Скляний звіринець

   Нещодавно, а саме у четвер, сімнадцятого листопада, давно відома всім галерея „Дзига” порадувала нас іще одною, вже другою по рахунку з циклу кераміки виставкою. На цей раз нашій увазі були представлені керамічні вироби трьох майстринь, які узагальнили свої творчі доробки під спільною назвою „Скляний звіринець”. Натхнення щодо назви і тематики Ната Попова, Беата Корн та Пильник Ольга почерпнули з художнього твору, а саме із п’єси американського письменника В. Теннесі (написана у 1944-му році), яка носить одноіменну назву. Основна тема п’єси – це глибоке пізнання істини, самого себе та оточуючого суспільства. Авторів робіт представляла Марта Кравченко, яка і поділилась з нами своїм баченням теми „Скляного звіринця”:
                                                                                                                                                                      „Кожен з нас живе у своєму світі, будує його, розставляє там все на свої місця, складає плани, ілюзії. Ми маємо свій світ, свій „звіринець”, ми маємо людей, які нас оточують, речі, та багато інших предметів.
   Ми живемо, існуємо у своєму світі. Він багатий, самодостатній – „звіринець” – світ власний (Всередині. Назовні. Я ззовні).
   Твори художниць пропонують Вам власне вираження цієї теми, у трьох рефлексіях. Звіринець жінки-художниці, яка живе у ньому.
   Звіринець 1 – внутрішній світ. Справжні почуття. Емоції. Страхи. Ілюзії. Переживання. Ідеї. Враження. Образи….
   Звіринець 2 – зовнішня оболонка, подання себе для сприйняття суспільством. Вона – приваблива, екстравагантна, сексуальна, епатажна, лагідна, домашня…
   Звіринець 3 – середовище. Ми – конзументи, ми споживаємо те, що нам насаджує суспільство. Ми одягаємось, їмо, п’ємо, слухаєм музику…. – споживаємо.
   Водночас ми є всіма світами, може й більше, але один з них завжди в кожного характерно виражений, свій „звіринець”, свій крихкий, скляний світ.”

   Усі троє художниць мають відповідну до своєї роботи освіту та деякий виставковий досвід за плечима:
Ольга Пильник спочатку (1995-1999) вчилася в Ужгородському коледжі декоративно-прикладного мистецтва (художня кераміка). З 1999-го до 2003-го опановує знання у Львівській Академії мистецтв по тому ж таки профілю, отримавши спочатку ступінь бакалавра, а згодом (2003-2005) – магістра. З 1999-го року має п’ять виставок Україною.
Ната Попова у 1994-му році закінчила Ужгородське училище декоративно-прикладного мистецтва також по профілю художньої кераміки, після чого вчилась  у Львівській Академії мистецтв. З 1993-го року – тринадцять виставок як в Україні, так і поза її межами, в тому числі в Польщі та Німеччині.

Беата Корн також вчилась в Ужгородському коледжі мистецтв, опановуючи мистецтво художньої кераміки. З 2001-го до 2003-го вчилась у Львівській Національній Академії мистецтв. З 2004-го року має дві виставки в Ужгороді.

Автори виставки вклали максимально фантазії, щоб матеріалізувати своє світобачення, щоб виразити свої думки і асоціації саме методом досить складного мистецтва – кераміки. Коли митець вкладає у своє творіння себе – це відчутно. І дуже цікаво. Бо, напевно, це і є саме мистецтво. А переконатись у цьому може кожен бажаючий, відвідавши запропоновану виставку і, безсумнівно, відкривши для себе щось нове і оригінальне.

Катрін Дзігуа