департаментів органів системи виконавчої влади. Крім того, в окремих випадках, коли йдеться про серйозний державний інтерес, надається можливість залучати до участі у складних судових процесах юридичні фірми та відомих і досвідчених адвокатів. Передбачається створення Єдиного реєстру судових проваджень проти уряду.
Шостий пріоритет - реформування нотаріату.
Серед основних проблем – доступність громадян до нотаріальних послуг, покращання їх якості та впорядкування їх оплати.
Спостерігається також тенденція зростання кількості скарг громадян та юридичних осіб на організацію роботи нотаріусів та законність вчинених ними нотаріальних дій. Це свідчить про те, що нотаріуси допускають порушення законодавства, окремі нотаріуси втягнуті в рейдерські схеми, а контроль з боку державних органів слабкий. Необхідно викорінювати подібні явища.
Ще одна проблема – неефективна система державного контролю за законністю вчинених нотаріальних дій нотаріусами. Чинне законодавство не передбачає достатніх важелів щодо зупинення нотаріальної діяльності.
Вирішити ці питання планується шляхом вжиття заходів законотворчого та організаційного характеру. Необхідно якнайшвидше внести зміни до Закону України "Про нотаріат" і передбачити оплату за вчинення нотаріальних дій з визначенням мінімальних та максимальних розмірів за їх вчинення. Відповідний законопроект вже розроблений Міністерством юстиції і знаходиться на розгляді у парламенті. Наступним кроком має бути завершення підготовки і забезпечення ухвалення проекту Закону України "Про нотаріат" у новій редакції з метою створення єдиного нотаріату та усунення недоліків, про які йшлося вище.
Сьомий пріоритет - реформування системи безоплатної правової допомоги.
Центром правової реформи і законопроектних робіт при Міністерстві юстиції України продовжується робота зі сприяння проведенню експерименту щодо створення центрів з надання безоплатної правової допомоги та доопрацюванню проекту Закону "Про безоплатну правову допомогу".
Так, Центром розроблено попередній варіант проекту Закону "Про безоплатну правову допомогу", який з жовтня 2007 року розміщено на веб-сайті Міністерства юстиції з метою залучення громадськості до його обговорення. На сьогодні узагальнено пропозиції до законопроекту, висловлені громадськістю, а також в засобах масової інформації. Доопрацювання законопроекту "Про безоплатну правову допомогу" триває. У грудні цього року планується внести його на розгляд Уряду.
За участю працівників Центру відкрито п’ять центрів з надання безоплатної правової допомоги (м. Харків – 1, м. Біла Церква – 2 та м. Хмельницький – 2).
У березні 2008 року за участю представників Центру було відкрито центр надання правової інформації та консультації в рамках реалізації пілотних проектів з надання безоплатної правової допомоги у місті Хмельницькому.
Аналіз діяльності таких центрів буде враховано під час доопрацювання проекту закону про безоплатну правову допомогу.
Міністерством юстиції розроблено проект Закону "Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України щодо граничного розміру компенсації витрат на правову допомогу", метою якого є уніфікація засад нормативно-правового регулювання питань граничних розмірів у цивільному та адміністративному процесах. Проект у лютому цього року внесено Кабінетом Міністрів на розгляд Верховної Ради.
1 - Юридична енциклопедія: в 6 томах /Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та інш. – К.: "Укр. енцикл. ", 2001, т.6, стор.499.
2 - Юридична енциклопедія: в 6 томах /Редкол.: Ю.С. Шемшученко (голова редкол.) та інш. – К.: "Укр. енцикл. ", 2001, т.6, стор.499.
Вітання Президента України з нагоди 90-річчя української юстиції
Шановні друзі!
Щиро вітаю вас із важливою подією в житті нашого суспільства – 90-річчям української юстиції. Професія юриста є надзвичайно важливою і шанованою в кожній демократичній державі. Саме вам належить зміцнювати в Україні принципи верховенства права, справедливого судочинства, приводити вітчизняне законодавство у відповідність із європейськими стандартами.
