ФАКТИЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНСЬКИХ ВІЙСЬК ПІД КРУТАМИ
Студентська сотня:
забитих у бою — 10-12;
розстріляних та замордованих — 29;
поранених — 30-35;
полонених — 7.
Разом: 76-83 вбитих і поранених студентів та гімназистів.
1-ша Українська військова школа:
забитих — 8-10;
поранених — 25-30.
Разом: 33-40 вбитих та поранених юнаків.
Втрати куреня Смерті та вільних козаків невідомі.
З числа загиблих та розстріляних відомі прізвища лише 20. Це:
— 7 студентів Українського Народного університету (Олександр Шерстюк, Ісидор Пурик, Борозенко-Конончук, Головащук, Чижов, Сірик, Омельченко (сотник));
— 6 студентів Київського університету Св. Володимира (Олександр Попович, Володимир Шульгин, Микола Лизогуб, Божко-Божинський, Дмитренко, Андріїв);
— 7 гімназистів 2-ї Кирило-Мефодіївської гімназії (Андрій Соколовський, Євген Тернавський, Володимир Гнаткевич (з 6-го класу), Григір Пінський (галичанин), Іван Сорокевич (з 7-го класу), Павло Кольченко (прапорщик), Микола Ганкевич (з 8-го класу)).
До полону потрапило 36 старшин, студентів та гімназистів:
— 6 поранених із числа вояків Студентської сотні та 1 гімназист, що виявився сином машиніста, який возив членів українського радянського народного секретаріату, було відправлено на лікування до Харкова (всі вони вижили);
— 27 полонених студентів та гімназистів, включаючи сотника Омельченка, було трохи згодом розстріляно прямо на ст. Крути;
— 2 старшин (один з них — прапорщик Павло Кольченко, інший, можливо - прапорщик Костянтин Велігорський) були як трофеї забрані червоногвардійцями та матросами, замучені, а їхні понівечені тіла викинуті на залізничному перегоні в районі Ніжина. Рештки П. Кольченка було знайдено у березні 1918 р. та перепоховано разом з тілами 27 розстріляних на Аскольдовій могилі у Києві. Рештки К. Велігорського було віднайдено значно пізніше.
Тинченко Ярослав. Українські збройні сили березень 1917 р. – листопад 1918 р. (організація, чисельність, бойові дії): наукове видання. – К.: Темпора, 2009. – С. 85-86.
| < Попередня | Наступна > |
|---|
