 |
|
|
| |
| На головну |
| |
| 16. |
|
ДІЮ: |
|
Доброго дня. Юрію! Питання в мене таке, що Вам найбільш подобається, писати власні матеріали або знімати чужі шедеври? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
«Чужі шедеври»?.. Мені подобається й одне, й друге, хоча, я не знаю, чому «чужі шедеври». Це мій фільм, я його придумав, це була моя ідея.
До речі, можу розповісти, як це все народилося. Я сидів зі своїм приятелем в нього на кухні. Він – громадянин Німеччини, хоча етнічний українець. Я побачив в нього товстелезну книжку. Беру – читаю: «московські вбивці перед якимось там судом…» Це була стенограма суду над вбивцею Степана Бандери.
Приятель подарував мені цю книжку, я почав читати, і бачу: розкішний історичний матеріал, просто неймовірний. Там така драма, там такі суперечності…
Після того я загрівся ідеєю і вирішив, що треба зняти кіно. Але там стільки матеріалу, що й не на один фільм вистачить. |
|
|
| 15. |
|
Олег: |
|
Шановний пане Юрію!
Скажіть, будь ласка, чому ниніжня влада зраджує своїм обіцянкам і не святкує на державному рівні дні народження Р.Шухевича, С.Бандери, річницю створення УПА (в минулому році вперше написали указ про відзначення але підтримки з урочистостей з боку держави не було)?У них же була більшість в парламенті - чому не провели закон про борців за волю України?
Як на мене, то мабуть нинішня влада просто не надто відрізняється від попередньої і оперує тільки обіцянками...а жаль. |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Вона все ж таки відрізняється від попередньої якимось чином, хоча, не набагато. А чому вона не провела – це питання не до мене. Я ж не політик. |
|
|
| 14. |
|
Вицли: |
|
Читаю Ваші статті в газетах "День" та "Известия в Украине". Ви дуже зручний журналіст. В "Дні" Ви постійно пишете про НАТО та УПА - це їх формат і те, що їм треба. Зате в "Известиях" на ці теми не писали жодного разу - їм це не потрібно. Хіба це не форма "джинси"? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Якщо газета вважає, що якась тема їй не цікава, то як я її можу нав’язувати?
Газету «Известия в Украине» більше цікавить тема побутових стосунків, я там про політику не пишу. «День» цікавиться моїми політичними статтями. Я пишу не тільки туди. Я пишу й на «Телекритику» - про телебачення. Також є невеличка газета, яка називається «Говорить і показує Україна» - туди я також пишу статті про телевізійні «штучки» і всілякі гуморові побрехеньки. Колонка так і називається – «Побрехеньки від Луканова».
Я пишу те, що цим виданням потрібно, але при всьому при тому це не означає, що я зраджую свої погляди. Я пишу те, що я вважаю за потрібно, з своїх переконань, вони це поважають. Тому мене така співпраця влаштовує. |
|
|
| 13. |
|
58-aя_cтaтья®: |
|
Судячи з того, скільки про Бандеру пишуть, то він був вельми енергійний чоловік. Енергійні чоловіки мають подобатися жінкам з усіма наслідками, що звідси випливають. Відповідно: чи відомо щоьс про позашлюбних дітей Бандери?
Які б риси характеру ви виділили б у Бандери? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
(сміється) Про позашлюбних дітей не знаю. Багато із його ідеологічних прихильників вважають, що вони всі діти Бандери. Чи позашлюбні – не знаю.