Переконаний, що українські юристи і надалі робитимуть вагомий внесок в утвердження ідеалів свободи, захист прав громадян, посилення міжнародного авторитету України як демократичної держави.
Будьте гідними своєї професії. Високо несіть звання правника, неухильно дотримуючись принципів гуманізму, неупередженості та справедливості.
Нехай ваша людська мудрість і високий професіоналізм сприяють формуванню повноцінного громадянського суспільства в Україні. Зичу вам міцного здоров’я, особистого щастя, нових здобутків на благо нашого народу!
Президент України Віктор ЮЩЕНКО
Вітання Міністра юстиції з 90-річчям від дня утворення української юстиції
Шановні колеги!
Щиро вітаю всіх правників країни з 90-річчям від дня утворення української юстиції!
З самого початку українська юстиція пройшла складний шлях становлення і розвитку, оскільки тісно пов’язана з історією сучасної держави Україна.
Сьогодні органи юстиції стали важливим чинником розбудови української незалежності. Завдяки зусиллям їх працівників забезпечується реалізація державної правової політики, захист прав і свобод людини і громадянина, удосконалюється законодавство в усіх галузях права; здійснюється правова експертиза і державна реєстрація нормативно-правових актів, адаптація законодавства України до законодавства Європейського Союзу, представництво інтересів України в юрисдикційних органах інших держав, організація виконання рішень судів відповідно до законів України, експертне забезпечення правосуддя, організація роботи нотаріату та органів реєстрації актів громадянського стану, розвиток правової інформатизації, формування у громадян правового світогляду, міжнародно-правове співробітництво.
Нині престиж професії юриста і попит на правові послуги невпинно зростають. Тож усвідомлення правниками значущості своєї особливої суспільної місії – забезпечення захисту конституційних прав та свобод громадян, сприятиме розбудові правової держави і розвитку громадянського суспільства.
Бажаю працівникам органів юстиції професійних успіхів, невичерпної життєвої енергії, міцного здоров’я, родинного щастя і добробуту!
Міністр юстиції Микола Оніщук
Архівні матеріали
Біографія першого Міністра юстиції М.П. Чубинського
Народився 7 (19) листопада 1871 року поблизу Боришполя Переяславського повіту Полтавської губернії, (тепер Бориспіль Київська область)* у родині відомого українського правознавця, етнографа, поета і громадського діяча П. П. Чубинського.
Український правознавець і державний діяч, доктор кримінального права. У 1893 р. закінчив юридичний факультет Київського університету і був залишений при ньому професорським стипендіатом кафедри кримінального права. У 1897 р. склав магістрскі іспити і отримав звання приват-доцента. З 1898 р. продовжував освіту за кордоном (в університетах Відня, Грана, Берліна, Галле, Лейпцига). Навесні 1899 став приват-доцентом в Демидовському юридичному ліцеї (Ярославль), а з літа того самого року продовжив освіту в Берліні, Брюсселі й Лондоні.
У 1900 р. захистив у Московському університеті магістрску дисертацію за монографією «Мотив злочинної діяльності та його значення у кримінальному праві». Протягом 1901— 1902 рр. працював у Німеччині, Франції та Швейцарії.
З 1902 р. професор кафедри кримінального права у Харківському університеті, а з 1905 р. (після захисту докторської дисертації за монографією «Нариси кримінальної політики») — ординарний професор.
У травні 1906 р обраний директором і ординарним професором Демидовського юридичного ліцею.
У 1909 р. посів кафедру кримінального права і процесу в Олександрівському ліцеї (Петербург). Одночасно був професором Вищих жіночих курсів, читав у Петербурзькому університеті спеціальний курс кримінальної політики, викладав в Олександрійській військовій юридичній академії (1910—1911 рр.).
У 1916 р., зберігаючи кафедру в ліцеї і спец, курс у Петербурзькому університеті, посів кафедру кримінального права Юр’ївського (тепер Тартуський) університету.
