Статті:
"482": невід'ємна складова національного іміджу
"482": ключ доступу до інформації
"482": останній штрих до портрета
| "482":
невід'ємна складова національного іміджу |
 |
"Тернопіль БІЗНЕС"
№ 3(15) від 24.01.2001 року
Ще років з п'ять тому дуже багато речей, які ми перейняли із досвіду розвинених країн, були для нас незвичайними. Візьмемо хоча б Інтернет чи пластикові картки. Але усі ці речі є необхідними для нормального розвитку та поступу держави, для співпраці із зарубіжними партнерами. Чотири роки тому про штрихове кодування мало хто знав, а сьогодні цим уже нікого не здивуєш.
За прикладом американців?
У зарубіжних кінострічках часто можна бачити сцени закупок у супермаркеті. Сам процес відбувається дуже швидко, без будь-якої черги. Але, напевне, не тільки у мене викликав інтерес той момент, коли продавець невідомо навіщо витягує усі пакунки із кошика, і пропускає їх через прилавок, ніби переглядаючи. При цьому звучить характерний сигнал - короткий писк. Як стало зрозуміло мені пізніше, пакунки з продуктами чи іншими товарами переглядає спеціальний апарат - сканер - зчитуючи таким чином штрихкоди.
Із таким явищем, як штриховий код, більшість українців ознайомлена. Можливо не досконало, але вони уявляють, що це таке. Тим паче, що вітчизняні товари теж зараз мають своє штрихкодове маркування, яке починається цифрами "482". Це так званий індивідуальний номер, єдиний у всьому світі, за допомогою якого в інших країнах покупці дізнаються, що товар з цим кодом вироблено саме в Україні.
46 підприємств Тернопілля уже заштрихкодовують
З 1997 року послуги, пов'язані зі штриховим кодуванням, надають і в нашому регіоні. Займається цим регіональний центр Асоціації "ЄАН — Україна", який діє при Тернопільській торгово-промисловій палаті.
— За чотири роки роботи регіонального центру в області отримали коди для маркування сорока шести підприємств — розповідає керівник сектору штрихового кодування Дмитро Штефанюк. — Одним з перших в Тернопільську торгово-промислову палату звернулося державне виробничо-комерційне підприємство "Товтри". Найбільше штрихових кодів мають товари ВАТ "Тернопільська фармацевтична фабрика" та фірми "Глобал Космед ЛТД". Зареєстровані у нас також коди спільного підприємства "Екер", ТОВ "Весна-З", ТОВ "Сатва", ВАТ "Опілля", ВАТ "Бережанський склозавод", ВАТ "Тернопільський комбайновий завод" та інші. Понад сімдесят відсотків штрихкодів видано для продукції харчової промисловості. Для деяких підприємців впровадження штрихового коду — це можливість вийти на нові ринки збуту, для інших це обумовлено вимогами законодавства.
Без маркування товар втрачає тридцять відсотків вартості
- На жаль, ще й зараз підприємства реагують на впровадження
штрихових кодів пасивно, - зазначає президент Тернопільської Торгово-промислової палати Валерій Писарик. У багатьох власників підприємств відсутнє розуміння того, що штрихкод не просто обов'язковий атрибут маркування товарів, а невід’ємна частина іміджу підприємства. Штрикод по-перше: спрощує облік товару в оптовій та роздрібній торгівлі, тому що його наявність дає можливість прослідкувати та обліковувати рух товару, а також пришвидшує процес продажу. По-друге, коли товар виготовляють на експорт, він обов'язково повинен мати штрихкодову позначку. Таку вимогу ставлять за кордоном. Якщо товар без маркування, він втрачає приблизно 30% своєї вартості. Важливим є також психологічний фактор: покупець, маючи широко представлений асортимент продукції, звертає перш за все увагу на товар зі штриховим кодом. Підсвідомо виникає впевненість, що цей товар не підроблений, і якісний.
