Міфологія

У слов'янській міфології Вій - цар підземного світу, брат Дия, воєвода Чорнобога. Чорнобог (Чорний Змій, Кощей) - повелитель Темені і Пекельного царства; Бог холоду, знищення, смерті, зла; зображався у вигляді людиноподібного ідола, чорного кольору з посрібленими вусами. Бог безглуздя і втілення всього поганого і чорного. У глибокій старовині слов'яни поділяли весь світ на дві частини: добру і злу, чи-то на дружню і ворожу людині. Кожну з них уособлював свій бог. Саме ворожу уособлював - Чорнобог. До нього приносилися жертви перед початком найважливіших справ, наприклад, перед проводами у військовий похід. Жертви приносили часто криваві і людські, вбивали полонених, рабів і коней. В мирний час Вій ув'язнений в Пеклі (Пекло - церковнослов'янська Пькъл, «смола», можливо латинське picula «смола», або pix «смола, дьоготь», у слов'янській міфології - пекло).

Він тримає в руці вогняний батіг, яким «пригощає» грішників. У нього важкі вії - їх тримають вилами його численні слуги. Смертельний погляд Вія прихований під величезними віками чи віями. Він до смерті не терпить сонячного світла. Людина, що не витримувала погляду Вія, помирала. Витримати погляд Вія - означає отримати визнання власних домагань на силу.

У слов'янській традиції фольклорним джерелом образу Вія може вважатися образ св. Кас'яна (втілення високосного року, 29 лютого). Згідно з українськими легендами - Кас'ян вкритий вовною, має віки до землі, котрі підіймає йому нечиста сила. По іншим уявленням, Кас'ян сидить нерухомо і не бачить «божого світла» через віки, котрі досягають його колін. Кас'яна і Вія об'єднує близькість до землі. Кас'ян мешкає в печері, куди не проникає світло, лежить у ямі, засипаний землею. Вій також являється «весь у чорній землі», має «підземний голос». Спільна ознака Кас'яна і Вія - згубний для людини (рослин, тварин) погляд.

У східнослов'янському фольклорі існують ще й інші персонажі, які володіють схожими з Вієм ознаками. На Волині часто згадується чародій «шолудивий Буняка»: віки такі довгі, що їх підіймають вилами. Уявлення про смертельний погляд, очі, прихованих величезними віками, відображене в західно-українських рукописах XVI ст., в яких описані останні дні життя Іуди: віки його так розрослися, що він аж осліп. Мотив вік, які піднімаються вилами (лопатою, гачками), поширений і в східнослов'янських казках.

Довгі віки в народному уявленню являються ознакою демонічної істоти. Українська легенда про походження чаю оповідає, що спокушаючи пустельника, диявол почав йому «вії (віки) напускати», аж доки стало неможливо старцеві глянути на світло; пустельник віки відірвав і закопав у землю; із них виріс чай. У бувальщині із білоруського Полісся смерть змальовується у вигляді жахливої жінки з величезними віями. Відомо також слов'янське вірування у «дурне око» і уявлення про істоти, що наділені смертельним поглядом.

Вій - найстрашніший та найсильніший представник нечистої сили, що живе під землею. Розкорячистий, косолапий, руки і ноги схожі на коріння дерев, весь у землі. У нього важка хода, з'являється лише у тих випадках, коли всі інші представники нечистої сили не можуть справитися. Повіки довгі, до самої землі, сам він їх підняти не може, зазвичай це роблять кажани. Як і вся нечисть, зникає з третіми півнями. // Поділля: Наші традиції

