Все про Закарпаття - Виноградарство і виноробство

ВСЕ ПРО ЗАКАРПАТТЯ Загальні відомості [ZADMIN.html] | Природа | Економічний потенціал | Населення | Історія Транспорт, зв’язок | Архітектура | Туризм, рекреація | Цікаве Закарпаття | ФОТОГАЛЕРЕЯ Виноградарство і виноробство Історія виноградарства на Закарпатті Сорти винограду на Закарпатті Вино - коротко про головне Термінологія виноробства 10 заповідей любителя вина Загальні відомості Урожайність виноградників і якість винограду та продуктів його переробки залежать від сорту та умов середовища (клімат, рельєф місцевості, експозиція схилів, грунт, рівень агротехніки). Один і той же сорт в різних умовах вирощування дає різне за якістю вино. Найбільш якісні вина дають сорти Фурмінт, Леанка, Трамінер, Липовина, вирощені в околицях Середнього, Мужієва, Берегова, Виноградова. На якість винограду і вина дуже впливає рельєф місцевості. Він зумовлює визначення окремих мікрорайонів. Залежно від цього вирощують виноград різної якості, коливаються строки визрівання винограду одного й того ж сорту. Так, на два тижні раніше дозрівають сорти Трамінер рожевий, Леанка, Фурмінт, Липовина, Рислінг італійський на виноградниках Гомловецької, Юліївської та Виноградівських гір, а також в околиці Шаланок порівняно з виноградниками в околицях Мукачева, Ужгорода та Середнього. Територія виноградарських районів Закарпаття поділяється на дві зони: Закарпатську низовину та Закарпатське передгір'я. Абсолютні висоти Закарпатської низовини коливаються від 105 до 120 м над рівнем моря. Мінімальна висота знаходиться в районі Чопа (98 м над р.м.). Низовина охоплює правий берег Тиси та долини Ужа, Латориці, Боржави до висоти 100-120 м над рівнем моря. Виноградарські райони передгір'я займають північно-східні схили Ужгородського, Мукачівського, Виноградівського та південно-західну частину Іршавського району. Найбільш сприятливі для вирощування винограду південні схили на висоті 150-250 м, а також амфітеатри, спрямовані на південь. Вище та нижче цієї смуги умови для вирощування цієї теплолюбної культури погіршуються: долини, підніжжя гір, плоскі вершини, північні схили характеризуються меншою теплозабезпе-ченістю періоду вегетації і низькими мінімальними температурами. Максимальна сума радіаційного балансу в умовах Закарпаття спостерігається в липні (8,8 к.кал/см2). Із загальної кількості тепла, яке одержує поверхня грунту (48 к.кал/см2), 38-39 к.кал витрачається на випаровування, що свідчить про високу вологість. Середня річна кількість опадів на території області змінюється від 636 до 1411 мм. За холодний період року (листопад-березень) випадає 220-526 мм, а за теплий (квітень-жовтень) - 416-902 мм. Кількість днів з опадами більш-менш рівномірно розподіляється по всій території. В середньому за рік з опадами понад 0,1 мм буває 140-160 днів, з опадами 5 мм - 50 днів. Перший сніговий покрив на території області з'являється неодночасно. На рівнині земля вкривається снігом 4-9 грудня. Але стійкий сніговий покрив в околицях Берегова утворюється тільки на початку січня і може тривати 51 день. Якщо в горах майже щорічно утворюється стійкий сніговий покрив, то в низинних виноградарських районах (Ужгород, Берегове) повторюваність зим без стійкого покриву становить 44-50 %. Середня висота снігового покриву тут становить 12 см, а максимальна 32 см. Спостерігається вертикальний розподіл опадів: з підняттям над рівнем моря їх кількість збільшується. Так, у низинній зоні річна сума опадів становить 600 мм, у передгір'ї- 800-1000 мм. Найбільша кількість опадів припадає на червень. На Закарпатті зима коротка - 2,5-3 місяці. Починається в середині грудня. Середня температура найхолоднішого місяця січня - від 3 до 4°С. Погода переважно хмарна, з частими туманами. Середні добові температури близько 0°С. У ряді випадків не буває морозу і температура вдень досягає 10-12°С (навіть в січні місяці). Проте в окремі роки буває досить різке зниження температури. Абсолютний мінімум температури може знизитись у січні-лютому до -Зб°С, а абсолютний максимум становить 13-17°С. Весна характеризується переходом середніх добових температур через 0°С. Починається вона в кінці лютого - на початку березня. Для ранньої весни властиві добові коливання температури: вдень може підвищуватись до 15-18°С, а вночі падати до -5, -10°С. Таке коливання температури характерне для березня.