http://max.if.ua Персональний блоґ Максима Бабяка Mon, 24 May 2010 10:08:03 +0000 http://wordpress.org/?v=2.9.2 en hourly 1 http://max.if.ua/bilka-skriz-prolize/ http://max.if.ua/bilka-skriz-prolize/#comments Thu, 20 May 2010 17:03:35 +0000 Max http://max.if.ua/?p=280 [http://max.if.ua/wordpress/wp-content/uploads/2010/05/bilka-skriz-prolize.jpg]48-річний в’язень тюрми Герланда в місті Гетеборґ (Швеція) був відомий своїми численними втечами. Тому сидів він в камері-одиночці. В’язні звали його Білка, бо він був маленький і дуже спритний. Кілька місяців він відмовлявся від звичайної тюремної їжі, споживав лише овочі та йогурт і схуд іще на кілька кілограмів. Тюремники гадали, що в нього якась особлива, можливо, пов’язана з релігійними переконаннями дієта. Але річ була зовсім в іншому. Коли він достатньо схуд, то за кілька днів непомітно перепиляв ґрати на вікні своєї камери і зробив отвір завбільшки 20 на 15 сантиметрів. Через цей малесенький отвір він вибрався з камери. Потім спустився на три метри по зв’язаній із простирадел линві у двір буцегарні і легко здолав семиметрову в’язничу стіну. Втікати йому допомагав товариш, який чекав по той бік стіни на мотоциклі, і вони швидко поїхали. Директор в’язниці не міг отямитись від подиву: «Неймовірно, щоб людина могла пролізти крізь такий малесенький отвір, усього 20 на 15. За роки роботи у в’язниці я такого ще не чув». ]]> http://max.if.ua/bilka-skriz-prolize/feed/ 0 http://max.if.ua/3000-kilometriv-pojizdom-za-15-marok/ http://max.if.ua/3000-kilometriv-pojizdom-za-15-marok/#comments Thu, 20 May 2010 14:01:23 +0000 Max http://max.if.ua/?p=272 61-річний пілот-інструктор Карл-Гейнц М. із Ганновера (Німеччина) вирішив напевно дізнатися, скільки кілометрів можна проїхати за 48 годин. Він старанно вивчив спеціальну пропозицію залізниці, яка включає так званий квиток вихідного дня. Із ним протягом 48 годин можна без обмеження їздити на швидкісних та приміських поїздах. Одного разу в суботу о 5-й годині ранку Карл-Гейнц М. сів на швидкісний поїзд на головному вокзалі Ганновера, доїхав до Бремена, там пересів на інший поїзд до Мюнхена. Поїзд прийшов у Мюнхен о 16-й годині 11 хвилин. Звідти пілот на приміських поїздах об’їздив уздовж і впоперек усю Південну Німеччину. О 7-й годині 20 хвилин у неділю знов повернувся до Мюнхена і поїхав далі через Бамберг, Вюрцбург і Геттінген до Ганновера, куди приїхав о 23-й годині 33 хвилини. Карл-Гейнц зробив 31 пересадку і здолав 3070 кілометрів. Якби він купував звичайні квитки, то ця поїздка поштувала б йому 737 марок, а так він заплатив лише 15 марок. ]]> http://max.if.ua/3000-kilometriv-pojizdom-za-15-marok/feed/ 0 http://max.if.ua/pobachylys-upershe-pid-chas-vesillya/ http://max.if.ua/pobachylys-upershe-pid-chas-vesillya/#comments Thu, 20 May 2010 09:38:02 +0000 Max http://max.if.ua/?p=265 Студент факультету інформатики Саймон Вудворт жив у Західному Йоркширі в Англії, а Емі Фрейзер жила і навчалась в одному з містечок американського штату Айова – за 8000 кілометрів від Англії. Хоча Емі зовсім не цікавилась комп’ютерами, хтось із знайомих умовив її взяти участь у грі через Інтернет. При цьому вона прочитала листа Саймона з Англії, який так їй сподобався, що Емі вирішила відповісти йому. Цілих десять місяців вони щодня надсилали одне одному листи електронною поштою, іноді просиджуючи за комп’ютерами до шість годин. Так і закохались одне в одного. Через десять місяців вони вперше розмовляли по телефону, потім усе відбувалося дуже швидко. Емі запитала: “А ти не хочеш приїхати до Америки й одружитися зі мною?” Саймон не