Алібі - форум юристів України

Зміст

1. Чи застосовується новий процесуальний закон при перегляді справи, яка була розглянута за часів дії минулого ЦПК?

2. Хто має право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції? Які права в осіб, які не брали участь у справі?

3. Суддя апеляційної інстанції повернув організації апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона не є юридичною особою і не має права на подання скарги, незважаючи на те, що приймала участь у справі в якості позивача (відповідача) в суді першої інстанції. Чи правильні дії судді?

4. Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку на перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?

5. Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа
на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?

6. Які процесуальні дії повинен здійснити суд, якщо буде встановлено, що апеляційна скарга підписана представником, повноваження якого не підтверджені документально / Чи вправі така особа подати апеляційну скаргу повторно і як буде обчислюватись строк апеляційного оскарження?

7. Чи вправі прокурор, який не пред'являв в суд першої інстанції позову на захист прав та інтересів
інших осіб і не брав участі в розгляді справи, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення? Чи вправі це зробити помічник прокурора?

8. Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?

9. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку?

10. Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?

11. Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?

1. Чи застосовується новий процесуальний закон при перегляді справи, яка була розглянута за часів дії минулого ЦПК?

ЦПК зворотної сили немає. У ч. З ст. 2 ЦПК сформульовано загальне правило дії процесуальних норм в часі: провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Таким чином, якщо на час розгляду справи в суді апеляційної (касаційної) інстанції набрали чинності новий ЦПК або інші нові процесуальні норми, цей суд повинен застосовувати саме новий процесуальний закон. Проте перевірка законності та обґрунтованості судових рішень ниж-честоящих судів здійснюється з урахуванням застосування цими судами процесуальних норм, які були чинними на час розгляду та вирішення справи.
Наприклад, якщо при пред'явленні позову діяли одні положення щодо сплати судового збору в певному розмірі, а на час подання апеляційної (касаційної) скарги цей розмір змінився (зменшився чи збільшився), то застосовуються нові положення нормативно-правового акту щодо сплати судового збору.

2. Хто має право на апеляційне оскарження судового рішення суду першої інстанції? Які права в осіб, які не брали участь у справі?

Відповідно до ст. 292 ЦПК право на апеляційне оскарження мають сторони та інші особи, яку беруть участь у справі.
У випадках, встановлених законом, право на апеляційне оскарження мають органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси (ч. 2 ст. З, статті 45, 46 ЦПК).
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, якщо правонаступництво допускається, то всі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (ст. 37 ЦПК). Тому право апеляційного оскарження судових рішень в межах встановлених ст. 294 ЦПК строків належить також правонаступникам сторін або третіх осіб.
У разі смерті сторони або третьої особи після подачі апеляційної скарги питання про правонаступництво вирішує суд апеляційної інстанції.
До осіб, які беруть участь у справі, не відносяться державний виконавець чи інша посадова особа державної виконавчої служби, а також учасники виконавчого провадження та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій. Тоді яким чином вони оскаржують судове рішення? Згідно зі ст. 10 Закону України "Про виконавче провадження" учасниками виконавчого провадження є сторони, представники сторін, експерти, спеціалісти, перекладачі. До осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій, належать поняті, а також працівники органів внутрішніх справ, представники органів опіки і піклування, інших органів і установ.
Розділом VII ЦПК врегульовано процедуру судового контролю за виконанням судового рішення і така справа називається судово-виконавчою справою. За змістом цього розділу особи, які оскаржують рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, набувають процесуального статусу заявників, а суб'єкти оскарження - набувають статусу заінтересованих осіб. У зв'язку з цим вони також мають право апеляційного оскарження.
Право апеляційного оскарження мають й особи, які не брали участі у справі, однак лише у разі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки.
Проте окремої правової норми, яка б передбачала їх процесуальні права та обов'язки, а також процесуальний статус у процесі ЦПК не містить. Зазначена прогалина в процесуальному законодавстві повинна бути усунена, а до цього часу роз'яснення щодо зазначених питань містяться в правових позиціях Верховного Суду України.

3. Суддя апеляційної інстанції повернув організації апеляційну скаргу, посилаючись на те, що вона не є юридичною особою і не має права на подання скарги, незважаючи на те, що приймала участь у справі в якості позивача (відповідача) в суді першої інстанції. Чи правильні дії судді?

