Стислий курс мовознавства
Сьогодні розмови про одномовність, двомовність чи тримовність – це історичний канібалізм.
В епоху ментальних подорожей і монументальних завихрень кожна освічена людина повинна знати як мінімум 120 мов. А краще – 180!
Але на знак протесту проти махрового націоналізму скрізь і завжди розмовляти виключно фінською (від слова “фінка”). У крайніх випадках – табасаранською (нею дуже добре володіють жителі Саранська, Засарайська і Мухосранська).
Ду ю спік інглиш? Вері вел, дубовий тейбл. Шпрехен зі дойч? Іх бін больной. Парле ву франсе? Мадам, же вже не п’ю, бо нема.
Всічкі разбіраш? Аш мокаусю лієтуво калбос. Шені черіме! Шолом алейхем! Алейкюм ас салам! Женьмінь дацзибао! Банзай! Кен гуру! Ом ма ні пад ме хум! Вшістко єдно! Мементо морі! Буна зіуа! Аріведерчі, Рома!
Тому геть будь-який націоналізм! А разом з ним – комунізм, соцреалізм і шовінізм!
Хай живе кацап на Україні!
Люсю, ти коли поставиш мій матеріал?
Кожна істотна істота має невід’ємне істотне право: а) перебувати в отарі, табуні, череді, косяку чи зграї або мати окреме ярмо; б) подавати членороздільні і нечленороздільні звуки; в) ставати на дибки, упиратися рогом і відкидати копита; г) не бути зарізаною на шашлик.
Хай живе, пасеться, телиться й несеться!
Беш сум, бир сом, хабар бар!
Аделанте, кубанос! Харе Крішна!
Акуна матата! Секір башка! Повне мамаду!
Фсєх мачіть в сартірах!
Люсю, ти коли… Вже поставила? На якій шпальті?
Ну тоді йдемо вивчати аглютинативні мови.
Лаша тумбай!
до пані Лори:
)
ні, прошу Пані, то не змінюю підручників. Покищо
Зараз переймаюся дещо іншими питаннями (див.http://gpu.ua/?&id=244822&s=3_othr – даруйте за хвалькуватість).
Звісно, що хотілося б, аби мовні правила були прості й доступні, зрозумілі з першого разу, аби не мастити собі голови, коли “пів” пишеться разом, а коли “окремо”. Хотілося б….
Однак зважте на те, що нинішнє життя стає все більш інформаційно насиченим, потоки даних зростають і зростають, якщо уклад життя раніше не змінювався протягом сотні літ, то нині світ довкола нас і через п’ять років зовсім не такий, як був. Мова – як надзвичайно жива речовина – на це має відгукуватися, до того ж і миттєво, вона не має бути якоюсь закостенілою, бо тоді станеться так, як сталося з латиною і іже з нею….
Українська мова є напрочуд гнучкою, а тому їй зовсім навіть не важко вмить налаштовуватися до нових вимог часу і життя. Мова-то може – а ось люди є істотами за своєю суттю лінивими, їм би хотілося, аби все було у житті як в угрофінських казках: “за щучим велінням і за моїм хотінням”, тому-то і маємо те, що нині укрмова усунута від світових мовотворчих процесів, де панує англійщина. Скільки існує т.зв. “інтернаціональних” слів, що мають українське походження? Російських (таких, які були вигадані в російськомовному середовищі), принаймні, парочка знайдеться – перестройка, гласность, балалайка тощо. А українських взагалі катма!
Звісно, так склалося з багатьох відомих літописних потрясінь та передумов, але однієї з них залишається боязнь укромовних новизни, страх ужити чи запровадити щось нове: довкола лише слова “прем’єрка” скільки вже в суперечках у всемережжі списів зламано, замість того, аби вигадати чи віднайти свій рідний відповідник, який за суттю своєю піддається нашому правопису і закрити це питання на віки.
Доки ми сперечаємося “в Україні” чи “на Україні” – насправді ми тупцюємося на місці, а в цей час англійщина заполонила усе своїми up, down, inpoot, outpoot тощо.
Ну і ще враховувати треба ту складову, що якби ж підручники наші складалися виходячи суто із суперечок мовознавців….
аж ні сюди обов’язково приплітається політика….
