Україна має потужний науково-технічний потенціал, який, на жаль, не завжди знаходить повноцінного використання, зокрема через кризовий стан економіки. Прикладна наука втрачає головного споживача своєї продукції – промислові підприємства. У нинішньому році редакція журналу започаткувала рубрику «Наука – виробництву». Новий проект передбачає публікацію матеріалів про сучасні вітчизняні наукові розробки, енергозберігаючі технології та інші інноваційні пропозиції, впровадження яких може забезпечити значний економічний ефект, а продукція – знайти споживача не лише на внутрішньому, а й на зовнішньому ринках. Позицію редакції підтримав президент Національної академії наук України Борис Євгенович ПАТОН 

Національна академія наук Ук­раїни була заснована у листопаді 1918 року. її першим президентом був видатний вчений зі світовим ім'ям В. І. Вернадський. Уся діяльність Академії тісно пов'язана з історією держави, її соціально-еко­номічним розвитком.

Сьогодні в Національній академії наук України розгорнуто мережу на­укових установ, яка дозволяє вести дослідження практично по всьому фронту найважливіших проблем розвитку країни. До складу НАН України входять понад 100 наукових установ і близько 50 організацій і підприємств дослідно-виробничої сфери. Серед майже 20 тисяч нау­кових працівників - 2599 докторів наук і понад 8 тисяч кандидатів наук. Ними щороку у різні галузі економіки впроваджується більше 2 тисяч розробок, серед яких інформаційні технології, програмні продукти, нові матеріали, автоматизовані комплекси і системи, машини, лікувальні препарати, сорти рослин та інші.

Досвід розвинутих країн свідчить, що національні джерела існування - природні ресурси, розмір територій, військова потужність тощо - поступово втрачають своє значення. Натомість набирають вагу такі чинники економічного розвитку, як наявність потужного інноваційного потенціалу, прискорене впровадження науково-тех­нічних розробок, якість людських ресурсів. Саме ставку на науку й освіту, які здатні сприяти втіленню в стислі терміни реальних стратегій інноваційного розвитку, зроблено провідними країнами в умовах світової фінансової та економічної кризи. Так, президент Сполучених Штатів Америки Барак Оба-ма у промові на щорічних зборах Національної академії наук США 27 квітня минулого року оголосив про найбільші в американській історії зобов'язання держави щодо наукових досліджень та інновацій. Він пообіцяв науці «нову еру про­цвітання». Для швидкого освоєння інновацій в економіці поряд із сут­тєвим зростанням обсягів фінансової підтримки наукової діяльності (3% ВВП) будуть запроваджені нові стимули, зокрема податкові. Дуже важливими є й наміри американського керівництва здійсни­ти найближчим часом радикальні заходи для істотного підвищення рівня освіти у точних і природничих науках. Подібний курс на всебіч­ну підтримку наукових досліджень визначив і Китай.

Слід зазначити, що з боку керівництва нашої держави також прого­лошується необхідність утвердження інноваційної моделі розвитку вітчизняної економіки. Проте, на жаль, досі інноваційні процеси в Україні не набули достатніх масштабів і не стали суттєвим фак­тором зростання ВВП. За даними Держкомстату України, наукоємність промислового виробництва України не перевищує 0,3%, що на порядок менше світового рівня. Знижується частка високотехнологічної продукції в структурі ВВП. У 1998 році цей показник становив 3,1%. Зараз він менший одного відсотка. Причини такого стану справ добре відомі: недосконале законо­давство в галузі науково-технічної й інноваційної діяльності, відсут­ність економічних стимулів до такої роботи, нерозвиненість відповідної інфраструктури тощо. Разом з тим, вітчизняний науковий, науково-технічний та освітянський потенціал здатний здійснити в стислі терміни ефективні структурні реформи, втілити реальну стратегію інновацій­ного національного розвитку.

Одним із головних пріоритетів діяльності Національної академії наук є участь у вирішенні актуальних загальнодержавних проблем. її фахівцями розроблено прогнозні, концептуальні і програмні документи загальнонаціональної ваги. Серед них - Енергетична стратегія України до 2030 року та подальшу перспективу, стратегії регіонального і демографічного розвитку України. Загальнодержавна цільова екологічна програма поводження з радіоактивними відходами, концепція програми підвищення конкурентоспроможності економіки.