А риси характеру? Однозначно, це дуже сильна воля. Ви бачили у фільмі епізод, де розповідалося про те, що Бандера ще в юнацькі літа готував себе до того, що його будуть катувати. Він заганяв собі голки під нігті і бив себе батогом. Ця людина виховала в собі залізну волю. Очевидно, в нього були лідерські якості, харизма, бо його прихильники ставляться до нього, ледь не як до бога. Я не прихильник такого обожнювання будь-кого, але це факт – до нього саме так і ставляться. |
|
|
| 12. |
|
ВЫСОКИЙ: |
|
Юрий, вопросик таков: каковы Ваши творческие планы на будущее? Может стоит уделить такой персоне как Степан Бандера больше времени и снять сериал, где подробно изложить всю его жизнь, все плохое и хорошее. Думаю это было бы очень интересно)))). Хотя остерегаюсь, что после такого сериальчика вы не отделаетесь только путевкой в Сибирь.))))))) |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Я цілком це допускаю. Справді, таке може бути. Стараннями всіляких пропагандистів виникає дуже багато ненависті до Бандери. Мало того, я був би зацікавлений у тому, щоби написати такий сценарій, хоча я ніколи не писав сценаріїв до ігрових фільмів.
Треба, мабуть, подумати, з кимось поговорити. |
|
|
| 11. |
|
ЛЕДИ Х: |
|
Приветствую, Юрий ЛУКАНОВ!!! Санаторий это всегда хорошо. Когда отбываете, что берете с собой и кого из любимых женщин попросите поддержать компанию? Расскажите, переплетается ли Ваша политическая жизнь и любовь? ДЯКУЮ)))) |
|
|
Юрій Луканов: |
|
(сміється) В мене політичного життя немає, тому воно не може з любов’ю переплітатися. А з приводу жінок… Ми можемо оголосити тендер: хто захоче поїхати в такий санаторій? Колись були дружини декабристів, які в Сибір з ними їздили. Може, й зараз хтось захоче поїхати зі мною на курорт-санаторій «ГУЛАГ». |
|
|
| 10. |
|
АУРИКА: |
|
Здравствуйте, Юрий. Почитала вопросы, заданные Вам, кроме деклараций ничего интересного нет. Мой вопрос таков. Много сейчас спорят о том плохой Бандера был на самом деле, хороший ли. Одни рассматривают его деятельность только с негативной стороны, другие просто идеализируют. Хочу поинтересоваться у Вас, как у человека граммотного и просвещенного в этом вопросе, так все-таки, в деятельности Степана Бандеры было больше позитивного для Украины или все-таки негативного? А может о нем просто стоит забыть? Спасибо... |
|
|
Юрій Луканов: |
|
По-перше, забувати свою історію – це гріх, яка б вона не була. По-друге, Ви самі пишете про те, що одні його ідеалізують, інші його очорнюють. Я не хочу давати оцінки «біле» і «чорне». Степан Бандера – дуже цікава постать. Звичайно, у національному русі є багато речей, які можна було б засудити, але я не берусь за це, тому що вони діяли за законами свого часу і я приймаю це як факт, як даність. Але я переконаний, що без цього незалежного руху не існувало б сучасної України. Можливо, було б якесь формальне утворення, але б воно нагадувало сучасну Білорусь. Тому в цьому плані Організація українських націоналістів і рух, очолюваний Степаном Бандерою зіграв, безумовно, позитивну роль для України.
Цей рух показав, що українці, окрім того, що вміють сміятися, пісні співати, ще й вміють дати здачі або відстояти свої інтереси. |
|
|
| 9. |
|
Ирина: |
|
Добрый день, Юрий. Приятно, что появилась возможность пообщаться с Вами в режиме он-лайн! Вопрос у меня такой: неужели у такого интересного и незаурядного мужчины, как Степан Бандера, было в жизни всего три любви? Может Вам есть, что поведать нам дополнительно? С удовольствием послушаем. Спасибо и будьте счастливы!!!!))))))) |
|
|
Юрій Луканов: |
|
(сміється) Я б вам із задоволенням розповів, але проблема в тому, що я, як журналіст, «розкопав» лише три кохання. Близькі до Степана Бандери люди казали, що були в нього й інші «амурні» речі, але це все було на рівні балачок – фактів не було жодних. Я думаю, справді, такий гідний чоловік мав би приваблювати жінок. |
|
|
| 8. |
|
Mona: |
|
Скажіть, а чому людей, що грабували сусідні села, коли кінчався провіант й гвалтували вагітних жінок, вбивали їх, намотували на паркани їхні нутрощі, зараз намагаються виправдати та називають героями? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Я вже неодноразово казав, що Українська повстанська армія не була «білою і пухнастою», але «білою і пухнастою» не буває взагалі жодна армія світу. Коли маса людей беруть до рук зброю, може відбуватися все, що завгодно. Подібні претензії ви можете пред’явити кому завгодно.
