 |
ЧІНГИЗИДИ
ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ІВАНА ФРАНКА
ІНСТИТУТ УКРАЇНОЗНАВСТВА ІМ. І. КРИП'ЯКЕВИЧА НАН УКРАЇНИ
ЛЕОНТІЙ ВОЙТОВИЧ
НАЩАДКИ ЧИНГIЗ-ХАНА: ВСТУП ДО ГЕНЕАЛОГIЇ ЧИНГIЗИДIВ-ДЖУЧИДІВ
Рецензенти:
Дашкевич Я.Р., д.і.н., професор (Львівське відділення Інституту української
археографії та джерелознавства ім..М.С.Грушевського НАН України)
Рубель В.А., д.і.н., професор (Київський національний університет ім.Т.Шевченка)
Сохань П.С., член-кор. НАН України (Інститут української археографії та
джерелознавства ім.М.С.Грушевського НАН України, м.Київ)
ЗМІСТ
1. ВСТУП
2. ДЖЕРЕЛА
3. IСТОРIОГРАФIЯ
4. ПЕРШI ЧИНГIЗИДИ
5. ДЖУЧИДИ
6. ГIЛКА БАТУ
7. ГIЛКА ОРДУ
8.ГІЛКА БЕРКЕЧАРА
9. ГIЛКА ШИБАНА
10. ГIЛКА ТАНКУТА
11. ГIЛКА БУВАЛА
12. ГIЛКА ШIНГКУРА
13. ГIЛКА ЧИМПАЯ
14. ГIЛКА УДУРА
15. ГIЛКА ТУКА-ТИМУРА
16. ХАНИ ЗОЛОТОЇ (з 1434 р. ВЕЛИКОЇ) ОРДИ
17. АЛФАВIТНИЙ ПОКАЗЧИК ДО ГЕНЕАЛОГIЧНИХ ТАБЛИЦЬ
Монографія є спробою вiдтворити максимально повне генеалогiчне дерево Джучидiв - найстаршої гiлки Чингiзидiв, яка правила у Золотiй Ордi, враховуючи стан джерел та дослiджень даної проблеми. Хронологiчно дослiдження охоплює ХIII-ХV ст.
Подано огляд джерел та їх публікацій з перекладами європейськими мовами, джерелознавчі дослідження та історіографію проблеми, включаючи праці з історії Золотої Орди, які не зачіпають генеалогії Чингізидів, публікації археологічних та нумізматичних матеріалів. Здійснена спроба створити повний реєстр золотоординських ханів.
Генеалогічний матеріал поданий у вигляді таблиць, в основу яких покладена "Муiз-ал-аксаб фi маджарат салатiк мочул" ("Книга, прославляюча генеалогiї у родовiдному деревi монгольських султанiв"), складена з наказу сина Тимура - Шахруха у 829 р.х. (1426 р.) з пiзнiшим продовженням Невiдомого автора. Враховано всi вiдхилення вiд цiєї пам'ятки iнших авторiв, в першу чергу анонiмного автора "Шаджарат-ал-атрак" ("Родоводи тюркiв"), якi були доведенi до 1457 р. i написанi на пiдставi втраченої працi внука Тiмура знаменитого вченого Улугбека (1394-1449) "Тарiх-i-улус-i-арба'а" ("Iсторiя чотирьох улусiв"); хана Хiви з династiї Чингiзидiв Абульгазi (1603-1663) - "Шеджере-і-турк" ("Родовiдне дерево тюркське") i "Родовiдне дерево туркменiв"; генеалогiї Чингiзидiв, складеної в Iндiї "Ганга-йнн урусхал" ("Течiя Ганга") та генеалогiчної таблицi "Збiрника лiтописiв", складеного у 1601 р. Кадир Алi-беєм (татарський переклад "Чингiз-Наме" ("Прославлення Чингiз-хана"), який суттєво вiдрiзняється вiд "Родоводу тюрок" Абулгазi бахадур-хана, але у багатьох мiсцях сходиться з генеалогiєю "Муiз-ал аксаб...". Дискусiйнi моменти виділені окремо з оглядом існуючих поглядів.
У праці розглянено 622 Чингізиди - тільки чоловіки, вiдомостi про жiнок поданi в текстах, присвячених їх батькам чи мужам. Подані також переліки казанcьких, астраханських, кримських, сибірських, касимовських та узбецьких ханів, які походять від Джучидів та каанів Монгольської імперії.
Основна увага звернена на особи, які мали вплив на перебіг подій української та європейської історії. В окремих мiсцях, пов'язаних з українською історією дається розширена iнформацiя та власнi авторські спостереження, які виходять за рамки генеалогії.
Праця розрахована на істориків-медієвістів, студентів і аспірантів, а також всіх тих, хто цікавиться історією середніх віків.
A monograph is an attempt to reproduce at most full genealogical Dzhuchyd's tree - the eldest Chynhizyd's branch, which geverned in Gold Horde, taking into account the state of sources and rescarches of the given problem. Chronologically the research envelops 13th - 15th centuries.
The work surveys the sources and their publications translated into European languages, source - study researches and the historiography of the problem, including the works from the history of Golden Horde, which do not touch Chynhizyd's genealogy, publications of archaelogical and numismatic materials. The auther attempts to create a full register of Golden Horde's khans.
Genealogical material is given in tables appearance, into base of which was laid "Muiz-al-aksab fee madzharat salatic mochool" ("Book? Bringing Fame to genefljgies in genealogy tree of Mongolian sultans."), form after the order of Timur's son Sharuh in 829 Y.H. (1426 A.D.) with posterior continuation by unknown author. The author has taken into account all the deviations from this literary text of other authors in the first instance of an anonymous author of "Shadzharat-al-atrak" ("Turkic's Genealogies") which were led to 1457 and written on the grounds of lost work of Timur'rs grandchild, famous scientist Uluh-bek (1394-1449). "Tarih-i-ulus-i-arba-a" ( "History of Four Uluses"); khan of Hiva from Chynhizyd's dynasty Abulhazi (1603-1663) - "Shedzhere-i-Turk" ("Genealogy Tree Turkic") and "Genealogy Tree of Turkmen"; Chynhizyd's genealogy "Hanha Ynn Urushal" ("Hanha Stream"), made up in India and genealogical table "Chronicles Collection" formed in 1601 by Kadyr Ali-bey (tatar "Chynhizz-Namer" - "Bringing Fame to Chynhiz-Khan", which greatly differ's from "Genealogy of Turkies" by Abulhazi Bahadur Khan, but in many praces coincides with the genealogy "Muiz-al-Aksab…" The discussion moments are picked out separately wich the examination of existing views.
The work examines 622 Chynhizyds - only husbands, informations about women are given in texts, devoted to ttheir fathers or huzbands. The book also gives the list of Kazan. Astrahan, Crimean, Siberian, Kasym and Uzbek.
Khan that descend from Dzhuchyds and Kaans of Mongolian empire. Main attention is paiddd to the persons who had an influence upon the events of Ukrainian and European history. In separate places, connected with Ukrainian history, we give broad information and author's own observations, which go beyond genealogy scopes.
The work is counted on historians-medievalists, students and graduate studets and also all those who take interest in history of middle ages.
|
|
|