Головна сторінка [http://www.psychobag.com/] Картка сайту Контакти Це важливо… Скарбничка психолога Почати пошук 2 Фев ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ ПСИХІЧНОГО: КОНСТИТУЦІЙНА СТАТИКА Й ДИНАМІКА ВЧИНКОВОЇ ДІЇ. ТІЛЕСНИЙ ОБРАЗ ЛЮДИНИ ТА ХАРАКТЕР її ПОВЕДІНКИ Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Вся історія психології сповнена пошуку таких відповідностей між AJ тілом і душею людини, які дали б можливість визначити залежність між “естетичною” бздовою тіла (тілесний образ людини) та характером її поведінки. Було запропоновано безліч кореляцій індивідуального сенсу. XX століття зробило спробу поставити це питання на справжній науковий грунт. І саме для того, щоб, маючи надійну основу кореляцій, відразу здійснювати діагностику і передбачати найбільш можливі вчинки людини. Одним із перших цю проблему порушив і своєрідно вирішив український вчений О.О.Богомолець, президент АН УРСР (1930—1946). Його основні наукові спрямування мають прямий стосунок до психології проблеми реактивності, конституції та діатезу. Ним були розроблені вчення про роль сполучної тканини в імунітеті, а також теорія довголіття. Читати далі » 2 Коментарів 1 Фев ПСИХІКА ЯК “ВНУТРІ-БУТТЯ”. ЛЮДИНА — ВЧИНОК — СВІТ. С. Л. РУБІНШТЕЙН (1898-1960) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Установленні вітчизняної психологічної думки особливу заслугу має видатний філософ і психолог С.Л.Рубінштейн. Він прожив в Україні понад 40 років, переїхавши до Ленінграда лише в 1930 р. В український період діяльності предметом уваги вченого була творча особистість в її певній історичній ситуації Рубінштейн приділив також велику увагу розробці проблем логіки як теорії знання, цікавився віковими особливостями мислення, його загальною філософсько-психологічного структурою. Крім того, Рубінштейн із запалом відгукувався на нагальні питання суспільного життя, займався проблемами формування людини нового, соціалістичного суспільства. Читати далі » Немає коментарів 1 Фев ВЧИНКОВІ ЗАСАДИ РЕФЛЕКСИВНОСТІ: УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БУТТЯ. М. М. БАХТШ (1895 — 1975) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Михайло Бахтін, який у першій половині 20-х років тільки-но починав свою діяльність ученого-філолога, переконливо вказав на те, що категорія вчинку має загальнокультурне значення. Заглиблення у філологічні й літературознавчі проблеми дало можливість ученому здобути результати, які виходять за межі його спеціальності та підносяться до рангу значних світоглядних узагальнень. Читати далі » Немає коментарів 1 Фев НАУКИ ПРО ПРИРОДУ I НАУКИ ПРО КУЛЬТУРУ. ВСЕЗАГАЛЬНІ ЦІННОСТІ ТА АВТОНОМІЯ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. Г. РIККЕРТ (1863 — 1936) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Генріх Ріккерт вважав центральною проблемою осягнення історії проблему автономії історичного пізнання. Міркування з цього приводу він блискуче виклав у праці “Межі природничонаукового утворення понять” (1896 — 1902). Природа постає сама по собі, культура — через створені людиною цінності. І саме ідея цінностей є основою поділу на природу і культуру. Цінності є блага. Якщо зняти цінність з об’єкта культури, то це й б)’де природа. Об’єктивно Ріккерт вносить ідею цінності і у психологію, чим здійснює серйозний поштовх до формування канону як критерію цінностей. Цінність — це те, що має значення, а не просто існує. Читати далі » Немає коментарів 1 Фев ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ І ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ ІДЕАЛІЗМ. В. ВІНДЕЛЬБАНД (1848 — 1915) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Вільгельм Віпдельбанд, представник баденської школи неокритициз-XJ му, ставить питання про співвіднесеність всезагального та одиничного у психіці людини, в її духові ще до появи праць М.