Осанна! Чудо! Людоньки – чудо з чудес! Вау!
Вловив зранку добряче призабутий запах бітуму… Супер-пупер, настрій від цього майже аромату покращився, хоч я і не токсикоман. Свято прийшло! Тут вже хочу похвалити нашого трудяжку-роботоголіка Віктора Андрусовича… Критика критикою, але якщо почали врешті-решт заліплювати асфальтом дірки на вул.Кармелюка, де я мешкаю – це швидше всього завдяки побажанням мера Анушкевичуса, а не наперекір йому? Опозиційне щире спасибі кєровнику «політично відповідального» міськвиконкому, справжньому другові обдарованих дітей і фізкультурників!
Хоча, хто зна – капремонтом першої (і єдиної донедавна!) злощасної вул. Короля Данила розпочалася піар-кампанія нашого симпотного «балтійського експресу», який не втомлювався навіть після початку ремонтних робіт повторювати, що вулицю, де він мешкає, ремонтуватиме в останню чергу, - бо він буцім-то мер усього міста, а не тільки «Бульведеру»… Ніхто ж не знав, що він обіцяв тільки одну дорогу поремонтувати. Аж теперішній рік Андрюсовачич назвав Роком Доріг, тобто як мінімум – планує поремонтувати дві дороги.
Пощастило мені, бо ж нарешті засипали трохи ямки і на моїй злощасно-нещасній вул.Кармелюка, що примикає до вулиці К.Данила, яку ощасливив своїм проживанням колишній мешканець Шепетівки Віктор, син Андрюса Анушкевичуса. Супер! А може ремонтують через те, що я там проживаю? Все-одно приємно, дякую! Блоги писатиму – дороги ремонтуватимуть, гаразд. Мах на мах!
Я вже навіть не хочу згадувати, грішним ділом, передвиборчі листівочки симпатичного Патрійота (з вел-и-и-и-и-кої літери!), де він клявся не робити ніколи «ямковий» ремонт, а тільки капітальний, бо «ямковий», з його слів – це неефективно, це суцільне злодійство та розкрадання нещасного міського бюджету… Звідкілясь патрійот-нарцис у тій листівці навіть підрахував, що водії міста витрачають на ремонт своїх автівок щорічно 13 млн. 200 тис. гривень (чортова дюжина!), а ми капітально відремонтуємо ці дороги і гроші залишуться у кишенях. Справжнісінький Підрахуй, бо ж не сказав, у чиїх кишенях!
Нічого страшного, вельмишановний Андрюсович - усі городяни хотіли би розкішно жити-поживати і в Монако відпочивати! Я Вас розумію,- так мало часу мером-шоуменом підробляти залишилося… А ще ж не зустрічався наш професійний піарщик із послами Гондурасу і Гваделупи. Якось перед ними незручно…
Така вже вона доля Опозиції, що хвалить-хвалить владу, та не захвалює: змушений пригадати нашому скромному Андрюсовичу, що його попередник Зіновій Шкутяк, який чомусь жодного разу не піарився на коштовних для міста тріумфах-балах-карнавалах, як дехто, і не оголошував на щотижневих зомбувальних телевиступах про спеціальні Роки Доріг чи Роки медицин, а просто і методично, дорога за дорогою, капітально відремонтував за тотожний термін понад два десятки вулиць Станіславова… Як колись хтось казав – не словом єдиним, а ділом! Нічого страшного – початок покладено з вул.Короля Данила, вже зроблено половину вул.Матейки, ось і у мене під будинком ямки засипають… Не відразу ж Караганда будувалася.
Пригадую, була у міськраді попереднього скликання така ж одноіменна депутатська групка «Не словом, а ділом!» ( в народі «ні словом, ні ділом!»), очолювана теперішнім швейцаром численних галицьких балів - ну до чого ж криклива та бездоказова! Тепер би на них казали «попу-лісти» - чи то кудись лізти чи щось лизати, корінь слова двоякий… Але чомусь з тієї групки потім у виборчий блок «За Анушкевича!» ніхто з них не потрапив – дорого було, мабуть…
Знову похвалю нашого красунчика-мера, що таки взявся за підсипання асфальту в ямки, причому не в дощову погоду чи в калабані засипали, як восени, а в суху сонячну погоду! Парадокс, але приємно! Дякуємо, дорогий (навіть дуже дорогий – для міського бюджету!) наш прикарпатський Андрюсович! Маємо скромну надію, що вже цей асфальт не зійде разом із снігом, як осінній, а протримається хоча б до урочистого завершення проголошеного Вами Року Доріг. Осанна! Чудово, правда?

«Ех, да-ро-гі, пиль д-а-а ту-у-ман,-
Халада, трєвогі да стєпной бурьян»

Так протяжно та жалібно співали колись у запиленій та забутій Богом і людьми Шепетівці, звідкіля малий Віктор Анушкевичус із фанерним чемоданом виїжджав поступати до інституту в своє перше у житті місто, - європейське, ошатне, елегантне та культурне місто Івано-Франківськ. Чи мріяв він тоді, що стане колись завдяки зачісці та брехливим обіцянкам-цяцянкам його всевладним шоу-господарем?
Маємо маленьку надію, що після цього «владарювання» нам, корінним городянам, не гидко буде виходити на вулиці чи у сквери міста, навіть після безчинства, головотяпства та безгосподарництва теперішніх «варягів-варварів»… Хто сказав, що биків і рагулів?! Не наговорюйте… Нормально здалеку вони виглядають – усі в краватках…

P.S. Мав потребу щойно пройтися підремонтованою вулицею Кармелюка (вигулював пса), то змушений зазначити, що хвалебні слова мерові Анушкевичусові радикально забираю назад… Які все-таки партачі ці дорожники, справжнісінькі халявщики та марнотратники! Ось де дійсно викинули гроші у пилюку - фестиваль продовжується, шоу маст гоу он! Казли!!! Мерзотники!!! Бігом усі на галицькі бали, рагулі-халамидники!
А може це працівники ДАІ, що згідно новітнього розпорядження Головного Розпорядника усіх галицьких балів, зобов`язані контролювати якість виконання дорожнього ремонту, - може вони всі зайшли в запій? Не вірю, щоби всі, хтось би мав залишитися біля чудо-дорожників. Солоно на душі, як від балтійського анчоуса в роті… Сумно…

Аби якось розвеселитися, приліпив пазітіфф - чувачка з галицького балу... Все буде добре!