Алібі - форум юристів України

Зміст

1. Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?

2. Коли починає текти строк на апеляційне оскарження рішення суду, якщо суд першої інстанції в судовому засіданні проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення?

3. Чи може апеляційний суд в одному судовому засіданні розглянути заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і розглянути апеляційну скаргу по суті?

4. Які дії апеляційного суду щодо прийняття апеляційної скарги?

5. В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?

6. Як поступити, якщо в заяві про приєднання до апеляційної скарги заявляються самостійні вимоги
до суду апеляційної інстанції, в тому числі й інші мотиви та причини, ніж зазначені в скарзі? Що може зазначатися в такій заяві?

7. Чи підлягає розгляду заява про приєднання до апеляційної скарги у разі відкликання апеляційної скарги чи відмови від неї?

8. Чи може бути поновлено пропущений строк на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги?

9. Яким чином повинен поступити апеляційний суд, якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду буде встановлено, що скарга подана після закінчення встановлених строків і не містить клопотання про поновлення пропущеного строку або скарга подана і підписана представником, а строк довіреності на момент її підписання сплив?

10. Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?

11. Як повинен поступити апеляційний суд, якщо ці обставини будуть виявлені до прийняття апеляційної скарги, а також після її прийняття до апеляційного розгляду?

12. Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в апеляційному порядку судове рішення, про залучення до апеляційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на апеляційне оскарження?

1. Чи повинен суд першої інстанції направляти до апеляційного суду справу, якщо подана лише заява про апеляційне оскарження без подання апеляційної скарги і строк для її подачі закінчився?

Частина 2 ст. 296 ЦПК викладена не зовсім чітко. Зайвим є зазначення про те, що через три дні після закінчення строку на подання апеляційної скарги суд першої інстанції надсилає справу до апеляційного суду. Складається враження, що суд першої інстанції незалежно від того, подана чи ні апеляційна скарга після подання заяви про апеляційне оскарження, повинен направити справу до апеляційного суду після закінчення строку на подання скарги.
Це невірно, оскільки норми права повинні тлумачитись у системному зв'язку і повинні передбачати вчинення певних процесуальних дій, а надходження до апеляційного суду справи лише із заявою про апеляційне оскарження ні до яких дій цей суд не примушує.
Таким чином, сама по собі заява про апеляційне оскарження без подальшого подання апеляційної скарги до правових наслідків не призводить, тому направляти справу до апеляційного суду не потрібно. Більш того, згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК у разі, якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга у встановлений законом строк не була подана, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

2. Коли починає текти строк на апеляційне оскарження рішення суду, якщо суд першої інстанції в судовому засіданні проголосив лише вступну та резолютивну частини рішення?

Відповідно до ч. 1 ст. 294 ЦПК заява про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції може буги подана протягом десяти днів а дня проголошення рішення суду. Частиною 4 статті 295 ЦПК передбачено, що апеляційна скарга може бути, подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Таким чином, іншого порядку обчислення строку для апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не встановлено і законодавець не передбачає можливості врахування певних наступних обставин.
Так, ч. 2 ст. 209 ЦПК передбачено, що у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного тексту рішення може бути відкладено на строк не більше ніж п'ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Разом з тим, датою складання повного тексту рішення вважається дата ухвалення рішення, тобто дата проголошення вступної і резолютивної частин рішення.
Оскільки в ст. ст. 294, 295 ЦПК щодо строку апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції не передбачено врахування можливості перенесення складання повного тексту рішення, то зазначене до уваги не береться.

3. Чи може апеляційний суд в одному судовому засіданні розглянути заяву про поновлення пропущеного процесуального строку і розглянути апеляційну скаргу по суті?

