В селищі Буштино Тячівського району є невеликий магазин "Художній салон", а в ньому – "Музей етнографії" (див. статтю "Зберегти чи знищити народні традиції" за 28.09.2007 року ). Приміщення, в якому розташований магазин і музей, знаходиться на першому поверсі двоповерхового будинку, який побудовано ще у 1907 році і з того часу він ні разу не ремонтувався. У 1988 році експертна комісія визнала його аварійним.
            Серія перша. У 1992 році ми – Володимир і Наталія Топеха взяли у оренду це приміщення з правом першочергового викупу. Для того, щоб зберегти його, ми за власні кошти зробили ремонт і всі роки підтримували в належному стані.
            Серія друга. Перший етап приватизації розпочався у 1 994 році, коли створене з працівників малого підприємства Товариство покупців подало документи на приватизацію у Фонд держмайна Тячівського району. (В той час керував ним п.Сливка, а документи приймала п.Габорець Ганна Василівна). Минув рік і документи кудись зникли. Знайти їх неможливо і по нинішній день. Приватизація не відбулась.
            Серії третя. У 1994-1996 роках нами "займаються" різні служби району: виконавча служба разом з міліцією силоміць з побиттям продавця вилучає касовий апарат з а сумнівні борги. Суд визнає їх дії незаконними і повертає нам майно. Нас закриває пожежна охорона, позапланові перевірки здійснюють різні служби району, накладають штрафи тощо.
            Серія четверта. У 1997 році той же Фонд держмайна району призначає аукціон, на який виставляє приміщення "Художнього салону". Але дякуючи громадськості селища і втручанням преси, аукціон не відбувається.
           Серія п'ята. З 1998 по 2000 рік ми змушені скорочувати чисельність працюючих з 120 до 8 чоловік. Непомірні податки і різні збори ставлять підприємство у дуже скрутне становище. Вижили. Виготовили перший на Україні вишитий іконостас (42 ікони). Отримали подяку від Папи Римського за пропагування мистецтва релігійної вишивки. Почали збирати колекцію стародавнього одягу і вишивки.
           Серія шоста. У червні 2005 року виходить Указ Президента "Про підтримку народних промислів". Але вже в липні Буштинський селищний голова Сабадош І.Ю. приймає рішення продати приміщення "Художнього салону" з аукціону (див. "Трибуна" від 15.07.2005 року) і навіть надрукував об'яву в районній газеті "Дружба". Аукціон не відбувся, бо побоявся голова розголосу в пресі і обурення селищної громади.
           Серія сьома. У грудні 2005 року селищна рада приймає рішення про приватизацію нами приміщення магазину шляхом викупу, а у червні 2006 року вона ж делегує свої повноваження по приватизації відділу управління майном Тячівської районної ради. Здається, наблизився фінал цієї історії.
           Серія восьма. Але вже у липні 2006 року з'являється рішення сесії Буштинської селищної ради, що підписано селищним головою п.Сабадош І.Ю. (про яке до речі депутати і не знали) про приватизацію цього приміщення шляхом аукціону.
           Серія дев'ята. На Всеукраїнський виставці "Барвиста Україна", що проходила в Києві 20-24 серпня 2006 року, ми дістали дипломи (шість!) за представництво Закарпаття на цій виставці і за "Музей стародавнього одягу".
           Серія десята Прокуратура району, до якої ми звернулися із заявою про незаконність рішення сесії про приватизацію шляхом аукціону, не знаходить в цьому рішенні порушення закону і ми звертаємося до Закарпатського обласного господарського суду з оскарженням рішення сесії. Господарський суд Закарпатської області, який розглядав цю справу три місяці, у грудні 2006 року прийняв рішення, де визнав законним рішення сесії Бушинськоїї селищної ради про викуп приміщення шляхом аукціону.
           Серія одинадцята. З січня по квітень місяць 2007 року ми доводили своє право на викуп у Львівському Апеляційному господарському суді і в квітні 2007 року суд скасовує всі попередні рішення і приймає постанову про приватизацію приміщення магазину виключно шляхом викупу.
           Серія дванадцята. Нарешті!, - подумали ми. І одразу (у травні 2007 року) подали необхідний пакет документів у відділ управління комунальним майном Тячівського району п. Габорець Г.В. У червні була готова експертна оцінка і аудиторський висновок. Один лише крок залишався до завершення 1 3-ти річної "епопеї приватизації" - підписати договір і сплати гроші!
           Серія тринадцята. Вже літо пройшло, і осінь минає, а омріяне свідоцтво на право власності ще невідомо коли буде готове. Начальник відділу управління майном Тячівської районної ради п.Габорець Ганна Василівна готує цей документ майже чотири місяці і кожного разу знаходить різні причини, щоб відтягти момент прийняття остаточного рішення. А селищний голова при кожній нагоді всіляко ображає нас, розпускає неправдиві плітки і як тільки може сприяє процесу затягування приватизації….
            Пропонуємо вашій увазі продовження серіалу
           Серія чотирнадцята. 31 жовтня 2007 року ми направили заяву голові Тячівської районної п.Кушилко В.В., де просили "… з'ясувати причини порушення начальником відділу комунального майна Тячівського району п.Габорець Г.В. Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо затримки оформлення документів на приватизацію і повідомити мене про прийняте рішення". Відповіді на нашу заяву ми так і не отримали.
