This version of the page http://zaxid.net/article/53996/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2010-03-06. The original page over time could change.
Мілорад Павич. Хозарський словник. Спогади очевидців - ZAXID.NET
Розмір тексту: Zz
по-русски|polskiпро нас|реклама|підписатися
  • Головна
  • Новини
  • Тексти
  • Блоги
  • Відео
  • Фото
  • Анонси
  • Чат
  • Архів
rsspda версія
6 березня 2010 року 19:44
  • Тексти
  • Погляд
  • Точка зору
  • Щоденник
  • Iнтерв'ю
  • Міські акценти
  • Хроніки Львова
  • Культура.NET
  • Тема

Культура.NET

Аліна Небельмес  для ZAXID.NET

Мілорад Павич. Хозарський словник. Спогади очевидців

09:38, 04.12.2009

Геніальність Павича у тому, запевнюють літературні критики, що він дав читачу так прочитати книгу, як того хотів сам читач.

Сербський письменник Мілорад Павич цього року мав стати гостем Форуму видавців у Львові. На жаль, його здоров’я не дозволило подолати відстань від Сербії до України. Та про письменника не забули. Його «Хозарському словнику» саме минуло 25 років. Студент Павича, а пізніше колега Сава Дам’янов на одному з літературних вечорів у Львові розповів про письменника і його найзнаменитіший твір.

«Хозарський словник» викликає любов читачів та інші емоції. Це є річ, наповнена чарівністю і казковістю. На мою думку, жодна інша книга не здобула такої планетарної популярності за 2-3 роки. Я не маю на увазі Гарі Поттера і книги Дена Брауна, я кажу про серйозну літературу, яка стала популярною за одну ніч. Вважаю це чудом і казкою. Свого часу Мілорад Павич не був відомим не тільки широкому колу за кордоном, а й у себе вдома. У 1984 році, коли вийшов «Хозарський словник» (я це нікому не говорив, скажу вперше у Львові), ми тоді ділили один кабінет; і коли за одну ніч він став відомим письменником, він чудово увійшов у цю роль, ніби все життя готувався до неї. Чудом є й те, що на той час він мав 60 років. А ще більшим дивом є те, що він дуже природно поводився, не був здивований цим, почувався як голлівудська зірка. І складається враження, що всі ці роки він готувався до цієї ролі», - розповів Сава Дам’янов у Львові.

У це не віриться, але, за запевненнями Сави Дам’янова, до «Хозарського словника» Павич був незнаним як письменник і небажаним у колах знавців літератури.

«У мене немає планів та амбіцій щодо цього періоду його життя, але я з радістю розповім про нього, бо знаю вже 30 років. У 1983-му, коли вийшла моя книга і я її подарував Мілораду Павичу, він сказав, що наступного року подарує мені свою книгу белетристики, яку писав дуже довго. Він сказав, що це буде прощальна книга, що надалі займатиметься літературними розвідками. «Це, можливо, буде роман, а може збірка оповідань», - сказав він. Коли я його запитав, чому він хоче попрощатися з літературою, М.Павич відповів: «Попередні твори були прості, але їх мало хто читав. А це найгерметичніша книга». І через кілька місяців він мені подарував «Хозарський словник» – книгу, яка змінила чимало у долі сербської літератури», - запевнив Сава Дам’янов.

За його словами, у Павича до «Хозарського словника» було дуже мало поціновувачів його літературного таланту; були такі його літературні вечори, де сиділо всього 2-4 людини. Варто також згадати, як одна з сербських журналісток ніби спеціально чекала кожного нового творіння Мілорда Павича, щоб розкритикувати його вщент. «Для мене «Хозарський словник» – це є річ, наповнена чарівністю і казковістю», - зізнався він, додавши, що до падіння Берлінської стіни, Павич був більше відомим на Заході, його „Хозарський словник” був єдиною сербською книгою-бестселером. Після падіння «стіни», ним починають цікавитися колишні радянські республіки. Його твори мали вплив на молодих письменників.

Письменника Мілорада Павича, якого літературні критики називають автором третього тисячоліття, відкрив сербський літературний критик Алєксандр Єрков. «Хозарським словником», за словами Єркова, Павич створив парадокс: що молодші були читачі цієї книги, то активніше і ревніше вони ідентифікували себе з «Хозарським словником».

