"Громадська думка щодо євроатлантичної iнтеграцiї України: шляхи забезпечення эфективного дiалогу влади з населенням"

СУТНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ

Об'єкт дослідження - громадяни України, які належать до різних соціальних верств, статевих, вікових, елітних груп; етнічних і релігійних спільнот.

Предмет дослідження - ставлення різних верств населення та елітних груп до проце­су інтеграції України в НАТО.

Мета роботи - соціологічне дослідження відношення різних верств населення та елітних груп України до процесу інтеграції України в НАТО, розробка практич­них рекомендацій щодо розвитку процесу євроатлантичної інтеграції.

Методи дослідження - системний підхід, методи соціологічного масового та експер­тного опитувань, кількісні та якісні методи обробки даних соціологічних дослід­жень, сучасні аналітичні методи.

Загальна характеристика дослідження

1. Розроблено методологію, методику та інструментарій соціологічного дослідження за даною тематикою. Методологічна новизна полягає у визначенні даних експерт­ного опитування як еталонних щодо оцінювання даних масового опитування.

2. У результаті проведеного аналізу сучасного стану відношення різних верств населення до євроатлантичної інтеграції України отримані такі основні соціологічні дані:

   - загальна оцінка ставлення населення до євроатлантичної інтеграції України;

   - відношення різних соціальних груп до євроатлантичної інтеграції (в цілому по Україні);

   - регіональні особливості оцінки євроатлантичної інтеграції;

   - оцінка потреби українського суспільства в євроатлантичній інтеграції;

   - оцінка цілей, напрямів і чинників інтеграції;

   - виявлення проблемного поля Збройних Сил України у зв'язку з інтеграцією в НАТО.
   
   

   Основні висновки, які були отримані в результаті проведених досліджень:

   - 21,4% населення України підтримують вступ України до НАТО;

   - третина опитаних висловлює підтримку з побоюванням;

   - 24,5% не підтримує цей політичний курс;

   - соціальну базу підтримки складають такі групи, як: менеджери, приватні підприємці, керівники підприємств, службовці силових структур, державні службовці, службовці місцевого самоврядування, студенти (50-70%);

   - переважно не підтримують вступ України до НАТО пенсіонери, інженерно-технічні працівники, робітники промисловості, науковці, викладачі, військово-службовці (30-40%);

   - 58,8% громадян визнають свій рівень інформованості з питань євроатлантичної інтеграції як середній, близько третини - як низький, лише 7,2% - як високий;

   - остаточний прогноз громадян щодо перспектив вступу до НАТО: колись Україна обов'язково вступить до НАТО (38,9%); 15% вважають, що Україна ніколи не вступить до НАТО;

   - на відміну від громадян, експерти безумовно визнають потребу євроатлантичної інтеграції (більше 60%), хоча не вважають, що цей процес буде швидким та організованим;

   - експерти віддають перевагу сподіванням на те, що інтеграція сприятиме вирішенню внутрішніх та зовнішньополітичних проблем України;

   - експертне опитування підтверджує, що реформа Збройних Сил України буде пов язана з багатьма гострими проблемами, зокрема потребуватиме значних фінансо­вих витрат і розв'язання соціальних проблем військовослужбовців.

   Побудовано якісну модель формування відношення населення до вступу в НАТО, що включає структуру відповідних факторів та їх взаємодію.

   Апробація результатів досліджень

   За результатами досліджень підготовлено та здано до друку дві статті загальним обсягом 1,5 друк, арк., окремі результати оприлюднено в трьох доповідях на науково-теоретичних і науково-практичних конференціях, застосовано в навча­льному процесі Національної академії державного управління при Президен­тові України та в науково-дослідній діяльності Інституту проблем державного управління та місцевого самоврядування.