З 1917 р. — сенатор і позаштатний ординарний професор Петроградського університету. Був членом юридичного товариств у Харкові, Києві та Ярославлі.
У 1913 р. опублікував статтю «Українська національна ідея та її правові постулати», що була однією з перших спроб юридичного обґрунтування права України на національну самобутність.
Після падіння Тимчасового уряду Росії (1917р.) виїхав в Україну.
За гетьманату П. П. Скоропадського з 8 травня по 24 серпня 1918 був Міністром судових справ, з 15 липня — Міністром юстиції і водночас (травень—липень 1918) — в. о. заст. голови Ради Міністрів.
Він брав безпосередню участь у підготовці законопроекту про заснування Української Академії наук (зокрема тієї його частини, що стосувалася структури так званого юридичного класу Академії), в розробці закону про громадянство, ініціював створення при міністерстві комісії з питань української юридичної термінології. Згодом правознавець був офіційно звільнений гетьманом від посади міністра, щоб займатися науковою діяльністю, з одночасним призначенням головою карного генерального суду Державного сенату.
Від липня 1918 - сенатор, голова Карного генерального суду Державного сенату.
Після падіння режиму П. П. Скоропадського виїхав на Дон до А І. Денікіна, де зайняв посаду обер-прокурора. Після краху денікінщини емігрував до Королівства сербів, хорватів та словенців.
У 1920 р. став професором кафедри в Белградському університеті. У 1922 р. переїхав до м. Суботіци, де викладав кримінальне право і процес на юридичному факультеті місцевого університету. Підготував науково-практичний коментарі до югославського кримінального уложення 1929 р. і югославського статуту кримінального судочинства 1929 р..
Наукові інтереси зосереджувалися на вивченні кримінальної політики, в межах якої він об’єднував науки кримінального права, кримінального процесу та криміналістики. Досліджував історію розвитку відповідних галузей юридичної науки з найдавніших часів до кін. 19 ст. Основні праці: «Зворотня дія кримінального закону» (1896), «Сучасна боротьба поглядів за і проти суду присяжних та реформаторські спроби в цій сфері» (1897), «Загальна характеристика нових учень у кримінальному праві» (1898), «Про значення в кримінальному праві мотиву злочинної діяльності та його зв’язок з новими течіями у цій науці» (1901), «Наука кримінального права та її складові елементи» (1902), «Суд присяжних і нова практика Сенату» (1904), «До питання про економічні фактори злочинності», «Нариси кримінальної політики» (обидві — 1905), «Статті і промови з питань кримінального права та процесу (1896—1906)» (1906), «Курс кримінальної політики» (1909), «Ювілей судових установ та його відображення в літературі» (1915), «Закон і дійсність у Радянській Росії» (1925).
Помер у 1943 році в Югославії.
Закон про зміну назви Міністерства Судових Справ
Затверджую.
Павло Скоропадський.
15 липня 1918 року. Київ.
Посвідчив: В. об. Державного Секретаря Ігор Кістяковський.
Ухвалений Радою міністрів закон про зміну назви Міністерства Судових Справ, про ухвалу статуту головного Управління місцями замкнення в головною інспекцією пересилання вазнів і про штати Центральних Установ Міністерства Юстіції.
1. Міністерству Судових Справ надати назву "Міністерство Юстіції".
2. Закласти при Міністерстві Юстіції, згідно з докладеним до цього окремим статутом, Головне Управління місяцями замкнення з Головною Інспекцією пересилання вязнів і ухвалити Статут цього Управління і Головної Інспекції.
3. Ухвалити докладені до цього штати Центральних Установ Міністерства Юстіції з Головним Управлінням і Головною Інспекцією пересилання вязнів.
4. Служачих Міністерства Судових Справ, крім призначених на посади шляхом затвердження цього закону, коли вони не будуть призначені на другі посади, залишити по за штатом на підставі закону.