Штриховому коду — півстоліття
Штриховий код у світі застосовується давно. У 2000 році штрихкод відзначив своє 50-річчя. Вперше маркування штриховими кодами стали застосовувати у США на Пенсильванській залізниці. Інженер Давид Колінз запропонував записувати номери вагонів не тільки цифрами, а й спеціальним кодом, складеним із червоних та синіх смуг, розташованих у прямокутнику на стіні вагону. Ці коди висвічували променем прожектора і зчитували за допомогою фотоелемента. У 1968 році винахідник перейшов від прожекторів до сфокусованого лазерного променя. Розміри сканувального приладу набагато зменшились. Стало меншим і саме маркування. Тоді у Колінза виникла думка розширити сферу застосування штрихкоду. Стали маркувати кодом товари на гуртових складах і в магазинах.
У 1973 році в США з'явився "універсальний товарний код" (UCC) для використання у промисловості і торгівлі. У Західній Європі для ідентифікації споживчих товарів з 1977 року стали застосовувати систему під назвою "Європейський артикул" (EAN).
Першими були експортери
В Україні штрихові коди почали впроваджувати у 80-х роках. Розширення торгових стосунків із зарубіжними країнами поставило радянські підприємства-експортери перед необхідністю маркування своїх товарів. У колишньому Союзі товари марковані штрихкодами з префіксами 460-469, з'явились після того, як у 1986 році Всесоюзна організація нумерації "Юніскан" (Москва) вступила до Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації "EAN International". На державному рівні були спроби запровадити коди в системи обліку як в торгівлі, так і на виробництві. Рішення про доцільність такого кроку для того чи іншого підприємства приймали, як правило, на рівні міністерства чи відомства. Першими стали застосовувати штрихкоди великі промислові підприємства, які виготовляли продукцію на експорт. Були випадки використання штрихового кодування і в технологічному процесі на виробництві, зокрема, на Донецькому заводі холодильників.
Усе так просто
Після проголошення незалежності Україна могла вже самостійно вирішувати про впровадження штрихових кодів. У вересні 1994 року, з ініціативи Спілки економістів України, за підтримки Міністерства економіки України, на зборах засновників проголошено створення в Україні Асоціації товарної нумерації України "ЄАН-Україна". Уже на початку 1995 року, першою серед країн СНД (Росія як правонаступник СРСР залишила собі коди Союзу) отримала від "EAN International" національний код "482".
Зараз членами "ЄАН-Україна" є 2192 підприємства і підприємця, фірм, організацій тощо. Для маркування своїх товарів та послуг вони отримали 29 272 коди. Це створює реальні умови переходу торгівельної мережі на автоматизовані методи касових розрахунків, бухгалтерського та складського обліку, маркетингової роботи. Це значно прискорює обіг капіталу.
Про те, що означають вертикальні рисочки та цифри, які переваги отримують від застосування цього кодування, у яких саме сферах діяльності можна його використовувати, які документи необхідні для отримання коду та багато іншого - у наступних публікаціях.
Дарина ЛІНН
| "482": ключ доступу до інформації |
 |
"Тернопіль БІЗНЕС"
№ 9(21) від 07.03.2001 року
Шановна редакція тижневика "Тернопіль-Бізнес"! Ви розпочали дуже корисну і потрібну справу — знайомити читачів з економічними нововведеннями в Україні, які зближують нас із цивілізованим світом. Зокрема, маю на увазі публікації про маркування товарів. Я вражений тим, що на Тернопільщині лише 46 підприємств, які мають штрихкод на своїх товарах. Це означає, що ми дуже повільно вибираємося з соціалізму. Я об’їздив у службових справах багато країн світу. Там взагалі без цього важко уявити життя й економіку. Тобто, там це загальноприйняте правило, а наше законодавство не ставить вимогу маркувати підприємствам в обов’язок. Зрештою, можливо, я не правий і підприємства вдаються до маркування в міру потреби. Якби, наприклад, в Англії одного дня раптом виявилось, що товари в торгівлю надійшли без кодів, — торгівля одразу була б паралізована. Цікаве явище! У нас це не має поки що такого впливу, але розвиток ринку, торгівлі із зарубіжними країнами до цього призведе рано чи пізно. Словом, я чекаю, коли в газеті буде продовження теми.
