Положення
про підготовку та видання бібліографічного списку
“Календаря знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на .... рік”
1. Загальне положення
“Календар знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини на … рік” є одним з найпоширеніших видань системи краєзнавчих бібліографічних покажчиків (СКБП).
Цей список сприяє популяризації документів з актуальних питань життя області, її історії, економіки, природи, науки, освіти, літератури, мистецтва, духовного життя. Це видання допомагає краєзнавцям, вчителям, студентству, широкому загалу читачів пізнати свій край, сприяє виховній та просвітницькій діяльності тощо.
В “Календарі…” поєднуються фактографічна і бібліографічна інформації. Різноманітність змісту та пізнавальність дозволяють назвати його цінним краєзнавчим джерелом.
Це видання подає відомості не лише про різноманітні події, факти, але й про діяння минулих поколінь, містить нові та забуті імена славетних земляків, висвітлює їх внесок у скарбницю світової науки, культури, що є основою для формування історичної пам’яті, виховання національної свідомості народу.
2. Виявлення та відбір дат
Основним джерелом у виявленні та відбору дат до “”Календаря…” є:
- Краєзнавчий каталог ОУНБ;
- Різноманітні календарі: щоквартальні рекомендаційні бібліографічні довідники “Календар знаменних і пам’ятних дат”, який готує Національна парламентська бібліотека України; щорічні видання “Література про Тернопільську область на … рік”;
- Довідкова література – енциклопедії, словники, довідники універсального змісту, галузеві та тематичні: УРЕ, музична, історична, географічна, театральна і інша енциклопедії;
- Краєзнавча література;
- Праці комплексного характеру;
- Путівники, описи туристичних маршрутів;
- Праці з історії окремих місцевостей, населених пунктів, підприємств, установ, організацій, наукових і учбових закладів.
- Повідомлення краєзнавців, науковців області.
До “Календаря…” відбираються дати, які представляють найважливіші події історії, суспільного, політичного, економічного, наукового і культурно-мистецького життя краю.
Згідно з Указом Президента України від 2.12.1995 р. та змінами, внесеними згідно з Указом Президента від 21.01.1999 № 70/99 пам’ятні дати історичних подій, ювілеї підприємств, установ і організацій вперше відзначаються в першу 50-ту річницю, ювілеї та вшанування пам’яті видатних людей – у день п’ятдесятиріччя від дня народження.
Наступні відзначення пам’ятних дат історичних подій, ювілеїв підприємств, установ і організацій проводяться не раніше як через 25 років, ювілеїв та вшанування пам’яті видатних людей – 10 років.
Підприємства, установи та організації можуть відзначати своїювілеї за погодженням з місцевими органами виконавчої влади, залежно від підпорядкованості.
До “Календаря…” відбираються:
- роковини значних історичних подій на території області;
- дати подій суспільно-політичного руху;
- дати географічних відкриттів;
- дати, що відображають важливі події культурного життя краю;
- дати заснування місцевих промислових, енергетичних, транспортних, сільськогосподарських, торговельних підприємств, відкриття установ культури, науки, учбових закладів;
- дати, пов’язані з життям і діяльністю визначних місцевих діячів, знатних земляків, уродженців краю, а також тих осіб, чиє перебування в області або діяльність залишили помітний слід у його історії, вплинули на його розвиток, культуру.
При відборі персональних дат критерієм служить відношення даної особи до краю, а саме краєзнавчий аспект її діяльності.
Включаються дати, присвячені тим уродженцям краю, чиє життя і діяльність проходили поза його межами, але вони проявили себе в багатьох галузях науки, культури, громадського життя і вплинули на їх розвиток.
Включаються до “Календаря…” ювілейні дати визначних людей, що пов’язані з краєм лише якоюсь подією.
До основних дат відносяться ті дати, значення яких особливо вагоме для області саме у наступному році, а також зовсім “круглі” – 100, 200, 300 і т. ін. років, та ті, що відзначаються громадськістю згідно з постановами ЮНЕСКО, органів влади, громадських організацій.
До основних дат подається текстова довідка і список літератури.