До речі, в Англії теж є вже певна когорта знавців, котрі ратують за спрощення англ.правопису і приведенням його до фонетичного виду [щоби писалося, наприклад, to u (тобі) ітд.], бо бач, “нові англійські” (ті, що “понаїхали”) не можуть мову гідно вивчити. А починалося свого часу все це як безневинна молодіжна витівка….
Особисто я певен, що так і буде – це вже питання лише часу, при тім не дуже і далекого. Щось подібне згодом відбудеться і з французькою – вони лише паперу на спрощенні можуть заощадити відсотків 50. Так що, не лише у нас підручники карколомно змінюються
)
44. Лора
Пані, не переймайтеся так. Ми кажемо: іти НА завод, НА фабрику, але У друкарню, У перукарню тощо. Різниці між вживанням в даному контексті прийменників “у(в)” чи “на” немає. Це паралельні форми.
Пане Зелений, чи це не ви змінюєте в підручниках правила? Береш підручник за 2001 рік – одне, 2005 – друге. Голова іде обертом. А не краще було б взагалі вивчити правила і їх використовувати? Ну скажіть мені, що нема правила написання іменників. Якщо йдеться мова про країну, то пишеться “в”, а якщо про географічну місцевість то – “на”. Ви зачепили мою українську гідність. Україна – це держава. Ніколи б не подумала, що прийде час, коли мені будуть казати, що до фєні ті правила. Чи може ви скажете, що почувши Кузьму на телебаченні, хтось захоче вчити українську? Ганьба таким послуговувачам української мови.
прохання до розпорядника цього вігучника підчистити мій попередній допис після слів “….,егеж?
)))” – все, що після нього випадково долучилося 
)
40. Anatoliy Krat
Дякую, Анатолію. Де ти зараз? Напиши мені.
gop@gpu.ua
до пана Anonymous:
це не дурня, а є такий літературний стиль, який нині, на жаль, призабутий і не дуже шанований розмаїтими “блищєчими” виданнями – зветься він САТИРА (від лат. satira).
до пані Лори:
пригадую коли учився ще в технікумі, учні не з обласного центру, а з глибинки часто казала: пішов НА поліклініку, НА магазин тощо. Ми – “офіґенно міські” над цим підтрунькували, і даремно – позаяк це дійсно наша староуживана форма, яка була за давнішими чинними правописами цілком літературною. Тож діди-батьки тих учнів говорили, а відтак навчали своїх дітей ще за тими давнішими правилами, натомість “городські” вже того не знали, бо вчилися суто за українсько-сов’єцьким правописом, буцім як єдино вірним.
Щодо прем’єрки, до все значно простіше. Українська мова ще задовго до модних нині віянь т.зв. “гендерної рівності” завжди прагнула називати усі речі своїми іменами, а відтак їй притаманний розподіл за статтями: лікар-лікарка, вчитель-вчителька, учень-учениця, студент-студентка, кравець-кравчиня (далі би мало би бути продавець-продавчиня – але тут раптом сов’єти спохопилися
)
За наведеним прикладом цілком випливає цілком доречним казати прем’єр але прем’єрка, чому ні?
А ще краще узагалі усі державні, урядні посади називати Людською мовою, а не списувати все у чужинців (до речі, це так само стосується і російської мови). Тоді і питань/суперечок таких взагалі не виникатиме. Бо ж отой мудрагельний “прем’єр” походить від французького premier [прем'є] і буквально означає “перший”. Водночас французькою “перша” буде première – вимовляється з “р” у кінці [прем'єр].
Це слово до нас прийшло через російську, з тих часів, коли там поголовно усі захоплювалися французькою і якою спілкувався весь тодішній царський двір. Ось і виходить така дурня, що коли кажемо “прем’єр міністр” – то французькою буквально це означає саме жінку на цій посаді!
) Словом, як і завжди із чужинськими запозиченнями – чули де дзвін, але не знаємо, де він. Плутанини б зовсім не було, якби ми казали, наприклад, Перший міністр, Головний міністр, хоча і слово “міністр” з тих само хвранцузьких мов тягне свої витоки від слова “менестрель” – що означає свита, супровідник, слуга. Не дивно, що міністр і менестрель – навіть і за звучанням подібні….
А що, хвацько би звучало: Перший слуга, або ж Перша служниця Юля Тимошенко, га?
))) Ну пишуть же про них, шо то “слуги народу”, егеж? 
