Європейський Луцьк (скачать)

Луцьк – одне із найдревніших міст України. Першу згадку про Луцьк знаходимо під 1085 роком в Іпатіївському літописі, коли місто опинилося в центрі міжусобної боротьби нащадків Ярослава Мудрого. Проте археологічні дослідження дають підстави вважати виникнення граду близько 1000 року.

Найбільш вірогідна версія походження назви Луцьк (давнє – Лучеськ) пов’язана з географічним розташуванням міста на повороті (луці) річки Стир. Слід зазначити, що виникнення граду відбувалося на острові утвореному Стиром та його рукавами, що зумовлено передусім оборонними міркуваннями. На сучасних картах – це територія Державного історико-культурного заповідника „Старий Луцьк”.

В часи Київської Русі Луцьк виступає, як столиця удільного князівства, що входило у склад Волинської, а згодом Галицько-Волинської землі. В ХІІ ст. Лучеськ вже має потужні дерев’яні укріплення. Це дає можливість лучанам витримати шеститижневу облогу весною 1150 р. полками засновника Москви Юрія Долгорукого. Під час цих подій мало не загинув його син – юний князь Андрій. Татаро-монгольська навала не минула і Луцька. З літописних рядків відомо, що 1259 року місто витримало облогу хана Куремси, а у 1267 р. князь Василько на вимогу ханського воєводи Бурондая „розметав” Бродські укріплення.

Піднесення ролі Луцька в якості столиці Волинської землі тісно пов’язане з князюванням Любарта-Луцький замокДимитрія в другій половині ХІV ст. Саме він, шляхом заміни дерев’яних укріплень цегляними, змінив зовнішній вигляд фортифікаційних укріплень Луцька. Син великого литовського князя Гедиміна, Любарт, одружений на місцевій княжні, став справжнім захисником Волині. За його князювання у Луцькому замку зосереджуються всі органи управління Волинню: адміністративні, судові і церковні. Після смерті Любарта Луцьк продовжує залишатися резиденцією литовсько-руських князів: Вітовта (1392-1430 рр.) та Свидригайла (1431-1452 рр.). За панування Вітовта в 1429 р. в Луцьку відбувся відомий з’їзд європейських монархів, основними дійовими особами якого були литовський князь, польський король Владислав ІІ Ягайло, імператор Сигізмунд Люксембурзький. Важливим моментом в суспільно-політичному і економічному житті луцьких міщан ХV ст. було дарування магдебурзького права у 1432 році. Лучани, таким чином, одержали свої виборні органи самоуправління.

Починаючи з кінця ХVІ ст. Луцький замок втрачає значення оборонної твердині, проте місто залишається світською і духовною столицею краю. З огляду на велику кількість сакральних споруд сучасники називають його „Римом Волині”, а польський поет Себастьян Кльоновіц так згадує про Луцьк: „Хто ж міг би минути Луцьк, місто пісні достойне?..” (1584 р.)

Після Люблінської унії 1569 р. Волинь потрапляє до складу Королівства Польського, а Луцьк стає столицею новоутвореного воєводства і резиденцією воєвод. Місто поступово полонізується, оскільки правові гарантії руської шляхти і руського духовенства залишились лише на папері. З метою опору ополяченню і Берестейській церковній унії (1596 р.) в Луцьку на початку ХVІІ ст.. виникає православне братство. 1 вересня 1619 року братство отримало офіційне визнання короля з наданням привілею на будівництво церкви і притулку. Кінець XVII-XVIII ст. – час повільного занепаду Луцька. Часті пожежі, повені, епідемії спустошують його. Поступово згасає в місті культурне та релігійне руське (українське) життя. В канцеляріях і урядах воєводства руську (українську) мову заміняє польська, а урядовцями стають поляки. 1795 р., після третього поділу Польщі, край і його столиця опинилися у складі Російської імперії. Столицею новоутвореної Волинської губернії стає Житомир, а Луцьк залишається центром повіту.

Вулиця Лесі Українки ХІХ ст. не привело до пожвавлення економічного та суспільного життя міста. Лише з побудовою в дев’яностих роках ХІХ ст. гілки Південно-Західної залізниці починається економічне піднесення Луцька. На той час (1895 р.) кількість мешканців становила 15125 осіб.