5. Відпустити на 1918 рік за час, починаючи з 1-го червня 1918 року, з коштів Державної Скарбниці на видатки, що виникають із артикулу ІІІ, 1.172.616 карбованців 66 коп; відпускати щорічно на ту ж потребу 2.010.200 карбованців.
6. На зазначених в арт. IV осіб не розпросторується арт. 326 V том. Св. Зак. (Св. Уст. о пошл.).
| Голова Ради Міністрів | Ф. Лизогуб. |
| Міністр Судових Справ | М. Чубинський |
Штат Центральних Установ Міністерства Юстіції Української Держави Головного Управління місцями замкнення і Головної Інспекції по пересиланню в’язнів.
| Назва посади | Річна платня кожному | Кількість посад | Платня всім | Клас посади | Категорія пенсії |
| Міністр | 24.000 і померк. | 1 | 24.000 | II | - |
| Товариш Міністра | 18.000 і померк. | 2 | 36.000 | III | I |
| Члени Консультації Міністерства | 12.000 | 4 | 48.000 | IV | II |
| Директор Департаменту | 15.000 | 2 | 30.000 | IV | II |
| Віце-Директор | 12.000 | 2 | 24.000 | V | III cт.1 |
| Управляючий Відділом | 10.000 | 10 | 100.000 | VI | III cт.2 |
| Старший Діловод | 7.200 | 9 | 64.800 | VII | IV |
| Діловод | 6.600 | 30 | 198.000 | VIII | V |
| Помічник діловода | 5.400 | 50 | 270.000 | IX | VI |
| Урядовець 1-ої ранги | 4.200 | 35 | 147.000 | IX | VI |
| -"- ІІ-ої ранги | 3.600 | 41 | 147.600 | X | VII |
| -"- ІІІ-ої ранги | 3.000 | 52 | 156.000 | X | VII |
| Практикант | 1.800 | 11 | 19.800 | XII | IX |
| Старший бухгальтер | 9.000 | 1 | 9.000 | VII | IV |
| Бухгальтер | 7.200 | 2 | 14.400 | VIII | V |
| Скарбник | 6.600 | 1 | 6.600 | VIII | V |
| Старший рахівничий | 5.400 | 3 | 16.200 | VIII | V |
| Рахівничий | 4.800 | 5 | 24.000 | IX | VI |
| Помічник скарбника | 4.800 | 1 | 4.800 | IX | VI |
| Начальник. Юрисконсульського Виділу | 15.000 | 1 | 15.000 | IV | II |
| Старший юрисконсульт | 12.000 | 6 | 72.000 | V | III cт.1 |
| Юрисконсульт | 10.000 | 4 | 40.000 | VI | III cт.2 |
| Екзекутор | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V |
| Архівар | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V |
| Журналіст | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V |
| Урядовець особливих доручень | 9.000 | 1 | 9.000 | V | III cт.1 |
| -"- -"- -"- | 7.200 | 1 | 7.200 | VI | III cт.2 |
| -"- -"- -"- | 6.000 | 2 | 12.000 | VII | IV |
| Старший архітект | 12.000 | 1 | 12.000 | V | III cт.1 |
| Архітект | 9.000 | 1 | 9.000 | VI | III cт.2 |
| Кур’єри | 2.400 | 8 | 19.200 | - | - |
| Лікарь | 6.000 | 1 | 6.000 | - | по вільному найму |
| Разом ………… | - | - | 1.557.800 | - |
Статут Головного Управління місцями І , замкнення 8 Головною Інспекцією пересилання в’язнів.
1. Згідно з існуючим законом (773, 7781-8. 10-22 ст. ст. т. 1 ч. 2 Св. Зак. по прод. 1912 г. ст. 70 і слід. XIV т. Св. Зак. по прод. 1912 г. и Пост. -,рем. Прав, оть 26 Апр. 1917 г.) в складі Міністерства Юстіції закладається Головне Управління місцями замкнення на слідкуючих умовах: 1) Головне Управління і всі підлеглі йому інституції (Тюремні Інспекції, тюрми і др.), крім арештантських помешкань при міліції, входять в склад Міністерства Юстіції; 2) Головне Управління складається: з Начальника Управління на правах Товариша Міністра, його Помічників, Управляючих Виділами, Інспекторів, Юрисконсульта, лікаря для особливих доручень в медично-санітарних справах та інших урядовців по штату; 3) Начальник Головного Управління, його Помічники та всі урядовці по штату призначаються на посади на підставі існуючих законів.