довго думав і погодився. Емі послала йому свою фотокартку, аби він зміг упізнати її в аеропорту. Вони обнялися. Їхня любов витримала і позакомп’ютерні стосунки. Емі сподобалася Саймону, а Саймон сподобався Емі. Через тиждень вони побралися, і Саймон продовжив своє навчання у США. ]]> http://max.if.ua/pobachylys-upershe-pid-chas-vesillya/feed/ 0 http://max.if.ua/syhnalizatsiya-pry-vysokyh-notah/ http://max.if.ua/syhnalizatsiya-pry-vysokyh-notah/#comments Wed, 19 May 2010 10:25:03 +0000 Max http://max.if.ua/?p=210 Останнім номером на закритті музичного фестивалю у Монпельє (Франція) був виступ сопрано. У внутрішньому дворику старої вілли, де особливо хороша акустика, співачка виконувала пісню композитора Клода Дебюссі. У цій пісні було багато високих нот. Артистка любила високі ноти, тому в цих місцях співала особливо натхненно. Посилені хорошою акустикою, високі ноти викликали прикрий побічний ефект: спрацювали всі сигналізаційні пристрої найближчих магазинів. Тільки-но співачка брала низьку ноту, сирени змовкали, варто було їй узяти вище — знову ревли. Так тривало певний час. Потім власників магазинів підняли з ліжок і попросили вимкнути сигналізацію. Вони виконали прохання організаторів концерту, але на це пішло дві години. Співачка терпляче чекала, а публіка — ні. На кінець пісні дворик був зовсім порожній. Тільки музиканти слухали, як вона бере високі ноти, та ще собака із сусідньої вілли. Він, здавалося, вирішив замінити сигналізацію і голосно підвивав виконавиці. ]]> http://max.if.ua/syhnalizatsiya-pry-vysokyh-notah/feed/ 0 http://max.if.ua/vohnenne-vesillya/ http://max.if.ua/vohnenne-vesillya/#comments Tue, 18 May 2010 15:45:52 +0000 Max http://max.if.ua/?p=178 Коли двадцятирічні Кірсті і Карл Уїллі з Лондона брали шлюб, вогонь переслідував їх скрізь – від початку до кінця. Після одруження зайнявся взятий напрокат “роллс-ройс”. Першу шлюбну ніч у готелі перервала о п’ятій годині ранку пожежна тривога. Коли молодята нарешті з’явились у ресторані, де було замовлено обід, там залишились тільки холодні страви – кухня дуже постраждала після пожежі. Після цього Кірсті і Карл Уїллі скасували весільну подорож на Вогняну Землю. Не набагато краще пройшло весілля пожежника Марка (40 років) і Шеррі (37 років) з Колумбуса в Огайо (США). Уранці в день весілля їхній пес вискочив на холодильник, з’їв весільного торта, скуштував пунш і, сп’янівши, заснув. У церкві трирічна дівчинка побила конкурентку, яка, як їй здалося, неправильно розкидала квіти. Від хвилювання наречена перечипилася і порвала свою розкішну сукню. Дядько хотів її підтримати, але беркицьнувся й простягнувся на весь зріст, і в нього з носа пішла кров. Через кілька секунд після того, як молоді сказали “так”, завили пожежні сирени. Нареченому довелось поспішати на пожежу, а наречена зомліла. ]]> http://max.if.ua/vohnenne-vesillya/feed/ 0 http://max.if.ua/avtomobil-yakyj-umiv-hovoryty/ http://max.if.ua/avtomobil-yakyj-umiv-hovoryty/#comments Mon, 17 May 2010 16:08:29 +0000 Max http://max.if.ua/?p=183 Один радіомеханік із Берліна придумав хитрий пристрій для відлякування злодіїв. Він переробив сигналізацію в своєму автомобілі так, що вона могла говорити. Щоразу, коли хтось наближався до його машини на відстань 50 сантиметрів, лунав голос: «Обережно! Ви підійшли занадто близько. Будь ласка, відійдіть на крок назад, інакше це буде спроба пограбування». Оскільки, як правило, він припарковував машину на людній вулиці, то різкий голос лунав щоночі не менш ніж десять разів. Урешті-решт одному із сусідів це набридло. Він також був механік, до того ж