This version of the page http://vdc.cv.ua/istor.php (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-05-22. The original page over time could change.
Офіційний веб-сайт Вижницького району Чернівецької області
 
мапа сайту
   




Офiцiйне представництво Президента України


Верховна Рада України


Веб-портал органiв виконавчої влади України



Чернівецька обласна рада


Сайт Чернівецької
облдержадміністрації





Hормативні акти України



 

 
 
 

У південно-західній частині Чернівецької області розташований Вижницький район. По річці Черемош він межує на південному заході з Косівським районом Івано-Франківської, на південному сході - з Сторожинецьким, а на заході з Путильським районом Чернівецької області та на півдні з Румунією.

На основі археологічних знахідок відомо, що перші стоянки людей з’явилися тут ще в період палеоліту. З того часу кількість поселень поступово збільшувалася. Одна з найбільш ранніх письмових згадок датується 1158 роком про фортецю Городок на Черемоші (Вижниця), зруйнованої монголо-татарами у середині ХIII століття. Згодом зустрічаємо в літописах Вашківці, Карапчів, Замостя, Вилавче.

Понад 7 століть наш край входив до складу річних держав: Київської Русі, Галицько-Волинського князівства. Молдавської держави, Польського королівства, Османської, Російської імперій, Австро-Угорщини, Румунії, Радянського Союзу і з 1991 року в складі України. Протягом цього періоду проходив процес зближення та впливу одного народу з іншим.

Про цей час в історії краю збереглося чимало легенд, переказів, назв і місцевостей того чи іншого населеного пункту. Найбільш відомими є легенди про Аннину гору, скарби Довбуша на Стебнику, про Судилів.

Історичні події району пов’язані з селянським повстанням Мухи та Лук’яна Кобилиці, перебуванням гетьмана Пилипа Орлика, діяльністю відомого європейського політика Миколи Василька, російського генерала Карбишева.

Вижниччина славиться на весь світ відомими вченими, художниками, письменниками, поетами, майстрами народної творчості. Вихідцями з нашого краю є Юліуш Косак, Ганна Чарторийська, Темістокль Вірста, Георгій Гарас, Аристид Вірста, Лео Штерн, Манфред Штерн, Опанас Шевчукевич, Назарій Яремчук, Йосип Бург, Олег Ангельський, Сократ Іваницький, Дмитро Загул, Василь Михайлюк.

Отримали благословення і наснагу нашої землі письменники, поети, композитори Юрій Федькович, Володимир Бабляк, Борис Гончаренко, Корнило Устиянович, Марія Устиянович-Бобикевич, Левко Дудківський, лауреат державної премії імені Шевченка, народні артисти України Василь Зінкевич та Іван Миколайчук.

Навколо назви районного центру точиться чимало суперечок. Саме звідси починаються гори Карпати і ще у XII столітті за правління князя Ярослава Осмомисла збудовано фортецю. Навколо неї стояли вежі, на яких чатували вартові. У 1259 році на Буковину прийшли війська монголо-татар під керівництвом Бурундая і зруйнували усі укріплення, в тому числі Городок на Черемоші (Вижниця). Уціліла одна вежа і це дало нову назву поселенню. Легенди свідчать, що Вижниця походить від дерева вишні, яких тут багато; воза та ваги що пов’язано з торгівлею; висоти, і звідси - Вижниця, Возниця, Важниця, Вежниця, Вижній.

У XVIII столітті  Вижниця була одним з найбільш населених пунктів Буковини. Крім українців тут проживали вірмени, євреї. Останні займалися ремеслом та торгівлею і в 1767 році молдавський господар видав грамоту на право торгового містечка. З приходом до влади Австрійської монархії у кінці XVIII ст. відбуваються чималі зміни. Замінюється кріпаччина на панщину, починається розпад сільської общини, засновується православний релігійний фонд, починається сплав лісу по річці Черемош, дозволено ввозити алкогольні напої, вводяться нові податки, запроваджується садіння картоплі, розводяться сади, будуються церкви, школи.