Під час першої світової війни Волинь стає тереном запеклих боїв. Влітку 1915 року в околицях Луцька стався відомий Брусиловський прорив, що увійшов в історію першої світової війни.

Після Лютневої революції 1917 р. над Луцьком вперше замайорів синьо-жовтий прапор. В квітні 1917 р. в місті постає перше українське соціально-політичне товариство „Українська Громада”. За гетьманату в серпні 1918 р. було утворено „Просвіту”. 20 грудня 1918 р. до Луцька входять загони отамана Симона Петлюри. 16 травня 1919 р. Луцьк захоплюють польські війська, а згідно Ризького договору 1920 р. західна Волинь потрапляє до складу ІІ Речі Посполитої. В березні 1921 р. Луцьк стає столицею нового Волинського воєводства. Восени 1939 р. черговий раз історія робить крутий поворот і місто опиняється у складі СРСР, стає центром Волинської області, яку склала західна половина колишнього Волинського воєводства. 25 червня 1941 року друга світова війна докотилась і до Луцька – місто було окуповане німецькими військами. Цьому передувала жахлива подія – 23 червня вояками НКВС на подвір’ї Луцької тюрми було безсудно страчено близько 3 тисяч в’язнів. В повоєнний період Луцьк поступово відбудовується і оновлюється. Особливо бурхливо місто розвивається в 60-х-70-х роках ХХ ст. В 1973 році було затверджено нові кордони міської території і зараз площа міста сягає 4267 га. Тоді ж почалося будівництво потужних підприємств: підшипникового заводу, меланжевої фабрики та інших промислових об’єктів, що призвело до стрімкого росту населення. Починається забудова значних житлових масивів: Завокзального та Гнідавського.

Зі здобуттям Україною незалежності Луцьк зберігає провідні позиції в політичному, економічному, культурному та релігійному житті Волині. Місто – одне з найбільших на західній Україні (близько 206 тисяч мешканців). Прикордонне розташування Волині робить Луцьк центром міжнародної торгівлі. Нові економічні умови розвитку змінюють і зовнішній вигляд міста.

Старовинне мiсто. Мiсто-легенда. Кожен будинок, кожен камiнець брукiвки приховує в собi таємницi iсторiї, i лише деякi з них мiсто розповiло своїм мешканцям. Розкрити i зрозумiти iншi можна лише душею. Верхнiй замок - велична споруда, де i в нашi днi панує дух середньовiччя. Могутнi стiни i вежi замку зберiгають спогади про витоки багатьох полiтичних подiй литовсько-польської доби, полiтичне та приватне життя тогочасної знатi. Через браму Воротньої вежi проходили литовський князь Любарт Гедимiнович, його наступник князь Вiтовт, князi Ягайло, Свiдригайло, римський iмператор Сигизмунд та багато iнших представникiв тогочасної європейської елiти. Iсторiя замку налiчує близько шестисот рокiв - ще у 1340-1384 роках князь Любарт розпочав будiвництво фортецi. Однак повнiстю задум був втiлений лише у 1430-1542 рр. за часiв пануваня князя Свiдригайла. Незважаючи на те, що будiвництво здiйснювалося за єдиним задумом, ще й сьогоднi можна прослiдкувати як готика змiнюється пануючим на той час у Європi ренесансом. Окрiм Воротньої вежi на сторожi замку стоять Стирова та Владича, якi ще з давнiх часiв символiзують мiсто-острiв.

Сьогоднi у баштах розмiщено музейнi експозицiї, що знайомлять вiдвiдувачiв з рiзновидами старовинних дзвонiв, зброєю та будiвельною керамiкою минулих вiкiв. Посеред замку був розташований палац, який, власне, i був осередком полiтичного життя князiвства. (На жаль, зараз залишки палацу знаходяться пiд землею). Також у замку розмiстився кафедральний собор Iоанна Богослова, що мав велике релiгiйне значення - церква стала усипальницею литовського князя Любарта та iнших волинських князiв. Подих часу залишив нам лише пiдземну частину церкви, однак оздоблення пам'ятки збереглося досить добре. Собор прикрашають барвистi фрески з зображеннями постатей святих, рiзноманiтних геометричних вiзерункiв, зiрок, коней, давнi написи.