працював у майстерні з ремонту вантажівок, і напевно знав, як припинити це неподобство. Не звертаючи уваги на застерігаючий голос, він відкрив чужу машину, зупинив магнітофонну плівку і надиктував новий текст: «Підходьте ближче! Цей автомобіль не замкнений. Ви можете зовсім спокійно його вкрасти. Вам треба тільки знати, як його завести. Спробуйте! Але в жодному разі не повертайте цієї тарадайки!» Господар більше ніколи не вмикав магнітофонного запису. Відтоді на вулиці стало тихо. Без таких складних технічних хитрощів, але з більшою художньою майстерністю спробував відстрашити злодіїв від своєї машини 63-річний житель Оберпфальца. Він узяв фарби свого онука і розмалював весь автомобіль плямами, що на вигляд були ніби справжня іржа. Коли поліція зупинила його, оскільки машина викликала сумнів щодо безпеки руху, творчо обдарований водій пояснив причину такого розпису. Поліцейські не наклали штрафу, а побажали йому, аби малюнки досягли своєї мети. ]]> http://max.if.ua/avtomobil-yakyj-umiv-hovoryty/feed/ 0 http://max.if.ua/keksyk-dlya-kuki/ http://max.if.ua/keksyk-dlya-kuki/#comments Sun, 16 May 2010 11:20:32 +0000 Max http://max.if.ua/?p=189 Одна жінка у Нюрнберзі дуже засмутилась, коли її довгошерстий пес Кукі не повернувся з прогулянки. Вона повідомила в поліцію, що пропав собака, дала оголошення в газети, розклала листівки у поштові скриньки, наклеїла оголошення на будинках і деревах. Довгошерстого собаку шукали по всьому Нюрнбергу. Але він ніби крізь землю провалився. Та це й не дивно: злодій не тільки привчив собаку до клички Чарлі, а ще й коротко його постриг. Тепер собака був геть не схожий на мисливського пса. Ніщо не виказувало давнього Кукі, якби не червона плямка на лівому вусі, що лишилася після укусу вівчарки. Завдяки їй сусідка і впізнала Кукі-Чарлі у міському парку. Та злодій не хотів здаватися. Коли сусідка покликала: «Кукі!», чоловік закричав: «Чарлі!». Бідний собака зупинився між двох людей, здивовано дивився то туди, то сюди і ніяк не міг на щось зважитись. Тоді сусідка згадала, що господиня часто звала собаку Кексик, бо той любив кекси. І собака відразу ж відгукнувся на це ім’я, заметляв хвостом та почав лизати жінці руку. Злодій швидко втік. ]]> http://max.if.ua/keksyk-dlya-kuki/feed/ 0 http://max.if.ua/prosto-pohovoryv-po-telefonu-z-korolevoyu/ http://max.if.ua/prosto-pohovoryv-po-telefonu-z-korolevoyu/#comments Sat, 15 May 2010 17:07:16 +0000 Max http://max.if.ua/?p=200 Як і всі високопоставлені особи, англійська королева Єлизавета II має посилену охорону. Створено численні нездоланні перешкоди, аби ніхто не зміг їй докучати або тим більше погрожувати. Для того, щоб поговорити з королевою, спершу треба подати кілька заяв і отримати кілька дозволів. А канадському радіолюбителеві П’єру Брассару з Монреаля, чиє вміння імітувати чужі голоси вже ввело в оману Папу римського і Бріджит Бардо, вдалося з першої спроби поговорити з королевою. Він видав себе за канадського прем’єр-міністра П’єра Трюдо, нахабно набрав номер Букінгемського палацу в Лондоні і попросив з’єднати його з королевою. Ніхто не запідозрив обману. Брассара відразу з’єднали. Двадцять хвилин він розмовляв із королевою, яка навіть пообіцяла йому виступити по канадському телебаченню. Наприкінці розмови він поцікавився: «Ваша величність, а що ви вдягнете на Хеллоуїн?» Єлизавета лише засміялася. Коли з’ясувалося, що по телефону говорив не прем’єр-міністр, а простий радіолюбитель, у придворних колах усі були неабияк стурбовані. Головна відповідальність за те, що сталося, лягла на особистого секретаря королеви сера Роберта