This version of the page http://dzyga.com/podcast/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-09-05. The original page over time could change.
Літературний подкаст кабі.net

Спецвипуск: Марко Павлишин



Другий сезон Літературного подкасту «кабі.net» завершився. Наступних зустрічей і, відповідно, випусків чекайте з вересня. А замість прощання пропонуємо вам запис зустрічі з циклу «Інтелектуальна біографія» з відомим українським літературознавцем Марком Павлишиним, що відбулася в Центрі Гуманітарних Досліджень (Львів, Саксаганського 1). Модерує кандадит філології та директор ЦГД Олена Галета, а пан Марко розповідає про:

  • свій поточний науковий проект «Двомовність і багатомовність в національному проекті: українські письменники в XIX ст.»
  • чому Марко Вовчок, Куліш писали листи рос. мовою з вкрапленням українських слів;
  • чому люди неукраїнського походження починають займатися українським проектом;
  • двомовність Нью-Йоркської групи в порівнянні до двомовності українських інтелігентів XIX ст;
  • двомовність українського літературознавства та свою особисту
  • свою інтелектуальну еволюцію з 80-х років;
  • Гоголя і «міноризацію метрополітальної мови»;
  • чому деякі українські письменники писали твори українською, а листувалися російською;
  • багатомовність пограниччя, колонії й діаспори;
  • свою полеміку з Григорієм Грабовичем;
  • самоцензуру в своїх текстах 80-х років;
  • свій «Англо-український розмовник».
  • Мітки: Павлишин Марко

    Дзвінка Матіяш



    Дзвінка Матіяш — представниця середнього покоління української літератури (того, яке трохи старше за наймолодших). Вона відома як авторка двох романів «Реквієм для листопаду» і «Роман про Батьківщину», перекладачка збірки поезій Яна Твардовського «Гербарій». Також одна з її казок увійшла до книжки «Зросла собі квітка», присвяченій пам'яті Романа Яненка. Вона одна з небагатьох українських авторів, хто може похвалитися трьома фанклубами в Інтернеті, але разом з тим це людина виняткової скромності.
    Її письмо продовжує монологічну традицію наративу, що тягнеться в українській літературі від Іздрика і Прохаська, тільки у неї воно ще густіше й насиченіше — можливо, це наступний крок в розвитку жанру, і вже безперечно їй належить звання одного з найкращих українських стилістів. Її письму притаманний католицький містицизм, аскетична чутливість, а її внутрішній монологи раз-по-раз набувають рис молитовної піднесеності.

  • хто такий Роман Яненко?
  • про авторів збірки «Зросла собі квітка»;
  • читає казку «Жонглер і квітка»;
  • розповідає про оформлення «Реквієму для листопаду» і читає з нього фрагмент;
  • читає текст «Іриси», написаний спеціально для Іванни Крип'якевич;
  • відповідаючи на питання публіки, розказує про свій спосіб письменницького мислення, переклади, Нью-Йоркську групу і Яна Твардовського;
  • читає фрагмент з «Роману про Батьківщину».
  • Мітки: Матіяш Дзвінка

    Юрій Завадський



    Юрій Завадський, тернополянин, теоретик літератури та поет. Автор п’яти поетичних книг, остання з яких – зразок бук-арту в кованій обкладинці «Ротврот» в співавторстві з А.Антоновським та В.Гудимою. Співтворець кількох вагомих для галицької культури проектів, серед яких самвидавівські літературні газети та журнали, осередки в Інтернеті. Сьогодні є незмінним координатором «Літературної студії «87» імені Юрія Завадського».

  • Кучерявий про своє знайомство з текстами Завадського;
  • Завадський читає вірш «Ось ми, що ненавидимо один одного...» з майбутньої книжки «Крик»;
  • про конструктивність ненависті;
  • про соціальну роль письменника;
  • про Літстудію «87» і видавництво Завадського «Крок»: історія, діяльність, плани;
  • про книжку «Ротврот», зокрема історію її кованої обкладинку;
  • про поетичний фестиваль Barcelona Poesia;
  • читає свою фонетичну поезію та розповідає про її теоретичне підгрунтя.
  • Сайт Юрія Завадського

    Мітки: Завадський Юрій

    «Поза очі»: Михайль Семенко


    У видавництві «Смолоскип» в серії «Розстріляне відродження» вийшла збірка вибраних творів Михайля Семенка. Її й розглянули Ігор Котик і Віктор Неборак в своєму проекті літературно-критичних обговорень «Поза очі».

  • Кучерявий читає вірші «Дуже щира поезійка», «Осінь між гір»;
  • Котик про впорядкування збірки;
  • Котик читає «Дихають квіти» з першої збірки Семенка і розповідає про відмінність її естетики від наступних збірок;
  • Неборак розказує про постать Семенка і його шлях до футуризму, цитуючи вірш «Чи чуєш ти»;
  • Кучерявий читає «В степу»
  • Далі »

    Мітки: Семенко Михайль (про)

    «Білоруська весна»


    21 травня в Літературній кав'ярні «Кабінет» відбулася акція «Білоруська весна 2010» — виступ трьох знаних білоруських літераторів: Андрея Хадановіча, Бориса Пятровіча та Вольги Бабкової. Усі вони презентували свої нові кижки, а модерував зустріч сам Хадановіч. Кожен із авторів мав багато що прочитати й розповісти, тому ця зустріч видалася однією з найдовших на нашій пам'яті — майже дві години — але напрочуд насиченою і змістовно, і естетично, тож занудьгувати вам не доведеться, навіть незважаючи на екзотичну для нашого вуха білоруську мову, якою велася зустріч.