ОCНОВНІ РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

1. Соціологічне дослідження потреби євроатлантичної інтеграції України провадило­ся безпосередньо в межах експертного опитування. Експерти вагомою більшіс­тю (більше 60% респондентів оцінили необхідність інтеграції як «потрібно» та «дуже потрібно», біля 20% визначилися нейтрально) підтверджують необхід­ність євроатлантичної інтеграції України в контексті всіх трьох аналізованих аспектів.
   
   Масове опитування опосередковано (через дослідження питань щодо поліпшення рівня життя та стану проблем українського суспільства за умов інтеграції) показало розмитість громадської думки щодо потреби євроатлантичної інтег­рації. Половина всіх громадян України не очікують від євроатлантичної інтег­рації позитивних змін і тільки кожний п'ятий очікує поліпшення рівня життя громадян України.
   
   Таким чином, існує значна розбіжність у відчутті потреби інтеграції у елітних груп та пересічних громадян, що можна пояснити недостатньою інформованістю остан­ніх, а також низькою суспільно-політичною активністю населення в цілому.

2. Виявлена невизначеність щодо потреби інтеграції кореспондується з розмитістю громадської думки щодо існування зовнішніх загроз державі (адже існування загроз може бути вагомим аргументом на користь входження в Альянс), а та­кож з впливом інтеграції на почуття власної безпеки.
   
   Результати опитування підтверджують рівновагу думок українців щодо наявності зовнішніх загроз державі на сучасному етапі її розвитку: 40,3% відповіли «Так» і «Скоріше так, ніж ні»; 37,3% однозначно «Ні» та «Скоріше ні, ніж так». Опитування свідчить про те, що домінує варіант «Нічого не зміниться з моїм почут­тям» - 48,3%. Групи варіантів значного та деякого підвищення почуття безпеки (27,5%) і значне зниження та деяке зниження почуття власної безпеки (22,7%) суттєво не відрізняються.

3. Аналізуючи настрої населення у зв'язку з інтеграцією, слід зазначити, що у спектрі відповідей респондентів переважають такі характеристики настрою: «Надія» -33,6%, «Настороженість» - 28,6%, «Оптимізм» - 25,%, «Тривога» -21,7%. Цю модель самопочуття можна охарактеризувати як тривожно-оптимістичну, на­сторожену надію. Значна частина українців відчуває психологічну напругу відносно вступу країни до НАТО, яку необхідно подолати цілеспрямованою роботою відповідних державних органів та засобів масової інформації.

4. За результатами масового опитування можна зробити висновок, що соціальну базу підтримки євроатлантичної інтеграції складають такі групи, як: менеджери, приватні підприємці, керівники підприємств, службовці силових структур, дер­жавні службовці, службовці місцевого самоврядування, студенти (50-70%). Пе­реважно не підтримують вступ України в НАТО пенсіонери, інженерно-тех­нічні працівники, робітники промисловості, науковці, викладачі, військовослу­жбовці (30-40%).

5. Аналіз результатів експертного опитування дозволяє виділити ті групи населення, які найбільш виразно підтримують інтеграцію України до НАТО. Серед соціа льних груп досить сильно виділяються науковці - 54% та студенти - 52%. Серед вікових груп домінує молодь - 51 %, зваженим відношенням відрізняється се реднє покоління і низькою підтримкою позначені пенсіонери -71%. Позиції офі цінної влади і опозиції з цього питання практично не відрізняються (48% і 49%) У релігійному контексті провідні позиції займають віруючі Католицької Церк­ви в Україні - 52%, віруючі Української греко-католицької Церкви - 47%, віру­ючі Протестантської церкви - 44%. Регіональний аспект можна характеризува­ти вираженою підтримкою вступу в НАТО мешканців Західного регіону Укра­їни - 48%. Населення Центра України підтримує інтеграцію, але без ентузіазму властивого жителям Заходу, а жителі Сходу і Півдня країни відрізняються по­рівняно низькою підтримкою. Серед етнічної спільноти українського суспільс­тва частіше прихильниками євроатлантичної інтеграції є українці в порівнянні з росіянами й іншими етносами.
   
