Сергій Грабовський
Коли Таїсія Повалій розказує, що Віктор Янукович – справжній батько для всіх людей, то не вистачає хіба що пісні: «Сталіна славить народ український»

Яка справжня мета візиту Державного Секретаря Сполучених Штатів Америки Гілларі Клінтон в Україну? Чи справді у США погіршуються стосунки з Україною через політику Януковича, як про це твердять американські експерти? Які політичні послання Україні зробила пані Клінтон зустрічаючись з лідером опозиції Юлією Тимошенко і представниками громадських організацій? Про це розмірковують провідні вітчизняні експерти.

Олекcандр Мотиль, Тарас Кузьо 
Затримання та загроза депортації Ніко Ланґе, директора українського представництва Фонду Аденауера, та цілий спектр нових заходів, спрямованих проти журналістів та опозиції, засвідчили повернення до тактики КДБ, яка застосовувалася до серпня 1991 року. Ці сигнали є дуже загрозливими, адже вони показують, наскільки серйозно українській молодій демократії загрожує повернення до неорадянського напівавторитаризму.
Єдиний випадок, коли іноземцеві було відмовлено у в'їзді до України під час президентства Леоніда Кучми, стався в 2000 році, коли Джад Санден, власник "Kyiv Post", "Кореспондента" та інших видань, був затриманий, проте, як і Ланґе, згодом отримав дозвіл на в'їзд в країну. За часів існування УРСР КДБ мав чорний список іноземців, і, зважаючи на затримання Ланґе, здається, що вперше за двадцятирічну історію України СБУ склав подібний чорний список західних аналітиків. Один з нас був у такому чорному списку КДБ і був депортований з аеропорту "Шереметьево" у квітні 1990 року, коли намагався відвідати установчий з'їзд Української гельсінської спілки. Ці чорні списки КДБ зникли разом із самим КДБ після невдалого серпневого путчу 1991 року.

 

Врятувати президента Януковича! Віктор Янукович усе одно не зможе утвердити в Україні авторитаризм. Для білоруського чи російського сценарію йому бракує силових ресурсів і народної підтримки. Зате дестабілізувати країну його гіперцентралізований режим, не зацікавлений у реформах, цілком здатний. Втрутитися має Захід – і, хай як парадоксально, Росія, та врятувати Януковича від себе самого – аналізує Олександр Мотиль в американському журналі Foreign Affairs.

Ні, блазні загальнонаціонального масштабу таки потрібні. І не тільки у більш-менш респектабельних королівствах, а й у перфектних республіках. І не тільки у ковпаках із дзвіночками, а й – відповідно до нинішньої моди – у мештах та маринарках вищого ґатунку. Бо ж часи змінюються, а місія блазнів залишається незмінною: поміж 99 дурниць раптом втелющити щось таке розумне й нагальне, що його з тих чи інших причин забувають сказати вщент заклопотані справами нормальні люди.