2. При Головному Управлінню закласти (згідно з 7784-7, 77319 і 77321 ст.ст. Св. Зак. т. і ч. 2 по прод. 1912 г) Раду по справах місць замкнення для розгляду справ по внесенню Міністра Юстіції або Начальника Головного Управління і разом з тим в артикулах 7735 і 7739 для Української Держави зробити відповідні зміни і редагувати їх так:
7735—до складу Ради в справах місць замкнення вступають, опріч Начальника Головного Управління, його Помічників, Управляючих Виділами, Інспекторів, Юрисконсульта і лікаря для особливих доручень в медично-санітарних справах, ще й такі особи: 1) Голова Київського Апеляційного Суду або Голова одного з Департаментів Суду по вибору Загального Зібрання всіх Департаментів; 2) Прокуратор Київського Апеляційного Суду або один з Товаришів Прокуратора з призначення Прокуратора Суду; 3) Голова Київського Окружного Суду або один з його Товаришів чи Членів того ж таки Суду по вибору загального зібрання його відділів; 4) Голова З’їзду Мирових Суддів Київської Округи або один з Мирових Суддів по вибору З’їзду зазначеної Округи; 5) Один з Присяжних Повірених Округи Київського Апеляційного Суду по вибору Ради Присяжних Повірених тієї Округи; 6) представник Київського Міського Самоврядування по вибору складу Самоврядування; 7) представник Київських Товариств охорони осіб, визволених з місць замкнення по вибору тих Товариств; 8) представник Київського товариства поправних закладів для неповнолітних по вибору того товариства.
Арт. 7739—редагувати так:
«Діловодство Ради по справах місць замкнення доручається Начальником Управління одному з Діловодів зазначеного Управління за додаткову плату».
3. При Головному Управлінню місцями замкнення закладається Головна Інспекція по пересиланню вязнів згідно з прикладеним штатом. Головна ця Інспекція підлягає безпосередньо Начальникові Головного Управління.
4 На зміну і в додаток до істнуючих. законів право призначати Секретарів Губерніяльних Тюремних Інспекцій, а також на всі посади VII й VIII клясу Начальників Тюрми надати Начальникові Головного Управління місцями замкнення.
| Голова Ради Міністрів | Ф. Лизогуб. |
| Міністр Судових Справ | М. Чубинський |
По Головному Управлінню місцями замкнення.
| Назва посади | Річна платня кожному | Кількість посад | Платня всім | Клас посади | Категорія пенсії | Примітка |
| Начальник Управління | 18.000 і помешк. | 1 | 18.000 | III | I | Юрискон-сультом може бути Присяжний Адвокат без призначен-ня на державну службу. З редагування журналу платня може бути підвищена до 9.000 карб. з спеціальних коштів |
| Старший Помічник Начальника | 15.000 | 1 | 15.000 | IV | II | |
| Помічник Начальника | 12.000 | 1 | 12.000 | IV | II | |
| Начальник Відділу | 10.000 | 3 | 30.000 | V | ІІІ ст. 1 | |
| Інспектор | 10.000 | 1 | 10.000 | V | ІІІ ст. 1 | |
| Лікарь до особливих доручень в медичній санітарії | 9.000 | 1 | 9.000 | VI | ІІІ ст. 2 | |
| Юрисконсульт | 10.000 | 1 | 10.000 | - | - | |
| Старший діловод | 7.200 | 3 | 21.600 | VII | IV | |
| Діловод | 6.600 | 9 | 59.400 | VII | V | |
| Помічник діловода | 5.400 | 9 | 48.600 | IX | VI | |
