У пеклі свободи
Ультраправі європейські політики знайшли новий рецепт, як піднімати рейтинг, – підігрівання ісламофобії.
- У Європі ще не встигли вщухнути дебати з приводу антиісламського фільму, знятого з ініціативи ультраправого голландського політика Ґерта Вілдерса.
- 15 травня міністр внутрішніх справ Німеччини Вольфґанґ Шойбле назвав ісламістів загрозою номер один для країни.
- Тим часом українські посадовці лякають "проблемою нелегальної міграції", а суперечка в медіа щодо цієї "проблеми" стає дедалі гарячішою.
Що поєднує всі ці проблеми? Насамперед самі політики, які часто вдаються до ототожнення ісламу з фундаменталістською ідеологією ісламізму, ісламізм – із тероризмом, а все це вкупі подають під соусом "боротьби з імміграцією". І європейські виборці непогано "клюють" на цей коктейль.
Резонансний колаж
Фільм "Фітна" став доступним для користувачів Інтернету 27 березня. Його робили за ідеєю Ґерта Вілдерса, лідера крайньої правої "Партії свободи", що має 9 місць у парламенті Нідерландів. Свою мотивацію сам Вілдерс пояснив журналістам так: "Іслам і Коран небезпечні для подальшого збереження свободи в Нідерландах, і я хочу попередити людей про це. До півночі п’ять хвилин і це, здається мені, останнє попередження".
"Свободу в пекло," - це гасло автори фільму вважають показовим для "ісламської ідеології". (Фото: www.flickr.com)
"Фітна" (з арабської "чвари") перемежовує картинки терактів, відрубування голів, страт гомосексуалістів, радикальних гасел фундаменталістських лідерів із висмикнутими з Корана цитатами. Якщо тут показано антизахідні демонстрації – то неодмінно з найбільш агресивними гаслами: "Боже, благослови Гітлера", "Свободу в пекло", "Іслам правитиме світом". Відеокадри змонтували доволі беззв’язно й подали, не вказуючи жодних джерел. Так автори сподівалися пробудити страх перед "ісламізацією" Європи.
Із британського сайту Liveleak.com це відео прибрали після того, як співробітники отримали погрози на свою адресу, хоча вже за два дні фільм знову був відкритим для перегляду. Нині Вілдерс живе під охороною поліції – навіть до туалету його супроводжують шестеро поліцейських.
Фільм Вілдерса не перший із подібних. Раніше, 2004 року, автора ще одного антиісламського фільму Тео ван Гога було вбито. Ну, а найбільш резонансним випадком, була публікація карикатур на Пророка Мухаммада в данській газеті Jyllands-Posten 2005 року.
"Фітна" не повторила долю карикатур
Насправді реакція на фільм була значно менш різкою, ніж цього очікували. Більше агресивних закликів, зокрема з боку Аль-Каїди, лунало якраз до виходу фільму. Після виходу відбулися демонстрації в Індонезії й Афганістані, до першої з цих країн Вілдерсу заборонили в’їзд, міністр закордонних справ Ірану закликав країни ЄС заборонити "Фітну". Дипломатичні демарші здійснили зовнішньополітичні відомства низки інших країн. Не обійшлося і без випадів проти імперіалізму зі згадками про неприємні сторінки історії Британії й Нідерландів.
Але водночас у самій Голландії мусульмани зустріли фільм напрочуд спокійно, в мечетях закликали не звертати на нього увагу. Навіть у Саудівській Аравії ЗМІ поспішили заспокоїти людей, посилаючись, зокрема, на те, що політична роль Вілдерса є доволі-таки мізерною. "Нехай гавкучі собаки гавкають", – так висловився про ситуацію Халед Аль-Маїна, редактор англомовного саудівського видання Arab News. Голландські мусульмани не хотіли привертати до Вілдерса з його ісламофобією зайвої уваги – і не в останню чергу тому відмовилися від активних протестів. Не дарма – бо на додачу заслужили схвальні відгуки від уряду й медій.
Понад те, є випадки, що здивують тих, хто має стереотипи про європейських мусульман-мігрантів. Так, викладачка ісламознавства сирійського походження в одній із німецьких шкіл спеціально демонструвала дітям фільм, провокуючи їх на обговорення. За таку сміливість Ламія Каддор отримала від одного зі школярів у відповідь репліку, що всі мусульмани саме такі, як їх подано в фільмі, а сама вчителька, мовляв, нехай забирається туди, звідки приїхала, засвідчує Забіне Реннефанц із Berliner Zeitung.
Ототожнення відмінного – джерело конфлікту
Напевно, м’яка реакція мусульман не випадкова. Загалом найрадикальніший прямий заклик, що його містить "Фітна", – це заклик "знищити ісламську ідеологію". Погодьтеся, гасла "знищити ісламську ідеологію" (саме ідеологію, не релігію) та "знищити мусульман" – це зовсім різні речі.