Святослав Волянюк,
менеджер, м. Чортків
У третьому номері тижневика "Тернопіль-Бізнес" ми розповіли про історію виникнення штрихового коду, його поширення закордоном та в Україні. Сьогодні до вашої уваги інформація, підготовлена за сприяння спеціалістів Тернопільської торгово-промислової палати про те, що таке штриховий код, у яких сферах діяльності його застосовують і чому без штрихкоду в Англії зупинилася б торгівля...
Штрихкод — носій ідентифікаційного номера
"У сучасному світі штриховий код є основною технологією, яку застосовують для обліку товару у торгівлі, а також сфері послуг, — розповідає керівник сектору штрихового кодування регіонального центру Асоціації нумерації "ЄАН — Україна", який діє при Тернопільській торгово-промисловій палаті, Дмитро Штефанюк:
— Варто одразу ж розділити два такі поняття як штриховий код та ідентифікаційний номер. Асоціація Товарної нумерації "EAN International" присвоює товару не штриховий код, а ідентифікаційний номер. Штриховий код —
носій цього ідентифікаційного номера. Вертикальні штрихи та проміжки — це законодавча послідовність символів, що є ідентифікаційним номером (кодом) товару. Під вертикальними штрихами розміщено ідентифікаційний номер у цифровому (незакодованому) вигляді. Так подвійна форма зображення дає змогу читати коди за допомогою спеціальних автоматичних пристроїв (сканерів) або без них. Зображення штрихового коду наносять на упакування, ярлик або безпосередньо на поверхню товару. Нанесений штриховий код дозволяє однозначно ідентифікувати товар та його виробника або дистриб'ютора. Код товару складається із трьох частин.
1 — префікс наданий національній нумеруючій організації — 3 символи;
2 — код наданий товару - 9 символів для коду EAN-13, або 4 символи для коду EAN-8;
3 — контрольне число — 1 символ.
Найчастіше застосовують код EAN-13, оскільки він має більшу інформаційну місткість. EAN-8 застосовують лише у виняткових випадках: коли за відсутністю місця на поверхні маркування неможливо розмістити код із 13-ти цифр. Найбільш поширене маркування продуктів харчування, товарів побутової хімії, косметичних, гігієнічних засобів, тобто товарів першої необхідності, які купують часто і багато.
Першовідкривачі — роздрібна торгівля
Масове запровадження штрихового кодування товарів розпочалося у роздрібній торгівлі у 60-70 роках у США. Значне збільшення асортименту товарів та високу купівельна спроможність населення призвели до появи залів самообслуговування з єдиною касою, де була необхідність застосувати швидкі та безпомилкові технології розрахунків із покупцями.
Запроваджують штрихове кодування в роздрібній торгівлі і в Україні та в нашій області. Директор фінансових питань фірми "Глобал Космед" ЛТД Михайло Сеник розповідає, що супермаркети у Києві, Дніпропетровську, Харкові та інших великих містах, з якими співпрацює просто не приймають товар без штрихового коду.
За словами керівника сектора штрихового кодування регіонального центру Асоціації "ЄАН-Україна" Дмитра Штефанюка, засоби автоматичної ідентифікації доцільно запроваджувати не лише у великих магазинах, а й у середніх. Автоматичні системи обліку допомагають контролювати рух товарів. Це не лише вирішує проблему обліку, а й збільшує пропускну здатність розрахункових вузлів, зменшує їх кількість, дозволяє автоматично зважувати, маркувати і вираховувати вартість товарів, які фасують безпосередньо в магазині (овочі, фрукти, м’ясо, риба, сир тощо) і якщо це необхідно, передавати ці дані в систему обліку.
На основі цих даних, розповідає пан Штефанюк, створюють системи статистичних та маркетингових досліджень. Це дозволяє підприємству вести ефективну цінову політику, і якщо виникає потреба, — то вчасно змінювати асортимент. Другий аспект запровадження системи автоматичної ідентифікації в роздрібній торгівлі не менше, а можливо, і більше важливий, ніж автоматизація розрахункових операцій. Наприклад, аналіз статистичних даних із урахуванням часу продажу, категорій товарів і покупців в супермаркетах Австралії показав, що зміна місць розташування прилавків з напоями збільшить обсяги продажу. У результаті продаж напоїв Соса-Соlа зріс на 8,4%.