Вебера. Взагалі цс велика проблема в неокантіанстві: як здійснюється перехід від всезагального до конкретного. Віндельбанд відповідає на це так: “Спочатку необхідно встановити загальнозначущі передумови розумної діяльності, на яких, зрештою, базується все те, що ми називаємо культурою, далі за допомогою предметного аналізу слід установити, яка із цих передумов визначається специфічно людськими… емпіричними умовами: отриманий залишок буде, таким чином, містити в собі тільки всезагальну надемпіричну необхідність, необхідність самого розуму”. Читати далі » Немає коментарів 1 Фев КРИТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЛОГІКИ НАУК ПРО КУЛЬТУРУ. “ДЗЕРКАЛО ЧАСУ”. М. ВЕБЕР (1864—1920) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Макс Вебер — німецький соціолог, соціальний філософ та історик, відомий як основоположник розуміючої соціології та теорії соціальної дії. Твори Вебера можна розділити на чотири групи: історичні праці; нариси з соціології релігії; трактати із загальної соціології; роботи, присвячені методології соціально-історичних наук. Окремі з них: “До історії аграрних відносин у середні віки” (1889, “Аграрні відносини за стародавніх часів” (1909), “Господарська етика світових релігій” (1916—1919), “Господарство та суспільство” (1921), “Об’єктивність” соціально-наукового та соціально-політичного пізнання” (1904), “Про деякі категорії розуміючої соціології” (1913), “Політика як покликання та професія” (1919), “Наука як покликання та професія” (1920). Читати далі » 2 Коментарів 1 Фев СИМВОЛІКА ДУХУ І ПСИХОЛОГІЧНА СИСТЕМА. “ОБРАЗ” І “РІЧ”. Е. КАССІРЕР (1874—1945) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Юрнст Кассірер відомий як представник марбурзької філософської школи, учень Г.Когена і П.Наторпа, сповідувач методології та ідеології неокритицизму. Започаткована ще Кантом, критична рефлексія (як метод наукового аналізу) спрямовувалась на “нове” визначення меж та методів філософської науки у зіставленні з іншими формами соціального творення — мистецтвом, релігією тощо, загалом — культурою людства в усій сукупності багатоманітних її виявів. Кассірер відомий такими працями: “Проблема пізнання в філософії та науці у Новітній час” (1906—1940), “Особистість та космос у філософії Відродження” (1927), “Філософія Просвітництва” (1932), “Поняття субстанції та поняття функції” (1910), “Філософія символічних форм” (1937) та ін. Читати далі » 2 Коментарів 1 Фев КОНФЛІКТ СУЧАСНОЇ КУЛЬТУРИ. Г. ЗІММЕЛЬ (1858—1918) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Георга Зіммеля, відомого німецького філософа та соціолога, вважають одним з головних представників пізньої “філософії життя”, основоположником так званої формальної соціології. Зіммель відносить цінності та культуру до сфери, що лежить поза природною каузальністю, а діяльність гуманітарія відносить до “трансцендентальної формотворчості”. Виток творчості — особистість з її апріорно заданим способом бачення. У відповідності зі способами бачення виникають різноманітні “світи” культури: релігія, філософія, наука, мистецтво тощо — кожний зі своєрідною внутрішньою організацією, власною унікальною “логікою”. Читати далі » Немає коментарів 1 Фев ЕКЗИСТЕНЦІЯ ЯК СПОСІБ, ЦІЛЬ І ЗМІСТ БУТТЯ ЛЮДИНИ. ЕКЗИСТЕНЦІАЛІЗМ ТА ЙОГО СВІТОГЛЯДНІ НАСТАНОВЛЕННЯ. М. ГАЙДЕГГЕР (1889—1976) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Мартін Гайдеггер — видатний німецький філософ, усесвітньо визнаний як фундатор екзистенціалізму — одного з провідних напрямів у філософії XX століття. Після захисту докторської дисертації під керівництвом Г.Ріккерта Гайдеггер асистував у Е.Гуссерля, а з 1923 по 1928 р. був професором Марбурзького університету. У 1929 р. замінив Гуссерля, який пішов у відставку, на кафедрі філософії Оренбурзького університету. Читати далі » Немає коментарів 28 Янв ФЕНОМЕНОЛОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ НА ГРУНТІ МЕТОДОЛОГІЧНОГО АНТИПСИХОЛОГІЗМУ. ІНТЕНЦІЯ ТА ЖИТТЄВИЙ СВІТ ЛЮДИНИ. Е. ГУССЕРЛЬ (1859—1938) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Едмунд Гуссерль народився у Просніці (Моравія). В 1883 р. захистив дисертацію з математики. Був асистентом видатного математика Вейєрштрасса. Проте дослідницькі інтереси Гуссерля схиляють його до філософських проблем, пов’язаних із психологією. Досить довгий час Гуссерль перебував під впливом марбурзької школи нео-кантіанства, представники якої відмежовували теорію знання від суб’єктивно-психологічних передумов. Виходячи саме з них Гуссерль намагався побудувати нову філософію. Спершу він дійшов висновку про необхідність антипсихологізму. Познайомившись з працею чеського мислителя Б.Больцано “Науковчення”, він виступив проти психологізму в побудові “чистої” бєззасновкової логіки. Читати далі » 1 Коментар 28 Янв Загальна структура післядії (рефлексії) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття 1. І п т е р і о р и з а ц і я. Цей термін походить від латинського слова “interior” — внутрішній. Мова йде про формування внутрішньої, психічної структури діяльності людини шляхом засвоєння зовнішньо вираженої діяльності. Автором цього поняття став П.Жапе, ідею інтеріоризації поглиблено розвивали Ж.П’шже та А.Валлон, які репрезентували проблему переходу від дії до думки у французькій психології. Психоаналіз підійшов до проблеми інтеріоризації, коли намагався пояснити перехід характеру міжособистісних відношень у психічну суб’єктивність, в результаті чого виникає несвідома функція психічного, визначається внутрішній план свідомості. Л.С.Виготський тлумачить інтеріоризацію як становлення людської форми психіки в результаті оволодіння людиною ціннісними відношеннями. Читати далі » Немає коментарів 28 Янв Рефлексивність і вчинковий канон Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Здійснення вчинку породжує гострі реакції на нього з боку людського середовища і середовища взагалі. Хоча вчинок може й залишатися мало поміченим у світі, він зумовлює значні метаморфози у психіці людини. Він сам є головним компонентом цих метаморфоз. Очікувана реакція на вчинок і реакція дійсна викликають драматичну напругу. Вона інтенсифікує мотиви рефлексивності, інтенсифікує саму рефлексивність. Читати далі » Немає коментарів 28 Янв Післядія (рефлексія) як реакція на вчинкову дію та формування смисложиттєвих настановлень (інтеріоризація — катарсис — переображення) Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Принцип, на основі якого розвивається