Такі факти, про які Ви кажете, безумовно, мали місце, тільки вони не грабували сусідні села. Взагалі. Що таке «сусідні»? Сусідні по відношенню до кого? Були такі моменти, як, наприклад, Волинська трагедія, коли було взаємопоборювання українців і поляків, коли українці, як і поляки, винищували навіть мирне населення, на жаль. Це дуже трагічна ситуація. Треба знати і пам’ятати про це, щоб таке ніколи не повторилося. |
|
|
| 7. |
|
Валерій Ст�: |
|
Вітаю, п.Луканов! Відомо, що СРСР був союзником гітлерівської Німеччини десь аж до 4 години 22 червня 1941 р. (коли впала перша фашистська бомба на територію СРСР). А у 1939 р. після загарбання Польщі радянські та німецькі війська разом провели парад у Бресті. І це не зчиняє галасу у апологетів червоної імперії. А ситуативний (Sic!) союз українського визвольного руху з Німеччиною напередодні війни спрчиняє жахливі звинувачення з боку україноненависників. Чому бандерівців шанують там, де вони буцім-то вбивали мирне населення, а проклинають там, де їх фактично практично не було? Це ж якась бридня! |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Це наслідок і радянської пропаганди, і наслідок пропаганди останніх років, зокрема, з боку нашого «старшого брата», який не відрізняється толерантністю.
Мені здається що той матеріал, який ми отримали після демократизації в Радянському Союзі і при створенні незалежних держав, дає підстави відмовитись від біло-чорної характеристики. Насправді, ми вже зрозуміли, що не буває хороших і поганих тоталітарних режимів. Був Радянський Союз і була Німеччина, які дуже схожі між собою: два криваві режими. Між ними знаходилася Організація українських націоналістів, яка мусила грати за встановленими цими режимами правилами. Разом з тим, я не хочу принижувати роль рядових бійців Червоної Армії, які не знали про всі ці політичні нюанси, які йшли проти німців воювати за свою Батьківщину. Честь їм і хвала! Але так само честь і хвала Українській повстанській армії, яка теж воювала за свою Батьківщину, за незалежну Україну. |
|
|
| 6. |
|
Ярко: |
|
Може хтось і не зрозумів, що вже нема ні "буржуазних" ні "націоналістів". Тиражування всіх цих совкових штампів може когось збити з пантелику (може так і треба?)
Необхідно речі називати своїми іменами - воював за Україну, значить герой, проти - значить, ворог. |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Це правда. Якщо давати стислі і короткі оцінки. Але взагалі-то історія ніколи не буває «чорною» і «білою», і навіть якщо люди геройські за Україну, на жаль, трапляються речі, які можуть нам не подобатися. Ми теж про них повинні пам’ятати. Інша річ – про них треба пам’ятати спокійно і не влаштовувати танців на трунах, як це сьогодні роблять деякі політичні сили, намагаючись роздмухати з цього скандал і протиставити одну частину населення України іншій частині населення або один народ іншому народу. |
|
|
| 5. |
|
Сварга: |
|
п.Юрію, чи вважаєте Ви, що звання Героя України можуть носити, зокрема, п.Кравчук, п.Литвин, п.Омельченко, п.Засуха. Це ж якась бридня!!! Якщо вони "герої", то Бандера - тисячоразовий (як мінімум!) Герой! |
|
|
Юрій Луканов: |
|
На початку звання «Герою Радянського Союзу» давалося лише тим, хто брав участь у бойових діях, за якийсь конкретний – підкреслюю! – конкретний подвиг. Першим цю традицію поламав «славетний» маршал Жуков, який сам собі, будучи при владі, присвоїв, здається, втретє, звання «Герою Радянського Союзу» у зв’язку з якоюсь там річницею. Потім цим же шляхом пішов Леонід Брежнєв, Царство йому Небесне.
