This version of the page http://www.karpaty.net.ua/articles_19-20/ (0.0.0.0) stored by archive.org.ua. It represents a snapshot of the page as of 2009-12-17. The original page over time could change.
Всеукраїнський туристичний журнал "КАРПАТИ. Туризм. Відпочинок"
  Головна Про нас Архів Рекламодавцям Спонсорство Архів подій    
Аренда квартир - аренда квартир метро Коломенская - агентство недвижимости.

№ 7-8 (19-20),
липень-серпень 2007

АДРЕНАЛІН

КОЛОРИТ

АВТЕНТИКА


 

 на початок


 

 
Знаєте, а нашому з вами журналу оце днями гупнуло три роки. Підсумки, чесно кажучи, як водиться в таких ситуаціях, ми не підбивали. Якось не було часу — саме робили оце число, яке ви тримаєте в руках. Дедлайн не давав розслабитися і пофілософствувати, які ми стали... (які, власне кажучи, — вам збоку видніше). Але кожен зокрема в редакції, мабуть, щось собі й пригадав з далекого журнального минулого. Скажімо, як нам песимістично віщували: «Не виживете! Не та тема і не той читач. В Україні подібні видання довго не живуть...» Ну, три роки — це не довго, але... А ще один поважний письменник, який розуміється на тому, що говорить, застерігав: «Вам не вистачить тем». Ми аж самі було замислювалися — а чи дійсно поняття «Карпати» таке ємке, щоб набралося ідей для матеріалів у періодичне видання? А тоді ми виходили в світ раз у квартал. Тепер — щомісяця. Тем — очі розбігаються. Часом аж плакати хочеться, бо і про цю подію вартувало б написати, і про той об’єкт, і про ту людину, а виявляється, що таки не осягнути неосяжного. Тобто висновок простий: «Карпати» — поняття без меж. Карпати живі. Вони змінюються, обростають новими людьми, подіями — інформацією. От і ми (журнал та його читачі) живемо й міняємося разом з ними.
...Якось навіть вийшло символічно, що саме в цей уродинний період ми зробили так званий подвоєний номер (на липень–серпень) — такий собі товстенький даруночок вам і собі. І до вересня відпускаємо вас на канікули (вакації, як кажуть галичани). Та й самі трохи відхекаємося. Редколегія роз’їжджається хто куди, щоб повернутися і притягнути в редакційному рюкзаку щось цікавеньке.
Але хочеться ще хоч декілька слів сказати про наповнення власне ось цього числа «Карпат». Такого активу у нас, якщо не помиляємося, ще не було. Це ваша заслуга, дорогі мандрівники, екстремали, туристи різних «мастей». Це ви просто вражаєте своїм неспокоєм і фантазією щодо активного, культурного та іншого змістовного відпочинку. Ми лише йдемо за вами, за вашими бажаннями й потребами...
Редколегія

 

Отже, читайте у новому номері такі матеріали:

З Міжгір’я у Воловець через Боржаву

Шанувальникам пішого туризму, мабуть, буде цікаво здійснити вилазку на один із чотирьох полонинських масивів Закарпаття — Полонину Боржава. Учасники походу розпочали свій маршрут з селища Міжгір’я та через чотири доби завершили його спуском у селище Воловець Закарпатської області. На маршруті — майже десяток вершин заввишки від 938 м до 1598 м (гори Волосянка, Кук, Граб, Жид Магура та ін.), підйоми, спуски, траверси та присліпи (так місцеві жителі називають перевали). Вражень та задоволення, отриманих від краєвидів Боржави, не зіпсувало навіть те, що місцевість виявилася посушливою і вода була однією з головних похідних «цінностей». 