           Серія п'ятнадцята. 31 жовтня 2007 року ми направили заяву Тячівському районному прокурору п.В.Братюк, де також вимагали "… з'ясувати причини порушення начальником відділу комунального майна Тячівського району п.Габорець Г.В. Закону України "Про приватизацію державного майна" щодо затримки оформлення документів на приватизацію і повідомити мене про прийняте рішення". Відповідь прокурора ми отримали 12 листопада 2007 року, і ось що він пише: "Прокуратурою Тячівського району розглянуто Вашу заяву про порушення законодавства про звернення громадян. Повідомляю, що листом відділу управління майном району Тячівської районної ради №97 від 15.05.2007 р. Вас поінформовано про результати розгляду заяви №6 від 03.05.2007 року про надання документів для оформлення заяви на викуп орендованого приміщення в смт Буштино вул. Головна 110 та роз'яснено порядок звернення до Буштинської селищної ради про уточнення рішення сесії даної ради від 08.06.2006 року. Додаток: копія листа на 1 арк. Прокурор Тячівського району молодший радник юстиції В.Братюк".
           У додатку, що надіслав нам прокурор говориться: " Директору МП "Тозак" Топеха В.В. На Вашу заяву №6 від травня 2007 року. Ставимо Вас до відому, що Ваша заява розглянута. Буштинській селищній раді необхідно внести уточнення до рішення 2 сесії 5 скликання від 8 червня 2006 року Про приватизацію шляхом викупу приміщення магазину по вул. Головна 110, а саме кому прийняти рішення про продаж шляхом викупу. Також повідомляємо, що для уточнення пакету документів, які Вам необхідно подати до заяви Вас буде повідомлено додатково. Начальник відділу Г.В.Габорець" .
           До всього вищенаведеного можна додати, що:
1.Я оскаржував дії п.Габорець Г.В. щодо порушення Закону "Про приватизацію державного майна", а у відповіді прокурора йдеться мова про порушення Закону "Про звернення громадян";
2. Рішення № 29 сесії Буштинської селищної ради від 08.06.2006 року прямо називається "Про передачу повноважень по приватизації шляхом викупу приміщення магазину "Художній салон" по вул. Головна 110 в смт Буштино відділу управління майном Тячівської районної ради". Крім того і в Постанові Львівського Апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року прямо вказується на те, приватизація цього приміщення має здійснюватися тільки шляхом викупу і при участі відділу управління майном Тячівського району.
           Так про які "уточнення" йде мова у відповіді прокурора?! Може він вважає, що Буштинській селищний голова має право уточнювати рішення сесії селищної ради і Постанови Апеляційного суду?! На це питання у мене відповіді нема. Може, з рештою і повинні пошукати відповідь ті, хто мав би стерегти Закон, можливо вже і на вищих щаблях влади.
           Серія шістнадцята. 15 листопада 2007 року я направив заяву прокурору Закарпатської області п.Бенца В.В., де говориться про таке:
     "31 жовтня 2007 року я направив заяву прокурору Тячівського району п.В.Братюк про незаконну затримку оформлення документів на викуп приміщення магазину "Художній салон" в селищі Буштино по вул. Головна 110 начальником відділу управління майном Тячівської районної ради п.Габорець Г.В.
     12 листопада 2007 року я отримав відповідь від прокурора п.В.Братюка, в якій він так і не пояснив мені причин затримки оформлення документів на викуп. Зокрема, у відповіді говориться, що мені було "…роз'яснено порядок звернення до Буштинської селищної ради про уточнення рішення сесії даної ради від 08.06.2006 року." У додатку він надіслав мені копію листа №97 від 15.05.2007 року відділу управління майном на мою адресу (якого я в травні 2007 року не отримував!), в якому зокрема йде мова про те, що "…Буштинській селищній раді необхідно внести уточнення до рішення 2 сесії 5 скликання від 8.06.2006 року…". Про яке уточнення йде мова, якщо рішення № 29 сесії Буштинської селищної ради від 08.06.2006 року "Про приватизацію шляхом викупу приміщення магазину по вул. Головній 110" прямо говориться "Делегувати повноваження продажу приміщення магазину "Художній салон" по вул. Головна 110 в смт Буштино фонду державного майна Тячівської районної ради". Крім того і в Постанові Львівського Апеляційного господарського суду від 04.04.2007 року прямо вказується на те, приватизація цього приміщення має здійснюватися тільки шляхом викупу. Я сподівався, що прокурор Тячівського району нарешті розбереться в цій справі по суті, надасть мені вичерпну відповідь про причини затримки оформлення документів і зобов'яже посадову особу – Габорець Г.В. виконати свої прямі службові обов'язки. Але цього не сталося. Прошу Вас розглянути мою заяву по суті і надати мені відповідь."
            У відповіді прокурора Закарпатської області було зазначено, що буде проведена перевірка мого листа і до 17 грудня я отримаю від нього відповідь по суті. Але відповідь прийшла не від прокурора області, а від Тячівського районного прокурора п.Братюка 22 грудня 2007 року. Тобто, на кого я писав скаргу, той мені і відповів. Суть відповіді була така сама, як і попередня. Ніякої перевірки фактично не проводилось, документи, про які я згадував у своїй скарзі, прокурором п.Братюком не вивчалися, мене не викликали для з'ясування обставин справи, ніяких листів і рішень "комісії" я не отримував і, фактично, прокурор підтримав порушників закону.
            В селищі, і навіть у районі з великою цікавістю спостерігають за ходом цього процесу, у кожному номері газети (районної або обласної) сподіваються знайти чергову "серію приватизаційного серіалу" і, очікуючи завершальної "серії", роблять "ставки" на перемогу однієї із сторін.
           За ці роки (з 1994 по 2007) країною керували три Президенти, декілька урядів, пройшла і велика і мала приватизація, двічі продали навіть такий гігант як "Криворіжсталь", а в селищі Буштино ну ніяк не можуть продати нам "Художній салон". І до кого тепер звертатися? Може до Президента? Може він допоможе нам добитися справедливого, законного вирішення цієї справи?