Публіцист Тимоті Ґертон Еш звернув увагу, що "Фітна" фактично ставить знак рівності між поняттями "іслам", "тероризм" та "імміграція". На цьому грають ультраправі сили в Європі: антиісламську риторику вони підкріплюють моторошними сторінками минулого, насамперед терактами в Нью-Йорку, Лондоні та Мадриді, й візіями майбутнього, коли "чужинці захоплять "наші" землі". Один із останніх кадрів "Фітни" демонструє мінарети в Нідерландах – напевно, за задумом від цієї картинки голландцеві має стати страшніше, ніж від відрубаних голів.
Прем’єр Нідерландів Ян Петер Балкененде, критикуючи фільм, засудив сплутування ісламу й насильства. Насправді від ототожнення віровчень із значущими для цілого суспільства діями віруючих застерігав ще філософ Джон Лок, який у XVII ст. теоретично обґрунтував принцип релігійної толерантності й вимагав цілковито відокремити церкву від держави. Як випливає з його праць про віротерпимість, засуджувати когось просто за те, що він приймає віровчення, яке начебто має негативні вияви в суспільстві, неправильно – можна засуджувати лише безпосередньо за протизаконні дії. А саме таке ототожнення релігії зі вчинками окремих її прихильників прочитується в фільмі.
Одна з тем, яку можна було прослідкувати в дебатах про "Фітну" – це питання, чи варто зважати на подібні провокації. Можливо, для медій було би краще й правильніше взагалі проігнорувати подію, не провокувати конфлікт? Філософ права з університету Лейдена Поль Клітер наголошує, що навіть інтелектуально слабкий фільм може спровокувати цілком серйозну дискусію. З цієї можливості, на його думку, варто скористатися, а прем’єр країни зробив помилку, вибачившись за фільм. Свобода думки є свобода думки, нема за що вибачатись, – вважає філософ. Представники ж різних релігій мають порозумітися про засадничі моральні правила в ході безпосереднього діалогу, не абсолютизуючи приписи власних релігій. У цьому сенсі філософ проти надання специфічного статусу окремим культурним групам, що є складником так званої політики мультикультуралізму.
Гра в "Покажи, що твій опонент нетолерантний"
Гадаю, мало хто не погодиться, що межа толерантності має проходити там, де заперечується сам принцип толерантності. Саме тому нацистська ідеологія, ненависть за національною, расовою чи релігійною ознакою зазнають законодавчої заборони. Але часто дуже складно встановити, чи заперечується принцип толерантності. Якщо Вілдерс вимагає знищити "ісламську ідеологію", то саме через те, що вважає: вона принципово відкидає толерантність. З іншого боку, таку позицію легко брати на озброєння політикам: хочеш позбавити опонента легітимності – оголоси, що він заперечує толерантність. Щось схоже відбувається в політиці, коли всі кому не лінь вішають один на одного ярлик "фашист". Так само і Вілдерс якось порівняв Коран із гітлерівським Mein Kampf і взагалі заперечив можливість "помірного" ісламу.
Його партія з контроверсійною в цьому випадку назвою "Партія свободи" вимагає зупинити імміграцію мусульман до Нідерландів, а тим, що вже переселилися до омріяної країни, заборонити релігійну службу заразом із їхньою священною книгою. Сам Вілдерс не прийшов на обговорення фільму, в якому брали участь мусульмани – громадяни Нідерландів. Аніж подібні дебати, політика більше цікавлять телешоу, де він постійно робить репліки поза власною чергою.
На останніх парламентських виборах партія Вілдерса набрала майже 6% голосів і дістала 9 місць у законодавчому органі Нідерландів. І це не єдиний європейський політик, що намагається зібрати врожай, граючи на антиіміграційних поглядах. Сюзанна Вінтер, яка представляє ультраправий фланг в Австрії, назвала Пророка Мухаммада педофілом, а Коран – книгою, написаною в стані божевілля. Партія, до якої належить пані Вінтер (до речі, вона теж зветься "Партією свободи" – дивна тенденція для національно-консервативних партій, чи не так?), на парламентських виборах 2006 року набрала 11% голосів. Як і Вілдерс, вона отримувала смертні погрози, а тому перебуває під охороною. Структурна подібність очевидна.
Щодо урядів, то однією рукою вони "вживають заходів" для боротьби зі ксенофобією. Зате інша рука щедро сіє в суспільстві риторику "загрози ісламізму" або "боротьби з нелегалами". Вона ж і додає відсотків ультраправим партіям, підігріваючи нелюбов до мігрантів. Проблему посилює те, що люди часто сприймають як "мігрантів" не лише безпосередньо осіб, що переселилися, а і їхніх нащадків. Цей поширений погляд не витримує жодної критики – хоча б тому, що ми всі, зрештою, мігранти – в першому, другому чи п’ятому коліні.
