Фестиваль електронної музики

В стінах клубу «Лялька» стартував другий щорічний фестиваль електронної музики «Ревю – Рожева Ластівка». Цього року моє знайомство з фестивалем розпочалося з прес-конференції, організованої мистецьким об'єднанням «Дзиґа» в приміщенні клубу «Лялька». Організатори (львівські ді-джеї BobRovski та DiZi ) розповідали про потрібність фестивалю, своє бачення концепції висвітлення і презентації клубної та інтелектуальної електронної музики.

Виявилося, що фестиваль ставить собі за мету охопити якомога ширшу палітру різноманітних напрямків та стилів сучасної електроніки. Від запальних house-ритмів (disco-house, latino-house) до м'яких, глибоких deep house, та progressive house і навіть філософських у своїй простоті стилів (minimal house та dubby house). Від експресивної,"ломаної" і урбаністичної breakbeat і drum and bass музики до похмурої, а часами навіть жорсткої музики у стилі techno та electro. Звичайно ж фестиваль не забув і про reggae та hip hop – адже саме ці музичні стилі стали основою для сучасної танцювальної музики.

Хоча хлопці й знали, що кажуть, однак надмірного ентузіазму помічено не було. Бракувало того вогника в очах, який би свідчив, що вони в захопленні від того, чим займаються; що вони зроблять все можливе і неможливе, щоб провести фестиваль на належному рівні. Їх бажання межувало з апатією. Вони не надто переймалися тим, що не змогли знайти спонсорів, хоча минулорічний фест доволі гучно прогримів саме завдяки спонсорам. Тоді всі були задоволені. Учасники, бо вдалося засвітитися і заробили сяку-таку копійку, адже ді-джейське обладнання коштує недешево. Організатори, бо змогли гідно організувати перший на теренах Західної України такого роду фестиваль. Ну, і звичайно, спонсори, які нагадали обивателю про існування своєї торгової марки, адже відвідувачів у першої «Ластівки» було предостатньо.

На запитання журналістів, чому цього року фестиваль не має власного спонсора, організатори розводили руками, мовляв, не вдалося знайти. Відповідно, захід не отримав належної реклами, народу в клубі було менше, ніж очікувалось, а самих лиш касових зборів не вистачило, щоб оплатити обіцяні гонорари учасникам. В якості компенсації їм роздали футболки з фестивальним логотипом.

Тим не менше, ді-джеї навіть не думали відмовлятися від виступу, і викладалися як завжди.

Перший день проходив під знаком реґґі та хіп-хопу. Запам'яталися виступи ді-джея Dread , чий неперервний реґґі-мікс створював правдиве відчуття вечірки десь на Ямайці та ді-джея Невідомого, якого вважають найкращим скретчовим ді-джеєм України. Особливу увагу привернули хіп-хопери Lemberg Family , адже рідко у Львові побачиш живу реп-команду. Хлопці читали цікаві тексти і по черзі передавали мікрофони своїм «братам», щоб не втратити драйву і уваги публіки. А публіка наче оніміла – протягом перших композицій всі перестали танцювати і до завершення виступу з роззявленими ротами спостерігали live act на імпровізованій сцені «Ляльки». Потім були ще львівський ді-джей Bob Rovski, київський Ras Kurill, та Rasta (Люблін, Польща). Їх виступи просто добили публіку, яка добряче виснажилась протягом ночі.

Тож раджу всім, хто небайдужий до сучасної електронної музики, відвідати решту днів фестивалю, а саме 16-17 липня. Очікуються гості з Києва, Черкас, Кременчука та Варшави ( DJ Processor Plus ). Заплативши, як за звичайну дискотеку, ви зможете оцінити майстерність найкращих ді-джеїв України та стан незалежної електронної культури загалом.

Юрко Козій