За участю фахівців Академії підготовлено Стратегію інноваційно­го розвитку на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів, проект якої 17 червня торік було розглянуто та схвалено на парламентських слуханнях.

Національна академія наук надає важливого значення науково-технічному розвитку високотехнологічних галузей виробництва. За поданням вчених Академії Урядом затверджена та виконується низка державних цільових науково-тех­нічних програм. Це. зокрема, програми, які спрямовані на розробку і впровадження мікроелектронних технологій, створення сенсорних наукоємних продуктів, дослідження проблем використання ядерних матеріалів та ядерних і радіаційних технологій.

За державною програмою зі створення і впровадження енер­гозберігаючих світлодіодних джерел світла й освітлювальних систем на їх основі, яка почала реалізову­ватись у 2008 році, спільно з ви­робничими підприємствами вда­лося розробити власні оригінальні конструкції світлодіодних ламп. Їх перевагою перед існуючими анало­гами є те, що вони дають змогу за­мінити лампи розжарювання практично в усіх типах освітлювальних пристроїв без необхідності ство­рення їх нових конструкцій. Важливим кроком з широкого запровад­ження світлодіодних джерел світла, які у 8 разів ефективніші за лампи розжарювання і мають термін служби понад 50 тисяч годин, є й заплановане будівництво в Україні спільного українсько-корейського підприємства з виготовлення по­тужних світлодіодів.

Нещодавно Урядом затверд­жено ініційовані Академією нові програми, зокрема зі створення хіміко-металургійної галузі вироб­ництва чистого кремнію, що дозво­лить у найближчі роки налагодити сучасне його виробництво в обсязі 5000 тонн на рік та забезпечити по­дальший розвиток сонячної енергетики і мікроелектроніки. Широке застосування в різних галузях економіки знайдуть і розроблені під час виконання Державної цільової програми «Нанотехнології та нано-матеріали» новітні нанорозмірні функціональні та конструкційні ма­теріали, біонанотехнології тощо.

Слід зазначити, що налагоджен­ню ефективної взаємодії науки і ви­робництва сприяє реалізація низки угод про співпрацю між Академією та відповідними міністерствами і ві­домствами, потужними виробничи­ми структурами. Понад ЗО установ подвійного з НАН України підпо­рядкування виконують прикладні дослідження в космічній, металур­гійній, енергетичній, видобувній та інших галузях. Вагоме значення для розширення участі наших уче­них у розв'язанні нагальних питань у відповідних галузях мало рішення Уряду у 2008 році щодо включення до складу колегій або науково-технічних рад міністерств і відомств представників Академії.

НАН України приділяє постійну увагу розвитку інноваційної інф­раструктури, зокрема свого часу ініціювала створення технологіч­них парків. На жаль, внаслідок постійних змін нормативних засад і умов їх діяльності технопарки не стали дієвим механізмом розвит­ку наукоємного виробництва, малого та середнього інноваційного бізнесу. Подальше перетворення технологічних парків у реальний фактор прискорення інноваційного розвитку потребує забезпечення відповідних законодавчих засад, поновлення спеціального режи­му їх інноваційної діяльності. Нині фахівці НАН України співпрацюють з Державним агентством з інвести­цій та інновацій над формуванням структур нового типу - так званих інноваційних кластерів.

З метою підвищення результативності наукових досліджень Академія вдосконалює форми і методи їх організації. У НАН України реалізуються прикладні програми, що мають важливе значення для вирішення таких актуальних для України питань, як розвиток міне­рально-сировинної бази, вирішення проблем ресурсу та безпеки експлуатації конструкцій, машин і споруд, створення ефективних інформаційних технологій, висо­копродуктивних ЕОМ, розв'язання новітніх медико-біологічних про­блем, захист довкілля, визначення соціально-економічних і гумані­тарних чинників інноваційних про­цесів у державі.

Особлива увага приділяєть­ся поширенню цілеспрямованих фундаментальних досліджень, які орієнтовані на досягнення кардинальних технологічних рішень, а їх результати можуть стати основою масштабних інноваційних проектів і створення нових потужних вироб­ництв і, навіть, галузей економіки. Прикладом реалізації таких досліджень є організація та постійний супровід вченими Академії вітчизняної індустрії захисних голографічних елементів.