)))
Тобто «один» по-їхньому – un [ан], а перша – première. Перший буде майже так само, але не зовсім: premier [прем’є]. Звідси, до слова, і чужинська для нас назва посади прем’єр-міністр – тобто людською :о)) мовою то мало би бути щось на зразок Перший міністр, а ще краще Старший чи Верховний. А Pierre Premier французькою ні що инше, як Петро Перший
тож цілком доречним є
Моє вітання, Олександре! Дякую за чудовий матеріал! Шкода, що не всі зрозуміли приховані підтексти. Так тримати!
А я знаю восемь языков…в томатном соусе!
я теж знаю 120 мов ,тільки всі по російськи .дякую за гумор.
што за бред?
35. мотря
У поляків дійсно так, а в українців інакше.
34. Лора
Газети користуються публіцистичним стилем мовлення, а не літературним. Він допускає вживання розмовних слів і форм.
поляки чула говорять- мешкає у т.то місті
Як добре, що у вас на все є відповідь. Шкода, що в мене не так. У мене в житті одні запитання. Виявляється, що я можу сказати: “На Франції, на Росії, на Грузії”. Особисто до вас у мене немає ніяких претензій. Не ображайтесь. Я взагалі – про культуру мовлення на телебаченні. Мій син ходить до школи і мені стало цікаво разом з ним вивчати українську мову. Виявилось, що це дуже цікаво – вчити мову. Я все життя розмовляла російською і думала, що українську знаю. А виявилось що ні. Дякуючи вам, я зараз відкрила великий тлумачний словник української мови. Мешканець – особа, яка живе в певному місці; житель. Стосовно слова “прем”єрка” теж не погоджуюсь. Розмовний варіант можливий тільки на зупинці.
“На Україні” і “в Україні” – це паралельні граматичні форми. Зафіксовані ще у творах Тараса Шевченка. “Мешканці” – це ті, що живуть у помешканні (хаті, квартирі, будинку). А якщо мовиться про населення вулиці, села, кварталу, міста – те це вже жителі. “Наразі” – західноукраїнський діалектизм, але це слово уже увійшло у літературну мову. Нічого дивного, літературна мова якраз і збагачується діалектними словами, як велика річка – струмками. Щодо слова “прем’єрка”, так це розмовний варіант.
Я зараз вивчаю українську мову. Запитання до автора. Чому Ви написали “на Україні”, а не “в Україні”? І взагалі, у мене до журналістів багато запитань. Звідкіля ви взяли слово “прем”єрка”? І чому ніхно із вас не каже “мешканці”, а тільки – “жителі”. Я розумію, таке слово в українскій мові є, але чому ви всі, як один, говорите “наразі”? Збагачуйте свою і нашу мову, хоч інколи кажіть “зараз”. Ми ж у вас вчимося.
Про фінську мову – це прикольно.
мокать капитана…
28. sl
Слова Богу, що на нашому сайті хоч іноді з’являються справжні естети.
ааааааааа клас!!!
26. Патриёт
Удосконалюйте свій понятійний апарат – і все буде зрозуміло.
Дякую. Дюже смило, занятно и познавательно. Я точнее – не статья, а якась хер…я. “Смелая позиция автора”, занимающего свое и наше время, строча подобный бред (или свой поток сознания).
24. Seany
Дякую! Буду старатися.
Геніяльно! Ах, так добре, що лишилися ще люди з гумором, та ще й уміють тим гумором писанути як слід!!! Якщо то дійсно опіум, то прошу автора частіше його споживати ))))))))))))
Дякую всім за вітання. Сподіваюсь, що з почуттям гумору у більшості відвідувачів сайту все гаразд.
коли із товарами ширвжитку було туго, простий люд жартував: ” За пустими прилавками відповідають продавщиці по- французьки – Вженемааа”.
Читаючи цю білєбєрду впенююссь у черговий раз, що навколо Одні Тварини кругом. Ось тому і живемо, як тварини. Людина сотворена Творцем по його образу та подобі. Відрізняється від Тварини тим, що вміє думати, підвищувати свій інтелект, розмовляти своєю рідною мовою і проводити удосконалення свого проживання та розвитку на цій Богом даній Землі, при цьому оберігаючи навколишнє середовище для свого майбутнього покоління.
Тільки но прочитала,що у Вас день народження,шановний Олександр!Вітаю Вас,щиро.Здоровья Вам,і Вашій родині.Довгих років життя.Ось бачите,Ваш день народження,обьеднав нас з Alti та Санчесом.Хоч в цьому,вони з Вами.