«Хозарський словник» побудований фактично на сербських святих. Це спогади про життя молоді, яка вчилася у багатьох містах Європи наприкінці XVIII ст. Зустріч із «Хозарським словником» – це не лише мить фантазії, це зустріч з великою культурою, сумішшю культур.

Серед кумедних історій, які траплялися з бестселером «Хозарський словник», запам’яталося те, що свого часу книга лежала серед англійських, німецьких та інших словників.

«Після виходу книги кілька місяців минуло у розмовах про те, що це б могло значити: книга у вигляді словника? Жоден із сербських письменників не був таким популярним. Успіх, який отримала книга, не може порівнятися ні з чим, навіть із тим, що 1961 року Нобелівську премію з літератури отримав Іво Андрич (боснійський письменник хорватського походження, – ZAXID.NET), - зазначив у Львові на вечорі, присвяченому «Хозарському словнику» Алєксандр Єрков.

Зі спогадів друзів тоді пролунало й те, що доки  «Хозарський словник» був у друці, Павич постійно заходив у друкарню і змінював слово, словосполучення, аби «краще звучало». І ті сторінки передруковували. Ця історія повторювалася, доки книгу не надрукували повністю.

Геніальність Павича у тому, запевнюють літературні критики, що він дав читачу так прочитати книгу, як того хотів сам читач.

 

Р.S. Ще за життя Мілораду Павичу відкрито пам’ятник у Москві.

 

Довідка ZAXID.NET

Мілорад Павич народився 15 жовтня 1929 року у Бєлґраді у сім’ї скульптора і викладача філософії. У 1949-1953 рр. навчався на філософському факультеті Белградського університету. Згодом отримав ступінь доктора філософських наук у галузі історії літератури у Загребському університеті. Працював професором літератури в університеті у Новому Саді, вважався найкращим спеціалістом історії сербської літератури XVII-XIX сторіччя. Перекладав Байрона та Пушкіна. Писав прозу, поезію та наукові праці в галузі літератури.

Перша поетична збірка письменника “Палімпсести” побачила світ 1967 р., хоч світову славу Мілораду Павичу приніс роман “Хозарський словник” (1984 р.), який отримав кілька престижних літературних нагород, його одразу переклали на понад 20 мов. У 2004-му сербського письменника номінували на Нобелівську премію з літератури. Понад вісімдесят його творів було перекладено тридцятьма мовами, зокрема й українською.

Помер 30 листопада 2009 року.

 

3
Додати коментар

Додати коментар (2500 знаків):

Iм'я*
Вiдгук*
  
OpenID
Код*
     
Коментарі до статті

Romko06-12-2009 15:00

Не забувайте про "Краєвиди намальовані чаєм". Звісно... хозарський словник - перша ластівка гіпертекстової літератури, але й інші його праці - то сила! Пам'ятаємо і шануємо!

buv bachyv до Кіплінг04-12-2009 11:50

звісно, що не забули. і про Борхеса пам'ятають, але ж тут ідеться про Павича - нехай земля йому буде пухом.

Кіплінг04-12-2009 10:55

Геніальність Павича у тому, запевнюють літературні критики, що він дав читачу так прочитати книгу, як того хотів сам читач. - а що, про Кортасара вже забули???

Усі коментарі

тексти

  • Петро Яценко: Дві-три години, забрані з мого сну, можуть бути сном про ЛьвівОлександра Чаус для zaxid.net , 05.03.2010
  • Повелитель буріФідель Карий для zaxid.net , 02.03.2010
  • КІНО-2009Наталія Ільчук для zaxid.net , 23.02.2010
  • Пригодницькі повідомлення і літератураІгор Котик для zaxid.net , 19.02.2010
  • Містичний детектив з присмаком бурлескуТрофименко Тетяна для zaxid.net , 16.02.2010
  • WWW.МАЙБУТНЄ.COMНаталія Ільчук для zaxid.net , 12.02.2010
  • Рожевий і ще раз рожевий: повільно про любовАліна Небельмес zaxid.net , 09.02.2010
  • Безславні залишенціОлександр Михед для zaxid.net , 05.02.2010
последние новости
Робота
Загрузка...
Останні новини Zaxid.net