Створенню та впровадженню високотехнологічних і наукоємних розробок сприяють щорічні конкурси науково-технічних проектів, метою яких є відбір серед них ва­гомих, в яких реально зацікавлене виробництво і реалізація яких може дати суттєвий економічний ефект. Завдяки цьому конкурсу відбувається масштабне вико­ристання розробок інститутів у різних галузях економіки.

Значний обсяг прикладних до­сліджень учених спрямовано на забезпечення енергетичних потреб країни. Понад 20 наукових ус­танов виконують ґрунтовні роботи загальнодержавної ваги, - спрямовані на забезпечення надійного функціонування атомної енергетики, зокрема подовження ресурсу дії корпусів реакторів і основного обладнання атомних електростанцій, відповідного поводження з радіоактивними відходами та відпрацьованим ядерним паливом. Фахівці Національного наукового центру «Харківський фізико-технічний інститут», Фізико-технологічного інституту металів і сплавів НАН України за участю спеціалістів державного науково-виробничого підприємства «Цирконій» розроби­ли оптимальну технологічну схему промислового виробництва зливків сплаву Zr1Nb, з яких виготов­лятимуться трубні заготовки для тепловидільних елементів. Зливки відповідають технічним вимогам на сплав Е-110 російського виробниц­тва, що дозволяє використовувати власну технологію та цирконієву сировину для забезпечення роботи атомних електростанцій країни.

За розробками й участю фахів­ців Національного наукового цен­тру «Харківський фізико-технічний інститут» виконано комплекс робіт з упровадження нових неруйнівних методів діагностичного контролю обладнання та трубопроводів на енергоблоках АЕС. За допомогою магнітних методів визначено най­більш «вузькі» місця в корпусі реак­тора енергоблоку № 2 Південноук­раїнської АЕС.

Для забезпечення контролю за поточним станом корпусу реакто­ра, оцінювання припустимого терміну його експлуатації в Інституті ядерних досліджень НАН України розроблено систему моніторингу радіаційного навантаження кор­пусу реактора типу ВВЕР-1000. її впроваджено на енергоблоках Хмельницької, Рівненської, Пів­денноукраїнської, Запорізької АЕС. Досвід експлуатації показав, що за її допомогою можна одержувати дані, необхідні для реалізації про­грами керування терміном експлу­атації корпусу реактора.

Інститут загальної енергетики вперше в Україні розроби в теоретич­ні засади та систему математичних моделей для прогнозування розвит­ку паливно-енергетичного комплек­су (ПЕК) і його галузевих систем. На відміну від зарубіжних, такі моделі забезпечують урахування впливу механізмів ринкового регулювання й екологічних вимог на формування варіантів розвитку ПЕК.

Основи теорії синтезу струк­тур електроенергетичної системи та системи теплозабезпечення, розроблені вченими Інституту, ви­користано при створенні принци­пово нової структури системи автоматичного регулювання частоти і потужності (АРЧП) в Об'єднаній енергосистемі України для забезпечення її інтеграції до енергосис­теми ИСТЕ (2005-2008 роки). Ма­теріали розробки було передано до Кабінету Міністрів України та Мінпаливенерго України. Впровад­ження  АРЧП набагато зменшить капіталовкладення і забезпечить економічний ефект у 19,5 млрд. грн. до 2015 року та 27,5 млрд. грн. - до 2030 року.

Проведені Інститутом електро­динаміки НАН України комплексні фундаментальні дослідження електрофізичних процесів у сучасній ізоляції високовольтних кабелів стали основою впровадження у промисловість технологій переробки щеплених полімерів з використан­ням вітчизняної сировинної бази, що дозволило вперше в Україні та СНД створити на Харківському ЗАТ «Завод «Південькабель» зразки екологічно безпечної високовольт­ної кабельно-провідникової про­дукції світового рівня, яка з успі­хом використовується нині в нашій країні та експортується до ближньо­го і далекого зарубіжжя. Крім того, це дало поштовх до використання первинних кремнійорганічних спо­лук і хімічно модифікованого поліе­тилену на підприємствах хімічної галузі, електроенергетики, транс­порту, зв'язку. Економічний ефект від впровадження високовольтної кабельно-провідникової продукції за 2003-2007 роки становив 495 млн. грн. За цю розробку групі пра­цівників Інституту електродинаміки і ЗАТ «Завод «Південькабель» при­суджено Державну премію України в галузі науки і техніки 2007 року.