Нещодавнi археологiчнi розкопки зробили пiдземелля доступним для туристiв. Оборонний потенцiал Луцька доповнювався також Окольним Замком, що складався з 4-х дерев'яних i 4-х мурованих стiн, довжина яких становила аж 760 м (!). I якщо у Високому замку знаходилася резиденцiя князiв, то у Окольному замку мешкало дворянство - урядовцi, вiйськовослужбовцi, представники судочинства. На жаль сьогоднi Окольний замок - лише легенда, яку нам щоразу нагадує вежа князiв Чарторийських - єдина, що знехтувала вiками, щоб донести до князiвських нащадкiв пам'ять про прадавню iсторiю нашого мiста. Пiд стiнами Окольного замку розташувалися торгово-ремiсничi квартали, що мали власний уряд та були юридично незалежнi вiд замку. Вздовж колишньої дерев'яної стiни Окольного замку розкинувся комплекс будiвель з дзвiнницею: у серединi XVI столiття тут, на мiсцi дерев'яного було вимурувано кафердральний костьол. Поруч з ним знаходилася латинська школа. А у серединi ХIХ столiття у навколишнiх будинках розмiщується монастир шарiток (сестер милосердя), який нинi вважається археологiчною пам'яткою.

Дзвiнниця, що стоїть помiж будинками монастиря була збудована десь у XVII столiттi. Можливо,Костел св.Петра і Павла одночасно з католицьким собором Петра i Павла (1616-1640), в якому втiлено задум вiдомого iталiйського архiтектора Джакомо Брiанi. Пожежа 1781 року завдає костелу значної шкоди, i перебудова 1781-1787 рр. змiнює барокко класицизмом. З пiвдня до собору було прибудовано колегiум. На той час колегiум вiдiгравав значну роль у просвiтництвi, володiв великою бiблiотекою, влаштовував театральнi вистави. Його пiвденно-захiдний фасад є особливо цiкавим з архiтектурної точки зору. Бiйницi костелу пiдкреслюють його значення як оборонної складової мiста. Зразу ж за колегiумом знаходиться вежа князiв Чарторийських. Поблизу Собору святих апостолiв Петра i Павла примостився маленький двоповерховий будиночок, що здобув славу саме завдяки своїм мешканцям - у 90-х роках IХ столiття тут проживала родина Косачiв, що подарувала Українi двох талановитих письменниць - Олену Пчiлку та Лесю Українку. З iншого боку костьолу розташувався монастир єзуїтiв XVII столiття, а на пiвдень вiд нього розкинувся комплекс будiвель монастиря бригiток. Спочатку вiн находився на мiсцi - палацу Радзивiлiв. Потiм добудувалися примiщення костелу дзвiнницi, житловi примiщення.

У 1968 роцi археологiчнi розкопки поблизу монастиря виявили залишки Димитрiвської церкви - однiєї з найдавнiших пам'яток православ'я у Луцьку. Саме тодi, у XIV-XVI столiттi iнтенсивно освоюється заболочена територiя на захiд вiд замкiв. Сюди поступово перемiщується центр мiста, - тут будується палац Вiтовта, ратуша, поселяється вiрменська колонiя. На березi Стиру знаходиться будинок духовної семiнарiї. Це - одна з пiзнiших будiвель найдавнiшого католицького монастиря у Луцьку - монастиря домiнiканцiв. Поруч з ним розташувалося єврейське поселення. Найбiльш видатною пам'яткою цього масиву є синагога, що походить з XVII столiття. Обороннi характеристики споруди пояснюють її другу назву - "Малий замок".

Лютеранська кірхаДалi на пiвнiч височiє над будiвлями неоготична лютеранська кiрха, вiк якої сягає до близько ста рокiв. Її будiвництво було пов'язане з поселенням нiмецької колонiї. Православна церква Святої Покрови також символiзує культову архiтектуру минулих вiкiв. Споруда знаходиться набагато нижче дороги, що ще раз нагадує про її вiк - ще у 1583 роцi церква згадується як дуже стара. Саме тут донедавна знаходилась iкона Святої Богородицi - одна з найдревнiших в Українi. Поблизу майдану "Братський Мiст" потопає в зеленi Хресто-Воздвиженська церква - чи не головна споруда монастиря василiан, що уособлює боротьбу православних українцiв з засиллям католицизму. Ближче до замку можна побачити товстi стiни, за переказами, залишки палацу Вiтовта. Луцьк - мiсто, де переплелися рiзноманiтнi етноси та релiгiйнi течiї. Майже поруч знаходяться православна Покровська церква i католицький костел, лютеранська кiрха i єврейська синагога.