Happy birthday! Почитаю вірші обов”язково.
Ну по-перше нє прачєталг многа букафф нєпанятнєгг, а по-друге афтар хоч і старий але жосткий раста…блін про шо блог??? сплошний тупняг..редактор має флудіть такіх падонкаффф
статья улыбнула =\ петросян на работу не приглашал еще ?
З.Ы. гз с днюхой =\
Спасибо! Постараюсь… Если получится.
С днем рождения поздравления и от меня…
Сильно не напивайся…
10. Санчес Рамирез
Ну это как посмотреть… Журналистика – злоба дня. Свои редакционные задания я выполняю старательно, поэтому от работодателя претензий не имею. А поэзия – работа на вечность. От неё небо не коптится, а только очищается.
С моими стихами можете ознакомиться на форуме журнала “Стена”:
http://stena.easyforum.ru/
В рубриках “Поэзия” и ниже, в конкурсах. Под псевдонимом AleksGun/
Дякую усім за щирі вітання!
ДО 10. САНЧЕС РАМІРЕЗ
———–
Мабуть, немає у Вас, пане, мужності не на грам. Не хочете визнати, що збрехали, намагаєтеся викрутитися… Я вам: котра година? Ви мені: Учора розпродали.
Тож навожу цитату повністю, із номером коментаря. Нехай всі бачать:
# 239. Сергій Зінченко 23.08.2008 13:21 Коментар чекає на модерацію
ДО
# 233. Санчес Рамирез 22.08.2008 18:34
Автору
“Кто крайний за лапшой?” Юрий Лазебный,
журналист и бывший модератор газеты “Сегодня”
Хотелось бы услышать Вашу гражданскую и профессиональную позицию по проблемам, поднимаемым Ю.Лазебным в даной статье. Думаю, что читателям
______________
Я З РАДІСТЮ ПІДПИСАВСЯ Б ПІД ЦІЄЮ СТАТЕЮ ЖУРНАЛІСТА “Сегодня”. ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ ВЗАГАЛІ МАЛО. А В ОСНОВНОМУ, – ЦЕ ПОВІЄЗОВАНІ ПИСАРІ, ЩО СЛУЖАТЬ БАНДФОРМУВАННЯМ ВІД ПОЛІТИКИ.
А В МЕНЕ Є ЩЕ ДЕЩО, ПРО “ЛАПШУ” Й ПРЕЗИДЕНТА…
ДО АВТОРА
ЯКЩО У ВАС СЬОГОДНІ СПРАВДІ ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ, ПАНЕ ОЛЕКСАНДРЕ ТО ВІТАЮ ВАС І БАЖАЮ НОВИХ ТВОРЧИХ ПЕРЕМОГ І ЩАСТЯ В ОСОБИСТОМУ ЖИТТІ, А ЗАКЛЯТИМ ВАШИМ ВОРОГАМ – ВИПИТИ ВСЮ ГИДОТУ, ЩО НА ВАС ВИЛИВАЛИ, ДО КІНЦЯ.
Вітаю шановного автора з Днем народженя! (Сорока на хвості принесла цю новину). Люблю Ваші блоги, люблю цю газету (і одного із заступників головного).
Хай буде легко, хай буде ненудно, хай буде поетично і натхненно! Будьте здорові!
8. Сергій Зінченко 29.08.2008 09:10
Еще раз просмотрел ваш блог… но ответа там так и не нашел… правда число коментов не совпадает с нумерацией на один???…
А В МЕНЕ Є ЩЕ ДЕЩО, ПРО “ЛАПШУ” Й ПРЕЗИДЕНТА…
http://h.ua/story/46410/
Это же ваш пРезидент… в его избрание канадсько-американська-бандеривська дияспора вбухала бооольшие бабки… вот он их и отрабатывает своей оголтелой политикой, это благодаря ему Украина расколота на два лагеря…скажите ему за это:”Дякую, пане …” Но презы приходят и уходят, а народы остаются…
9. Автор 29.08.2008 10:14
…Сейчас я больше занят литературным творчеством. А на работе просто интересно провожу свободное от стихотворчества время…
Где можно ознакомиться с вашим “литературным творчеством”…и как такого “работягу” терпит “хозяин”, который просто интересно проводит свободное от стихотворчества время…
Жаль, что “свобода слова” сегодня для вас вопрос не актуальный… так , “коптим небо”… Ну и, как говориться,Бог – в помощь…”унитазная жизнь”…
7. Санчес Рамирез
Для меня это было актуальным в период 1987-2006 годов. За свободу слова меня дважды увольняли по статье и пропустили через 20 судебных процессов. Сейчас я больше занят литературным творчеством. А на работе просто интересно провожу свободное от стихотворчества время.