У стародавній іранській (персидській) міфології аналог Вія - ВАЙЮ - «Пустота». Один із 28 Вищих Ізед (ИЗЕДИ - помічники богів - янголи). Вайю - правитель Великої пустоти - прошарку між світом Світла і світом Темряви, розділяє Світло і Темінь не тільки у часі, але й у просторі. Функція Вайю - прикордонник. Проявляється як пустота, вакуум. Зображується з двома обличчями: одне скорботне, звернене до світу Темені, інше, те що сміється, - до світу Світла. Протегує тим, хто ще обтяжений вибором. Під його керівництвом знаходяться духи, котрі не зробили поки що вибір між добром і злом. Хранитель договору між Ахура-Маздой («Господь премудрий», верховне божество-добро. Ахура-Мазда створює ідеальних духовний світ і додає йому матеріальну форму. Після того, як сили зла з'явилися в створеному світі Ахура-Мазда підтримує живих істот, які вступають в боротьбу зі злом. По закінченню світового процесу Ахура-Мазда вчинить страшний суд, дасть вічне життя прихильникам всього благого, і остаточно знищить зло.) і Ангра-Майнью (Темний початок в іранській міфології. Голова темних, злих сил. Від нього пішло все нечисте і гріховне: гріхи, чародійство, смерть, хвороби, старість, зима, плазуни, хижі звірі, пустелі і т.д. Ангра-Майнья уособлення зла, брехні, нечистоти. Це він розколов єдиний світ на два початки: добре і зле. Ангру-Майнья насилав на людей 9999 хвороб і смерть, а лікування цих людей розглядали, як вигнання злих сил. Ангра-Майнья, будучи виявленням зла і всього негативного, приносить людям старість, хвороби, гріховні помисли. Завершення світової історії повинно ознаменуватися повним знищенням Ангра-Майнья. В образі Ангра-Майнью виражена думка про необхідність злого, негативного початку, завдяки якому добро стає діяльним, сильним, завершеним.).

Можливі відповідності імені Вія і деяких атрибутів в осетинських уявленнях про велетнів - ваюгах, примушують визнати стародавні витоки оповіді про Вія.

Збережена до XIX ст. українська легенда про Вія відома по повісті М.В.Гоголя.

Вій - персонаж української демонології, який найчастіше постає в образі старезного діда з густими й довгими бровами та віями, через які нічого не бачить. Його погляд може бути смертельним для живих істот. Він має згубну, руйнівну силу, яка здатна провалити будинок під землю, а на його місці утворити водоймище. Однак від цієї магічної сили рятує те, що Вій навколо себе нічого не бачить через свої надзвичайно густі та довгі брови й вії. В етнографії висловлюється припущення про те, що саме з цим образом пов'язані повір'я «про недобрі очі та зурочення, згідно з якими від злого погляду все гине чи псується» (Українська минувшина. - С.220). // uk.wikipedia.org

P.S.

• Дмитро Добрий-Вечір служив в прикордонних військах на кордоні з Румунією! В карпатських горах! Чи не згадати нам про Влада Дракулу?
• При написанні був використаний матеріал і фотографії з Міфологічної енциклопедії монстрів, духів і богів із всього світу.

Символ бога Вій

Зображення, в яких використаний символ бога Вій

Четвероєвангеліє. Мініатюра Св.Марк. Пурпуровий пергамент. Золото. ІХ ст. Російська Національна бібліотека. 2003
Містить зображення слов’янських символів - ліворуч внизу «Вій», праворуч внизу - «Рисич».

Ремарки

Микола Гоголь

Вій - це могутній витвір народної уяви. Так звуть українці старшого над гномами, що в нього повіки на очах спускаються аж до землі. Оця вся повість і є народний переказ. Мені не хотілося змінювати його, тому розповідаю майже так само просто, як і сам чув.

Олександр Євтушенко

Вій - це демонологічна істота, яка має вигляд старого діда з величезними бровами. Своє ймення отримав через довгі густі вії, що сягали долу. Погляд його може вбити людину, від нього хати провалюються під землю, а на тих місцях виникають озера чи провалля. Але від згубної сили його погляду рятує те, що Вій нічого не бачить крізь густи вії. Вірогідно, з переказами про Вія пов'язані уявлення про погане око, наврочення, згідно з якими від злого погляду усе гине або псується.

Дмитро Добрий-Вечір

Вій - це не обов'язково диявольська істота - це нейтральна сила, яка може служити будь-кому, дивлячись, яка людина візьме на «озброєння» його силу і могутність. Якщо це людина з поганими намірами, добра від нього не чекай…

Володимир Петранюк

Вій - це загадка української долі. Вій. Цей страшний потвір, якого ви не знайдете ніде, ні в якихсь енциклопедіях. Не знайдете відповіді, власне, - хто це є? Ким є цей потвір? - Він невидимий. Цей потвір нас переслідує все життя. Я думаю, що це б непогано було всій Україні, поставити Вія і відповісти на питання: «Де джерела нещастя нашого українського народу?»