Вiтри вiкiв дещо змiнили цi перлини старовини, але й сьогоднi мешканцi та гостi мiста все ще можуть милуватися цими величними спорудами. Нагромадження рiзних архiтектурних стилiв, поєднання культур та релiгiй, нацiй та мов створили Луцьк таким, яким ми його бачимо сьогоднi - чарiвним i неповторним!

Луцьк – обласний адміністративний центр Волинської області, займає площу понад 42 кв.км. Із заходу на схід і з півночі на південь він розкинувся відповідно на 10 і 15 км. Кількість мешканців станом на 1 січня 2007 року становить 206 тисяч 600 осіб. Місто знаходиться на північному заході України, у 150 км від кордонів з Польщею та Білоруссю. 452 км першокласної траси міжнародного сполучення віддаляють Луцьк від столиці України – Києва.

Київський майданЛуцьк – стародавнє місто, яке впродовж століть формувало свої традиції самоврядування, виробництва і торгівлі. Найбільшими промисловими підприємствами міста є ВАТ „Луцький автомобільний завод”, ВАТ „Луцький Підшипниковий завод”, ВКФ „Луцьккондитер”, Луцький спиртогорілчаний комбінат, ВАТ „Луцьк Фудз”, ВАТ „Хліб”, ТОВ „Модерн-Експо”, ЗАТ СП „Теріхем Луцьк”, ВАТ „Електротермометрія”. Економічний потенціал промисловості міста формує машинобудівна галузь. Її продукція в загальноміському обсязі реалізації займає 72,5%.

Луцьк – місто-технопарк сучасного автомобілебудування з розвиненою інфраструктурою, Сприятливий для бізнесу клімат приваблює прямі іноземні інвестиції. В цілому на підприємства Луцька від початку інвестування, тобто з 1994 року по 1 січня 2007 року, надійшло 223,4 млн. дол. США. Найбільше інвестицій отримано з Великої Британії - 107,4 млн.дол. США і Польщі – 68,6 млн. дол. США. Найбільші торговельні партнери Луцька – Російська Федерація, Німеччина, Польща, Італія. Сьогодні в Луцьку функціонує понад 400 промислових та 770 торгових підприємств. У місті діє 19 ринків – найбільші з них Центральний та Завокзальний, де відбувається торгівля сільськогосподарською продукцією, продовольчими та непродовольчими товарами. Один з найбільших в Україні автомобільний ринок теж знаходиться в Луцьку по вулиці Єршова. Швидко розвивається інфраструктура банків – їх в обласному центрі налічується більше 30. Середня заробітна плата в місті на 1 червня цього року становила 1064 гривні.

Залізницею Луцьк сполучений не лише з Києвом, Львовом, Сімферополем, Одесою, Чернівцями, а й з Берліном та Варшавою. Автобусне сполучення з іншими містами України та населеними пунктами всередині області здійснюється через дві автостанції, як розміщені у різних частинах міста. Луцьком курсують тролейбуси і маршрутні таксі. Понад 30 тисяч одиниць автотранспорту перебуває у власності лучан.

