This version of the page http://dzyga.com/podcast/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-06-10. The original page over time could change.
Літературний подкаст кабі.net

Юрій Завадський



Юрій Завадський, тернополянин, теоретик літератури та поет. Автор п’яти поетичних книг, остання з яких – зразок бук-арту в кованій обкладинці «Ротврот» в співавторстві з А.Антоновським та В.Гудимою. Співтворець кількох вагомих для галицької культури проектів, серед яких самвидавівські літературні газети та журнали, осередки в Інтернеті. Сьогодні є незмінним координатором «Літературної студії «87» імені Юрія Завадського».

  • Кучерявий про своє знайомство з текстами Завадського;
  • Завадський читає вірш «Ось ми, що ненавидимо один одного...» з майбутньої книжки «Крик»;
  • про конструктивність ненависті;
  • про соціальну роль письменника;
  • про Літстудію «87» і видавництво Завадського «Крок»: історія, діяльність, плани;
  • про книжку «Ротврот», зокрема історію її кованої обкладинку;
  • про поетичний фестиваль Barcelona Poesia;
  • читає свою фонетичну поезію та розповідає про її теоретичне підгрунтя.
  • Сайт Юрія Завадського

    Мітки: Завадський Юрій

    «Кабінетна зустріч» із Дзвінкою Матіяш


    9 червня, середа, 18 год

    Новим гостем «Кабінету» стане сучасна українська письменниця Дзвінка Матіяш, авторка книг «Роман про батьківщину», «Реквієм для листопаду» та ін.

    координатор: Юрій Кучерявий 050 37 999 61

    вхід, як завжди, бажаний та вільний

    «Поза очі»: Михайль Семенко


    У видавництві «Смолоскип» в серії «Розстріляне відродження» вийшла збірка вибраних творів Михайля Семенка. Її й розглянули Ігор Котик і Віктор Неборак в своєму проекті літературно-критичних обговорень «Поза очі».

  • Кучерявий читає вірші «Дуже щира поезійка», «Осінь між гір»;
  • Котик про впорядкування збірки;
  • Котик читає «Дихають квіти» з першої збірки Семенка і розповідає про відмінність її естетики від наступних збірок;
  • Неборак розказує про постать Семенка і його шлях до футуризму, цитуючи вірш «Чи чуєш ти»;
  • Кучерявий читає «В степу»
  • Далі »

    Мітки: Семенко Михайль (про)

    Анонс: Юрій Завадський


    МО «Дзига» представляє

    2 червня, середа о 18:00
    в кав’ярні-книгарні «Кабінет»

    (Львів, вул. Винниченка,12)
    зустріч з поетом Юрієм Завадським

    Розмова про ковану книгу “Ротврот”, поетичний фестиваль у Барселоні(Barcelona Poesia 2010), звідки він щойно повернувся та творчі плани (+ плани видавництва «Крок», створеного Юрієм Завадським) + фонетична поезія в авторському виконанні.

    Трохи про автора від нього самого:

    Юрій  Завадський, тернополянин, теоретик літератури та поет. Автор п’яти поетичних книг, остання з яких – зразок бук-арту в кованій обкладинці «Ротврот» в співавторстві з А.Антоновським та В.Гудимою. Співтворець кількох вагомих для галицької культури проектів, серед яких самвидавівські літературні газети та журнали, осередки в інтернеті. Сьогодні є незмінним координатором Літературної студії «87» імені Юрія Завадського.

    Літературні орієнтири – незалежність і цілеспрямованість  творчого процесу, аморальність тексту й ідеологічний полілог твору. В доробку Юрія Завадського реґулярний та вільний вірш, фонетична поезія та заум, зразки «фаунд-арту» і зорової поезії, анімаційна поезія і гіпертекст.