  • Хадановіч розповідає про «Білоруську весну» та представляє авторів;
  • Пятровіч розповідає свою біографію і читає выршы свої з книжки «Жыць не страшна: фрэскі»;
  • Вольга Бабкова про Львів, історію, свою роботу в архіві та свою книжку «... І цуди, і страхі», з якої й читає фрагмент;
  • Андрэй Хадановіч читає вірші зі своєї книжки «Несымэтрычныя сны»
  • Мітки: Бабкова Вольга, Пятровыч Борис, Хадановіч Андрэй

    Гульнара Абдулаєва



    Гульнара Абдулаєва – вже друга кримськотатарська письменниця, що завітала до «Кабінету» (першою була Лейля Алядінова). Гульнара народилася в 1979 році в місті Євпаторія. Закінчила історичний факультет Таврійського Національного університету. Є авторкою наукових і науково-популярних праць, публікувалася в ряді журналів і газет Криму. Кореспондент газет “Авдет” (Крим) і “Татарський світ” (Москва). У 2005 році нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. В «Кабінеті» Гульнара презентувала свій роман-трилогію про останнього кримського хана Шаін-Гірая, розкзавши, поміж іншим, таке:

  • передісторія написання роману
  • історична постать Шагін-Гірая та історичне підґрунтя описуваних в романі подій;
  • географію, хронологію та джерельну базу роману;
  • щоденники Шагін-Гірая: вигадка Абдулаєвої чи знахідка воронезьких архіваріусів?
  • Історію окупації Криму Росією
  • про долю українців в Криму після втрати ним незалежності (у відповідь на питання Анатолія Івченка);
  • про сюжетну лінію першої частини роману;
  • читає фрагмент з 24-го розділу роману;
  • про свій спосіб писання;
  • читає ще один фрагмент з роману.
  • Мітки: Абдулаєва Гульнара

    Іван Лучук & Юрко Позаяк: «Львів — Лемберик — Лімерик»



    21 квітня в «Кабінеті» відбулася зустріч з Юрко Позаяком та Іваном Лучуком, названа «Львів — Лемберик — Лімерик». Ця пара досвідчених хуліганів від літератури забезпечила слухачам і досить доброго настрою, і непогане теоретичне підгрунтя для розуміня своїх текстів. Іван Лучук розповів про суть лимериків, походження назви зустрічі та історію написання й видання своїх і Позаякових лимериків, далі обидва поети більше години читали веселі й місцями похабні лимерики, паралельно вводячи ґрунтовними кментарями слухачів у контекст, а наостанок Юрко Позаяк згадав про те, як в ранніх 90-х він став лауреатом «Бу-Ба-Бу».

    Мітки: Лучук Іван, Позаяк Юрко

    Спецвипуск: Марія Ревакович



    25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів «Університетський діалог» (проект Центру Гуманітарних Досліджень) відбулася зустріч із Марією Ревакович – доктором філології та поетесою – на тему «Ґендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі».
    Далі »

    Київська школа поезії: Василь Голобородько, Михайло Григорів



    Це запис зустрічі з представниками Київської школи поезії — Василем Голобородьком та Михайлом Григорівим. Вона відбулася на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців 2009 і була присвячена сорокаріччю цієї літературної формації. Розмова з цими, досить непублічними, авторами вийшла напрочуд жвавою, і торкалася таких тем:

  • визначення ознак належності до Київської школи поезії;
  • початки її діяльності, побутові реалії і юнацькі бешкети;
  • Григорів читає свої дитячі вірші і розповідає про їх видання;
  • Голобородько читає «Змінений голос», «Обмін усмішками», «Пагінець чорного кленка», «Той ховається», «Інтерв'ю-луна», «поштовий голуб»,
  • про есей Лишеги «Діана»;
  • значення Київської школи в українській літературі і ставлення критиків до себе;
  • Григорів читає вірші з різних збірок;
  • Голобородько про сприйняття критикою своєї книжки «Птахи в українському краєвиді»;
  • Голобородько: «Хатка на одну людину».
  • Мітки: Голобородько Василь, Григорів Михайло

    Галина Пагутяк


    «Галина Пагутяк ввійшла в літературу зовсім тими дверима, якими входили всі інші українські письменники радянського часу. Вона ввійшла, не постукавши і не попросивши дозволу ввійти, вона влетіла через димар і змусила рахуватися з нею. Їй вдалося обійтися без творів, яких вимагала епоха, а разом з тим подарувати твори, який вимагала душа», — так писав про неї Юрій Винничук. Надзвичайно цікавий співрозмовник, вона не любить публічності і цурається літературної «тусовки». Містик альбігойського кшталту, її проза поетична у кращому сенсі цього слова, переповнена багатожиттєвою воістину «котячою» пам'яттю. Її мові властива магія, якій складно опиратися. Галина Пагутяк — новий лауреат премії імені найвідомішого країнського поета, яка повинна гордитися цим своїм лауреатом і яка багато в чому реабілітується цим своїм лауреатом.

  • своє отримання Шевченківської премії;
  • свій майбутній роман;
  • альбігойців і катарів;
  • український націоналізм;
  • свій інтерес до шумерської культури та Сходу загалом;
  • улюблену літературу;
  • свій спосіб писання;
  • особливості роботи українських видавництв з авторами;
  • свій підхід до ілюстрування власних книжок;
  • своїх улюбленців в сучукрліті.
  • Мітки: Пагутяк Галина