   Серед досліджених соціальних груп доцільно окремо розглянути представників дер­жавної влади та місцевого самоврядування, тобто групи, причетні до прийнят­тя державно-управлінських рішень, від яких великою мірою залежить процес євроатлантичної інтеграції. Оцінка рівня підтримки інтеграції депутатами Вер­ховної Ради України є помірною і досить однозначною - більше половини екс­пертів (57%) оцінили його як середній. Керівники центральних органів вико­навчої влади виглядають більш зацікавленими у процесі євроатлантичної інтег­рації - оцінки їхньої підтримки курсу розподілилися між середньою (47,2%) та високою (30,2%). На відміну від державних посадовців центрального рівня, керівники органів місцевого самоврядування виглядають менш зацікавленими у цьому процесі - при оцінці їх рівня підтримки як середнього з боку 51,8% експертів ще 25,4% експертів дали низьку оцінку цього рівня, яка переважає над високою (17,2%).
   
   Окремо слід охарактеризувати ставлення до інтеграції такої високою мірою причет­ної до досліджуваної проблеми соціальної групи як військовослужбовці. Загаль­на експертна оцінка щодо їхньої підтримки курсу досить розмита. Оцінки роз­поділилися між середньою (37,4%), низькою (26,0%) та високою (24,8%). Рі­вень підтримки інтеграції з боку офіцерського корпусу за оцінками експертів мало відрізняється від загального рівня, визначеного для військовослужбов­ців. Це свідчить про можливе розуміння експертами внутрішньої соціальної неоднорідності самих Збройних Сил.

6. Встановлено, що громадська думка певною мірою позитивно сформувалася щодо впливу євроатлантичної інтеграції на зміцнення позицій України в світі. 41,4% респондентів масового опитування вважають, що входження до НАТО сприяти­ме зміцненню позицій України в світі. При цьому показник негативного впливу досить низький - 13%, а на відсутність впливу вказують 22,1% респондентів.

7. Хоча в громадській думці немає однозначності щодо визначених термінів вступу в НАТО, але спостерігається певний оптимізм («Колись Україна обов'язково всту­пить до НАТО. - 38,9%») щодо реальності цієї події.
   
   Конкуренція варіантів уявлень про військово-політичний союз, що може бути доці­льним для України, призводить до того, що значна частина респондентів не вибирають безумовну підтримку інтеграції України в НАТО, чисельність при­хильників союзу з НАТО та прихильників союзу з Росією практично співпадає.

8. Громадяни України ще не визначилися з характером наслідків євроатлантичної інтеграції країни в НАТО. Результати свідчать про те, що позитивно уявляють нас­лідки вступу до НАТО 32% респондентів, негативно - 20,3% ; нейтральну оцінку дали 37,8%. Формується тенденція до сприйняття наслідків як позитивних.
   
   При цьому результати опитування щодо очікувань населення від євроатлантичної інтеграції свідчать про те, що респонденти достатньо чітко визначилися з пози­тивними оцінками таких питань, як: «Служба Ваших дітей чи родичів в україн­ській армії за контрактом» - 45,6%, «Зміна рівня захисту прав громадян Укра­їни» - 42, 5%. «Можливості змін якості життя» - 41, 8%, «Можливості праце­влаштування» - 39,6%.

9. В цілому врівноважений розподіл щодо наслідків інтеграції отримано і в межах експертного опитування. При цьому виявлені такі акценти в експертному оці­нюванні наслідків інтеграції:
   
   Очікується поліпшення стану ринкових реформ (оцінку «поліпшиться» та «дуже поліпшиться» дали 50,6%), при цьому за погіршення стану реформ висловили­ся 13,8% експертів, а 35,4% вважають, що стан цієї проблеми не зміниться.
   