    Детальна  інформація та знимки Юрія Завадського  на сайті http://yuryzavadsky.com

    «Білоруська весна»


    21 травня в Літературній кав'ярні «Кабінет» відбулася акція «Білоруська весна 2010» — виступ трьох знаних білоруських літераторів: Андрея Хадановіча, Бориса Пятровіча та Вольги Бабкової. Усі вони презентували свої нові кижки, а модерував зустріч сам Хадановіч. Кожен із авторів мав багато що прочитати й розповісти, тому ця зустріч видалася однією з найдовших на нашій пам'яті — майже дві години — але напрочуд насиченою і змістовно, і естетично, тож занудьгувати вам не доведеться, навіть незважаючи на екзотичну для нашого вуха білоруську мову, якою велася зустріч.

  • Хадановіч розповідає про «Білоруську весну» та представляє авторів;
  • Пятровіч розповідає свою біографію і читає выршы свої з книжки «Жыць не страшна: фрэскі»;
  • Вольга Бабкова про Львів, історію, свою роботу в архіві та свою книжку «... І цуди, і страхі», з якої й читає фрагмент;
  • Андрэй Хадановіч читає вірші зі своєї книжки «Несымэтрычныя сны»
  • Мітки: Бабкова Вольга, Пятровыч Борис, Хадановіч Андрэй

    Гульнара Абдулаєва


    Гульнара Абдулаєва – вже друга кримськотатарська письменниця, що завітала до «Кабінету» (першою була Лейля Алядінова). Гульнара народилася в 1979 році в місті Євпаторія. Закінчила історичний факультет Таврійського Національного університету. Є авторкою наукових і науково-популярних праць, публікувалася в ряді журналів і газет Криму. Кореспондент газет “Авдет” (Крим) і “Татарський світ” (Москва). У 2005 році нагороджена грамотою Верховної Ради України за особливий внесок у розвиток молодіжної політики України. В «Кабінеті» Гульнара презентувала свій роман-трилогію про останнього кримського хана Шаін-Гірая, розкзавши, поміж іншим, таке:

  • передісторія написання роману
  • історична постать Шагін-Гірая та історичне підґрунтя описуваних в романі подій;
  • географію, хронологію та джерельну базу роману;
  • щоденники Шагін-Гірая: вигадка Абдулаєвої чи знахідка воронезьких архіваріусів?
  • Історію окупації Криму Росією
  • про долю українців в Криму після втрати ним незалежності (у відповідь на питання Анатолія Івченка);
  • про сюжетну лінію першої частини роману;
  • читає фрагмент з 24-го розділу роману;
  • про свій спосіб писання;
  • читає ще один фрагмент з роману.
  • Мітки: Абдулаєва Гульнара

    Анонси


    19 травня, середа – зустріч з Анетою Камінською, перекладачкою Назара Гончара

    21 травня – сумна річниця загибелі відомого українського поета, перекладача, перформера Назара Гончара. МО «Дзига» запрошує Вас на літературний вечір з Анетою Камінською, польською поетесою і перекладачкою Назара Гончара на польську мову. Трохи більше про цю зустріч, яка відбудеться:

    «Анета Камінська тісно співпрацювала з Назаром Гончаром. Вона готувала до виходу книгу власних перекладів його віршів і чекала на приїзд Назара в Польщу для обговорення тонкощів перекладу. Тоді ж булла запланована його участь у польських фестивалях, але цьому завадила трагічна доля.

    Отримавши звістку про смерть Назара, Анета 4 дні просиділа вдома перед комп’ютером, створивши за цей час збірку, яку називає не своєю, а надиктованою Назаром Гончаром. Всі вірші цієї збірки називаються «Автопортретами». Варто зауважити, що за світовідчуттям і навіть стилем поезії ці двоє митців є дуже близькими. Саме тому переклади Анети Камінської поезій Назара Гончара настільки вдалі. Обоє вони є представниками авангардної поезії – різницею є лише те, що Анета продовжує традиції польського авангарду, а Назар Гончар є послідовником українського. Тому згадані тексти звучать так, ніби справді написані Назаром Гончаром, але польською. Короткі, експресивні, глибокі, насичені метафорами, алітераціями і асонансами, вони у виконанні авторки виймають душу в того, хто їх чує.»