психологія у XX ст., пов’язується насамперед з осягненням вчинкової дії. Цей акт самоогляду завершеної дії по суті є її рефлексією, і цим поняттям слід визначити завершальну, четверту частину повного вчинкового акту. Мова йде про рефлексію, термін, що в перекладі з латини означає “повернення назад” з мстою заглиблення у те, що відбулось, а на основі цього — пізнання найпо-таємніших глибин буття через активність людини. У рефлексії здійснюється поворот духу до “Я” (як до центру дії) та його мікрокосму, стає можливим освоєння звершеного. Читати далі » Немає коментарів 28 Янв Історична психологія XX століття Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття Історична психологія XX століття — одна з найлегших і разом з тим найважчих тем для сучасного історика психології, адже він сам є учасником подій цього часу, відображає незліченні впливи цих подій та їхні ідеологічні висвітлення, діє водночас несвідомо й свідомо і бачить певні розходження між очікуваннями та сподіваннями і тим, що реально постає. Так, свідомість є і самим буттям, і його відображенням, вона забігає вперед, відштовхуючись від нього і незмірно відстає від нього, не в змозі збагнути його повноту. Читати далі » Немає коментарів 28 Янв Культурно-історична функція післядії у психології Автор: D~@~R~K C~R~O~W Категорія Історія психології ХХ століття З усіх спроб людини розкрити таємницю своєї душі виділяються дві основні. Психіка тлумачиться як засіб пристосування організму до середовища, а термін “адаптація” надає науковості таким тлумаченням. Проте ця позитивістська психологія нехтує духовним смислом людського існування, іманентним, самодостатнім характером психіки, бачить лише службову роль психіки, не торкаючись її творчих інтенцій, неповторної суті існування духу. Можна у зв’язку з цим говорити про психологію сцієнтистську й гуманістичну — два головних спрямування в історії даної дисципліни. Читати далі » Немає коментарів Page 1 of 13 1 2 3 4 5 » ... Last » Останні записи [2.2.2009] ЕКСТЕРІОРИЗАЦІЯ ПСИХІЧНОГО: КОНСТИТУЦІЙНА СТАТИКА Й ДИНАМІКА ВЧИНКОВОЇ ДІЇ. ТІЛЕСНИЙ ОБРАЗ ЛЮДИНИ ТА ХАРАКТЕР її ПОВЕДІНКИ [1.2.2009] ПСИХІКА ЯК “ВНУТРІ-БУТТЯ”. ЛЮДИНА — ВЧИНОК — СВІТ. С. Л. РУБІНШТЕЙН (1898-1960) [1.2.2009] ВЧИНКОВІ ЗАСАДИ РЕФЛЕКСИВНОСТІ: УНІВЕРСАЛЬНІСТЬ ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ БУТТЯ. М. М. БАХТШ (1895 — 1975) [1.2.2009] НАУКИ ПРО ПРИРОДУ I НАУКИ ПРО КУЛЬТУРУ. ВСЕЗАГАЛЬНІ ЦІННОСТІ ТА АВТОНОМІЯ ІСТОРИЧНОГО ПІЗНАННЯ. Г. РIККЕРТ (1863 — 1936) [1.2.2009] ФІЛОСОФІЯ КУЛЬТУРИ І ТРАНСЦЕНДЕНТАЛЬНИЙ ІДЕАЛІЗМ. В. ВІНДЕЛЬБАНД (1848 — 1915) [1.2.2009] КРИТИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ В ГАЛУЗІ ЛОГІКИ НАУК ПРО КУЛЬТУРУ. “ДЗЕРКАЛО ЧАСУ”. М. ВЕБЕР (1864—1920) Сторінки Картка сайту Контакти Це важливо… Архів Февраль 2009 Январь 2009 Декабрь 2008 Ноябрь 2008 Друзі Категорії Історія психології ХХ століття Вікова психологія (ua) Загальна психологія (Максименко С.Д.) (ua) Література Методики (ru) Методики (ua) МОТИВАЦИЯ И ЛИЧНОСТЬ (ru) ОБЩАЯ ПСИХОКОРРЕКЦИЯ. УЧЕБНОЕ ПОСОБИЕ (ОСИПОВА А.А.)(ru) Педагогічна психологія (О.І. Власова)(ua) Практикум по психології особистості (ua) Психологія девіантної поведінки (ua) Психологія педагогічної діяльності (ua) Психосоматична медицина (ua) Социальная психология (Е.П. Белинская)(ru) Мета Вход Опитувальник Чи був цей ресурс корисним? Так Ні Частково View Results Загрузка ... Реклама Працює за допомогою WordPress