Вирішення цього питання виключно залежить від деяких правових ситуацій. Однак у будь-якому випадку вирішити зазначені питання в одному судовому засіданні не можна, інакше буде порушена вимога цивільної процесуальної форми, етапність апеляційного розгляду справу і буде свідчити про процесуальне спрощенство, що тягне за собою порушення права на судовий захист.
Відповідно до ч. З ст. 294 ЦПК заява (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження розглядається в судовому засіданні, за наслідками якого постановляється відповідна ухвала.
У разі позитивного вирішення цього питання перед судом апеляційної інстанції постає питання про проведення підготовчих дій до розгляду справи апеляційним судом та призначення справи до розгляду в апеляційному суді (статті 301, 302 ЦПК). За наслідками вирішення цих процесуальних питань також постановляється ухвала.
Таким чином, якщо після вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження необхідно вчинити певні підготовчі дії або ж виникає необхідність залишити апеляційну скаргу без руху, то апеляційний суд не зможе зразу же призначити справу до судового розгляду.
Якщо ж вчинення підготовчих дій не вимагається, а апеляційна скарга оформлена належним чином, то для дотримання ефективності цивільного судочинства вважаємо, що апеляційний суд вправі в одній ухвалі вирішити питання про поновлення пропущеного процесуального строку, в нарадчій кімнаті вирішити всі необхідні дії, передбачені ст. 300 ЦПК, та призначити справу до судового розгляду (в одній ухвалі або в різних) в цей же день через деякий проміжок часу. Однак розгляд справи в цей же день можливий лише у разі, якщо всі учасники процесу з'явилися і згодні на це, так як, по-перше, вони готувались до розгляду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку, по-друге, про розгляд справи вони повинні бути повідомлені в строк, визначений ч. 4 ст. 74 ЦПК з урахуванням положення ч. 1 ст. 304 ЦПК.

4. Які дії апеляційного суду щодо прийняття апеляційної скарги?

Процесуальний закон не вказує, що саме повинен перевірити суддя-доповідач апеляційної інстанції, щоб постановити ухвалу про прийняття апеляційної скарги до розгляду, крім зазначення про перевірку форми і змісту скарги та сплати судових витрат (ч. 2 ст. 297 ЦПК).
Тому з урахуванням напрацьованого в науці цивільного процесуального права таких інститутів як передумови права на пред'явлення позову та умови реалізації цього права, аналогічно ці ж питання вирішуються і при прийнятті апеляційної скарги.
Зокрема, суддя-доповідач повинен перевірити:
1) чи передбачена законом можливість апеляційного оскарження певного судового рішення (можуть бути оскаржені всі рішення місцевого суду, що не набрали чинності, а ухвали лише ті, що зазначені в ст. 293 ЦПК;
наявність у особи, яка подає скаргу, права апеляційного оскарження судового рішення (особи, які брали участь у справі - ст. 26 ЦПК; особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки; прокурор при дотриманні вимоги, передбаченої ч. 6 ст. 119 ЦПК; правонаступники при процесуальному оформленні правонаступництва в суді першої інстанції; законні представники);
відповідність апеляційної скарги формі та змісту закону;
сплата судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи (якщо у заявника немає відповідних пільг, чи вони не передбачені законом);
дотримання строку подання апеляційної скарги (якщо строк порушений і не ставиться питання про його поновлення, то скарга одноособово суддею-доповідачем залишається без розгляду (ч. З ст. 294 ЦПК), якщо ж заявлено таке клопотання, то воно вирішується в судовому засіданні судовою колегією з повідомленням учасників процесу-ст. 73 ЦПК).
При вирішенні питання про прийняття апеляційної скарги суддя-доповідач не вправі давати оцінку обґрунтованості чи необґрунтованості скарги. З цього випливає те, що не можна відмовити у прийнятті апеляційної особи, наприклад, від особи, яка не брала участі у справі, лише з тих підстав, що рішення суду не порушує прав цієї особи, оскільки це питання вирішується лише в судовому засіданні при перегляді судового рішення по суті.
Важливим для суду апеляційної інстанції є положення ч. 4 ст. 297 ЦПК, якою передбачені підстави для повернення справи до суду першої інстанції із зазначенням у відповідній ухвалі строку, протягом якого вказаний суд повинен усунути недоліки. З цього переліку слід відзначити таку підставу як повернення справи, оскільки не вирішено питання про ухвалення додаткового рішення. Дослівний контекст цієї підстави (у взаємозв'язку зі ст. 220 ЦПК) передбачає право апеляційного суду повернути справу лише в тому разі, коли така заява від учасника процесу була подана до суду першої інстанції, але вона не була місцевим судом вирішена. Нерідко апеляційний суд повертає справу до місцевого суду з цієї підстави, коли вбачається, що суд не всі позовні вимоги вирішив і така можливість існує, незважаючи на те, що відповідне клопотання учасника процесу відсутнє.
На нашу думку, слід погодитись з такою позицією, оскільки вона відповідає вимозі ефективності цивільного судочинства та логічному системному зв'язку з положенням п. 5 ст. 311 ЦПК. Так, не повернувши справу до місцевого суду для ухвалення додаткового рішення, коли це можливо було здійснити, наприклад, не вирішена вимога про стягнення індексу інфляції за час прострочення грошового зобов'язання при заявленні цієї вимоги в позові про стягнення боргу і т.п., апеляційний суд вимушений буде марно витрачати час на розгляд справи по суті, знаючи зарані, що безспірно скасує рішення місцевого суду з направленням справи на новий розгляд, незалежно від доводів апеляційної скарги, на підставі п. 5 ст. 311 ЦПК.

