Газета "Свобода слова", число 28, 12 липня 2007 року

ПОМАРАНЧЕВИЙ МАЙДАН У ЗЕЛЕНОМУ ЛІСІ

Orig:1_02.jpg У п'ятницю на території обласного управління лісового господарства вирував зелено-помаранчевий майдан. Кілька десятків лісівників в камуфляжах кольору стиглого лісу і жовтогарячих касках, тримаючи в руках увімкнені бензопили, блокували вхід до приміщення управління, протестуючи проти призначення нового керівника. Міліції близько не було, хоча ситуація завдяки деяким директорам буковинських держлісгоспів дійшла до крайньої межі. (За неофіційною інформацією, вони погрожували звільненням тим своїм працівникам, які відмовляться мітингувати). Ще й оті бензопили. Мало що спаде комусь на думку у 30-градусну спеку!

У акції протесту на правах парламентерів, котрі вийшли на мирні переговори з прибулим до Чернівців представником Держкомлісгоспу Олексієм Пристаєю, брали участь три губернаторових заступники - Борис Баглей, Георгій Шутак та Віталій Усик (перший заступник -Віктор Павлюк, який, до речі, курує від виконавчої влади буковинський ліс, як завжди, залишився у тіні). Вони також були невдоволені: кандидатура Івана Вінявського - наступника начальника лісового управління Анатолія Ковальського - не була погоджена з регіональною владою. Втім, якщо про призначення не знав Баглей, це ще не означає, що не знали Куліш з Шилепницьким.

Заступники вібрували обуренням дужче від бензопил. "Це загроза національній безпеці не лише в Чернівцях, а й по всій державі! - гримів басом Георгій Шутак. - Таке кадрове рейдерство з боку Держкомлісгоспу, яким керує нині колишній спортсмен, непрофесіонал, що довів галузь до економічного занепаду, є намаганням Києва через створення відповідних структур диктувати демпінгові ціни на нашу лісосировину і за тіньовими схемами дерибанити ліс". Він тут же від свого імені призначив на наступний день позачергову сесію облради. З легкої руки прес-служби лісового облуправління, повідомлення про скликання сесії одразу передало обласне держтелебачення. Перелякані депутати, які ні сном ні духом нічого про те не відали, кинулися прасувати шнурки.

"Ця акція спланована відповідною політичною силою, яка в такий спосіб готується до виборів", - пішов ще далі у своїх словесних екзерціях Борис Баглей, уточнивши перегодом, про яку саме силу йдеться.

"Зрозуміло, про яку - це Регіони, - продовжував. - Та ми ці штуки знаємо. Спроба наводити порядок на Буковині та ще щось взяти з лісу за кілька місяців до виборів у нашій області не пройде!" Віталій Усик був, з першого погляду, найпоміркованішим. Однак його емоційно врівноважені роздуми дивували юридичною необізнаністю.

Як запевнив пан Усик, управління лісового господарства ліквідоване без відома і без участі області, а на його місці створено ідентичне, про яке ніхто нічого не знає. "Де таке бачено і чувано, щоб регіональна влада навіть не знала про нове управління? Таке нехтування регіоном не могло не викликати реакцію пересічних людей, які хочуть захистити свої права. Якщо піде за таким сценарієм, то завтра ми можемо прокинутися і дізнатися, що область уже не Чернівецька, а Івано-Франківська". Справді, де таке чувано, що обласна влада "нічого не знає" про постанову Кабміну кількамісячної давнини, а також про відповідний наказ Держкомлісгоспу щодо створення в галузевій системі управлінь лісового і мисливського господарства? Яку оцінку можна тоді дати місцевій владі з точки зору логіки, ти паче - державності, про яку так піклується Віталій Сергійович? Чим вона, питається, займається? З такою владою Буковина справді може все проспати. Можливо, лісівники вийшли не на той Майдан?

Тим часом, перекрикуючи металевий виск бензопил і завивання автомобільних сирен, Анатолій Ковальський робив заяву засобам масової інформації.