   Виявляється скоріше позитивна ніж негативна оцінка щодо впливу інтеграції на соці­альний стан суспільства. При цьому 38,2% експертів вважають, що поліпшить­ся розвиток середнього класу, 43,4% - що його стан не зміниться, 18,2% -погіршиться. Можливо, дещо поліпшиться соціальна захищеність громадян: 33,2% висловилися за поліпшення, 44,8% вважають, що стан цієї проблеми не зміниться, 21,8% - погіршиться. Більш песимістично експерти оцінюють вплив інтеграції на проблему бідності та подальше розшарування населення: за поліп­шення висловилися 18%, за погіршення - 35%, відсутність впливу передбача­ють 46,4% експертів.
   
   Досить виразною є позитивна оцінка щодо впливу інтеграції на оборонну складову національної безпеки. На думку експертів інтеграція сприятиме:
   
   розвитку військово-промислового комплексу (оцінку «поліпшиться» та «дуже поліп­шиться» дали 53,4%, не зміниться - 23,6%, «погіршиться» та «дуже погіршить­ся» - 22,6%),
   
   реформі Збройних Сил (оцінку «поліпшиться» та «дуже поліпшиться» дали 66,2%, не зміниться - 20,8%, «погіршиться» та «дуже погіршиться» - 12.8%) і, як наслі­док,
   
   зростанню національної безпеки (оцінку «поліпшиться» та «дуже поліпшиться» дали 56%, не зміниться - 25,6%, погіршиться та дуже погіршиться - 18,4%).
   
   Окремо слід зазначити оцінку такого наслідку інтеграції як зростання політичної напруги в країні. Експерти очікують деяке зростання політичної напруги: 38% вважають що напруга зросте, 38,2% - що не зміниться, 23,4% - зменшиться.

10. Оцінюючи наслідки інтеграції в НАТО в термінах можливого загострення або вирішення проблем зовнішньополітичного розвитку України, більшість експе­ртів відзначили позитивний вплив цього процесу на стосунки України із західноєвропейськими державами.
    
    Інтеграція сприятиме залученню іноземних інвестицій в економіку України (68,4% екс­пертів дали оцінку «поліпшиться» та «дуже поліпшиться»), 26,8% опитаних вва­жають, що ці процеси не пов'язані і рівень залучення не зміниться; 3,2% - висло­вилися за погіршення і 1,6% респондентів вважають, що дуже погіршиться.
    
    Вступ України до НАТО на думку 62,8% експертів буде сприяти членству держави в ЄС; 29,0% експертів вважають, що ці процеси не пов'язані; 6,8% - вважають, що стан цієї проблеми погіршиться, а 1,4% - дуже погіршиться.
    
    Інтеграція сприятиме і зростанню міжнародного авторитету України (60,4% респо­ндентів дали оцінку «поліпшиться» та «дуже поліпшиться»), 31,8% відмітили, що не зміниться; 6,4% вважають, що погіршиться, а 1,4% - дуже погіршиться.

11. За оцінками більшості експертів (62,0%) мало ймовірно, що процес інтеграції в НАТО буде швидким і організованим та проходитиме за умов активної підтри­мки населення (65,6%).
    
    Абсолютна більшість респондентів вважають, що існують суб'єкти, які створюють перешкоди на шляху інтеграції. Однак картина розподілу відповідей досить розмита. Основними суб'єктами перешкод, на думку респондентів, є: Росія - 17,3%; Верховна Рада України - 11,4%; ліві політичні партії —10,4%; народ України - 10,2%. Отже, найбільш вагомим суб'єктом визначено Росію.

12. Презентативною є позитивна експертна оцінка міри реалізму визначених цілей євроатлантичної інтеграції (біля третини експертів дали оцінки «висока» та «дуже висока»). Решта експертів визначилися з низькими оцінками, які подекуди досить виразними. Зазначимо, що особливістю аналізованої сукупності оцінок досить високі оцінки міри реалізму таких цілей євроатлантичної інтеграції:
    
    збільшення внеску України у миротворчі процеси - 46,8%;
    посилення боротьби з міжнародним тероризмом - 44,2%;
    забезпечення військового співробітництва - 41,2%;          
    досягнення сумісних стандартів військової техніки з країнами-членами НАТО - 40 8%;
    своєчасна ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - 36,8%.