Дії судді апеляційної інстанції не відповідають вимогам закону.
Згідно зі ст. 292 ЦПК право апеляційного оскарження мають особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки. Оскільки організація приймала участь у розгляді справі в суді першої інстанції в якості позивача (відповідача), то вона має право подання апеляційної скарги у разі незгоди з рішенням суду.
Зі змісту ст. 28 ЦПК вбачається, що цивільна процесуальна правоздатність визнається за організаціями, які користуються правами юридичної особи. Тобто, з наявністю цієї умови (з моменту її створення і до моменту внесення до єдиного державного реєстру запису про її припинення) випливає і можливість організації бути стороною, третьою особою в цивільному процесі.
Проте, для деяких органів держави, підприємств, організацій бути суб'єктом цивільних процесуальних відносин є їх обов'язком, тому цивільна процесуальна право-суб'єктність також охороняється процесуальним законом та може бути предметом захисту. Наприклад, у справах про визнання страйку незаконним в якості відповідача притягуються вибрані колективом страйкові комітети згідно із розділом III Закону України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)». Органи опіки та піклування не є юридичною особою, але через їхні повноваження вони можуть бути стороною чи третьою особою в справі, оскільки на них покладається виконання певних функцій, зокрема, подання заяви про обмеження цивільної дієздатності чи визнання фізичної особи недієздатною (ст. 237 ЦПК), позбавлення батьківських прав (ст. 165 СК) тощо.
Таким чином, якщо при розгляді справи буде встановлено, що організація, яка пред'явила позов або приймала участь у справі в якості відповідача, не являється юридичною особою і в законодавчих актах відсутня спеціальна норма, яка надає їй права участі в процесі в якості органу без створення юридичної особи, апеляційна інстанція зобов'язана скасувати рішення суду першої інстанції і закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 205 ЦПК (справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства).

4. Апеляційним судом прийнята апеляційна скарга від позивача на заочне рішення. У ході розгляду апеляційним судом справи відповідач надав копії заяв, поданих до суду першої інстанції, що ухвалив заочне рішення, про поновлення строку на перегляд заочного рішення та про перегляд заочного рішення, оскільки відповідач також має намір оскаржити заочне рішення. Як поступити апеляційному суду?

Прямої відповіді ЦПК не містить. Шляхом системного та логічного тлумачення норм ЦПК, на нашу думку, можна прийти до наступного висновку. У даному разі виникло питання щодо пріоритету апеляційного провадження на заочне рішення за апеляційною скаргою позивача та перегляду судом, що ухвалив заочне рішення, свого ж заочного рішення за заявою відповідача. При виборі пріоритету слід виходити з того, щоб не були порушені законні права як позивача, так і відповідача.
Вважаємо, що в даному конкретному випадку апеляційний суд повинен зняти справу з апеляційного розгляду і повернути суду першої інстанції для розгляду заяви про поновлення строку на перегляд заочного рішення. Таким чином не будуть порушені права відповідача, який в разі незгоди з ухвалою суду про відхилення його заяви про перегляд заочного рішення, зможе оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку і ця скарга буде розглянута одночасно з апеляційною скаргою позивача. Якщо ж спершу розглянути по суті апеляційну скаргу позивача на заочне рішення, то можлива ситуація, коли відповідач, який, можливо, і не знав про заочне рішення, буде позбавлений конституційного права на оскарження заочного рішення в апеляційному порядку, так як суд першої інстанції після розгляду апеляційної скарги позивача і ухвалення апеляційним судом певного судового рішення вже не зможе розглядати заяву відповідача.
Крім того, вирішення даного питання саме таким чином надасть змогу суду першої інстанції при певних умовах прийняти від відповідача докази (п. 4 ч. 2 ст. 229 ЦПК), які апеляційний суд в силу ст. 303 ЦПК не зміг би прийняти.
Застосувати положення ст. 318 ЦПК щодо розгляду апеляційним судом апеляційної скарги відповідача, яка надійшла до нього після закінчення розгляду справи за апеляційною скаргою позивача на заочне рішення, неможливо, оскільки це положення застосовується до випадку, коли рішення суду першої інстанції двічі переглядається лише апеляційним судом. Суд першої інстанції після перегляду апеляційним судом апеляційної скарги позивача на заочне рішення не зможе переглянути заяву відповідача про перегляд заочного рішення, так як його вже існувати в первинному варіанті не буде.

5. Чи підлягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, а також ухвала суду про скасування рішення третейського суду?