Утиски місцевого населення привели до того, що вони почали писати скарги, приймати участь у русі опришків під керівництвом Мирона Штолюка (1817-1830) та селянському повстанні під керівництвом депутата австрійського парламенту Лук’яна Кобилиці у 1848 році, що привело до ліквідації кріпаччини та багатьох панських повинностей.

Великий внесок зробили для Вижниці депутат австрійського парламенту Микола Василько та бургомістр Марк Фогель на початку XX століття. До першої світової війни вони зуміли організувати будівництво електростанції, лікарні, каналізації, бурси для гімназистів, гімназію, школи токарства, різьбярства та металевої орнаментики (нині коледж прикладного мистецтва), школи, брукованих доріг, приміщення залізничного вокзалу.

Цікавим був національний склад містечка у 1900 році. У ньому проживали 199 українців, 3977 євреїв і 270 поляків та німців.

Саме з нашим краєм пов’язано 7 років життя провидця, одного з засновників релігійної течії хасидизму Баал Шем Това. Саме тут Бешт отримав наснагу на великі справи, які сьогодні продовжують тисячі релігійних общин хасидів багатьох країн світу. У с.Виженці, поблизу Вижниці збереглася його купальня і за живильною водою гірської річки приїздять євреї з США, Австрії, Угорщини, Ізраїлю, Швейцарії та інших країн світу. У Вижниці знаходилася школа равенів (священників), 11 синагог. У 1902 році проходив з’їзд хасидів, на якому побувала велика кількість представників єврейської національності з багатьох країн світу.

У 1859 році розкрито цілющі властивості місцевої природи, а тому регулярно на відпочинок почали приїздити сюди жителі багатьох міст та містечок Австрійської імперії, а згодом боярської Румунії.

За роки Радянської влади відбулося чимало змін, які були однотипними по всій державі. Влада звертає увагу на можливості курортної зони, але разом з тим не довели цю справу до кінця. З 60-х років ХХ ст. працював піонерський табір, а згодом на його базі відкрито туристичну базу „Черемош”.

У нас можна лікувати велику кількість хвороб на основі мінеральних джерел, та на жаль не збудовано жодного санаторію.

На господарську діяльність населення впливають водні ресурси басейну річки Дунай. Найбільшими є річки Сірет і Черемош, які приваблюють багатьох любителів - екстремалів підкорювати непокірну річку з весни до осені. З 1816 р. до кінця 70-х років ХХ ст. по річках сплавляли ліс, що давало можливість заробляти лісорубам, плотогонам на проживання. По сьогоднішній день заготівлею і обробкою деревини займається чимало підприємців малого і середнього бізнесу.

Район багатий на лісові масиви.  Недалеко  від домівок Берегометської зони ростуть ялини, буки, але в той же час можна зустріти березові гаї, а також вільху, модрину, дикі яблуню, черешню, грушу, кущі малини, ожини та інші. Щоденно приходять з весни до осені в такі місця сотні грибарів на тихе полювання щоб зібрати дари природи: білий гриб, підберезник, сироїжки, опеньки.

Лісовими стежками між деревами ходять олені, дикі кози, свині, видри, лисиці, борсуки, вовки, зубри, ведмеді, стрибають рисі, білки. А на гірських полонинах поблизу сіл Лопушна та Долішній Шепіт можна зустріти сотні рослин „зеленої аптеки”. Серед них: чебрець, арніка, звіробій, дев’ятисил, афини. Саме серед цього різнотрав’я вдихаючи п’янкі пахощі духмяних трав влітку господарюють чабани випасаючи отари овець та великої рогатої худоби, спостерігаючи за летом орлів, яструбів, соколів та сліпучо-білими гірськими засніженими вершинами.

Долинами з ранньої весни до пізньої осені чаклують ґаздині на своїх присадибних ділянках, ланах біля кукурудзи, ячменю, пшениці, буряка, картоплі. У зелені груш, яблунь, слив та винограду потопають оселі оповиті віночком чорнобривців, троянд, півоній, хризантем.