13. Експертне опитування стосовно факторів впливу на процес євроатлантичної інтеграції України показує, насамперед, відсутність яскраво вираженого домінуван­ня будь-якого з них. Жодний з чинників переважна кількість експертів не оціни­ла максимальним балом 5, тобто не визначила як такий, що справляє найвищий вплив. Лише два фактори можна вважати такими, що є дещо вагомішими, ніж інші. Такими факторами є керівники держави та політика С1ІІА, вплив яких оцінили як високий та найвищий, відповідно, 58,6% та 60,4% експертів. Ще один фактор, який, на думку експертів, справляє дещо більший вплив, ніж інші, - це політика Росії: 45% опитаних відзначили його як високий та найвищий.

14. Оцінюючи вплив інтеграції на процеси та характеристики держави, експерти зробили певні акценти.
    
    Переважно позитивний вплив інтеграція справлятиме на такі з них: стосунки з СІЛА (64,4%); стосунки з європейськими країнами (59,0%); обороноздатність (56,4%); міжнародний авторитет держави (55,6%); Збройні Сили (53,4%); національна безпека (45,4%); ВПК (42%).
    
    Переважно нейтрально експерти оцінили вплив інтеграції на явища: законодавча сис­тема (54,4%); рівень життя населення (53,2%); місцеві бюджети (50,6%); бюджет держави (40,2%).
    
    При цьому виявлено і певні негативні акценти впливу: політична незалежність держа­ви (34,4%); бюджет держави (34,6%); місцеві бюджети (32,4%); торгівля зброєю (28,8%).
    
    Особливо негативно експерти оцінили вплив інтеграції на стосунки з Росією - 61,8%, хоча мають місце й нейтральні (24,4%) та позитивні оцінки - 6%).

15. Виявляється скоріше позитивна ніж негативна оцінка впливу інтеграції на мир і безпеку в Європі: 38,1% респондентів визначилися з цілком позитивною оцін­кою, яка підсилюється 35,1% відповідей, які містять позитивну компоненту. Негативні оцінки дали 15,9% респондентів, байдужість виявили 10,1%.
    
    Ці оцінки корелюють з результатами експертного опитування в частині позитивного оцінювання міри реалізму таких цілей євроатлантичної інтеграції:
    збільшення внеску України у миротворчі процеси - 46,8%;
    посилення боротьби з міжнародним тероризмом - 44,2%.

16. Особливу увагу в дослідженні було приділено реформі Збройних Сил України, зокрема щодо гостроти проблем, які виникнуть у ході інтеграції. Результати опитування є досить однозначними: практично всі зазначені проблеми визнна чені як гострі переважною кількістю експертів. Видається корисним ранжува ти ці проблеми за ступенем гостроти:     
    - необхідність утилізації застарілих видів військової техніки та боєприпасів - 75%;
    - необхідність додаткових асигнувань з бюджету - 75,4%;
    - досягнення технічної сумісності військових формувань тощо -71,4%;
    - створення сучасної військової інфраструктури - 71,2%;
    - реформування системи управління військовою сферою - 69,6%;
    - підвищення професійної підготовки кадрового складу - 69,4%;
    - вирішення соціальних питань військовослужбовців - 67,8%; - реструктуризація військово-промислового комплексу - 67,6%;
    - подальша конверсія оборонних підприємств - 67,0%; - удосконалення системи управління повітряним простором - 65,0%;
    - закриття російських військових баз на території України - 62,4%;
    - ствоорення цивільного демократичного контролю над Збройними Силами - 55,8%; загострення відносин з Росією - 53,6%.

17. Експертна оцінка додаткових фінансових витрат, пов'язаних з реформою показала, що в цілому витрати оцінюються як значні та дуже значні (більше 60% експер­тів). Особливо витратними видаються такі проблеми:
    - приведення Збройних Сил у відповідність з вимогами НАТО - 80,4%;
    - переозброєння армії - 79%;
    - реформування структури Збройних Сил - 71%;
    - працевлаштування військовослужбовців, які будуть скорочені та звільнені в запас - 69% і 64,6%, відповідно;
    - запровадження контрактної системи служби в армії - 70,8%.
    