- Сьогодні в лісовому господарстві країни коїться щось неймовірне, - сказав він. - Йде шалена рейдерська атака на кадри лісових управлінь. Під виглядом реорганізації зроблено спробу поквитатися з небажаними керівниками. Хоча підстав для таких кроків насправді нема. Очолювати новостворену структуру в області буде кандидатура, яка попросту виконуватиме прямі вказівки Держкомлісгоспу, тобто свідомо розвалюватиме лісове господарство. Від імені лісівників Буковини та держави прошу Президента і прем'єра звільнити з посади голову Держкомлісу Віктора Сівця, який зв'язався з кримінальними структурами. Треба зупинити злочинні дії галузевого керівництва, що ведуть до тотального знищення галузі. Прикладом тому є вимоги столичних начальників продавати буковинський ліс певним фірмам за демпінговими цінами. Хотинський держлісгосп змушували віддавати паркетну заготовку за 65 євро за куб.

- Ніхто мене ні до чого не змушував і нікому так задешево я свою продукцію не продавав, - зізнався журналістам після, щоправда, тривалого "партизанського" мовчання генерал хотинських лісів Іван Качан. Те саме підтвердили його колеги - Іван Ковбиш з Путили, Василь Воробчук з Берегомета, Олександр Тимофєєв з Чернівецького держлісгоспу.

- Не було таких вказівок з Києва. Ні письмових, ні усних, - сказав і заступник пана Ковальського з виробничих питань Тарас Довганюк.

Зі схемами продажу лісосировини загалом зі заявами екс-начальника лісового управління зокрема ще треба розібратися. Може, пан Ковальський не про все відав у своєму господарстві? Що, врешті, природно. Знавець усіх тонкощів рекреації і полювання, техніки протоптування у лісі туристичних стежок, неперевершений в стилі соцреалізму майстер фоторушниці, в питаннях лісової промисловості він був, чесно кажучи, слабким спеціалістом. Доста подивитися, як виписували на верхніх складах товарно-транспортні накладні, за якими, тобто на паперах, завантажені по вінця кругляком лісовози везли лише пиловник та дрова, без вказівки конкретного сортименту лісосировини, як того вимагає Деркомлісгосп. Що там було насправді і кому призначалося, Анатолій Йосипович міг і не знати. Однак йому добре відомо, за якими цінами при його керівництві продавали управлінські посади. Щоб стати лісничим, треба було заплатити 5 тисяч доларів. І платили. Іванові Орестовичу Шилепницькому про те, до речі, добре відомо. За весь період роботи пана Ковальського не проведено жодної комплексної перевірки фінансової діяльності держлісгоспів.

Зараз комісія з Державного комітету лісового господарства проводить ревізію наслідків господарювання пана Ковальського. Можливо, тому він так і хвилюється. Результати перевірки наочно продемонструють, чи були підстави у Державного комітету лісового господарства не погодитись із його кандидатурою на посаду начальника нового управління, як те пропонувала Чернівецька облдержадміністрація.

Врешті, це право галузевого керівництва вирішувати такі призначення. Тим більше, що з юридичного боку, хто б що не казав, призначення Івана Вілянського першим заступником - виконуючим обов'язки новоутвореного управління було витримане бездоганно. Втім, останнє слово за судом, якщо облдержадміністрація дотримається своєї офіційної заяви і позиватиметься у судовому порядку до Державного комітету лісового господарства щодо недотримання, на її думку, законних процедур при кадрових змінах у буковинських лісах.

Хоча, як казали самі ж працівники лісу, оті, що стояли з бензопилами, вони не проти нового начальника. Проти були найперше їхні керівники - директори держлісгоспів, які не могли змиритися з тим, що ними керуватиме всього лише колишній начальник Клішковецького лісопункту. А також помаранчевий Борис Баглей, який наступного ж дня після акції протесту почав вербувати пана Вілянського в "Нашу Україну". Тоді, мовляв, усі питання будуть одразу зняті, й підтримка помаранчевої облдержадміністрації і облради гарантована. Пересічні лісівники запевняли, що просто не хочуть повернення до влади Володимира Дарчука.

- За чутками, Дарчук ходив високими столичними кабінетами, аби обійняти посаду начальника управління, - сказав директор Чернівецького держлісгоспу Олександр Тимофєєв. - Коли йому відмовили він вирішив поставити керувати лісом свою маріонетку, а потім стати в управлінні першим заступником і вирішувати всі питання.