Феллоуса. Це він дав указівку без додаткової перевірки з’єднати Брассара з Єлизаветою II і навіть слухав усю розмову по паралельному апарату. Проте, хоч як це дивно, Феллоуса не звільнили, бо королеві цей жарт видався вельми вдалим. Канадський посол у Лондоні відчув велике полегшення і заявив: «Королева поводилася чудово». ]]> http://max.if.ua/prosto-pohovoryv-po-telefonu-z-korolevoyu/feed/ 0 http://max.if.ua/proklyattya-bozhestva-majya/ http://max.if.ua/proklyattya-bozhestva-majya/#comments Fri, 14 May 2010 10:55:06 +0000 Max http://max.if.ua/?p=215 Дванадцять дослідників-любителів заплатили своїм життям за спробу здійснити експедицію в печеру індіанців майя в Мексиці. Загадкова печера, схована глибоко в джунглях, осторонь знаменитих руїн храму Бонампак на півдні країни, завжди вважалася у місцевих дослідників вельми загадковим місцем. Лише одиниці зважувались зайти до печери, аби подивитись на безцінні малюнки давніх майя. Навіть найсміливіших відлякувала таємнича вервечка смертей. Невдовзі після того, як він покинув печеру, 53-річний Рамон Валдес провалився в ущелину і проламав собі череп. Гвадалупе Ольмека (27 років) стекла кров’ю, потрапивши по дорозі додому в автомобільну катастрофу. Через день після повернення з експедиції до загадкової печери помер за нез’ясованих обставин Рауль Маглі, якому було лише 19 років. Антоніо Лопес (38 років) повісився. Поліція досі не може пояснити ще вісім загадкових смертей. Чанк Куху, 83-річний мудрий індіанець, сказав: «У печері живе бог дощу Хак. Він не дозволяє людям заходити до печери. Того, хто осквернив печеру, бог проклинає, і ця людина повинна вмерти». ]]> http://max.if.ua/proklyattya-bozhestva-majya/feed/ 0 http://max.if.ua/poneviryannya-mototsykla/ http://max.if.ua/poneviryannya-mototsykla/#comments Thu, 13 May 2010 16:45:12 +0000 Max http://max.if.ua/?p=194 Старий мотоцикл поліції верхньобаварського міста Вайльгайм під час аварії розбився так, що годився хіба що на брухт. Це сталося в травні. Через одинадцять місяців, у квітні наступного року, управління поліції в Мюнхені повідомило, що вайльгаймці невдовзі отримають новий мотоцикл, але спочатку він має пройти випробування в Мюнхені. Тим часом настав червень, і тут співробітникам у Мюнхені сяйнула думка обладнати мотоцикл відеокамерою. Нарешті 17 липня мотоцикл прибув до Вайль-гайма. Поліцейські з гордістю їздили на ньому містом, але недовго: з’ясувалося, що відеокамера несправна. Тож мотоцикл повернули в центральну майстерню поліції в Дахау. Там машина спочатку простояла півроку, тому що не вдавалося дістати якоїсь запчастини. Її зрештою дістали — в лютому наступного року. Але мотоциклом іще довго не можна було користуватися: треба було поставити нову синю сигнальну лампу, а це було неможливо, тому що спеціаліст мюнхенського управління поліції пішов у відпустку. Отже, назад, у Дахау, адже в центральній майстерні нову лампу поставлять без проблем. Та ба, і тут електрик був у відпустці. Вирішили спробувати щастя в господарському управлінні поліції в Мюнхені, відправили мотоцикл туди. Марно — на складі не було сигнальних ламп. Тоді знову — в управління поліції. Там установили, що відеокамера дає нечітке зображення, але цьому можуть зарадити лише спеціалісти господарського управління, отож — швидко туди. А потім знову в центральну майстерню в Дахау, бо за цей час там устигли вирішити питання з сигнальною лампою. Рівно через два роки і три місяці поліція Вайльгайма нарешті отримала довгожданий мотоцикл. Щоправда, за цей час модель трохи застаріла. ]]> http://max.if.ua/poneviryannya-mototsykla/feed/ 0