Що міркує АННА
Інтерв’ю з Віктором Новосьоловим, вокалістом нових ідолів львівського хорд-кору гурту «АННА».
Розмова велась 17 січня в «Ляльці».
Питання, яке вас вже мабуть забембало: чого Анна, а не Інна? Звідки ця назва?
Чотири роки тому, коли ми заснувались, гітарист приніс таку назву, у нього була тоді кохана дівчина Аня. Я кажу йому, ти шо гониш, давай вже тоді назвемо «Боря», або «Вася». З того всього ми використовували її як абревіатуру. Навіть не буду говорити як розшифровувалась, бо вона вже не має змісту. Щось було пов’язане з соціалістичним спротивом владі, як у багатьох хардових груп. А зараз ми визначили, що «АННА» – це просто енергетичний код із чотирьох букв, у який ми вкладаємо усі наші емоції.
Що може врятувати світ?
Для мене одним зі способів рятунку світу є «Руйнація». Я є одним із організаторів. Це намагання зруйнувати стереотипи, які людям нав’язали, або вони самі собі нав’язали стосовно всього: політики, життя, кохання... Більшість тепер хаває інформацію з усього, що їм підсунуть.
А що тоді можеш сказати про нарід, який ходить на ваші концерти?
Я співав у багатьох різних командах. Років десь сім займаюсь музикою. Я бачу розвиток сцени і публіки. З’явилось багато нових фестивалів, ми об’їхали майже всю Україну і можу сказати, що процес іде всюди. Іноді прикро бачити, що на концерти приходять щоб набухатись або накуритись, але є й люди, які знають тексти на пам’ять, лазять по нету і шукають для себе відповіді, цікавляться ідеєю, спілкуються з нами на форумах. Думаю відсотків десь тридцять таки одупляються чого вони ходять на наші концерти і розуміють, що ми хочем сказати. Це приємно, бо в тому і є моральний розвиток людини.
Коли ви зрозуміли, що граєте тему, що народ вас розуміє і ви вже можете впливати на думку людей?
Це відбувається поступово після багатьох виступів, багатьох фестів, конкурсів – чесних і нечесних. Ми були на «Перлинах сезону», «Червоній Руті», «Тарас Бульба», Таврійських іграх. Деже багато є фестивалів нечесних, куплених, попсових, приїжджаєш і все зрозуміло. З найнормальніших – це «Тарас Бульба», не того, що ми там отримали гран-прі, а просто по чесності і об’єктивності жюрі. Раджу всім молодим гуртам, які хочуть себе попробувати, поїхати туди для самих себе, навіть просто, щоб підзарядитись атмосферою.
А сама публіка на Сході і Заході України сильно відрізняється?
Східну Україну ми об’їздили всю, крім Донецька і Луганська. Тепер нам туди їздити не сильно хочеться.
Що новго у житті Анни? Ну, ніби розкажи про творчі плани.
У нас минулого року з’явився директор-адміністратор-продюсер чи як там це називають. Це Влад Ляшенко із Києва. Він займається гуртом «Toл» і гуртом «АННА». У нього є професійне бачення розкрутки гурту і це вже говорить, що ми переходимо на вищий рівень. Це стандартна схема: альбом, кліп, тур, а далі буде видно. На пів року графік у нас вже розписаний. Хочемо робити якісний кліп із професійним режисером. Є запрошення їхати в Молдову, Росію, Білорусь. Будемо їздити, якомога більше. Альбом ми будемо писати в київській студії. Можливість там безкоштовно записатись, ми отримали як нагороду на «Тарасі Бульбі». Поки що чекаємо і дуже сильно напрягаємось з цього приводу, бо вони постійно відтягують запис. Остання інформація, що ми мали би вже із кінця січня їхати в Київ і наробляти музику. Десь від березня мав би бути новий альбом і перед сесією, весь квітень і травень, будемо їздити та й їздити.
В Київ не думали звалювати?
Нам не раз пропонували звалити до Києва, забезпечували житлом, роботою
На перед не зарікаюся, але думаю наступні роки ми будемо у Львові, це рідне і дуже енергетичне місто і ми черпаємо свої емоції. Я взагалі хочу зробити Львів столицею року, як колись за совка він був столицею рок-н-ролу.
Твоя дитяча мрія?
Побачити світ. Мрію побувати в Єгипті, Італії, помандрувати світами. Для мене особливою таємницею завжди була Італія.
Які емоції передаєте своєю музикою і для чого граєте?
