«УКРАЇНОЗНАВСТВО» [журнал] – науковий, громадсько-політичний, культурно-мистецький, релігійно-філософський, педагогічний журнал, що є фаховим періодичним виданням з українознавства як науки і навчальної дисципліни. Згідно з Постановами Президії ВАК України журнал «Українознавство» визнано фаховим періодичним виданням з історичних і філософських наук (затверджено наказом ВАК України від 23 березня 2005 р. № 149), періодичність – одне число на три місяці. Електронна версія журналу http://www.ualogos.kiev.ua/. Журнал «Українознавство» розповсюджується і в Україні, і в США, Канаді, Великій Британії, Росії, Італії, Німеччині та інших країнах світу.

Видання часопису «Українознавство» було зініційоване в 2001 р. директором Науково-дослідного інституту українознавства МОН України, проф. П.Кононенком, який з того часу є його незмінним головним редактором. Мотивацію для започаткування саме такого видання можна віднайти в програмній статті головного редактора, вміщеній у 1-му числі журналу. Тут, зокрема, наголошувалося, що журнал «Українознавство» «виходить у світ на межі тисячоліть, яка відділяє десятиліття бездержавності й рабства від доби великих надій та сподівань на відродження України як правової, демократичної, соборної, суверенної держави та на розквіт великої нації, призначеної самою Природою для здійснення тільки їй наперед визначеної високої загальнолюдської місії». І далі зазначалося: «Журнал «Українознавство» є спадкоємцем не тільки однойменного вісника 90-х років ХХ ст., а й літературно-наукового вісника Наукового товариства ім. Шевченка 90-х років ХІХ ст.: відповідно до предмета дослідження – Україна, світове українство, українознавство у їх просторовій генезі – він буде відбивати не лише синтез українознавчих наук у їх універсальній цілісності та системності, а й українознавчі сфери буття та життєтворчості».

Саме тому в журналі органічно віддзеркалюються наукові дослідження Науково-дослідного інституту українознавства, а його змістова структура відповідає структурному складові Інституту. Крім ідейно-напрямної колонки головного редактора, журнал охоплює такі розділи: «Людина і її справа», «Парадигми сучасної науки. Міждисциплінарні дослідження», «Історія.Теорія. Методологія», «Освіта», «Мова і майбутнє України», «Українська суспільно-політична думка», «Українська національна культура», «Пам’ять історії», «Україна – етнос», «Україна і світ», «Рецензії та відгуки». Читач тут може знайти і матеріали ґрунтовних наукових досліджень, і гіпотези й версії, і полемічні статі працівників Інституту, його аспірантів, а також науковців інших науково-освітніх установ різних міст України і світу. Тематика статей різноманітна: висвітлення історії українознавства у вітчизняних і зарубіжних джерелах; напрацювання у сферах джерелознавства й археології; набутки літератури і мистецтва в історичній ретроспекції та й сьогоденні; напрями практичного втілення українознавства у вихованні й освіті та багато іншого. Зміст їх підтверджує положення концепції українознавства, викладеної на сторінках журналу проф. П. Кононенком: «українознавство не претендує ні на замінника, ні на дублера історії, мовознавства, природознавства, культурології, філософії, психології, релігієзнавства, політології тощо. Воно – синтез та інтегратор досліджень і відкриттів усіх наук, котрі займаються вивченням України й світового українства, як і його мета – дати цілісний образ України в усіх гранях та часопросторових вимірах її буття й перспектив». У публікаціях розкриваються «не сутності й проблеми фольклору, етнології, мовознавства, літературознавства, мистецтва й культурознавства...» тощо як конктрених наук, а «...як форм українознавства».