    Порівняно з цими проблемами витрати на реформування центрального апарату Мі­ністерства оборони України, Генерального Штабу та на діяльність Державної комісії з питань реформування Збройних Сил оцінюються скоріше як середні та незначні.
    
    Слід зазначити, що матеріально-технічні та майнові проблеми сприймаються як такі, що потребуватимуть найменше додаткових витрат.

18. Цивільний контроль над Збройними Силами в цілому визначено як недостатній: більше половини експертів оцінили його рівень як низький і середній. Серед суб'єктів контролю особливо незадіяними виявляються:
    - органи місцевого самоврядування - 92%;
    - політичні партії- 90,2%;
    - громадські організації - 88,4%;
    - судові органи - 78,6%;
    - центральні органи виконавчої влади - 77%;
    - прокуратура - 73,2%.

19. На інформованість населення з питань євроатлантичної інтеграції суттєво вплива ють чотири види джерел: «Українське телебачення» - 75,6%, «Газети» - 52,2%, «Російське телебачення» - 31,1%, «Українське радіо» - 26,9%. Таким чином, в процесі інформування населення щодо євроатлантичної інтеграції провідну роль відіграють національні джерела інформації.
    
    Переважна більшість експертів оцінила рівень інформованості населення щодо євро­
    атлантичної інтеграції України як низький (51,2%), хоча значний відсоток і тих,
    хто вважає його середнім (30,8%).    
    
    Аналіз відповідей респондентів масового опитування дав переважання середніх оці-нок рівня інформованості (58,8%), хоча значний відсоток осіб оцінили свій рі­вень як низький (32,8%). Отже, дані обох опитувань узгоджуються між собою тому, що більшість населення інформоване з питань вступу України до НАТО на низькому або середньому рівні (загалом експертне опитування - 82%, масове опитування - 91,6%).

20. Експертна оцінка впливу різних факторів на інформованість населення щодо євро-лантичної інтеграції України показала, що єдиним яскраво вираженим негати-им чинником є існування серед населення сформованого стереотипу щодо агресивного, завойовницького і негативного характеру діяльності НАТО у сві­товій політиці. На це вказали більше половини експертів (52,2%), які, очевидно, вважають, що внаслідок зазначеного стереотипу люди просто не хочуть сприй­мати інформацію про НАТО.
    
    Найбільш слабко вираженим є вплив таких факторів: «планування у галузі інформу­вання населення щодо засад інтеграції України в НАТО» та «стан пропагандист­ської роботи НАТО», оскільки частка експертних оцінок «не впливає» щодо цих факторів (відповідно, 42,0% та 41,6%) є суттєво більшою за частку інших оці­нок. Слабкий вплив останнього фактору певною мірою підтверджують дані масового опитування, в якому лише 1,3% респондентів відзначили публікації та плакати НАТО як джерело інформації про вступ України до цієї організації.

21. Регіональні особливості соціологічного опитування можуть бути згруповані за низкою показників: ставлення до вступу в НАТО, вплив інтеграції на покра­щення рівня життя, зміцнення позицій України в світі за умов інтеграції, прог­ноз щодо перспектив вступу, формування позитивного чи негативного образу НАТО, рівень інформованості населення.
    
    *           Ставлення до вступу
    
    Найвищу безумовну підтримку вступу до НАТО висловили 42,8% опитаних Західно­го регіону, цей показник становить 23,2% для Причорноморського регіону, 21,3% - для Центрального, 14,1% - для Харківського, 11% - для Донецького, 7,1% - для Харківського регіонів (в цілому по Україні - 21,4% ).
    