    (цитата за http://www.mukachevo.net/ru/blogs/view_post/115-мяу-з-шиплячими,-або-«коти»-по-польськи)

    21 травня, п’ятниця «Білоруська весна 2010» у кав´ярні «Кабінет»
    Терміново повідомляємо, що на всій території  України віднедавна розпочався масований  наступ білоруських арт-партизан. Разом  із весною білоруські митці несуть по містах нашої держави своюнецензуровану культуру.

    З компетентних джерел стало відомо, що 21 травня до Львова зі спеціальною місією прибудуть троє провідних білоруських літераторів.
    Отож о 18.00 у кав´ярні-книгарні «Кабінет» на львів´ян та гостей міста очікує зустріч із Вольгою Бабковою, Барисом Пятровічем та Андреєм Хадановічем.

    В межах літературного вечора відбудеться  презентація прозових книг  “Жыць ня страшна” і “Плошча: гісторыя аднаго кахання” Бариса Пятровіча, збірки оезій “Несіметрычныя сны” Андрея Хадановіча та книги історичних есе “…І цуды, і страхі” Вольги Бабкової.

    Літературна каварня«Кабінет (Львів, вул. Винниченка,12)
    Початок о 18:00
    Модератор — Юрій Кучерявий(050) 379 99 61
    Вхід, як завжди, вільний.

    Іван Лучук & Юрко Позаяк: «Львів — Лемберик — Лімерик»



    21 квітня в «Кабінеті» відбулася зустріч з Юрко Позаяком та Іваном Лучуком, названа «Львів — Лемберик — Лімерик». Ця пара досвідчених хуліганів від літератури забезпечила слухачам і досить доброго настрою, і непогане теоретичне підгрунтя для розуміня своїх текстів. Іван Лучук розповів про суть лимериків, походження назви зустрічі та історію написання й видання своїх і Позаякових лимериків, далі обидва поети більше години читали веселі й місцями похабні лимерики, паралельно вводячи ґрунтовними кментарями слухачів у контекст, а наостанок Юрко Позаяк згадав про те, як в ранніх 90-х він став лауреатом «Бу-Ба-Бу».

    Мітки: Лучук Іван, Позаяк Юрко

    Спецвипуск: Марія Ревакович



    25 березня у ЛНУ ім. Ів. Франка у циклі вечорів «Університетський діалог» (проект Центру Гуманітарних Досліджень) відбулася зустріч із Марією Ревакович – доктором філології та поетесою – на тему «Ґендер, географія, мова: у пошуках ідентичності в сучасній українській літературі».
    Далі »

    Київська школа поезії: Василь Голобородько, Михайло Григорів



    Це запис зустрічі з представниками Київської школи поезії — Василем Голобородьком та Михайлом Григорівим. Вона відбулася на Літературному фестивалі в рамках Форуму видавців 2009 і була присвячена сорокаріччю цієї літературної формації. Розмова з цими, досить непублічними, авторами вийшла напрочуд жвавою, і торкалася таких тем:

  • визначення ознак належності до Київської школи поезії;
  • початки її діяльності, побутові реалії і юнацькі бешкети;
  • Григорів читає свої дитячі вірші і розповідає про їх видання;
  • Голобородько читає «Змінений голос», «Обмін усмішками», «Пагінець чорного кленка», «Той ховається», «Інтерв'ю-луна», «поштовий голуб»,
  • про есей Лишеги «Діана»;
  • значення Київської школи в українській літературі і ставлення критиків до себе;
  • Григорів читає вірші з різних збірок;
  • Голобородько про сприйняття критикою своєї книжки «Птахи в українському краєвиді»;
  • Голобородько: «Хатка на одну людину».
  • Мітки: Голобородько Василь, Григорів Михайло