5. В якому порядку подаються заперечення на апеляційну скаргу? Чи можуть бути до них додані нові докази?

Відповідно до ст. 298 ЦПК апеляційний суд не пізніше наступного дня після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду надсилає копії заяви про апеляційне оскарження, апеляційної скарги та доданих до них матеріалів особам, які беруть участь у справі, і встановлює строк, протягом якого можуть бути подані ними заперечення на апеляційну скаргу.
З цієї неконкретизованої норми права випливає багато запитань: яка форма і зміст заперечення, чи можна такі заперечення подавати під час розгляду справи апеляційним судом або просити про продовження цього строку та чи можливо до заперечення додавати нові докази?
У ст. 296 ЦПК 1963 р. було чітко зазначено, що за змістом і формою заперечення чи пояснення повинні відповідати вимогам цього Кодексу щодо форми і змісту апеляційної скарги.
З урахуванням принципів рівноправності сторін, змагальності процесу та зустрічного права особи, яка подала апеляційну скаргу, знати суть заперечень на скаргу, такі заперечення повинні бути подані в суд у письмовій формі з копіями відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, а за змістом відповідати тим же вимогам, що пред'являються до змісту апеляційної скарги. Проте при недоотриманні цієї вимоги апеляційний суд не вправі залишати заперечення на апеляційну скаргу без руху, так як це законом не передбачено.
Щодо встановлення строку на подання заперечення, то цей строк повинен бути встановлений реальним для можливості їх оформлення (нерідко слід звернутися до адвоката або отримати відповідний документ тощо), однак, на нашу думку, повинен бути не більшим, ніж до початку розгляду справи апеляційним судом, аби інші учасники процесу були в змозі з ними ознайомитись. Разом з тим, цей строк є процесуальним (встановлюється судом), тому право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленому судом, а подані документи залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для продовження цього строку (ст. 72 ЦПК).
Щодо можливості додання до заперечення на апеляційну скаргу нових доказів, документів, то слід зазначити наступне. Відповідно до положень п. 5 ч. З ст. 295 та ст. 303 ЦПК особа, яка додає до апеляційної скарги нові докази чи посилається на нові обставини, повинна обґрунтувати поважними причинами неможливість подання нових доказів у суді першої інстанції. Для забезпечення рівноправності сторін і відповідно до принципу змагальності процесу, вважаємо, що саме за таких умов можуть бути прийняті нові докази і в разі їх додання до заперечення на апеляційну скаргу.

6. Як поступити, якщо в заяві про приєднання до апеляційної скарги заявляються самостійні вимоги до суду апеляційної інстанції, в тому числі й інші мотиви та причини, ніж зазначені в скарзі? Що може зазначатися в такій заяві?

У разі, якщо в заяві про приєднання до апеляційної скарги, поданої до початку апеляційного розгляду справи, фактично містяться інші мотиви або причини, ніж зазначені в скарзі, або містяться інші вимоги, то така заява вважається окремою апеляційною скаргою зі всіма наслідками, що з цього випливає: вона залишається без руху для усунення її недоліків до відповідності з вимогами ст. 295 ЦПК та для сплати судових витрат.
У заяві про приєднання до апеляційної скарги можуть міститися лише додаткові обґрунтування, уточнення вже поданої апеляційної скарги, в тому числі як про питання факту, так і питання права.