- Я не креатура Дарчука, - відповів на те Іван Вілянський. - Хоча поважаю Володимира Івановича як професіонала своєї справи і сильного господарника. При ньому у лісі був порядок. Не те що зараз. Не варто забувати, що саме Дарчук чи не першим в країні запроваджував, навіть у супротив Києву, у галузі прогресивні нововведення, зокрема, аукціонний продаж деревини. Щодо мого призначення, то хочу сказати, що я буковинець, маю фахову освіту і багатий досвід промислового ведення лісового господарства. У мене є свій план розвитку галузі. Ні про який дерибан не може бути мови. Насамперед слід припинити так звані пошукові рубки, коли з дозволу лісових начальників сумнівні бізнесмени ходять по лісу, шукаючи, яке дерево зрубати. Треба категорично заборонити реалізацію продукції лісозаготівель з верхнього складу, як ведеться зараз. Цим покладемо край крадіжкам. Введемо в експлуатацію 2 цехи з розпилу деревини, що працюють на території Чернівецького держлісгоспу по суті незаконно. З відома, до речі, пана Ковальського. Ні, я не возитиму директорів держлісгоспів в Крим, а поїдемо з ними разом у ліс на ділянки дивитися, як вони там господарювали. Я знаю про ліс все - від посадки до переробки. І знаю, що робиться у нашому лісовому господарстві. Тому дехто і не хоче бачити мене на посаді керівника обласного управління.

- Ви - член Партії регіонів?

- Так, і не приховую цього. Ця партія знає дисципліну і порядок. Я з цією політичною силою, і все зроблю для того, щоб буковинський ліс працював на благо держави, області і галузі.

- Мене дивують заяви деяких політичних лідерів області з помаранчевого табору про якесь кадрове рейдерство, - каже народний депутат України, голова обласного партійного осередку Партії регіонів Микола Романюк. - Як, скажіть, тоді назвати кадрові пертурбації, які відбулися на Буковині після Майдану, коли до влади, наприклад, у Путильському, Вижницькому, Хотинському районах, прийшли випадкові люди, причому далеко не завжди дотримуючись необхідних юридичних процедур. А які "спеціалісти" засіли в будинку з левами! Один начальник головного управління ОДА Микола Малярчук чого був вартий. Щодо лісового господарства, то тут давно треба наводити порядок. Певна річ, кандидатура начальника лісового управління обов'язково має бути погоджена з губернатором, як того вимагає закон. Але і не рахуватися з думкою Держкомлісгоспу область не може.

Світлана ІСАЧЕНКО

ЗСУВНА ПРОЗА

Orig:1_03.jpg Напевно, процеси зсуву ґрунту дошкуляли предкам буковинців у сиву давнину не менше ніж сьогодні. Адже така специфіка геологічної будови й геоморфологічних умов території нашого краю - і з цим треба змиритися. Проте якщо багато століть тому було просто розібрати й перенести хатинку у безпечне місце, за нинішнього рівня розвитку цивілізації це майже неможливо. Тож невеличка стихія на кшталт кількаденних злив може перетворитися на справжнє лихо для людини, яка, як з'ясувалося, майже ніколи не готова їй протистояти.

ПРИЧИНИ

За даними моніторингу ЕГП (екзогенних геологічних процесів), у Чернівецькій області зафіксовано 1622 зсувонебезпечні ділянки площею 732,1 кв. км, 240 з них перебувають в активному стані (260,4 кв. км, або 35,6% загальної площі області). Найбільше зсувів спостерігається в Сторожинецькому, Новоселицькому, Кельменецькому, Сокирянському, Вижницькому та Кіцманському районах. Активні зсувні процеси тривають у Герцаївському, Кіцманському, Сторожинецькому, Путильському та Глибоцькому районах. Прогнозують подальшу активізацію зсувних процесів - а отже, значні збитки та нові надзвичайні ситуації.