Старе місто Луцьк сучасний умовно ділять на Старе і Нове місто. Старе місто – це історико-архітектурний заповідник, де розміщені пам’ятки архітектури ХІІ-ХVIII століття. І одна з них, Верхній Луцький замок, входить в десятку найдавніших фортифікаційних споруд Західної Європи. Саме там 1429 року відбувся з’їзд європейських монархів. Нині замок став популярним сценічним майданчиком для багатьох кінематографістів, зйомок різноманітних музичних кліпів. Зірка Євробачення Руслана Лижичко на мурах луцької фортеці розпочинала реалізацію свого гучного проекту „Замки України” за охорону і збереження унікальних пам’яток давнини. Старе місто – це католицький собор Святих Петра і Павла, православна Свято-Покровська церква, де й дотепер відбуваються богослужіння, колишні неоготична лютеранська кірха, єврейська синагога... Це також можливість відвідати давній підземний храм у Луцькому замку, гробниці, трапезну, поблукати таємничими підземними ходами, які за переказами колись простягалися уздовж усього міста. Проспект Волі Один з найкрасивіших і найдовших центральних проспектів Луцька – проспект Волі, названий так після проголошення Незалежності України. Паралельно проспекту, прикрашеному квітниками і фонтанами, протікає річка Стир – притока Прип’яті. До Стиру прилягає парк культури та відпочинку імені Лесі Українки, у якому вздовж річки розташовано міський пляж. Там знаходяться також дитяче містечко атракціонів, зоопарк.

Нове місто розкинулось в 33-му, 40-му, 55-му мікрорайонах, забудованих житловими спорудами 70- 80-років. Тут мешкає основна частина населення. Цей район міста має розвинену мережу продовольчих магазинів- супермаркетів. Більше року функціонує й один з найбільших у Західному регіоні гіпермаркет ”Там-Там”. Приватний бізнес обіймає торгівлю промисловими і продуктовими товарами, будівництво, фармакологію, ресторанне господарство.

Науково-освітній потенціал міста представлений 28 загальноосвітніми навчальними закладами і 9 вищими. Найстаріші з них – Волинський державний університет імені Лесі Українки та Луцький державний технічний університет. Із 18 січня 2007 року в Луцькій ЗОШ І-ІІІ ступенів №16 відкрито клас для дітей ромської національності.

Волинський державний університет ім.Лесі Українки В обласному центрі Волині виходить 10 друкованих засобів масової інформації: сім міських газет рекламного і громадсько-політичного спрямування, три журнали, працює дві телекомпанії, п’ять радіостанцій, п’ять поліграфічних підприємств і сім видавництв. Культурно-мистецьке життя Луцька представлене творчими доробками артистів обласного академічного музично-драматичного театру імені Тараса Шевченка, концертними проектами Народного будинку „Просвіта”, виступами митців обласної філармонії та виставами театру ляльок. Шанувальники образотворчого мистецтва можуть ознайомитися із експозиціями сучасного живопису у Картинній галереї національної Спілки художників України.

Луцьк відомий далеко за межами України і як місто розмаїтих фестивалів, національних ярмарків та лицарських турнірів. Влітку приїздять туристи на фестивалі: сучасної української естрадної пісні „На хвилях Світязя”, автентичної народної творчості „Берегиня” та на Міжнародний фестиваль „Поліське літо з фольклором”. У Луцькому замку відбуваються вже традиційні лицарські турніри. Найбільш вишуканим і шляхетним став і Міжнародний музичний фестиваль імені Ігоря Стравінського, який теж отримав постійну прописку у Луцьку.

Покровителем Луцька здавна вважають святого Миколая, якому лучани звели бронзовий пам’ятник. Із краєм так чи інакше пов’язані долі відомих історичних постатей – просвітительки Галшки Гулевичівни, козацького отамана Северина Наливайка, письменниць Лесі Українки та Олени Пчілки, іконописця Йова Конзелевича, сходознавця Агатангела Кримського, композитора Ігоря Стравінського, геолога Павла Тутковського, політичного діяча В’ячеслава Липинського та багатьох інших.

Краєзнавчий музей ознайомить не лише з історією волинського краю та його героями, а й з сучасністю. У колекції музею Волинської ікони - унікальні раритети, там зберігається чи не найдавніша в Україні ікона Холмської Божої Матері (ХІ століття). У музеї дзвонів, який знаходиться у Луцькому замку, можна не тільки оглянути виставку експонатів, але й послухати їх чарівні передзвони.

Місто вабить до себе не лише давньою історією, а й цікавими, доброзичливими людьми, можливістю дізнатися чимало нового і відпочити серед розмаїття зелені та квітників, посмакувати національними і місцевими стравами у мережі закладів ресторанного господарства. У Луцьку працює 60 барів і ресторанів, 180 кафе і закусочних, 40 кафетеріїв, їдалень і літніх кафе. Луцьк завжди радий гостям!