Головне управління розвідки
Міністерства оборони України
ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ РОЗВІДКИ МО УКРАЇНИ:
В ІМ'Я НАЦІОНАЛЬНОЇ БЕЗПЕКИ
Українська воєнна розвідка почала своє існування 7 вересня 1992 року. Саме в цей день, через рік після проголошення нашою державою незалежності, Президентом України був підписаний Указ, яким у складі Міністерства оборони України створено Управління воєнної стратегічної розвідки. Вже 12 вересня 1992 року була підписана директива тоді Головного штабу Збройних Сил України про формування Управління розвідки ЗС України, а через місяць - 16 жовтня - директива про створення Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України.
Появі цих документів передувала серйозна робота. Насамперед, варто пам'ятати, що система воєнної розвідки у нашій державі створювалася на основі органів управління з’єднань та частин розвідки бувшого Радянського Союзу. Мова йде про воєнну розвідку Київського, Одеського, Прикарпатського воєнних округів, 8-ї окремої армії Протиповітряної оборони, 17-ї Повітряної армії і, частково, Чорноморського флоту. Саме на основі них і створювалася фактично нова розвідувальна структура.
Ще одна характерна риса створюваної у 1992 році воєнної розвідки України – патріотизм і ініціатива військовослужбовців, які брали участь у процесі формування нової структури і які мали досвід розвідувальної діяльності і її організації. Дві організаційні групи з таких офіцерів і генералів паралельно працювали через структури Верховної Ради і Президента України, а також через Головний штаб Збройних Сил України. Поява Указу Президента України від 7 вересня 1992 року – значною мірою саме їхня заслуга.
На Управління воєнної стратегічної розвідки Міністерства оборони України і Управління розвідки Збройних Сил України були покладені функції планування і управління розвідкою, обробки й аналізу розвідувальної інформації, підготовки відповідних поточних, оперативних і термінових документів. Подальше удосконалювання розвідувальної системи, з урахуванням набутого досвіду в нових умовах, привело до об'єднання двох структур воєнної розвідки в одну, що оптимізувало схему розвідувального процесу. Так у липні 1993 року виникло Головне управління воєнної розвідки МО України. А 14 квітня 1994 року ця структура, відповідно до Указу Президента України, одержала свою нинішню назву – Головне управління розвідки Міністерства оборони України.
Сьогодні діяльність воєнної розвідки будується на підставі Закону України “Про розвідувальні органи України” та інших нормативних документах.
За словами начальника ГУР МО України Олександра Галаки, сьогодні, через 13 років від дня створення української воєнної розвідки, можна зробити кілька основних висновків. Насамперед, створенню в Україні високоефективного воєнного розвідувального органу, успішному процесу будівництва і постійного удосконалення розвідки сприяє глибоке розуміння і підтримка воєнно-політичного керівництва держави – Президента України, Ради національної безпеки й оборони, вищого керівництва Міністерства оборони.
З приводу збереження традицій необхідно відзначити такий момент. Регулярні зустрічі колективу Головного управління розвідки з ветеранами-розвідниками дозволяють активно використовувати їхній досвід, підтримувати спадкоємність поколінь. Цей досвід, як і досвід, набутий у ході миротворчих операцій діючими співробітниками воєнної розвідки, дозволяють ефективно реалізовувати значний потенціал розвідувальної структури і якісно виконувати у повному обсязі покладені завдання .
На думку керівництва ГУР МО України, складність завдань розвідувального забезпечення національної безпеки й обороноздатності в теперішніх умовах вимагають продовження активного пошуку і впровадження найбільш ефективних форм і методів організації розвідувальної діяльності. Домогтися успіхів в цьому напрямку можливо лише завдяки використанню сучасних інформаційних технологій і підготовці висококласних фахівців.
Важливість підготовки кадрів відзначає і керівництво оборонного відомства. Як свідчить досвід, можна мати досконалу систему розвідки, сучасне технічне забезпечення, але не досягти бажаної ефективності їхнього використання, оскільки це значною мірою залежить від людського фактора. Саме тому керівництво ГУР МО України настільки велику увагу приділяє добору і підготовці фахівців.
Воєнно-політичне керівництво України відзначає, що важливою функцією розвідки є інформаційно-аналітичне забезпечення вищих посадових осіб дердави і військового відомства. Інформація, яку надає ГУР МО України, за своїм змістом, обсягом, періодичністю і спектром питань, є важливим чинником при вирішенні завдань у сфері національної безпеки й оборони нашої країни.
Особливу увагу розвідці приділяє і керівництво Міністерства оборони. В умовах динамічного розвитку воєнно-політичної обстановки у світі, розширення спектру викликів і загроз гостро постає проблема більш ефективного розвідувального забезпечення національної безпеки, у тому числі і у сфері боротьби з міжнародним тероризмом. Каталізатором цього процесу стали теракти в США у вересні 2001 року. Ці події – свідчення того, що сьогодні суспільству можуть загрожувати не тільки держави з агресивними режимами, але і недержавні, міжнародні структури й угруповання. Тому на збройні сили багатьох країн стали покладатися завдання, які раніше були їм не притаманні.
Під час презентації у липні цього року Стратегічного оборонного бюлетеня України на період до 2015 року Міністр оборони Євген Марчук відзначив високу імовірність виникнення асиметричних загроз. Тому нагальною потребою є об'єднання зусиль усіх розвідувальних структур держави у боротьбі з терористами та забезпеченні безпеки суспільства.
Важливість роботи, яку виконує ГУР МО України, відзначає і керівництво Генерального штабу Збройних Сил України. Своєчасне одержання необхідної розвідувальної інформації дає можливість орієнтуватися в сучасній воєнно-політичній і воєнно-стратегічній обстановці, стає базою для прийняття обґрунтованих рішень з питань розвитку Збройних Сил, а в разі потреби – їх ефективного застосування. Особливе значення має інформаційне забезпечення оперативної і бойової підготовки ЗС. Сучасне реформування ЗС України, зменшення їхньої чисельності, на думку військового керівництва, обов'язково повинне враховувати світовий досвід. А саме, чим менші за своїм бойовим складом збройні сили держави, тим більш могутньою повинна бути розвідка, здатна вчасно попереджати державне і військове керівництво держави про найбільш ймовірні і небезпечні загрози національній безпеці.
Виходячи з цього, сьогодні перед воєнною розвідкою ставляться масштабні і відповідальні завдання – сприяння формуванню і реалізації державної політики у сфері національної безпеки й оборони, визначення рівня воєнної загрози, забезпечення оборони й інтересів держави. Про це говориться й у Законі України “Про основи національної безпеки України”.
Найбільш важливими і пріоритетними напрямками діяльності ГУР МО України на найближчу перспективу є:
- забезпечення повноти і якості інформаційно-аналітичної складової процесу прийняття рішень вищим державним і військовим керівництвом, аналізу інформації, відстеженні і прогнозуванні розвитку ситуації в кризових регіонах, які торкаються національних інтересів України.
- забезпечення постійного відстеження розвитку подій у регіонах проведення миротворчих операцій під егідою ООН (НАТО), де задіяні миротворчі контингенти України.
- розширення діяльності щодо захисту економічної безпеки - важливої складової національної безпеки України.
- розширення співробітництва з країнами-партнерами і вивчення досвіду країн, які недавно приєдналися до НАТО або готуються вступити в Альянс з метою раціонального його використання в інтересах удосконалення воєнної розвідки, підвищення її ефективності у контексті євроатлантичної інтеграції України.
Прес-служба ГУР МО України
Назад
|