ДО 7. САНЧЕС РАМІРЕЗ
ВИ ЗБРЕХАЛИ, ПАНЕ. ВІДВЕРТО ЗБРЕХАЛИ, В ЧОМУ ЗАРАЗ ПЕРЕСВІДЧИТЬСЯ І ГОСПОДАР ЦЬОГО БЛОГУ І ВСІ КОМЕНТАТОРИ, ЩО ЗАБАЖАЮТЬ.
СПРАВА В ТОМУ, ЩО ВИ Й ДО МЕНЕ ЗВЕРНУЛИСЯ ІЗ ЦИМ ЗАПИТАННЯМ, А Я ВАМ ВІДПОВІВ: ЧЕСНО І ВІДВЕРТО. ОСЬ МОЯ ВІДПОВІДЬ ЩОДО ВАШИХ КОСМЕНТАРІВ НА ТЕМУ НАЦІОНАЛІЗМУ:
______________
Я З РАДІСТЮ ПІДПИСАВСЯ Б ПІД ЦІЄЮ СТАТЕЮ ЖУРНАЛІСТА “Сегодня”. ЖУРНАЛІСТІВ В УКРАЇНІ ВЗАГАЛІ МАЛО. А В ОСНОВНОМУ, – ЦЕ ПОВІЄЗОВАНІ ПИСАРІ, ЩО СЛУЖАТЬ БАНДФОРМУВАННЯМ ВІД ПОЛІТИКИ.
А В МЕНЕ Є ЩЕ ДЕЩО, ПРО “ЛАПШУ” Й ПРЕЗИДЕНТА…
http://h.ua/story/46410/
Автору
“Кто крайний за лапшой?” Юрий Лазебный,
журналист и бывший модератор газеты “Сегодня”
Хотелось бы услышать Вашу гражданскую и профессиональную позицию по проблемам, поднимаемым Ю.Лазебным в даной статье. Думаю, что читателям ГПУ это будет интересно…
http://www.segodnya.ua/blogs/lazebny/12056993.html
Я задал этот вопрос нескольким авторам-блогерам. Только один, Гірік Сергій, нашел в себе мужество и ответил, за что ему благодарен… остальные молчат “как партизаны”… Проблему поднял ваш коллега, журналист, который будучи модератором в газете “Сегодня” сам был “разносчиком лапши” и банил все, что считал не совпадающим со своим, сугубо субъективным, мгнением, он ушел на другую работу и сегодня высказывает свою позицию, обращается к коллегам- журналистам, да и к “потребителям лапши” – читателям, радиослушателям и телезрителям. Видимо, действительно точку зрения определяет место сидения.
Спасибо за ответ…
Автору
Почем брали опиум и зачем он народу?
Щось Є в цьому! Порозумітись при бажанні можна. Аби вже діло робилося, рух був. Данке шон.
АВТОРУ
Дякую. Цікаво було почитати в якості пародії на практику сьогоднішнього спілкування. Повчально.
Повністю згоден з автором і з цим:
“В епоху ментальних подорожей і монументальних завихрень кожна освічена людина повинна знати як мінімум 120 мов. А краще – 180!”
Чому з Українця знову роблять РОБОТІВ – вжеж 2008 рік – завтра 2009.
Ющенко опять навязывает через подчиненных своё видение украинца, – тупого говорящего тільки УКРАЇНьською мовою цигаркососача и Пивосмоктача(тілько Оболонь, чи тільки славутич чи РОГАНЬ – яка різниця), якого потім за Пиво як за роги виводять на майдани і “Ющенкооо”,”Ющенко…”
Інстинкти і Традиції – ось що дав нам новий ПиРезидент.
Де ж ЛЮДИНА? з великої букви? Яка сама думає! Все бачить, розуміє! Нема.
Скоро вже Ізраіль(США)піде війною на Іран, Наші миротворці за 700-800 Евро поїдуть гинути у самій гидкій війні за століття.
Шо, вже можна сміятися?
Ахфтар обкурился… и решил постебаться…Ай, маладца…