День перший. СпецпроектиПерший день травня приніс Львову початок чергового фестивалю «Флюгери Львова». Він був присвячений експериментальним проектам.Фестиваль відкрив гурт «The Pol.E.Trio» – проект піаніста Юрія Середіна – до ньогоприєдналися бас-гітарист Алекс Максимів і ударник Ігор Гнидин, відомий передовсім своєю роботою в гурті «SchockolaD». Група відіграла сет чудового контемпорарі-джазу, м’якого за звучанням, хитромудрого в мелодиці й ритмічних структурах. Однак цю музику оцінили би краще, якби вона звучала у вечірньому присмерку або клубному затишку, де люди налаштовані на уважне слухання – для галасливої і спраглої розваг публіки їх музика виявилася занадто інтелектуальною. Зате до фестивального гамору і пива з ковбасками якнайкраще пасувала друга група – «Port Przemysl», – квінтет у складі двох гітар, скрипки, акордеона і бас-гітари, який одразу підірвав публіку до танцю. Вони співали моряцькі пісні «шанти» поміж піснями вимагаючи для Львова і Перемишля доступу до моря. Приспів завжди співали всі п’ятеро, поміщаючи слухачів в атмосферу портового шинку – позачасового й інтернаціонального. З собою група привезла конферансьє, який читав до кожної пісні передісторію з поясненям – ламаною українською, із сильним польським акцентом, але бадьоро. Одну з пісень навіть заспівали в українському перекладі; правда, ніхто нічого не зрозумів,та все одно було приємно. Своїм виступом поляки явно заткнули за пояс сцену батярского фестивалю, розташованого за кількадесят метрів на Ринку. Третіми виступили «Zbigniew Wrombel – Janusz Szrom Projekt», що представляв джазову школу в Ходзєжі. Попри заявлених в назві тільки двох музикантів (контрабасиса і вокаліста відповідно) насправді це був квартет – додалися клавіші й ударні. Вони продемонстрували чудовий зразок того, як можна грати ф’южн без гітар. Музиканти представили власні обробки шлягерів польської естради 60-80-х років. В їхньому виступі були поєднані джаз, рок і поп в рівномірних пропорціях, незважаючи на цілком джазовий склад. Легкі, популярні мелодії вокаліст то відспівував на манір Jamiroquai, то зривався на надривних роковий фальцет, а його сценічна поведінка заставляла згадати батька-Елвіса; в унісон йому вторив контрабас (що апелювало до хардрокових надбань), а барабанщику й взагалі була би рада кожна рок-група. Подекуди проступала на поверхню джазова сутність проекту – по кілька тактів, обережно, наче щоби не набридло. За рівнем драйву вона, здається, перевершила навіть своїх попередніх співвітчизників, тільки якщо в тих драйв був суворий і хлопський, то в цих – метросексуально-клубний. Останнього виступу чекали довго, як ніякого іншого. Проект Грицька Семенчука та Юрка Іздрика «DrumТиАтр» виступас спільно з бендом «Амстердам» у складі Андрія Войтюка на ударних, мешканця Амстердаму Алекса Максимова на гітарі (це був вже другий його виступ за цей день) та Кирила Абрамова на клавішах. Любителі акцій, хеппенінґів, перформансів та всяких інших порідь актуального мистецтва мали нарешті свято: весь концерт був майже чистим імпровізом, бо репетирували панове перед концертом тільки один раз. Семенчук запускав з ноутбука психоделічні семпли і читав свої вірші, Іздрик, на переміну, свої ж тексти, до яких підігрував собі на модифікованій мандоліні (з гітарними нейлоновими струнами та звукознімачем від електрогітари), а «амстердамці» підігравали, як могли. Найкраще зловити суть процесу вдавалося Войтюку, який дуже гармонійно вписувався між семенчуковими семплами, а от Максимову довго не везло: тільки під кінець в його інструменту нарешті «прорізався» голос – тут і почалося справжнє м’ясо. Якщо на попередні гурти публіка реагувала більш-менш одностайно, то тут вона чітко поділилася – одні хапалися за голову і виходили, інші мліли від насолоди і писали Семенчукові смски «я хочу від тебе дитину». Що ж, прихильники «вилизаних» концертних програм були розчаровані, зате любителі експериментів отримали щонайекспериментальніший джем-сейшн. Після такого неоднозначного закінчення вечора публіка розійшлася по хатах для короткого сну – на ранок її чекало прокидання не просте, а з «Мертвим Півнем». |