7. Чи підлягає розгляду заява про приєднання до апеляційної скарги у разі відкликання апеляційної скарги чи відмови від неї?

Як при відкликанні апеляційної скарги, так і при відмові від апеляційної скарги втрачається можливість розгляду заяви про приєднання до апеляційної скарги, оскільки така заява без апеляційної скарги не має свого самостійного значення, вона не була оплачена судовим збором та витратами на інформаційно-технічне забезпечення апеляційного розгляду справи. Проте зазначені особи не позбавлені можливості заявити про своє бажання подати самостійну апеляційну скаргу із проханням про поновлення строку на апеляційне оскарження (при доведеності поважних причин) і в такому разі при відмові від апеляційної скарги особи, яка її подала, апеляційне провадження по цій скарзі закривається. Питання про прийняття заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги слід вирішувати в апеляційному суді без повернення справи до суду першої інстанції.
У разі відмови такій особі в поновленні строку на апеляційне оскарження судового рішення або визнання апеляційної скарги неподаною, апеляційна скарга ухвалою апеляційного суду повертається цій особі.

8. Чи може бути поновлено пропущений строк на подання заяви про приєднання до апеляційної скарги?

Відповідно до ст. 299 ЦПК особи, які беруть участь у справі, мають право приєднатися до апеляційної скарги, поданої особою, на стороні якої вони виступали. Приєднатися до апеляційної скарги також мають право особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Заява може бути подана лише до початку розгляду справи в апеляційному суді.
Тому, якщо така заява подана після початку розгляду справи в апеляційному суді, вона не приймається до розгляду і повертається заявнику без вирішення питання про поновлення цього строку навіть у разі заявлення такого клопотання, оскільки це не передбачено ст. 299 ЦПК (імперативна норма).

9. Яким чином повинен поступити апеляційний суд, якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду буде встановлено, що скарга подана після закінчення встановлених строків і не містить клопотання про поновлення пропущеного строку або скарга подана і підписана представником, а строк довіреності на момент її підписання сплив?

Право на апеляційне оскарження повинно бути реалізованим у порядку, встановленому законом. До такого порядку відносяться, зокрема: дотримання строку оскарження (ст. 294 ЦПК), наявність належним чином оформленої довіреності, якщо скарга подається представником (ч. 6 ст. 296 ЦПК).
Помилка, допущена в стадії апеляційного провадження на етапі вирішення питання про прийняття апеляційної скарги, повинна бути виправлена.
Проте чіткої відповіді надане питання ЦПК не містить. Тому вважаємо, що судова колегія повинна зняти справу з розгляду, і в разі пропуску строку на апеляційне оскарження без наявності клопотання про поновлення пропущеного строку зазначити в ухвалі про залишення апеляційної скарги без розгляду, оскільки іншого виходу із цієї ситуації ЦПК не надає, а розглядати апеляційну скаргу, поданої з порушенням закону, неможливо.
Судова колегія також повинна зняти справу з розгляду і в разі підписання апеляційної скарги представником, у якого строк довіреності на час її подання сплив, і відповідно до положень ст. ст. 121, 297 ЦПК залишити апеляційну скаргу без руху з настанням відповідних наслідків.

10. Чи вправі суд апеляційної інстанції зняти справу з апеляційного розгляду у разі не сплати чи сплати не в повному обсязі судового збору та інших судових витрат?

Відповідно до положень глави ЦПК про апеляційне провадження перевірка правильності сплати судових витрат та вирішення питання про прийняття апеляційної скарги відноситься до повноважень суду апеляційної інстанції.
Якщо судовий збір чи витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду апеляційної скарги не сплачені або сплачені не в повному обсязі, суддя-доповідач у відповідності до положень ч. 2 ст. 297 та ст. 121 ЦПК залишає апеляційну скаргу без руху та надає строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Незважаючи на те, що сплата у належному розмірі судових витрат є умовою реалізації права особи на апеляційне оскарження рішення суду, названі вище недоліки, що були виявлені вже після постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги, усуваються в процесі розгляду скарги (на відміну від прийняття апеляційної скарги з пропущеним строком на оскарження, цю помилку можливо усунути).
У даному випадку апеляційний суд має можливість або відкласти розгляд справи і запропонувати доплатити судові витрати, або стягнути їх при ухваленні судового рішення за результатами розгляду справи за правилами ст. 88 ЦПК.
Тобто, апеляційний суд поступає аналогічно суду першої інстанції, який опинився в такій же ситуації, коли позовна заява була неналежним чином сплачена зазначеними судовими витратами і, таким чином, помилково прийнята до судового провадження: справа повинна бути розглянута і при ухваленні судового рішення судові витрати мають будуть стягнуті або достягнуті з урахуванням вимог ст. 88 ЦПК.