До речі, ось трохи доволі неупередженого аналізу про Францію:
http://polit.ru/research/2008/05/...
«релігійною датою виникнення ісламу вважається 628 рік рік повернення мухамеда з меки до медини хоча це не так, увесь цей час араби конфліктували з європейцями, оскільки ті на їх думку не мали права здійснювати паломництво в єрусалим»
По-перше, про який «увесь цей час» йдеться? По-друге, хрестові походи – це, по-вашому, просте «право на паломництво»?
«а Старий Заповіт я взагалі не чіпав»
Я й не казав, що ви його чіпали. Я це до того, що «людиноненависницькі» фрагменти можна знайти в священних текстах дуже багатьох релігій. Тут не виключення ні християнство, ні навіть буддизм.
«ви знову скажите, що у вас є друзі які були і нічого не чули?»
Ну, я маю знайомих, які там були або є, але расистами через те вони не стали.
«тільки хрестик не носіть навиду, проте я ношу за що не раз уже мав з ними поки що словесні перепалки»
Ви носите хрестик і при цьому думаєте, що ділити людей за кольором шкіри чи країною походження – це по-християнськи?
«окрім фактів про провокації ними конфліктів там нічого немає так що ж там критикувати?»
Історик вам, радше за все, відповість: коли йдеться про те, що конфлікт хтось «спровокував», то це вже не голий факт, а інтерпретація. У цьому разі йдеться про інтерпретацію Гантинґтона. До того ж, робити висновки, подібні до ваших, навіть із фактів провокації окремих конфліктів окремими мусульманами – неправильно.
«критикують цю главу лише ті кому на руку пермога ісламу»
No comments.
«чистота крові це основа держави, оскільки держава базується на певній нації, Україну створили, воювали і помирали за неї не чорні мусульмани, які ніколи за неї і не будуть помирати, а білі християни»
Те саме.
«судячи з вашої статті і багато хто з українців не стане захищати свій народ, оскільки не може мислити в масштабі інтересів виключно своєї нації».
Я справді не мислю «в масштабі інтересів виключно своєї нації» - масштаби в мене дещо ширші. І, напевно, пообіцяю собі, що востаннє відповідає на камент, це починають з’їжджати на особистості.
Не знаю, кому «всім» відомо, що «іслам виник у восьмому столітті». Іслам виник у сьомому, прошу зазирнути… будь-куди, бодай і в будь-який енциклопедичний словник. Далі, для чого б це арабським племенам треба було воювати з «європейськими народами» (хто це такі, до речі, в сьомому столітті?), вони що, являли якусь загрозу? Якщо вже берете на себе відповідальність робити такі сміливі твердження, краще наводьте джерело.
Щодо «людиноненависницького ставлення»: мусульмани у відповідь наводять купу «людиноненависницьких» цитат зі Старого Завіту про стосунки обраного народу з іншими народами. Висмикувати цитати з текстуального, історичного, релігійного контексту – неправильний спосіб аргументації.
Можливо, здивую вас, якщо скажу, що я є звичайним громадянином України й живу саме в гуртожитку. Тут є іноземці, не знаю, скільки їх, не рахував, але певно, що більше за десять. Жодних проблем із ними чи тим більше «релігійних воєн» ніколи не було. Зате сусід мав клопоту з гуртожицькими «мєсними».
Гадаю, що не ви «брали участь в конфліктах з іноземцями внаслідок їх зневажливого ставлення до українців», а якраз деякі з іноземців «мають зневажливе ставлення до українців» через групи тих, що «беруть участь у конфліктах з іноземцями».
Злочинців і тих, хто робить дуже потрібні для багатьох людей речі є й серед громадян України, і серед «прибульців».
Хантинґтона я читав. Було чимало публіцистичної критики. Ось один із прикладів: http://www.thenation.com/doc/20011022/said. Щодо теоретичних обґрунтувань концепції цивілізацій чи «культур», то Данилевський, Шпенґлер, Тойнбі – це сторінка історії філософії культури, в актуальних дискусіях їх уже давно майже ніхто й не згадує. Бо надто це вже штучний конструкт – «цивілізації».
Нарешті, про ті 60% конфліктів, у яких начебто «винні мусульмани». Хто визначає, хто «насправді» винен у конфліктах, якщо безсторонніх спостерігачів майже і немає? Хто визначає, які конфлікти брати до уваги? Якщо згадати, скажімо, про ірано-іракську війну або конфлікт Іраку з Кувейтом, чого дивуватися, що тут може бути «винна» одна «цивілізація»? І до чого взагалі «зіткнення цивілізацій» у купі не менш серйозних «внутрішньоцивілізаційних... конфліктів?