Поширення зсувних процесів значною мірою зумовлене: невиконанням заходів щодо запобігання зсувам на забудованих територіях; наявністю витоків з водогінних комунікацій; незадовільним станом дренажних систем в агропромисловому комплексі; недосконалістю системи контролю за станом протизсувних споруд; неналежним урахуванням під час виконання проектно-вишукувальних робіт можливого негативного впливу споруд, що будуватимуться, на інженерно-геологічні умови суміжних територій; недостатнім інженерно-геологічним вивченням зсувонебезпечних територій з метою визначення їхніх меж, основних факторів активізації зсувів, заходів щодо їх інженерно-геологічної реабілітації та посилення стійкості ґрунтів, а також розвитку системи моніторингу зсувних процесів; недотриманням норм і правил безпечного провадження господарської діяльності на зсувонебезпечних територіях.

На жаль, досі не знайдено методу, аби якомога точніше передбачити місце й час виникнення зсувів... Тому несподіванок від природи варто очікувати будь-якого моменту.

Цікаво, що в давнину, коли будували храми, вони опиралися на так званий стрічковий фундамент. Тобто фундамент був лише по краях та ще й з отворами. Він "жив"... За час стрімкого крокування до цивілізації змінилося "природне тіло" населених пунктів, нині часто виникають небезпечні тромби при неграмотному будівництві, перекриваються звичайні шляхи руху води...

НАСЛІДКИ (НАЙБІЛЬШ РЕЗОНАНСНІ)

Січень-лютий 1995 р. Зсув у районі вулиць Анрі Барбюса та Одеської у Чернівцях.

Квітень 1999р. Зсуви в с. Костинці Сторожинецького району: евакуйовано 397 жителів із 120 зруйнованих і пошкоджених будинків.

Серпень 2005р. Унаслідок довготривалих дощів стався зсув ґрунту на вул.Орловській у Чернівцях. Ділянка зсуву - 70 м завдовжки та 10 м завширшки, глибина - до 7 м. Орієнтовно 4000 м. куб.

Червень 2006р. Унаслідок тривалої зливи підтоплена половина Садгори, активізувався зсув на вул. Орловській (загроза 3 житловим будинкам, де проживає 20 людей).

Травень 2007р. У Новоселицькому районі через зсув ґрунту (140 гектарів) потрібно відселяти с. Припруття (150 житлових будинків). Ще 5 сіл, а також автодорога загальнодержавного та міжнародного значення - у зоні зсувних процесів.

ВІД ПЕРШОЇ ОСОБИ: КОМЕНТАРІ

Василь Іванович Полевецький, керівник Чернівецької філії Геотехнічного інституту.

Нині у Чернівцях активізувалися зсувні процеси на правому схилі долини р.Прут у районі вулиць Гастелло - Ушакова, Нагірної. Активна зсувна ділянка і неподалік гаражів на вул. Руській, на місці колишнього звалища (нижче - вул. Ковпака) тощо. На вул. Одеській, Барбюса "Трансміст" на свій кошт намагається проводити протизсувні роботи... До речі, об'їзна дорога також пролягла через зсувну ділянку, правда, там вжито певні протизсувні заходи. На який час їх вистачить, ніхто передбачити не може. Взагалі-то для Чернівців є схема протизсувного захисту, розроблена у свій час Одеським інститутом "Укрпівденьдіпрокомунбуд". Зрозуміло, варто було б щороку поновлювати Генеральний план міста, вказуючи нові забудови, зсувні ділянки.

Щодо області, то так звані чергові карти ще за радянських часів (60-і роки) розробляло Міністерство геології. Від 60-х спливло чимало часу, деколи карти поновлюють, однак здебільшого в районах користуються ще старими. Кадастр зсувів безнадійно застарів і не сприяє оперативності та ефективності управлінських рішень.

А проблема - дуже пекуча для нашої області. Хитка ситуація в селах Подвірне, Несвоя, Припруття Новоселицького району, Грозинці, Ставчани (у центрі села рухається досить-таки значний масив) Хотинського. У Прут-Серетському міжріччі (ці ділянки найбільш вражені, проте зсувні процеси трохи затихли): Великий Кучурів, Тисівці, Снячів... Вздовж автошляхів Чернівці-Сторожинець (с.Кам'яна), Глиниця-Сторожинець (с.Ясени), Чернівці-Хотин. "Ожила земля" у селах Щербинці, Лунка, Маморниця, Великосілля, Радгоспівка та ін.