ЦПК відповіді на зазначені питання не містить.
Порядок видачі компетентним судом виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду встановлений статтею 56 Закону України "Про третейські суди".
Апеляційному оскарженню підлягає лише ухвала компетентного суду про відмову у видачі виконавчого документа.
Ухвала компетентного суду за результатами вирішення заяви про скасування рішення третейського суду (про задоволення заяви чи про відмову в задоволенні заяви) оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Це пов'язано з тим, що така ухвала не перешкоджає подальшому руху справи. Так, якщо рішення третейського суду скасовано, це не позбавляє права сторін на повторне звернення до третейського суду. Проте за винятком випадку, якщо таке рішення скасоване з підстави порушення третейським судом своєї компетенції чи визнання недійсною третейської угоди. Однак, у цьому випадку сторони не позбавлені можливості звернути до компетентного суду (господарського суду) на загальних підставах.

6. Які процесуальні дії повинен здійснити суд, якщо буде встановлено, що апеляційна скарга підписана представником, повноваження якого не підтверджені документально / Чи вправі така особа подати апеляційну скаргу повторно і як буде обчислюватись строк апеляційного оскарження?

Відповідно до ч. 6 ст. 295 ЦПК до заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги, поданих представником, повинна бути додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо ці документи раніше не подавалися.
У разі невиконання зазначеного положення процесуального закону, суддя-доповідач, керуючись ст. 121, ч. 2 ст. 297 ЦПК, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, в якій встановлює реальний строк для усунення зазначеного недоліку.
Якщо підстави залишення апеляційної скарги в установлений судом строк усунені не будуть, суддя-доповідач постановляє ухвалу про визнання апеляційної скарги непо-даною та повертає особі, яка її подала.
Після усунення недоліків, які стали підставою для визнання апеляційної скарги неподаною та повернення, вона може бути повторно подана в загальному порядку.
Подання апеляційної скарги з порушенням вимог, встановлених ЦПК, не перериває встановленого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження. Разом з тим, особа має право просити суд про поновлення пропущеного процесуального строку.
Якщо після прийняття апеляційної скарги до розгляду виникнуть сумніви про наявність в особи, яка підписала скаргу, права на її підписання, заявнику пропонується надати відповідні докази. У разі ненадання таких доказів і підтвердження відсутності повноважень на підписання апеляційної скарги вона залишається без розгляду аналогічно до п. 2 ч. 1 ст. 207 ЦПК, оскільки іншого ЦПК не передбачає.

7. Чи вправі прокурор, який не пред'являв в суд першої інстанції позову на захист прав та інтересів інших осіб і не брав участі в розгляді справи, оскаржити в апеляційному порядку судове рішення? Чи вправі це зробити помічник прокурора?

Відповідно до ст. 26 ЦПК прокурор відноситься до осіб, які беруть участь у справі.
Згідно зі ст. 292 ЦПК особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку судове рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 2 ст. 121 Конституції України одним із завдань прокуратури України є представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Діяльність прокурора в цивільному судочинстві відбувається в конкретних процесуальних формах, що зазначені в ч. З ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", і не суперечать нормам ЦПК.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 45 ЦПК у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до суду із заявами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб, або державних чи суспільних інтересів та брати участь у цих справах. Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати пред ставництво на будь-якій стадії цивільного процесу.
Таким чином, формою представництва прокурором інтересів громадянина або держави є лише пред'явлення до суду процесуального документа, тобто позовної заяви або апеляційної скарги, незалежно від того чи пред'являв від позов до суду першої інстанції, мотивувавши підстави свого представництва на стадії апеляційного провадження. Таке ж право він має для подачі касаційної скарги, скарги у зв'язку з винятковими обставинами та заяви у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Системний аналіз статей 36-1, 37 та 56 Закону України «Про прокуратуру», яка роз'яснює поняття «прокурор», дає змогу визначити, що позовна заява може бути підписана прокурором або його заступником із зазначенням посади. Право внесення апеляційної, касаційної скарги надано прокурору і заступнику прокурора в межах їх компетенції, незалежно від їх участі в розгляді справи в суді першої інстанції. Помічники прокурора, прокурори управлінь і відділів можуть вносити апеляційні, касаційні скарги тільки у справах, в розгляді яких вони брали участь.

8. Чи піддягає оскарженню в апеляційному порядку ухвала суду про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи? Якщо підлягає, то які факти повинен дослідити суд при розгляді скарги та таку ухвалу?

Відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 293 ЦПК окремо від рішення суду може бути оскаржена в апеляційному порядку ухвала суду першої інстанції щодо зупинення провадження у справі (а не відмови у зупиненні провадження у справі). Це правило діє і у випадку постановлення судом ухвали про зупинення провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи.
При розгляді скарги на ухвалу суду про зупинення провадження у справі суд повинен з'ясувати, чи була призначена експертиза, чи дотриманий порядок її призначення (ст. 143 ЦПК), чи дотримані при призначенні експертизи права осіб, які беруть участь у справі, чи доцільно було зупиняти провадження у справі у зв'язку з призначенням експертизи.
Встановивши, що при призначенні експертизи судом першої інстанції допущені порушення процесуального закону (наприклад, експертиза була призначена до постановлення ухвали про відкриття провадження у справі, перед експертом не поставлені питання, по яким повинна бути проведена експертиза), суд апеляційної інстанції повинен скасувати ухвалу про зупинення провадження у справі і направити справу в суд першої інстанції для усунення порушень закону, допущених при призначенні експертизи.
Ухвала суду першої інстанції про призначення експертизи не може бути оскаржена і не підлягає перегляду в суді апеляційної інстанції. Заперечення на цю ухвалу включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

9. Чи вправі оскаржити рішення суду особа, на користь якої ухвалено це рішення, наприклад, щодо мотивів рішення, які не впливають на його кінцевий висновок? Чи набирає рішення суду в неоскарженій частині законної сили в установленому порядку?

Апеляційна скарга може бути подана не лише на рішення суду в цілому, але й на частину рішення, зокрема мотивувальну, незалежно від того, чи вплинули викладені в рішенні суду висновки про певні обставини (факти) на вирішення справи по суті, або на резолютивну - з питань розподілу судових витрат між сторонами, порядку і способу виконання рішення та інших вирішених судом питань при розгляді справи, а також на додаткове рішення, ухвалене в порядку ст. 220 ЩІК.
Якщо апеляційна скарга подана не на рішення суду в цілому, а лише на його окрему частину, зокрема на мотиви рішення, то в цьому випадку оскаржуване рішення не набирає законної сили, оскільки суд апеляційної інстанції відповідно до частин 3 і 4 ст. 303 ЦПК вправі вийти за межі доводів апеляційної скарги і скасувати рішення суду в повному обсязі.

10. Чи можливо залишити без руху апеляційну (касаційну) скаргу через відсутність в якості додатку до неї матеріалу, який повернутий позивачу (заявнику) судом першої (апеляційної) інстанції через порушення правил підсудності чи з інших підстав?

Відповідно до ст. 115 ЦПК наслідком порушення правил підсудності при вирішенні питання про відкриття провадження у справі (в тому числі й апеляційного) є постановлення ухвали про повернення позивачеві (заявнику в справах наказного чи окремого провадження) заяви зі всіма додатками для подання до належного суду.
На відміну від передачі справи з одного суду до іншого, якщо порушення правил підсудності з'ясувалося після відкриття провадження у справі, де в ч. З ст. 116 ЦПК зазначено, що така передача здійснюється на підставі ухвали суду після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - після залишення її без задоволення, повернення заяви разом з додатками позивачеві для подання до належного суду за положеннями ст. 115 ЦПК не пов'язано необхідністю витримати час для можливого оскарження ухвали суду. Навпаки, зазначена норма процесуального права зобов'язує суд надіслати позивачеві зазначений матеріал разом з ухвалою негайно.
Разом з тим, ст. ст. 295, 297 ЦПК визначає форму і зміст апеляційної скарги та дії суду апеляційної інстанції у разі невідповідності скарги цим вимогам (ст. ст. 326, 327 ЦПК відповідно для суду касаційної інстанції). Вказані процесуальні норми не передбачають можливості врахування такої обставини - відсутності в якості додатку до скарги позовної заяви (заяви) - в якості підстави для залишення скарги без руху.

11. Як поступити у тих випадках, коли апеляційна скарга надійшла безпосередньо до апеляційного суду? Чи вправі апеляційний суд витребувати цивільну справу з суду першої інстанції?

Нерідкими є ситуації, коли апеляційна скарга подається безпосередньо до апеляційного суду, а не через суд першої інстанції, як того імперативно вимагає закон (ч. 1 ст. 296 ЦПК). Зазначене питання є суттєвим, оскільки від цього залежить питання про дотримання та подальше обчислення строку апеляційного оскарження.
Враховуючи імперативність правової норми про порядок подання апеляційної скарги (чи заяви про апеляційне оскарження), апеляційний суд у такому випадку повинен повернути апеляційну скаргу заявнику, а не переправляти скаргу до суду першої інстанції.

Алібі - форум юристів України

Администратор запретил отвечать гостям на сообщения! Для регистрации пройдите по ссылке: зарегистрироваться