    Побоювання щодо вступу найбільше висловлюють респонденти Донецького регіону (42,1%), третина населення Західного, Придніпровського, Харківського, При­чорноморського регіонів (відповідно 34,8 %, 33,8%, 33,1%, 31,8% ); найменше таке ставлення виражене у Центральному регіоні -17,8% (в цілому по Україні -30,7%);
    
    Не підтримують вступ третина опитаних Харківського, Донецького та Причорно­морського регіонів (відповідно 33,9%; 30,7% та 29,1%); найменше таку позицію виказали респонденти Західного регіону (17,1 %) (в цілому по Україні - 24,5 %).
    
    Байдужими до цього виявилися в цілому по Україні - 17,0%.
    
    *           Вплив інтеграції на покращення рівня життя.
    
    Західний регіон має найвищий показник щодо очікування покращення рівня життя громадян - 32,6% (в цілому по Україні він складає лише 22,1%). Зауважимо, що для Причорноморського і Донецького регіонів цей показник наближається до загальноукраїнського (відповідно 22,5%, 21,4%), а найнижчим він є для Хар­ківського регіону (13,4%), причому 29,9% опитуваних у даному регіоні взагалі вважають, що це погіршить рівень їх життя. Приблизно третина опитаних в усіх регіонах вважає, що інтеграція не вплине на рівень життя громадян.
    
    *           Зміцнення позицій України в світі за умов інтеграції.
    
    У Західному регіоні 69,0% опитуваних сподіваються на зміцнення позицій України у світі за умов інтеграції. Це найбільший регіональний показник (в цілому по Україні він становить 41,1%). Середнім є показник Придніпровського регіону - 37,3%. Найменші сподівання щодо цього мають мешканці Харківського (27,6%) і Причорноморського (27,2 %) регіонів. Одночасно третина опитуваних саме регіонів вважають, що інтеграція України в НАТО не вплине на її позицію у світі.
    
    *           Прогноз щодо перспектив вступу.
    
    Респонденти Придніпровського, Донецького та Центрального регіонів не схильні ви­словлюватися щодо конкретних термінів вступу і вважають, що «колись Укра­їна обов'язково вступить до НАТО» (відповідно 46,5%, 45%, 43,1%).
    
    Якщо респонденти і визначалися з терміном, то, мабуть найвірогіднішим є варіант вступу у найближчі 5 років. За цей варіант висловилося 33,7% респондентів.
    
    Західного регіону та 23,6% - Харківського; оцінки інших регіонів є практично однаковими: Центральний - 17,4%, Причорноморський - 15,9%, Донецький -16,4%, трохи менше Придніпровський - 12,0%.
    
    Кількість респондентів, які вважають, що Україна ніколи не вступить в НАТО най­менша в Західному регіоні (8,6%) і приблизно однакова в інших регіонах: Центра­льний - 15%, Придніпровський - 19,7%, Харківський - 18,1%, Причорномор­ський - 19,2%, Донецький - 11,4%.
    
    *           Формування позитивного чи негативного образу НАТО.
    
    Найбільш виражені позитивні і дуже позитивні оцінки діяльності НАТО в Західному регіоні (59,9%), у Причорноморському і Донецькому цей показник становить відповідно 39,7% та 39,3%, трохи менший він для Придніпровського, Харків­ського та Центрального регіонів (35,2%, 33,2%, 30,0%).
    
    Негативну оцінку дали переважно в Причорноморському, Харківському та Донець­кому регіонах (43,0%, 41,7% та 40,0%). Центральний, Західний та Придні­провський висловили менш негативну оцінку (18,9%, 20,9%, 25,3%).
    
    При формуванні негативного іміджу основними для всіх регіонів є такі аргументи:
    - можливість погіршення стосунків України з Росією та арабськими країнами;
    - агресивність військової діяльності НАТО;
    - загрозу зростанню бюджетних витрат України;
    - зростання загрози терористичних актів.
    
    Позитивні іміджеві ознаки формуються переважно у зв'язку з такими аргументами:
    - покращення стосунків з США й країнами західної Європи;
    - підвищення боєздатності української армії;
    - зміцнення незалежності України;
    - реструктуризація військово-промислового комплексу України.
    