В Україні, здається, ніколи не було такого, щоби людині давали звання «Героя України» за якийсь конкретний подвиг. І мені здається, що це ненормально. Варто було б уточнити критерії. Як колись казали партійні радянські пропагандисти: «Все його життя – це подвиг!». З такими підходами ми можемо далеко піти. У нас теж є багато діячів, чиє життя, нібито, подвиг. |
|
|
| 4. |
|
Вагабунда: |
|
п.Луканов, чи не вважаєте Ви, що пам‘ятник українському жертовному націоналісту Степану Бандері варто поставити на Бесарабці замість пам‘ятника ката України Ульянова-Леніна? Адже саме Бандера є найпереконливішим символом нескореності духу українського народу!
Як Ви ставитеся до блюзнірської фальсифікації відомого українофоба Дмитра Табачника щодо імені Бандери у програмі "Великі українці"? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Я думаю, що поставити пам’ятник варто, але не певний, що варто саме на цьому місці.
Що стосується Дмитра Табачника, який є доктором історичних наук, а свого часу, будучи главою президентської адміністрації, йому було присвоєне звання полковника запасу, яке згодом скасував Леонід Кучма, то я написав таку епіграму:
В історії він спритність рук
Показує народним масам.
Такий же доктор є наук,
Як був полковником запасу. |
|
|
| 3. |
|
Степан: |
|
Бандеровцы не учавствовали в борьбе против чумы-фашизма, как это делал весь мир, а наборот стреляли в спины тем кто воевал против фашистов. Отсиживались в лесах, мародерствовали, бандидствовали, ходили в чистой униформе и прикрывлись лозунгом боротьби за Украъну. Они не солдаты - это все надумано сегодняшними националистами. У них нет ни одной, даже маленькой военной операции, которая давало право называться солдатами. Ганьба вам! |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Ви кажете, що вони не воювали. В той же час, є купа документів, які свідчать про те, що вони воювали. Крім того, фраза про те, що «вони стріляли в спину», свідчить про те, що це явно пропагандистське гасло, бо в спину стріляють всі армії світу і ніхто не виходить перед обличчям ворога і не кажуть: «Давай ми з тобою чесно позмагаємось».
Тому не вживайте подібних гасел, бо це просто смішно.
«Бандитами» Українську повстанську армію називала як радянська пропаганда, так і німецька пропаганда. Зокрема, у книжці Володимира Косика «Україна і Німеччина у роки Другої світової війни». Там наведено дуже багато документів з німецьких архівів, вони вам багато про що скажуть. |
|
|
| 2. |
|
Степан: |
|
А про Гитлера он еще не поставил фильм? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Я відчуваю осуд у Вашому питанні. А чому б не зняти фільм про Гітлера? Історичні постаті, як негативні, так і позитивні, у більшості випадків, ніколи не бувають однозначними. Правда, про Гітлера знято вже стільки фільмів, що не знаю, що про нього ще можна сказати. |
|
|
| 1. |
|
Тетяна Кос�: |
|
Добрий день. Вітаю пана Юрія з виходом диску і присудженням премії. І хочу запитати диск про чию наступну любов буде? Кого з українських діячів? |
|
|
Юрій Луканов: |
|
Якщо трапиться дуже цікавий матеріал, то я зніму. В мене був ще один документальний фільм - «Хто ви є, містер Джекі?». Це фільм про стосунки українського журналісти-дисидента Валерія Марченка з громадянкою Голандії Джекі Бакс. Він був у засланні в часи Радянського Союзу, і вона йому через правозахисну організацію написала листа. Вони почали листуватися, і їхнє листування тривало чотири роки. Вони ніколи у житті не зустрічалися. |
|
|
|