Інститут технічної теплофізи­ки провів системний аналіз ста­ну комунальної теплоенергетики України. На основі узагальнення наукових досліджень розроблено Державну цільову програму модер­нізації комунальної теплоенергети­ки на 2009-2014 роки.

Установи Академії виконують традиційно великий обсяг робіт для видобувної галузі. В Інституті гео­технічної механіки ім. М. С. Полякова НАН України розроблено нові методи і технологію комплексної дегазації вугільних пластів, оптимізації провітрювання підземних ме­реж, анкерного кріплення підзем­них виробок, які дають можливість блокувати негативні прояви порід і зберегти їх природну монолітність.

Розробником ряду методик з проблем нарощування вуглеводне­вої ресурсної бази є Інститут геоло­гічних наук НАН України. Вони перед­бачають, зокрема, використання комплексу маловитратних методів для геоекологічних досліджень, про­гнозну оцінку покладів вуглеводнів і забезпечують високу інформатив­ність та економічність проведення польових і лабораторних дослід­жень. Упровадження нової супутникової технології прогнозу та по­шуку вуглеводнів, яку використано на підприємствах «Укрнафти» і «Укргазвидобування», засвідчило понад 80% достовірності прогнозів. Мас­штабно використовується метод вибухової технології інтенсифікації продуктивності нафтових і газових свердловин, застосування якого підвищує середню продуктивність нафтової свердловини в 1,5-3 рази, газової - в 20 разів.

Учені Академії активно працю­ють над розробками для електрон­ної, електротехнічної та приладо­будівної галузей. Для КБ «Південне» виготовлено термоперетворювачі для системи контролю за темпе­ратурою рідкого кисню на ракеті «Зеніт-SL», запущеній у рамках про­екту «Морський старт». В Інституті прикладних проблем механіки і математики імені Я. С. Підстригача НАН України створено та запатен­товано технологію вирощування за допомогою лазера тонких шарів оксидних і нітридних матеріалів, що дає змогу ефективно викорис­товувати їх для формування плоскопанельних дисплейних систем. Зацікавленість у їх застосуванні виявили КБ ім. Антонова (м. Київ), СКБ «Еротрон» (м. Львів) та інші.

Низка інтелектуальних супер-комп'ютерних інформаційних тех­нологій і систем - на рахунку ін­ститутів Кібернетичного центру НАН України. Зокрема, Інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова ра­зом із державним НВП «Електронмаш» створено і впроваджено у ви­робництво конкурентоспроможні інтелектуальні робочі станції для розв'язання складних завдань роз­витку науки, промисловості, енергетики, освіти, обороноздатності й інших галузей.

З метою контролю за назем­ним рухом повітряних суден, транс­портних засобів та інших об'єктів на територіях аеропортів в Інсти­туті радіофізики та електроніки ім. О. Я. Усикова НАН України створено експериментальний зразок радіолокаційної системи міліметрового діапазону нового типу. Науковцями цього ж інституту розроб­лено також скануючий георадар, який дозволяє вимірювати амплітудну і фазову структуру сигналів, відбитих від різних об'єктів у підповерхневому просторі. Він дає змогу виявити у ґрунті на глибині до 20-30 метрів шари, забруднені, зокрема нафтопродуктами, порожнини й інші утворення природного або антропогенного походження.

В Інституті фізики спільно зі спів­робітниками Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А. В. Думанського НАН України розроблено пор­тативну лабораторію «Аква Тест» на базі спектрометричного сенсорного аналізатора якості води, завдан­ня якої - визначати найбільш поширені та характерні для поверхневих і підземних вод хімічні забруднення (до ЗО компонентів), здійснювати контроль за ними в очищеній воді. Така лабораторія дає можливість проводити аналіз води у польових умовах.

