Галина Ярова
Музей гетьманства в м. Києві

Останнім часом з’явилося чимало публікацій про герби гетьманів України. Серед них часто можна зустріти невірне зображення герба Пилипа Орлика. Герби українських гетьманів досить докладно вивчалися вітчизняними істориками ще в ХІХ столітті, але герб Пилипа Орлика, з відомих причин, був обійдений їхньою увагою.

Гетьман – вигнанець виходив з давнього шляхетського роду, про що Орлик занотовує у своєму „Діярії” 25 січня 1721 року: „Предок мій під час чеської революції, коли була війна гуситів, переселився з чеського королівства до Польщі. В Кракові, в костьолі Святого Станіслава лежить мій прадід Станіслав Орлик” (див. „Діярій гетьмана Пилипа Орлика”, т.І. Варшава, 1936; с.32) Пізніше , перебуваючи в Кракові, гетьман відвідав поховання свого прадіда та його дружини Катерини з дому Коморовських і описав їх надгробок в щоденнику (там же с. 46-47).

Згадує Пилип Орлик і про те, що при листуванні він користується зображенням свого родинного герба ( там же, с.32).

Коли, подорожуючи Європою з Швеції до Туреччини, Орлик приїздить до Вроцлава, то зразу ж посилає сина Григора з листом до барона Петра Орлика, свого далекого родича, який мешкає в цьому місті і з яким раніше вони не були особисто знайомі. Приймаючи молодого Орлика, барон показує йому свій герб, що є однаковим з гербом гетьмана, чим підтверджує спільність походження обох родин. Запис про це знаходимо в „Діярії” за 25 січня 1721 р. ( там же, с.32).

Аби з’ясувати, яким був родинний герб Орликів, довелося звернутися до польських гербівників. Працюючи в бібліотеках Варшави взимку 1992 року мені довелося віднайти, що існувало дві гілки цього роду, які мали герби „Новіна” та „Остоя” (див. „Polska encyklopedja szlachecka” т. ІХ, Варшава, 1937; с.177). З іншого гербівника дізнаємося, що чеські барони Орлики належали до гербу „Новіна”; серед них і потомки Станіслава Орлика та Катерини Коморовської, котрих Орлик називає своїми предками та чию могилу описує в „Діярії”. Далі автори гербівника зазначають : „Була на Білій Русі, з якої переселилися на Україну, родина тієї ж назви (Орлики –Г.Я;), лише не знаємо, чи того ж гербу. Стефан, в нагороду заслуг лицарських, був звільнений від податків 1662-го року. Філіп, улюбленець Мазепи, гетьмана козацького, прибічник Карла ХІІ, проголошений від його імені запорозьким гетьманом 1710-го року, писав досить добрі вірші по-польськи” (Rodzina herbarz szlacchty polskiej” т. ХІІ, Варшава, 1915; с. 381). Припущення авторів „Родинних гебів” підтвердив сам Орлик, запишавши в „Діярії” 18 лютого 1721 року:”...Ми заїхали до пана Орлика ( барона Петра Орлика з Вроцлава Г.Я.),..., котрий презентував мені привілей цезаря Фердинанда ІІ, що підтверджував старовинність роду Орликів, які є з давна баронами вольними з Лазіск і зайшли з Моравії до Польщі... В тім же привілеї намальований герб роду Орликів „Новіна”, той самий, яким користуюсь і я” ( див.”Діярій”, с. 36).

Отже, родинним гербом Пилипа Орлика є „Новіна”. Опис цього гербу знаходимо у К. Нєсєцького: „ В блакитному полі біле вухо від казана, повернуте обома кінцями до гори; посередині у ньому меч, спрямований руків’ям до гори, а вістрям в низ. В нашоломнику нога в латах з острогою, ніби вперта коліном в корону, а пятою спрямована ліворуч” (див. Niesiecki „Herbarz polski „ t VI, Lipsk, 1841; с.581). Історія цього герба сягає в ХІІ століття до часів корля Болеслава Кривоустого. В Польщі цим гербом користувалося понад 60 шляхетських родин. Сам гетьман добре знав свій родовід, з великою пошаною ставився до своїх предків, з гідністю носив родинний герб і діяльністю своєю примножив славу як власного роду, так і всієї козацької держави, якій вірно служив ціле своє життя.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ:

1. Діярій гетьмана Пилипа Орлика, опрацьований до друку Я. Токаржевським-Карашевичем. Варшава, 1936.
2. Polska encyklopedja szlachecka. Варшава, 1937.
3. Rodzina herbarz szlacchty polskiej”. Варшава, 1915.
4. Niesiecki К. Herbarz polski. Lipsk, 1841.
5. Ярова Г. Герб Пилипа Орлика. Неопалима купина, № 1, К.: 1993.
6. Г.Ярова, Л.Андрієвська Герб гетьмана Пилипа Орлика. Матеріали науково-практичної конференції. Музей гетьманства. Київ 23 жовтня 1997р.