Другий крок — гуртова торгівля
Запровадження штрихового кодування у гуртовій торгівлі має дещо іншу специфіку. Тут слід тримати під контролем обсяги товарів, які зберігаються на складах, послуги з перевезень товарів, збільшення обсягів продажу. Визначальним у використанні штрих-коду в гуртовій торгівлі стала поява доступних за ціною технічних засобів для дистанційного зчитування ШК (лазерні сканери) і передачі інформації як у межах складу, так і між торговими партнерами.
Особливе значення штрихове кодування і автоматична ідентифікація набувають на підприємствах, складах, виробництві, де зберігають шкідливі або отруйні речовини чи існують шкідливі та небезпечні для здоров’я умови праці, і де людині не бажано перебувати.
Закодовані ресторанні блюда також бувають
Широко використовують штрихове кодування і в інших сферах людської діяльності. Наприклад, на підприємствах, які виготовляють товари широкого ужитку, технології ШК та АІ застосовують в основному у складському господарстві готової продукції. Широко ці технології використовують на автоматизованих конвеєрах виробництва при складанні товару із комплектуючих. Це важливо, коли виріб складають у філії транснаціональної компанії в іншій країні.
У сфері охорони здоров’я АІ та ШК забезпечують безпомилковість та швидкість ідентифікації, введення, передачі та отримання інформації, швидке створення необхідних баз даних і швидкий доступ до них. Особливо ефективні такі системи у закладах швидкої медичної допомоги, де фактори часу, точності обліку та безпомилковості надзвичайно актуальні. В Австралії, наприклад, група великих гуртових дистриб'юторів фармацевтичних препаратів успішно запровадила програму електронного опрацювання замовлень на основі номерів EAN. Ця програма дозволила зменшити вартість опрацювання одного замовлення з $50-75 до $5,5.
Штрихове кодування застосовують у такій специфічній галузі, як ресторанне обслуговування. Кодування блюд в ресторанах і кафе дозволяє автоматизувати, а значить прискорити приготування того чи іншого блюда, Хоча штрихове кодування страв у ресторанах сприймається більше як екзотика, чим також приваблює клієнтів.
Майбутнє — за новими технологіями
Це далеко не повний перелік, де можна застосувати штрихове кодування. Найновіша сфера кодування інформації на документах. Планують запровадити ШК у будівництві, рибній промисловості, системі обліку наркотичних речовин тощо.
На сучасному етапі штрихового кодування EAN у сфері обігу товарів все ще залишається найоптимальнішою за ціною, щоб створити систему отримання, опрацювання і передачі інформації. Але вже тепер EAN International розробляє нові, більш ефективні технології АІ — радіочастотну ідентифікацію та двомірні коди. Ці технології дозволяють ідентифікувати одиниці обліку, не звертаючись до бази даних у комп’ютері. Адже штрихкод — це лише ключ доступу до інформації, яка зберігається у відповідній базі даних і сам по собі не є інформативним.
У наступній публікації ви прочитаєте про те, що потрібно для вступу в Асоціацію "ЄАН - Україна", які документи треба готувати, яка процедура присвоєння штрихкоду окремим видам продукції
Дарина ЛІНН
P.S. Читайте! Коли-небудь вам це згодиться!
| "1482": останній штрих до портрета |
 |
"Тернопіль БІЗНЕС"
№ 13(25) від 04.04.2001 року
У попередніх номерах тижневика "Тернопіль-Бізнес" ми розповідали про те, як виник штриховий код та про сфери його застосування. У регіональному центрі Асоціації
"ЄАН-Україна", який діє при Тернопільській торгово-промисловій палаті, повідомили, що з часу першої публікації кількість підприємств області, які отримали штриховий код, зросла з 46 до 49. Сьогодні пропонуємо завершальну розмову на цю тему з керівником сектора штрихового кодування регіонального центру Асоціації "ЄАН-Україна" Дмитром Штефанюком.