Під загальним науковим керів­ництвом Інституту транспортних систем і технологій НАН України фахівцями Міжнародної науково-промислової корпорації «ВЕСТА» (м. Дніпропетровськ) створено нову галузь промисловості - акумуляторобудівну. Чотирма заводами, по­будованими у 1995-2007 роках без залучення бюджетних коштів, вироблено 25 млн. акумуляторних батарей загальною вартістю понад 6 млрд. гривень, а також 200 тис. тонн свинцю та свинцевих сплавів більш як на 1 млрд. гривень. Суттєва частина цих коштів надійшла до Державного бюджету України.

За участю вчених цього Інсти­туту розроблено та впроваджено в серійне виробництво герметичні акумуляторні батареї, що не потре­бують обслуговування та перевер­шують за своїми характеристиками існуючі аналоги. Продукція є інно­ваційною і конкурентоспроможною на зовнішніх ринках. За оцінками закордонних експертів, на сьогод­нішній день за рівнем технологій та устаткування вітчизняні акумуля­торні підприємства є одними з най­кращих у Європі.

На вирішення проблеми у сфері охорони здоров'я спрямовано ба­гато робіт установ Академії. Од­нією з них є технологія зварюван­ня живих тканин. Вона створена Інститутом електрозварювання ім. Є. О. Патона НАН України спіль­но з медичними установами. За­вдання надзвичайно відповідальне і складне. Адже, з одного боку, не­обхідно забезпечити міцність цього безниткового шва, а з іншого - не допустити опіків чи навіть спалю­вання тканини. Завдяки застосу­ванню комп'ютерних технологій цю проблему було успішно розв'язано. Вже виконано тисячі операцій за цим прогресивним методом, а автори роботи удостоєні Державної премії України.

Розробки для медицини виконують наші матеріалознавці. Наприклад, в Інституті монокристалів та Інституті сцинтиляційних матеріалів НАН України створено технології й устаткування для вирощування уні­кальних монокристалів. Вони знахо­дять застосування не лише в ядерній фізиці, в окремих галузях промисло­вості, а й у медицині, наприклад, у нейродіагностиці та томографії всього тіла пацієнта. В інститутах монокристалів, проблем матеріало­знавства і металофізики розроблено також нові матеріали для протезу­вання й імплантації. Це - спеціальні види кераміки, титанові сплави і, на­віть, штучний сапфір.

Вченим Інституту кібернетики ім. В. М. Глушкова НАН України нале­жить низка перспективних інфор­маційних технологій спілкування на основі жестової, візуальної та голо­сової інформації для людей із ва­дами слуху та зору. Спільно з Мініс­терством охорони здоров'я України розгорнуто роботи з їх впроваджен­ня у медичних закладах.

Інститут проблем реєстрації ін­формації НАН України на основі створених оригінальних технологій оптичного запису інформації спіль­но з Київською міською клінічною офтальмологічною лікарнею «Центр мікрохірургії ока» розробив техно­логії промислового виробництва оптичних компенсаторів із мікропризмовою структурою Френеля, призначених для діагностування та лікування косоокості у дітей і хво­рих на вікову макулодистрофію.

Фахівці Інституту фізики - ав­тори плазмової технології для холодної стерилізації медичних інструментів. Робота плазмового стерилізатора (СГР-1ОО) базується на використанні тліючого розряду постійного струму, що забезпечує створення щільної та високооднорідної плазми безпосередньо у просторі, в якому розташовано інс­трументи. Стерилізація здійснюєть­ся хімічно активними частками й ультрафіолетовим випроміненням плазми газового розряду в парах водного розчину перекису водню. СГР-1ОО забезпечує вищу ефек­тивність стерилізації порівняно зі стандартними газовими стерилі­заторами, а також закордонними розробками.

У виробництво та медичну прак­тику впроваджено низку лікарських препаратів для лікування кістко­вих ушкоджень, гострого інфаркту міокарда, захворювань шлунково-кишкового тракту.

Інститутом технічної теплофі­зики у співпраці з Інститутом пе­діатрії, акушерства та гінекології Академії медичних наук вперше в нашій країні було розроблено прин­ципово нову енергоресурсоощадну технологію й обладнання для ви­робництва гіпоалергенного про­дукту з гідролізованим білком для харчування дітей грудного та ран­нього віку. За показниками якості й безпеки він відповідає рівню кращих світових лідерів - вироб­ників продуктів для дитячого харчу­вання при нижчій вартості в 2-3,5 раза. Розробку впроваджено на ВАТ «Хорольський молочноконсер­вний комбінат дитячих продуктів» Полтавської області.