Хороше питання. Нам багато говорять, що ми там найкращий гурт Львова, але я не згогден із цею думкою. В якісному плані, як музиканти ми слабкі. Але коли ми разом, то спрацьовує цей енергетичний код АННИ. Ми ніколи себе не обманювали і людей теж – робимо тільки те, що нам подобається. Недавно пропонували записати попсову річ, заробити купу бабла і поїхати в тур разом зі звьоздами, там ВВ, Океан Ельзи... Ми відмовились від тої думки. Всіх грошей не заробиш, а потім треба дивитись в очі людям. Щей не хочеться слухати нездорової критики.
Про нездорову критику: за «Корн» і «Сістем» часто домахують?
Ясно що домахують, всім зразу розказують, що під когось косять. Розумієш, по-суті вся музика в основному вже зіграна, гітара вже вся повністю продумана. Наша музика – це поєднання всіх наших уподобань. Нас шість чоловік у групі і кожен слухає іншу музику.
Тоді розкажи хто що слухає, щоб можна було орієнтуватись що і від кого взялось?
Я останнім часом – все. Раніше слухав метальовий олд-скул: «Сістем», «Сепултуру», «Соулфлай», там «Сліпнот»... Барабанщик («Дред»- Вадим Баюк) слухає навіть реп, а гітарист зараз захоплюється emo. На репетиціях і відбувається поєднання смаків, працюємо всі своїми головами і емоціями. У нас нема такого, щоб хтось один визначав що граємо. Репетицій маємо багато і є час подумати над тим, куди рухатись.
Хто з вас де вчиться і що робите «па жизні»?
В загальному гурт живе музичним життям. Двоє людей вчиться в музучилищі і кульку, це гітарист Юра і наш басист. Гітарист Сергій Нестеренко працює на радіо «Люкс» і там вже завоював непоганий авторитет. Вадик в нас людина, яка працює в сфері моди в магазині «Устав» і слідкує за нашим виглядом на сцені. Я повністю зв’язаний з музикою, займаюсь організацією концертів, що і нам допомагає.
А конкретніше?
Займаюсь фестивалем «Руйнація». Привожу російських зірок, хочу у квітні привезти «Псіхею»... І навіть скажу по секрету – мені пропонують весною привести гурт «Lakrimosa». Ціни у них низькі, але я ще думаю, бо гурт старенький, а в нас слухають новішу музику. Про «Руйнацію» можу сказати, що зараз будемо займатись відбором. Потрапити на неї досить легко: подати заявку, демо-записи, якомога більше матеріалів ( фото, відео, історію гурту), присилати бандеролькою за адресою 79022 м. Львів, вул. Виговського, 31/29 – Оргкомітет фестивалю «Руйнація». Відбір проводиться досить якісно. Це роблять більше десяти людей із різних стилів музики і з різних міст. В один день слухаєм всі групи, вибираємо, сперечаємось, сваримось...
Взаємини «АННИ» з «Толом»?
Давно товаришуємо з ними. У нас один директор. Я із вокалістом «Толу» Прозоровим як брати. Часто їздимо один до одного. Дуже кльовий і амбіційний гурт, який разом з нами розвиває контркультуру в Україні. На мою думку, таких гуртів зараз дуже мало.
Але все-таки хтось та й є. Кого із молодих гуртів ти зацінив останнім часом?
Для мене львівське відкриття минулого року – це гурт «Далай-Лама», у них буде велике майбутнє, якщо будуть працювати. Київське відкриття – «Енула», з Рівного – команда «Мерва». Для мене«Мерва» – це відкриття 2006 року в Україні, вони зроблять нам дуже велику конкуренцію. Будемо з ними змагатись за поїздку в Лондон.
Дружні поради гопам маєш?
Щоб вони нарешті одуплились і слухали справжню музику, добре було б, якби вони старались щось роздуплитись в житті. Зараз гопота вже не така, яка була в 90-х – вони потрохи розвиваються і це дуже приємно. Мене більше харять структури, в які зараз об’єднуються скіни, ультраси, антіфа... Воно в них виходить дуже по піонерському. Справжні ультраси чи антіфа не мали би займатись безпрєдєлом, а вони там б’ють одного «нєфєра» натовпом, смішно й гидко. А на рахунок гопів, то все кльово. Якшо трохи часу пройде і Львів стане столицею року, то напрягів не буде.
Розмовляв і клацав по клавіатурі Юрко ВовкоГон