*Приморозки припиняються в кінці другої - на початку третьої декади квітня. Перехід середньої добової температури через 15°С означає початок літа. Воно починається 10 травня і закінчується 16 вересня. Тривалість літа -120-135 днів. Середньодобові температури повітря 15-25°С, а максимальні - Зб-40°С. Для цього сезону характерна найбільша кількість опадів, дуже часті грози. Відносна вологість - 50-60 %. Осінь на Закарпатті починається в другій половині вересня і триває 80-90 днів. Середньодобові температури становлять 20-15°, а максимальні 20°С. В кінці жовтня (інколи значно раніше) починаються приморозки. За останні місяці випадає від 180 мм на рівнинах до 300-320 мм опадів у горах. Як відомо, показниками теплозабезпечення вегетаційного періоду є сума температур, тривалість вегетаційного та безморозного періоду. Від тривалості вегетації залежить ріст і розвиток сільськогосподарських культур, їхня врожайність. Період вегетації, тобто сталий перехід через 5°С, на Закарпатті настає 17-22 березня. Вегетаційний період триває 225-241 день. Безморозний період триває в середньому 170-210 днів. Важливим показником ресурсів тепла є суми активних температур (суми середніх добових температур за період, коли вони перевищують 10°С). На Закарпатті цей період настає весною в середині квітня, а восени -в другій половині жовтня. В долині Тиси сума активних температур понад 3000°С, передгір'я чітко окреслюються ізотермою 2500°С, південно-західні схили Карпат - 2000-1500°С, на вершинах - 1000°С. Сорти дуже раннього строку достигання вимагають активних температур від розпускання бруньок до повного достигання - 2200-2400°С, раннього - 2400-2500°С, середнього - 2500-2900°С і пізнього строку достигання - 2800-3300°С. Рельєф місцевості, експозиція схилів, висота над рівнем моря впливають на клімат окремих районів і мікрокліматичні відмінності на території навіть невеликих господарств. Найкраще забезпечені теплом околиці м.Виноградова та с.Мужієво, де суми температур на схилах гір становлять 3500-3000°С, а біля підніжжя - понад 3400°С. Отже, у цих районах, особливо на схилах, сприятливі умови для дозрівання пізніх сортів винограду. У таких мікрорайонах виноградарства як Іршавський, Лалово, Зубівка, Н.Кучава, Бобовище, Копинівці, Л'охово, Кальник Мукачівського району, Середнє, Глибоке Ужгородського району та околиці Ужгорода сума активних температур є достатньою для вирощування районованих сортів винограду. Найтриваліший безморозний період - 220 днів - спостерігається на південних схилах Чорної гори. На Юліївській горі та біля Добросілля - 200 днів. На Берегівських горбах і по всьому Закарпатському передгір'ю -185 днів. Відомо, що бруньки європейських сортів витримують морози 18-20°, а дозріла лоза - 20-22°С. Тому дуже важливо при плануванні нових виноградників враховувати абсолютні мінімуми зимових температур. Найхолоднішим з виноградарських районів взимку є Берегівський район. Тут абсолютний мінімум коливається від -19° до -21°С, іноді доходить до -34°С. А в інших мікрорайонах (низина і передгір'я) середній абсолютний мінімум змінюється від -17-18° до -23°С. При температурних мінімумах нижче 26° вимерзають виноградники. Це буває один раз у 8-10 років. Перші осінні приморозки у виноградарських мікрорайонах рідко настають раніше 10 жовтня, а з 3-5 листопада є нормальним явищем по всій території краю. Отже, на рівнині найбільш сприятливими кліматичними умовами для вирощування винограду характеризуються Косинські та Мужіївські горби, а також підвищення в районі Берегова, Добросілля і Шаланок. У передгір'ї - територія з північного заходу від Ужгорода на південний схід до Виноградова і далі до Гомловця і Юлівської гори. Сприятливими для вирощування винограду є також околиці Білок, їмстичева, Сільця, Доробратова, Негрова Іршавського району, Ладова, Зубівки, Кучави, Лохова, Бобовища, Копинівців Мукачівського району та околиці Середнього, Глибокого та Ужгорода Ужгородського району. При проектуванні нових виноградників слід враховувати мікрокліматичні особливості розподілу середніх та абсолютних мінімумів температури повітря, розподіл сум активних температур та безморозного періоду за його тривалістю. Великий вплив на ріст, розвиток, величину і якість врожаю мають грунти. З грунту рослина черпає поживні речовини для свого росту і формування плодів. Від багатства грунту залежить якість вина: його гармонія, повнота, тонкощі букету, а також хімічний склад. Для Закарпатської низовини характерні лучно-буроземні кислі, оглеєні та алювіальні дерново-буроземні грунти, що залягають в Їршавській улоговині, на Притисянській низовині, та лучно-буроземні - в заплавах річок Притисянської низовини. В пониззях передгір'їв зустрічаються підзолисті буроземні грунти, на більш крутих схилах поширені буроземні кислі, часто опідзолені та оглеєні грунти. У передгір'ї переважають підзолисто-буроземні оглеєні грунти. Ці грунти характеризуються низьким вмістом гумусу, сильнокислою реакцією, досить високою гідролітичною активністю. Вміст рухомого алюмінію у верхніх горизонтах становить 35-32,5мг/100г грунту. Такий вміст алюмінію токсично діє на рослини, підвищує кислотність грунту. В Іршавському, Мукачівському та Ужгородському районах на пологих схилах, зайнятих під виноградниками, поширені буроземно-підзолисті грунти. В районах Мужієва, Середнього, Виноградова частина виноградників розміщена на дерново-буроземних опідзолених кам'янисто-глинистих грунтах, які бідні на поживні речовини і потребують регулярного внесення добрив.