Академія робить вагомий внесок у прискорений розвиток сільського господарства. Напрацювання вчених спрямовані на селекцію нових високоврожай­них сортів сільськогосподарських культур та підвищення ефектив­ності використання земельних угідь, на посилення кормової бази тваринництва, створення інтен­сивних технологій виробництва сільгосппродукції. Створений в Інс­титуті фізіології рослин та генетики високопродуктивний сорт озимої пшениці «Смуглянка» забезпечив рекордний за всю історію України врожай - 114,1 ц/га. Організова­но виробництво високоефектив­них регуляторів росту рослин та їх використання в сільському госпо­дарстві України.

Наведені приклади засвідчують, що Національна академія наук має величезний досвід і достатній науковий потенціал для розв'язання найрізноманітніших науково-тех­нічних проблем галузей економіки. Спостерігається і постійне зростання зацікавленості з боку зарубіжних фірм у використанні на­укового доробку українських вче­них. У 2008 році на замовлення за­рубіжних підприємств, корпорацій і фірм було виконано 300 контрак­тів. Серед замовників - такі відомі компанії, як «INTEL», «MOTOROLA», «BOEING», «GENERAL ELECTRIC», «PPG Industries. Inc», «Folgat AG», «Sodern», «Sigma Aldrich», «Global Metal Technology», «NORINKO» й інші.

Великий обсяг замовлень від іноземних партнерів із Німеччини, США, Ізраїлю та інших країн вико­нує Інститут сцинтиляційних ма­теріалів НАН України. Виготовлені в Інституті детектори використовують у сучасній рентгенівській апаратурі антитерористичного призначення з принципово новими можливос­тями, що збільшує швидкість вияв­лення в автоматичному режимі ви­бухівки та заборонених до перетину кордону речовин у 10 разів порів­няно з попередніми моделями.

Академія широко використовує можливості залучення іноземних інвестицій у науково-технологіч­ні дослідження шляхом створення спільних підприємств і науково-ви­робничих центрів. Успішно працю­ють спільні підприємства, створені ще у 1992-1995 роках. Це сто­сується, зокрема, спільного підпри­ємства за участю Американського зварювального товариства «Paton Weld», яке виготовляє і реалізує на зовнішніх ринках продукцію, ви­користовуючи нові технології зварювання, нанесення покриттів та електронно-променеві технології. Фізико-хімічний інститут ім. О. В. Богатського НАН України став заснов­ником трьох спільних підприємств: українсько-російського, українсь­ко-американського та українсько-бельгійського, які розробляють і реалізують в Україні та за її межами хімічну, ветеринарну і фармацев­тичну продукцію. Активно працює українсько-російське підприємство «Ресурс ЛТД», що спеціалізується на забезпеченні надійності корпусів реакторів для АЕС.

З 2005 року успішно діють два центри трансферу технологій: ук­раїнсько-в'єтнамський та українсько-корейський. Останній працює в Інституті електрозварювання ім. Є. О. Патона. Швидкими темпами розвивається комерційне наукове співробітництво з науковими та ко­мерційними організаціями Китаю: Інститут електрозварювання вже впродовж багатьох років постачає обладнання для зварювання дер­жавним організаціям і комерцій­ним фірмам; Радіоастрономічний інститут НАН України виготовляє за зовнішньоекономічними контракта­ми магнетронні модулятори; Інститут проблем реєстрації інформації НАН України виконує дорогий контракт з постачання інформаційних систем. Спільно з китайською стороною створено Міжнародний центр пе­редачі технологій. Така нова форма міжнародного співробітництва дає змогу НАН України набути досвіду в цій галузі і поширювати його на співробітництво з науковими уста­новами інших країн.

Наприкінці хотів би зазначити, що Україна має шанс здійснити у стислі терміни ефективні структур­ні реформи в економіці, втілити реальну стратегію інноваційного національного розвитку. Ми впев­нені, що науковий та науково-тех­нічний потенціал Національної ака­демії наук, вітчизняної виробничої сфери може і повинен слугувати оновленню української економіки, забезпеченню позитивних зрушень у житті нашого народу.