"Козацька скарбниця". Гетьманські читання.
 Збірник наукових статей присвячується 90-річчю Гетьманівни Олени Павлівни Отт-Скоропадської. У збірнику вміщено наукові дослідження, присвячені історії українського козацтва, Гетьманської держави XVI-XVIII століть, генеалогії козацьких родин та Української Держави початку XX століття.
Докладніше...
Три знакові постаті в історії однієї виставки
Виповнюється 90 років, як під Великим Бурлуком у бібліотеці маєтку поміщиків Захаржевських-Задонських на Харківщині було знайдено давні письмена на березових дощечках – «Велесову книгу».
Докладніше...
Алі (Федір) Ізенбек
Алі (Федір) Ізенбек, народився 3 вересня 1890 р. у. Самарканді.
Батько його Артур (Атаджан) Єгорович, капітан першого рангу російського військово-морського флоту.
Юність Алі провів у середовищі Санкт-Петербурга. Кадет морської школи Санкт-Петербурга Ізенбек відчуває своє призначення не в тому, щоб стати морським офіцером, а спрямовує своє життя до мистецтва, бере уроки в Академії Мистецтв Санки-Петербурга. Його манить Париж. У 18 років, він у Парижі, навчається в школі мистецтв, переходить в майстерню Анрі Мартена, відвідує великі музеї Європи. У 1911 р. на запрошення уряду Росії відправляється в наукову археологічну експедицію для дослідження Туркестану, Бухари, Хіві, Північної Персії, як художник-зарисовщик.
Докладніше...
Російський історик - про Івана Мазепу
Авторка книги – доктор історичних наук, директор Центру з вивчення історії України Санкт-Петербурзького державного університету Тетяна Таїрова-Яковлєва.
Науково-популярну біографію Івана Мазепи – гетьмана України, політичного діяча, дипломата й мецената – вперше видано в знаменитій серії. Авторка розповідає про культурне середовище українського відродження кінця ХVІІ – початку ХVІІІ століття і про Мазепу як яскравого його представника – поета, покровителя архітектури, книговидання, освіти та богослов’я. Двадцять років його перебування при владі стали періодом економічного розквіту України, зміцнення державного управління в рамках автономії та численних воєнних походів.
Докладніше...
Історичні поховання XVII-XVIII ст. в Суботові.
Серед скупих відомостей щодо суботівських церков чільне місце посідають згадки про них як про місця поховання Тимоша та Богдана Хмельницьких. Показово, що саме трагічні події, досить детально описані в першоджерелах, стали основним підґрунтям для подальших інтерпретацій в студіях істориків ХІХ-ХХ ст. і в результаті суттєвих часових нашарувань являють настільки розмаїту фактологічну палітру, що не дає змоги відтворити більш-менш реальну картину обставин і подальшої долі поховань. Співставивши та проаналізувавши відомі нам дані, спробуємо певною мірою пролити світло на таємниці, що притягували і продовжують притягувати не одне покоління дослідників. Докладніше...
Духовний заповіт 1650 року обозного Війська Запорозького Івана Тихоновича Волевача як історичне джерело
Тестаменти були важливою складовою частиною фамільних архівів. Досліджуваний нами тестамент засвідчує: «також до отчизние предком набитие заходи грунтовие, якие спадали на покойних братов и на мене по духовной покойного отца моего Тихония, якая духовная и додней при нас имеется» Докладніше...
Варіант листа запорожців Турецькому Султанові
Дуже часто до Музею гетьманства звертаються з проханням віднайти знаменитого листа запорожців Турецькому Султанові. До нашого часу дійшло багато варіантів такого листа. Тому, історики вважають, що можливо це була просто фантазія козацьких писарів, канцеляристів. Поки що ми подаємо зразок, як це описано у Дмитра Яворницького (Д.І.Яворницький „Історія запорізьких козаків” том ІІ, - Львів: Світ, 1991. – с.333.). Докладніше...
Щодо родового герба гетьмана Пилипа Орлика
Останнім часом з’явилося чимало публікацій про герби гетьманів України. Серед них часто можна зустріти невірне зображення герба Пилипа Орлика.
Герби українських гетьманів досить докладно вивчалися вітчизняними істориками ще в ХІХ столітті, але герб Пилипа Орлика, з відомих причин, був обійдений їхньою увагоюю Гетьман – вигнанець виходив з давнього шляхетського роду, про що Орлик занотовує у своєму „Діярії” 25 січня 1721 року: „Предок мій під час чеської революції, коли була війна гуситів, переселився з чеського королівства до Польщі. В Кракові, в костьолі Святого Станіслава лежить мій прадід Станіслав Орлик” Докладніше...
УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА: ДО ПИТАННЯ ЦИВІЛІЗАЦІЙНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Історична наука на рівні описовості дає більш менш послідовну причинно-наслідкову лінію розвитку українського козацтва. Складніше з появою емпірічних досліджень, без яких вийти на філософське осмислення цієї проблеми неможливо. Уривковість джерельної бази ускладнює дослідження цього питання, але і наявні джерела вимагають їх нового прочитання під кутом різних цивілізаційних підсистем і критеріїв. Цивілізаційний підхід відіграє важливу роль в осмисленні місця того чи іншого явища у всесвітній історії. Згідно з п’ятирівневою класифікацією Р.Уескотта пропоновану цивілізацію слід віднести до козацької (регіональної і локальної), української (національної), європейської (континентальної), світової (західної). Інші класифікації не дозволяють українське козацтво віднести до окремої цивілізації. Полишаючи кінцеве вирішення цього питання філософам, поглянемо на козацтво з точки зору методології цивілізаційного підходу, що дає змогу збагатити наші знання новими ракурсами погляду на вже відомі проблеми Докладніше...
НОВІ АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ Й ПЕРСПЕКТИВИ ВИВЧЕННЯ ГЕТЬМАНСТВА ІВАНА МАЗЕПИ
Добре відомо, що в російських архівах (зокрема в Москві й Санкт-Петербурзі) зберігаються безцінні матеріали з історії України доби Гетьманщини. Це, безперечно, стосується документів, дотичних періоду гетьманування Івана Мазепи. Значний їх масив через неоднозначне ставлення до цієї особи ще й досі не введено в науковий обіг. Не секрет, що для багатьох І.Мазепа й дотепер є «зрадником», згадка про якого вкрай небажана. Проте останнім часом у Росії намітились серйозні зрушення в оцінці І.Мазепи, що дозволило зайнятися вивченням відповідних архівних матеріалів. Докладніше...
|