Янів Володимир - Бій під Крутами (1932)
- Skip to content
- Skip to main navigation
- Skip to 1st column
- Skip to 2nd column
Янів Володимир - Бій під Крутами (1932)
Зоріла золота заграва,
Здригався світ під звуки сурм.
Широко залунала слава,
Що нам воскресла вже держава,
Що Україна встала з тюрм.
Гоїлися столітні рани,
Бо не царив вже кволий жах;
Лежали в поросі тирани,
Розірвано важкі кайдани,
Стеливсь в майбутнє ясний шлях.
Заграли нам воскресні дзвони
І вже жертвенний, власний труд
Творив права, свої закони,
Царив вже лад, а не прокльони,
Своя влада, не царський кнут.
Нечайно!.. Що це? Що це чути?
— Це знову наїзд диких орд!
На досвітках прийшлось збагнути
Питання: Бути чи не бути?!
Без війська, — без своїх когорт!
Невже ж побідять супостати?
У відповідь паде наказ:
Хто волю любить, в ряд ставати,
Книжки змінити на гранати,
З огню творити славний час!
Нема дорожчого від честі,
Страшнішого чужих кайдан.
Настав вже час війни і месті!
Все Україні в дар принести,
— Це воля рідних нам спартан.
Орди шість тисяч йде у люті,
Пожежу запалив солдат.
Невже ж не бути нам? Чи бути
Покаже бій, порішать Крути,
Не володітиме в нас кат.
Падуть німі, зітхань не чути,
Незнане їм терпіння, жах.
Хто переможе? Чи ж збагнути...
Бо лицарів абсурду трупи
Мостили гордій славі шлях.
Вже знемагали, сил не стало,
То дальше морем лилась кров;
Їх так багато — нас так мало
(Розпукою в душі кричало)
І далі бій нерівний йшов.
П'янила ниви кров їх чиста.
Звершилося. Вже бій стихав,
І впали всі: героїв триста,
Останніх смілих гнів садиста
В полоні всіх закатував.
І впали всі і не спинили
Нового наїзду варвар;
— Та всі лягли, а не спочили,
Добули славу й нам лишили
Безсмертний взір: геройства чар.
* * *
«Чужинче, йди і Україні
Скажи, що звершений наказ.
Хай не сумує! На руїні
Збудуємо нові твердині
І в бій підемо другий раз!
Скажи, що шлях покажуть Крути,
Що замість терня ореол,
Що Україні вічно бути,
Про Україну всім почути,
Бо світу це новий престол!»
Наша кнопка
Отримати код
Показати усі банери