    *           Рівень інформованості населення.
    
    Рівень власної інформованості щодо інтеграції України в НАТО оцінюють як «сере­дній» - 65,7% респондентів Західного регіону, що наближається до рівня інфо­рмованості громадян Центрального регіону (61,7%), Харківського (61,4% ), Причорноморського і Донецького (відповідно 51,7% і 62,9%); Придніпровсь­кий - 46,5%
    
    Проте 51,4% опитуваних Придніпровського, 40,4% Причорноморського та 27,7% Центрального регіонів вважають, що він є «низьким». І лише 10,7% у Західно­му, 10% у Центральному, 8,7% опитуваних у Харківському, 1,4% у Придніп­ровському регіонах високо оцінюють власні знання з даного питання.
    
    Таким чином, мешканці Західного регіону мають більш оптимістичні настрої та споді­вання щодо вступу України до НАТО.

22. Сутність євроатлантичної інтеграції ще недостатньо добре усвідомлюється не тільки масовою свідомістю, але й експертами, тобто фахівцями обізнаними з проблемами цього сектору політики. Причини такого становища в тому, що ця проблема є новою для українського суспільства. Вона суттєво пов'язана з ідеоло­гічними позиціями і містить в собі певний конфліктогенний аспект. Можна стве­рджувати, що на свідомість українців щодо євроатлантичної інтеграції вплива­ють фантоми радянської антинатовської пропаганди, а також небажання погір­шити стосунки з Росією та арабськими країнами, побоювання терористичних актів в Україні як реакції на вступ України до НАТО з боку міжнародного тероризму.
    
    Не доводиться чекати масової і беззастережної підтримки євроатлантичного курсу країни від різних верств населення. Однак ефективна реалізація цього курсу безумовно вимагає широкомасштабної роз'яснювальної роботи, постійного ді­алогу з населенням, пояснення людям тих переваг, які може дати для України цей курс.
    
    Комплексний аналіз факторів впливу дає підстави для побудови моделі формування відношення населення до вступу в НАТО. Виявлено групи факторів, що відпо­відають позитивному, негативному та нейтральному впливу на зазначений про­цес, серед яких виділяються наступні.
    
    Фактори позитивного впливу:
    - позитивний образ НАТО;
    - політика США;
    - позитивні очікування від вступу до НАТО, зокрема, служба в армії за контрактом, можливості працевлаштування, захист прав громадян, поліпшення умов для підприємництва;
    - позитивні настрої населення.
    
    Фактори негативного впливу:
    - негативний образ НАТО;
    - негативні очікування від вступу до НАТО, зокрема, участь у миротворчих силах, відсутність впливу на покращення рівня життя, ускладнення відносин з Росією;
    - негативні настрої населення;
    - слабка пропагандистська робота НАТО;
    - низька інформованість населення;
    - недостатня активність ЗМІ;
    - негативний вплив радянського стереотипу щодо НАТО;
    - політика Росії;
    
    Фактори нейтрального впливу:
    - несформованість почуття власної безпеки у зв'язку із вступом до НАТО;
    - невизначеність відчуття загроз і ризиків національному суверенітету;
    - байдужість населення до проблем вступу України в НАТО;
    - керівники держави, політичні партії, ліва опозиція.
    
    Визначено внутрішні взаємозв'язки аналізованих факторів, з яких найбільш суттєвим є вплив низької інформованості населення з питань євроатлантичної інтеграції України на: - негативний образ НАТО; - несформованість почуття власної без­пеки у зв'язку із вступом до НАТО; - невизначеність відчуття загроз і ризиків національному суверенітету; - байдужість населення до проблем вступу Укра­їни в НАТО; - участь у миротворчих силах.
    
    Примітка: у разі використання відомостей дайджесту для оприлюднення у ЗМІ поси­лення на джерело інформації обов'язкове.