Якщо за совіцьких часів категорично забороняли будувати на зсувних територіях, то нині такої заборони нема. Вжив протизсувні заходи (є певні методики, вимоги щодо цього), все розрахував, передбачив, дослідив - можна будувати. Існує 2-3 етапи забудови такої ділянки: протягом певного часу за нею спостерігають...

Забудова території нашого краю склалася історично. Чимало населених пунктів первісно зведені на зсувних територіях. Правда, у давнину переважало сільське будівництво - легкі хатинки з дерева, глини. У деяких районах вони ще збереглися - і коли щось стається на кшталт зсуву, люди до цього ставляться по-житейськи, особливо у передгір'ї. Один чоловік казав: хлопці, нічого не трапилось, я просто розберу свою хатку й перенесу на нове місце. Так і зробив - і проблему розв'язано. Проте 2-3-поверхові цегляні будинки, до яких підведено газо- та водомережі, дорогу, - вже не перенесеш у безпечне місце... На жаль, коли будували газо-, водогони, на зсуви ніхто не зважав, а пошкодження газомережі через зсувні процеси вже були зафіксовані.

Переселяти людей з небезпечних ділянок - дуже болючий процес, та й не всі погоджуються йти з насидженого місця, а на протизсувні заходи потрібні чималі кошти, яких, як завжди, бракує. Однак коли стається біда, одразу знаходять гроші на "боротьбу з лихом"...

ДЕ ВИХІД?

Негативні наслідки зсувних процесів та заходи щодо їхнього подолання, зокрема й в Чернівецькій області, неодноразово розглядали: Верховна Рада, Уряд України, Державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. На виконання рішень зазначених органів розроблено кілька державних та загальнодержавних програм - одна з останніх "Комплексна програма протизсувних заходів", затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2004 року № 1256. Реалізація тих програм мала б забезпечити попередження розвитку зсувних процесів та ліквідацію їх наслідків. Проте мету не досягнуто через... Здогадайтеся! Де ж вихід?

Інна САВИК

У КАМ'ЯНІЙ ПОБУДУЮТЬ НОВУ ШКОЛУ

Orig:2_01.jpg У суботу, 7 липня, у селі Кам'яна Сторожинецького району за участі голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша, представників районної влади та у присутності громади села відбулося урочисте освячення ділянки, на якій незабаром побудують нову сучасну школу.

Наразі вже розроблено проект, на що витрачено 300 тисяч гривень. І зовсім скоро планують розпочати активне будівництво закладу освіти, розрахованого на 500 учнівських місць. За словами голови Сторожинецької РДА Миколи Карлійчука, побудувати у селі нову школу планували ще 17 років тому. Тоді навіть було закладено фундамент, але згодом будівництво перетворилося на довгобуд. Нині будуватимуть за найсучаснішими технологіями. Вже навіть вдалося віднайти частину необхідних коштів: мільйон гривень - у державному бюджеті, ще 11,1 мільйона гривень надали представники приватних бізнесових структур як інвестиційні зобов'язання за виділення земельної ділянки поблизу сусіднього села Заволока. Решту грошей, необхідних новобудові, планують залучити за рахунок перевиконання районного та обласного бюджетів. Безперебійне фінансування будівництва візьме під особистий контроль голова ОДА Володимир Куліш.

Orig:2_01_01.jpg Завдяки новобудові вирішуватимуть і проблему безробіття у районі, адже на обліку у районному центрі зайнятості перебувають 1400 людей: частина з них матиме змогу отримати гідну роботу та добру зарплату.

Новосілля кам'янецькі освітяни та школярі запланували на кінець 2008 року.

Роман КЛИМ

Фото автора

У КАМ'ЯНІЙ ПОБУДУЮТЬ НОВУ ШКОЛУ

У суботу, 7 липня, у селі Кам'яна Сторожинецького району за участі голови Чернівецької ОДА Володимира Куліша, представників районної влади та у присутності громади села відбулося урочисте освячення ділянки, на якій незабаром побудують нову сучасну школу.

Завдяки новобудові вирішуватимуть і проблему безробіття у районі, адже на обліку у районному центрі зайнятості перебувають 1400 людей: частина з них матиме змогу отримати гідну роботу та добру зарплату.

Новосілля кам'янецькі освітяни та школярі запланували на кінець 2008 року.

