Ігор Янович

 

Народився 1944 р. у Києві

1971 - закінчив Львівський інститут прикладного та декоративного мистецтва, кафедра художньої кераміки

З 1986 р. член Спілки художників СРСР

З 1988 р. працює з об’єднанням «Експрес-Авангард» при Фонді культури СРСР, Москва

1988-91 – учасник у виставках об’єднання в СРСР та інших країнах

Учасник понад 60 зарубіжних та міжнародних проектів

 

Основні виставки

2010

«Народне актуальне. ПЕЙЗАЖ», куратори - Павло Гудімов, Лідія Лихач, арт-центр Я Галерея, Київ

2009

"МІНІМИСТЕЦТВО", кураторський порект Павла Гудімова, арт-центр Я Галерея, Київ

«Діалог», арт-центр Я Галерея, Київ

Проект «Контекст», в рамках Тижня актуального мистецтва, галерея мистецтв «Primus», Київ

«New Art from Ukraine 7», проект арт-центру Я Галерея на ARTVILNIUS 09, Вільнюс

2008

«Папір/ не папір», проект арт-центру Я Галерея на «Арт-Київ», Український Дім, Київ

«Горизонталі», Я Галерея, Київ

2007

«Матерія», Я Галерея, Київ

«Монохроми», галерея BWA, Ржешов, Польща

2006

«Поліхромії», галерея «Ательє Карась», Київ

2005

«Монохроми», галерея «Я Дизайн», Київ

2003

«Роботи на папері», галерея «Я Дизайн», Київ

2002

«Трансформація», галерея «Ательє Карась», Київ

«Ландшафти», галерея BWA, Кельци, Польща

2001

«Ландшафти», галерея BWA, Пшемишль, Польща

2000

«Ландшафти-2», галерея «Ательє Карась», Київ

1999

«Ландшафти», галерея «Ательє Карась», Київ

1998

«Живописний дотик», галерея «Ательє Карась», Київ

1997

Національний художній музей, Львів

1995

Галерея «Бланк Арт», Київ

1994

Галерея «Триптих», Київ

Галерея «Голіцин», Берлін, Німеччина

1992

«Sovangard Art Gallery», Відень, Австрія

 

 

"Мене в цілому хвилює форма побудови і форма руйнації, а на цій межі – виникнення нових форм, субстанцій нового стану".

Ігор Янович

 

"Ігор Янович – метр вітчизняного неоавангарду, досвідчений «нефігуративіст»".

Алла Чердинцева, «Вечірні вісті»

 

"Надзвичайно важливу роль у роботах художника відіграє фактура".

Орест Голубець

 

"Живопис Яновича – явище інтуїтивістське, фантазійне. Продиктоване внутрішньою природою, воно протистоїть концептуальним іграм із глядачем, вирахуванням ефектів, заангажуванню, провокації, епатажу. Це - творчий акт, спрямований не на зовнішній світ, а на внутрішній".

Інетта Гриньок, журнал «Сучасність», 1999, №6