Отже, читайте у новому номері такі матеріали:

Шанувальникам пішого туризму, мабуть, буде цікаво здійснити вилазку на один із чотирьох полонинських масивів Закарпаття — Полонину Боржава. Учасники походу розпочали свій маршрут з селища Міжгір’я та через чотири доби завершили його спуском у селище Воловець Закарпатської області. На маршруті — майже десяток вершин заввишки від 938 м до 1598 м (гори Волосянка, Кук, Граб, Жид Магура та ін.), підйоми, спуски, траверси та присліпи (так місцеві жителі називають перевали). Вражень та задоволення, отриманих від краєвидів Боржави, не зіпсувало навіть те, що місцевість виявилася посушливою і вода була однією з головних похідних «цінностей». 

Туристичний маршрут, що пролягає через природний заповідник Ґорґани, можна подолати не тільки пішки, а й на байках — гірських велосипедах. Варто тільки «озброїтись» відповідним велоспорядженням та достатньою кількістю авантюризму. Стартували з залізничної станції у селі Татарів. А потім був… не те слово «екстрім». Дороги, якими їздять трактори та лісовози, були розмиті дощами й гірськими річками. Багнюка, вимішена коровами, кам’яні стежки — отака радість байкера. Врешті, минувши село Поляниця, гірськолижне містечко «Буковель», перевал Столи, учасники подорожі таки виїхали на «дорогу» до села Бистриця, та ще, проїхавши декілька сіл, фінішували у місті Надвірна. 

Рафтинг стає дедалі популярнішим видом туризму на Україні. От і кореспонденти журналу вирішили здійснити рафтинг-сплав Дністровським каньйоном під керівництвом досвідченого інструктора-екскурсовода, керівника турфірми «Terra Іncognita» Сергія Підмогильного. Перед тим, як вийти на Дністер та відчути його «тиху душу», учасники рейду пережили півтори години драйву на його притоці — річці Стрипа (стартували у селі Скоморохи поблизу Бучача Тернопільської області). Дністер, як звикле, зустрів подорожуючих своєю величчю та різноманітністю прибережних атракцій: Червона гора із породою девонського періоду, якій 400 мільйонів років, колонії сірої чаплі, скельні печери та інші красоти унікальної і незайманої природи. Всю водну частину маршруту (63 км) було подолано за два дні. Фінішували в місті Заліщики, також на Тернопільщині .

Місто Виноградів — Севлюш в минулому — є одним із найколоритніших міст на Закарпатті. Особливі кліматичні умови цієї місцевості сприяють вирощуванню винограду. Невеличке місто має свою велику історію і може похизуватися багатьма історичними та культурними пам’ятками. Із Виноградовом пов’язані долі багатьох митців. Це, зокрема, знамениті Белла Барток (1881-1945) — угорський композитор та піаніст, угорський художник Імре Ревес (1859-1945), деякі полотна якого зберігаються в Ермітажі. Сучасний Севлюш поєднує найрізноманітніші національні культури та конфесії, а різночасові і різностильні пам’ятки архітектури надають йому європейського шарму та неповторності. 

Серед безлічі «давнин», які існують у Львові, неможливо оминути увагою та не зацікавитись старовинними аптеками. Окремі з них засновані в середньовіччі і все ще зберігають дух старовини, латини. Про це подбали теперішні власники. Вони підтримують у доброму стані аптечну атрибутику тих часів. Давні назви аптек «Під золотим оленем», «Під угорською короною», «Під Святим Духом» та інші і сьогодні є звичними для львів’ян. Інші аптеки функціонують як «музеї», служать своєрідною візитівкою міста та є об’єктом уваги гостей Львова. 

У середині серпня, а саме 14-го, на Медового Спаса, в українських церквах традиційно освячують мед. Отже, мова у нашій публікації — про мед, бджіл та людей, завдяки яким ми споживаємо один з найцінніших природних продуктів Карпатського краю. Пасічник Микола Козарук з села Татарів Яремчанського району захоплено розповідає про життя бджіл, їхню «соціальну» ієрархію, закони та інстинкти і, звичайно, про гірський мед. До речі, найпродуктивнішою породою бджіл є саме карпатська. Не тільки по всій Україні, а й навіть на Сахалін везуть бджолині сім’ї, де вони дають рекордні збори меду.