Дати, які не увійшли в основний список, відображаються у загальному переліку за хронологічним порядком. До нього включаються дати:
- не висвітлені у літературі або висвітлені недостатньо;
- відзначені як основні у попередніх випусках “Календаря…” або інших посібниках;
- ті, що складають вагомий інтерес не для всієї області, а для певного її регіону.
3. Структура “Календаря…”
Структура “Календаря…” визначається його цільовим і читацьким призначенням. В оптимальному варіанті вона має бути такою:
- Передмова упорядника.
- Перелік пам’ятних дат на рік.
- Перелік дат, які не увійшли до основного списку.
- Матеріали, що характеризують кожну з дат, визначених основними:
- текстова (фактична) довідка;
- список літератури.
- Допоміжні покажчики (іменний, географічний).
- Зміст.
3.1. Список відкривається передмовою упорядника, який характеризує видання, його періодичність, цільове і читацьке призначення, принцип добору, літератури, її групування, подає відомості про бібліографічний опис матеріалу, допоміжні покажчики, співпрацю з іншими установами, особами, які надали консультативну допомогу.
3.2. У переліку дат на … рік у хронологічному порядку, за місяцями і числами перераховуються всі відібрані для даного випуску дати. До кожної дати додається інформація, що стисло характеризує зміст події, явища, подає біографічні відомості в краєзнавчому аспекті.
Дати тих подій, що відбувались упродовж місяця, декількох місяців, року, а також тих, що не встановлені з точністю до дня, вміщуються у переліку відповідного хронологічного розділу (кінця місяця, року).
3.3. Важливою складовою частиною “Календаря…” є текстова довідка, яка інформує про дату.
Зміст довідки обумовлюється характером самої дати (історична подія, ювілей населеного пункту, підприємства, установи, роковини від дня народження того чи іншого діяча).
Обсяг довідки залежить від теми, важливості події і ступеня висвітлення даного питання у літературі. Чим менше друкованих матеріалів, що стосуються дати, тим більш докладною, ґрунтовною є довідка.
3.4. Біографічні довідки видатних діячів подаються в енциклопедичному викладі.
3.5. Списки літератури до дат носять рекомендаційний характер і не є вичерпними. В них включається невелика кількість книг і статей, доступних широкому колу читачів.
Оптимальний обсяг списків обмежується 10-15 назвами, максимальний – до 20-25 назв.
До списків відбираються нові видання, опубліковані масовим тиражем.
Не виключається можливість відображення видань минулих років, якщо вони містять цінні відомості, оригінальне трактування теми, тощо.
Основними критеріями при доборі літератури є її наукова і пізнавальна цінність, доступність, об’єктивність.
Не включається вузькоспеціальна наукова література, що потребує спеціальної підготовки для засвоєння.
Крім суто краєзнавчих, у списках відображаються і некраєзнавчі в цілому за змістом твори, в яких містяться відомості, що стосуються відзначуваної дати в окремих розділах, частинах, на окремих сторінках тощо.
За видами друку відбираються книги, брошури, статті з періодики та продовжуваних видань, карти, ілюстровані матеріали.
Розміщення літератури в списках до дат – за абеткою.
Загальноприйняті правила: першоджерела (укази президента, постанови парламенту та уряду, офіційні матеріали) вміщуються на початку списку, а далі – всі інші матеріали в абетковій послідовності.
Література до персональних дат розташовується так: на початку – власні твори ювіляра, далі – матеріали про його життя і діяльність.
Енциклопедичні видання і бібліографічні покажчики виносяться в кінець списку.
Література українською і російською мовами розміщується у загальному ряду.
Бібліографічний опис здійснюється у відповідності до діючих державних стандартів.
З метою вчасного видання “Календаря…” контролюється термін його підготовки.
Складання чергового випуску на наступний рік здійснюється на початку поточного року. На кінець першого півріччя, повністю відпрацьований матеріал, подається на редагування до заступника директора з наукової роботи ОУНБ. Повністю опрацьований матеріал подається на обговорення видавничої ради (ради при директорі) бібліотеки та провідним краєзнавцям області для підготовки рецензій в засобах масової інформації. Не пізніше листопада-грудня “Календар…” пропонується бібліотечним фахівцям, краєзнавцям, науковцям, вчительству, студентству, широкому загалу читачів для практичного використання.