11. Як повинен поступити апеляційний суд, якщо ці обставини будуть виявлені до прийняття апеляційної скарги, а також після її прийняття до апеляційного розгляду?

В силу ст. 292 ЦПК особи, які не брали участь у справі, мають право оскаржити судові рішення суду першої інстанції лише в разі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
У разі, якщо такої безспірної умови для апеляційного оскарження немає, суддя-доповідач апеляційного суду на підставі ч. З ст. 297 ЦПК відмовляє у прийнятті апеляційної скарги. Така ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку. Разом з тим, не можна відмовити у прийнятті апеляційної особи від особи, яка не брала участі у справі, з тих підстав, що рішення суду не порушує прав цієї особи, оскільки це питання вирішується лише в судовому засіданні при перегляді судового рішення по суті. Таким же чином слід поступати в разі оскарження ухвали, яка в силу закону не підлягає апеляційному оскарженню.
У разі, якщо апеляційний суд помилково прийняв апеляційну скаргу до розгляду від особи, про права та обов'язки якої суд першої інстанції рішення не ухвалював, або на ухвалу, яка не підлягала апеляційному оскарженню, судова колегія повинна зняти справу з розгляду, зазначивши в ухвалі про відмову у прийнятті скарги, оскільки іншого виходу із цієї ситуації ЦПК не надає, а розглядати апеляційну скаргу, поданої з порушенням передумов права на апеляційне оскарження, є порушенням засадничих положень цивільного процесу.
У п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 8 від 13.06.2007 р. "Про незалежність судової влади" роз'яснено, що оскарження ухвал або інших процесуальних актів суду, якими не завершується провадження у справі (про
прийняття заяв і скарг до розгляду, про призначення судових засідань, про виклик осіб, про витребування документів та інших доказів тощо), крім випадків, прямо передбачених процесуальним законом, не допускається.

12. Чи підлягає задоволенню клопотання особи, яка оскаржує в апеляційному порядку судове рішення, про залучення до апеляційної скарги додаткової скарги, яка містить в собі більш детальні висновки про незаконність оскарженого судового рішення, якщо додаткова скарга подана за межами строку на апеляційне оскарження?

Вимоги, яким повинна відповідати апеляційна скарга, зазначені в ст. 295 ЦПК. Згідно з положеннями пунктів 5 і 6 ч. З цієї статті в апеляційній скарзі необхідно викласти в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин); нові обставини, які підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів у суд першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції.
Тобто, апеляційна скарга повинна бути мотивована.
Згідно з ч. 2 ст. 297 ЦПК до апеляційної скарги, яка не оформлена, зокрема, відповідно до вказаних вище вимог, застосовуються положення ст. 121 цього Кодексу. Це означає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення її недоліків (цей строк повинен бути реальним і дозволити заявнику усунути вказані судом недоліки, в тому числі з урахуванням можливої необхідності подання доказів тощо).
У разі, якщо заявник у встановлений судом строк усунув недоліки апеляційної скарги, вона вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше вона вважається неподаною і повертається автору апеляційної скарги (ч. 2 ст. 121 ЦПК).
Аналогічні наслідки наступають і в разі подання апеляційної скарги з усуненими недоліками по закінченню встановленого в ухвалі строку. У даному випадку суду слід роз'яснити особі, яка оскаржує судове рішення, її право звернутися в суд із заявою про продовження цього строку, яка повинна бути розглянута в судовому засіданні за правилами ст. 73 ЦПК.

Алібі - форум юристів України

Администратор запретил отвечать гостям на сообщения! Для регистрации пройдите по ссылке: зарегистрироваться