Рано-вранці на підліссях, полях біля водойм можна почути переспів жайворонків, ластівок, синичок, глухарів, рябчиків, перепілок, стрекотіння сороки, кування зозулі.

Зі сходом сонця на берегах річок та озер чатують з вудками рибалки ловлячи сонну форель, окуня, карася, коропа чи щуку. А поруч намагаються їм „допомогти’ чайки, дикі качки Та гуси на льоту хапаючи рибину або занурюючись за нею у воду.

Особливою увагою на Вижниччині користується форелеве господарство у селі Лопушна де вирощують мальки риби.

Вміють горяни з гостями відпочивати в шаленому танку „Гуцулки" під звуки бубна, цимбал, скрипки на різних забавах, весіллях, хрестинах. Самодіяльні народні колективи „Смеречина", „Черемшина" показують через танець звичаї, традиції, культуру гуцулів та українського народу далеко за межами України - у Польщі, Румунії, Югославії, Франції, Росії, Чехії, Бельгії.

Багато збирається гостей на пісенний конкурс імені Назарія Яремчука та міжнародний гуцульський фестиваль. На останньому по всіх горах лине звук трембіти, грають троїсті музики, горить гуцульська ватра, вариться смачний бануш на сметані, смажиться шашлик.

Особливе захоплення викликає у відпочиваючих туристичної бази „Черемош”, пансіонату матері та дитини у селі Виженка, дитячого табору „Юність” смт.Берегомет, представників зеленого туризму відвідини Вижницького національного природного парку, урочищ Лужки, Яворів, Протятого каміння, купання у річках Черемош та Сірет, гори Стіжок і обов’язково печери Довбуша та підйомника гірськолижної траси с.Мигове та перевалу Німчич.

Природа щедро обдарувала нас мінеральними джерелами будівельними матеріалами: піском, камінням, глиною, пісковиками які багато століть служать місцевому населенню для виробництва цегли, черепиці, гончарних виробів.

Та найбільшим даром є незаймана природа: чарівні краєвиди, чисте озонове повітря, гірські річки з порогами, водоспадами, полонинами, що залишають незабутнє враження та бажання ще раз побувати у нас.

 

 

 

 
     

 

 

 
   
Новини
 

14.05.2010
На Вижниччині ухвалено районний бюджет

14.05.2010
На 24-ї сесії районної ради

14.05.2010
Виїзне засідання Міжнародного Трейд-клубу

12.05.2010
Зустріч молодіжної україно-німецько-польської команди

05.05.2010
Про скликання двадцять четвертої сесії районної ради V скликання

30.04.2010
Семінар-навчання

30.04.2010
Подолати борги можна тільки спільними зусиллями

29.04.2010
ВИЖНИЧЧИНА БОРОЛАСЯ З ВОГНЕМ

28.04.2010
28 квітня – День охорони праці в Україні

26.04.2010
Турбота про ветеранів – один з найголовніших пріоритетів влади

20.04.2010
ЛЕГКИХ ПЕРЕМОГ НЕ БУВАЄ

08.04.2010
Писали диктант

08.04.2010
Вижниця вшанувала пам‘ять воїнів визволителів

16.03.2010
Вручення медичного обладнання

15.03.2010
ТУРИСТИЧНИЙ СЕЗОН НА ВИЖНИЧЧИНІ НЕ ЗАКІНЧУЄТЬСЯ НІКОЛИ!

09.03.2010
Зустріч з начальником Державної служби заповідної справи Кабінету Міністрів України

08.02.2010
Про скликання двадцять третьої сесії районної ради V скликання

25.01.2010
45 років тому в столиці України аматорський ансамбль танцю із Вижниці здобув звання народного і отримав назву „Смеречина”

25.01.2010
Проведено семінар розвитку лісового господарства

06.01.2010
Привітання голови районної ради з Різдвом Христовим


Архів новин
   
   
 
   
© Вижницький район
Створення сайту студія
за сприянням Вижницької районної ради: Іван Дрончук, Ігор Колотило
Хостинг зображеньhttp://xmages.net найкращий хостинг малюнків - зберігання файлів