— Що треба зробити, щоб отримати код товару?
— Перш за все необхідно стати членом Асоціації товарної нумерації "ЄАН-Україна". Для цього можна звернутися безпосередньо до Асоціації у Києві, а можна прийти до Тернопільського регіонального центру Асоціації "ЄАН-Україна". Тут ми укладаємо з керівником підприємства договір про членство, він заповнює реєстраційну, картку учасника, подає заявку на присвоєння товару Глобального номера торгової одиниці EAN/UCC.
— Куди краще звертатися підприємствам, щоб стати членом Асоціації: до Києва чи в регіональний центр?
— Усі форми документів, які необхідно заповнити, складені не Тернопільським регіональним центром, а затверджені у Києві. Звертаючись до нас, клієнт економить час і гроші. Цілком можливо, що доведеться їздити до Києва декілька разів — отримавши документи, необхідно їх заповнити, проставити печатки і знову везти до Асоціації. Окрім того, не завжди все зрозуміло, і замовнику необхідна консультація. У нашому центрі я усе пояснюю клієнтам. Розповідаю про штрихкод, про членські внески, які документи необхідно подати, як правильно заповнити документи. Нам важливо, щоб клієнт надав достовірну інформацію про підприємство та про товар, який кодуватиметься.
— Будь-яка громадська, політична чи інша організація живе за рахунок членських внесків. Скільки потрібно сплатити підприємству, щоб стати членом Асоціації, і яка система сплати внесків діє у ній?
— При вступі до "ЄАН-Україна" підприємство сплачує суму, еквівалентну 300 умовним одиницям. Річні внески сплачують у розмірі, еквівалентному 200 доларам, плюс 20 умовних одиниць за кожен код. Ці кошти витрачаються на сплату внесків до Міжнародної Асоціації Товарної Нумерації "EAN International". Оскільки Асоціація, "ЄАН-Україна" організація неприбуткова, то й на забезпечення її життєдіяльності.
— Зважаючи на скрутне економічне становище багатьох підприємств, це досить солідна сума...
— Звичайно, це дорого, тому є певні пільги. Наприклад, якщо це підприємство будь-якої організаційно-правової форми та форми власності, в якому кількість працюючих в рік не перевищує 50 осіб та обсяг річного валового доходу не перевищує 500 тисяч євро, сплачують наполовину менші внески: відповідно 150, 100 та 10 умовних одиниць. Для підтвердження свого статусу підприємство повинно надати довідку, яка засвідчує річний валовий дохід, наприклад, з податкової інспекції, та дані про кількість працівників із статистичного управління. Для суб'єктів підприємницької діяльності вступний та річний внески становлять 50 умовних одиниць, а присвоєння одного коду —5.
— Багатьом підприємствам необхідно кодувати, наприклад, не 10 найменувань продукції, а 50 чи 100. Не дуже й розженешся, коли присвоєння одного штрихового коду коштує 20 умовних одиниць.
— Так, але у цьому випадку також є система знижок. Наприклад, підприємство замовило від 1 до 10 кодів. Воно платить за них по 20 доларів. Якщо асортимент розшириться і знову треба буде кодувати товар, то вже 11-ий і 25-ий коди коштуватимуть 15 доларів, від 26 до 100 — 10 доларів, від 101 до 250 — 5 доларів за код, від 251 і більше — по 3 долари. А для пільговиків встановлені такі внески: від 1 до 100 — 10 доларів за код, понад 100 найменувань — по 5 доларів за код.
— В одному з попередніх номерів тижневика було вміщено лист від читача. Він був здивований невеликою кількістю підприємств області, які кодують товари, і запитував, чи врегульоване це питання на законодавчому рівні.
— Є чимало нормативних документів, що стосуються впровадження штрихового кодування. Основний — "Положення про штрихове кодування товарів". А нагляд за маркуванням товарів та штриховим кодуванням здійснюють Держспоживзахист, Державний комітет. України з стандартизації, метрології та , сертифікації, Державна митна служба, органи місцевої виконавчої влади та Асоціація "ЄАН Україна" в межах своїх повноважень.
Дарина ЛІНН