По болоті, як по маслу

Туристичний маршрут, що пролягає через природний заповідник Ґорґани, можна подолати не тільки пішки, а й на байках — гірських велосипедах. Варто тільки «озброїтись» відповідним велоспорядженням та достатньою кількістю авантюризму. Стартували з залізничної станції у селі Татарів. А потім був… не те слово «екстрім». Дороги, якими їздять трактори та лісовози, були розмиті дощами й гірськими річками. Багнюка, вимішена коровами, кам’яні стежки — отака радість байкера. Врешті, минувши село Поляниця, гірськолижне містечко «Буковель», перевал Столи, учасники подорожі таки виїхали на «дорогу» до села Бистриця, та ще, проїхавши декілька сіл, фінішували у місті Надвірна. 

Стирає час, лікує душу...

Рафтинг стає дедалі популярнішим видом туризму на Україні. От і кореспонденти журналу вирішили здійснити рафтинг-сплав Дністровським каньйоном під керівництвом досвідченого інструктора-екскурсовода, керівника турфірми «Terra Іncognita» Сергія Підмогильного. Перед тим, як вийти на Дністер та відчути його «тиху душу», учасники рейду пережили півтори години драйву на його притоці — річці Стрипа (стартували у селі Скоморохи поблизу Бучача Тернопільської області). Дністер, як звикле, зустрів подорожуючих своєю величчю та різноманітністю прибережних атракцій: Червона гора із породою девонського періоду, якій 400 мільйонів років, колонії сірої чаплі, скельні печери та інші красоти унікальної і незайманої природи. Всю водну частину маршруту (63 км) було подолано за два дні. Фінішували в місті Заліщики, також на Тернопільщині .

Виноградів: незвичайна провінція

Місто Виноградів — Севлюш в минулому — є одним із найколоритніших міст на Закарпатті. Особливі кліматичні умови цієї місцевості сприяють вирощуванню винограду. Невеличке місто має свою велику історію і може похизуватися багатьма історичними та культурними пам’ятками. Із Виноградовом пов’язані долі багатьох митців. Це, зокрема, знамениті Белла Барток (1881-1945) — угорський композитор та піаніст, угорський художник Імре Ревес (1859-1945), деякі полотна якого зберігаються в Ермітажі. Сучасний Севлюш поєднує найрізноманітніші національні культури та конфесії, а різночасові і різностильні пам’ятки архітектури надають йому європейського шарму та неповторності. 

Під патронатом богів, святих, орлів...

Серед безлічі «давнин», які існують у Львові, неможливо оминути увагою та не зацікавитись старовинними аптеками. Окремі з них засновані в середньовіччі і все ще зберігають дух старовини, латини. Про це подбали теперішні власники. Вони підтримують у доброму стані аптечну атрибутику тих часів. Давні назви аптек «Під золотим оленем», «Під угорською короною», «Під Святим Духом» та інші і сьогодні є звичними для львів’ян. Інші аптеки функціонують як «музеї», служать своєрідною візитівкою міста та є об’єктом уваги гостей Львова. 

Медовий Спас — солодкий час

У середині серпня, а саме 14-го, на Медового Спаса, в українських церквах традиційно освячують мед. Отже, мова у нашій публікації — про мед, бджіл та людей, завдяки яким ми споживаємо один з найцінніших природних продуктів Карпатського краю. Пасічник Микола Козарук з села Татарів Яремчанського району захоплено розповідає про життя бджіл, їхню «соціальну» ієрархію, закони та інстинкти і, звичайно, про гірський мед. До речі, найпродуктивнішою породою бджіл є саме карпатська. Не тільки по всій Україні, а й навіть на Сахалін везуть бджолині сім’ї, де вони дають рекордні збори меду. 

У номері ще багато чого цікавого:

— Гора Гостра, Полонина Рівна, а шлях до них — Руський

— Хом’як хрестоматійний

— Ріки Карпат — дороги водного туризму

— Рюкзак для велосипеда

— Супер-активне літо

— Що складніше, то цікавіше

— Про все і всюди

— Гаряче серце «Гамори»

— Колоритний сміх

— Gens fidelissima

 

 

 
 
 

Звіти:






 
 

Партнери:

більше  

 

 

© Карпати. Туризм. Відпочинок, 2004-2008   При використанні матеріалів посилання www.karpaty.net.ua є обов'язковим