| Бухгальтер | 7.200 | 1 | 7.200 | VIII | V | |
| Екзекутор-скарбник | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V | |
| Архівар, він також завідує дактильоскопічним бюро | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V | |
| Журналіст (регістр.) | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V | |
| Бібліотекарь, він також редактор журналу | 5.400 | 1 | 5.400 | VII | IV | |
| Секретарь Начальника Управління | 5.400 | 1 | 5.400 | VIII | V | |
| Старший кандидат на тюремну посаду | 5.400 | 2 | 10.800 | VIII | V | |
| Молодший Кандидат на тюремну посаду | 3.600 | 3 | 10.800 | IX | VI | |
| Канцел. Урядовець І-ї ранги | 4.200 | 9 | 37.800 | IX | VI | |
| -"- -"- ІІ-ої ранги | 3.600 | 9 | 32.400 | X | VII | |
| -"- -"- III-ої ранги | 3.000 | 12 | 36.000 | X | VII | |
| Практикант | 1.800 | 6 | 10.800 | - | - | |
| Кур’єри | 2.400 | 2 | 4.800 | - | - | |
| Р а з о м……….. | - | 79 | 411.200 | - | - |
Посади Головної Інспекції пересилання в’язнів.
| НАЗВА ПОСАДИ | Річна платня кожному. | Кількість осіб | Платня всім. | Кляс посади. | Категорія пенсії. | Примітка. |
| Головний Інспектор | 10.000 | 1 | 10.000 | V | III ст. 1 | Зазначені оклади утримання призначаються з тим, що по призначенні на ці посади офіцерів усі видатки по Військовому Міністерству зараховуються в зазначені по цьому штату оклади. |
| Помічник Інспектора | 8.400 | 1 | 8.400 | VI | III ст. 2 | |
| Діловод | 6.600 | 1 | 6.600 | VIII | V | |
| Помічник діловода | 5.400 | 1 | 5.400 | IX | VI | |
| Канцелярські урядовці: | ||||||
| І-ої ранги | 4.200 | 1 | 4.200 | IX | VI | |
| ІІ-ої ранги | VII | 3.600 | 1 | 3.600 | X | |
| ІІІ-ої ранги | 3.000 | 1 | 3.000 | X | VII | |
| Разом | 41.200 |
Примітка 1: Всім переліченим в цім роспису урядовим особам подорожні гроші при вирядженнях та службових подорожах призначаються: при поїздках на пароплавах по вартості білєту 1-ої кляси, а для кур’єрів і низчих служачих—ІІ-ої кляси; при подорожах залізницею особам VII ранги і низче по вартости білєту ІІ-ої кляси, особам вище VII ранги по вартости білєту 1-ої кляси; кур’єрам і низчим служачим—ІІІ-ої кляси, з залученням в цих трьох випадках приплати за хуткість і спальні місця. При поїздках на автомобілях і кіньми по дійсній вартости, котра посвідчується рахунками, а при неможливости одержати рахунок—вартість подорожи посвідчується начальством, котре виряджає, або належним розпорядчиком кредиту. Добові гроші видаються особам, що виряджаються з таким розкладом:
| Кляс посади. | В межах свого повіту. | В межах своєї губернії. | За межами своєї губернії. | За час пробування у Києві, Катеринославі, Одесі і в Харкові. |
| II | 15 кб. | 30кб. | 45кб. | 50 кб. |
| II | 12 " | 20 " | 30 " | 40 " |
| IV-V | 10 " | 15 " | 20 " | 25 " |
| VI-VII | 6 " | 9 " | 12 " | 15 " |
| VIII-IX | 3 " | 4 " | 7 " | 10 " |
| Кур’єри та инші служачі. | 3 " | 4 " | 7 " | 10 " |
Примітка 2: Строк іспиту практикантів повинен бути не менш 6 міс.
| Голова Ради Міністрів | Ф. Лизогуб. |
| За Міністра Судових Справ Товариш Міністра |
О. Романов. |
| На попередню сторінку |