Роман КЛИМ

Фото автора

ВШАНОВАНО ПАМ'ЯТЬ РОЗСТРІЛЯНИХ ЄВРЕЇВ

У Чернівцях пройшов мітинг, присвячений річниці розстрілу чернівецьких євреїв фашистами сьомого липня 1941 року. Учасники мітингу зібралися біля братської могили розстріляних, що на кладовищі на вулиці Зеленій (тут поховано майже 900 євреїв).

За словами редактора місцевої єврейської газети "Хесед Шушана" Ісайя Давидовича, окупанти увійшли до міста і того ж дня почалися арешти. Вивели із помешкань півтори тисячі євреїв-чоловіків і замкнули у приміщенні, де зараз міський Будинок офіцерів. Потім відібрали з-поміж них 200 найкращих, найосвіченіших і розстріляли. Решту нібито відпустили додому. Але оскільки в місті було введено комендантську годину, її порушників також розстріляли.

За дні окупації Чернівців німці вбили приблизно дві тисячі євреїв. Захід організувала Асоціація колишніх в'язнів концтаборів та гето на чолі з Йосипом Борсуком.

ЗІК

ЗЕРНОВИХ ЗБЕРУТЬ БІЛЬШЕ НІЖ ТОРІК

Як передає прес-служба ОДА, особливістю цьогорічного збору вражаю є те, що усі культури дозріли водночас. Начальник Головного управління агропромислового комплексу Василь Ящук упевнений, що є технічна можливість завершити збір урожаю колосової групи упродовж 2-х тижнів, працюючи на полях по 7-8 годин.

Ріпаком було засіяно 6 тисяч гектарів. Для порівняння, торік ріпак ріс лише на 1 тисячі 600 гектарах. Річ у тім, що ціна на ріпак на ринку сільськогосподарської продукції з 1 400 гривень підвищилася до 2050 грн. за 1 тонну. У планах на наступну посівну - засіяти ріпаком 10 тисяч гектарів.

РОЗРАХУВАВСЯ ФАЛЬШИВКОЮ

Співробітники відділу державної служби по боротьбі з економічною злочинністю УМВС встановили, що 19-річний чернівчанин 20 червня в одному з магазинів обласного центру розрахувався фальшивою купюрою номіналом 100 гривень, зображення на якій нанесені струменевим друком із використанням вивідного друкуючого пристрою. За цим фактом порушено кримінальну справу.

СНАРЯД У ШКОЛІ

У с. Тисовець Сторожинецького району на території місцевої школи учні разом із 47-річним викладачем під час прибирання виявили сучасний танковий снаряд 125 мм. Снаряд працівники Сторожинецького районного відділу управління Міністерства з надзвичайних ситуацій вилучили і знешкодили.

Центр зв'язків з громадськістю УМВС України у Чернівецькій області

ОБМЕЖАТЬ РУХ ВУЛИЦЕЮ БУКОВИНСЬКОЮ

До першого вересня буде частково обмежено рух транспорту на вулицях Буковинській, Боярка, Чехова, де ТОВ ПБФ "Ріка" виконуватиме роботи із прокладання зовнішніх мереж водогону, каналізації, газопостачання та зв'язку до добудованого корпусу міської дитячої лікарні на вул. Буковинській, 4. На час проведення робіт діятиме схема об'їзду. Поверхневий шар проїжджої частини буде відновлено до 30 жовтня.

НЕЩАСЛИВИЙ ПОНЕДІЛОК

Трагічним став минулий понеділок для 51-річного електрика з Вашківців Вижницького району Василя П. В обідній час під час ремонту вуличного освітлення чоловіка смертельно вразив електрострум.

Лариса МАРЧУК

ЗНАЙДЕНО ТРУП НЕВІДОМОГО

У річці Дністер біля с. Оселівка Кельменецького району без ознак насильницької смерті виявили труп невідомого чоловіка 40-45 років. Труп направлено на судово-медичну експертизу м. Чернівці. Тривають заходи щодо встановлення особи померлого.

ЧЕРНІВЧАНИ ПРОТЕСТУЮТЬ ПРОТИ ЗАСИЛЛЯ МОБІЛЬНИХ АНТЕН

До редакції надійшло звернення від мешканців Першотравневого району, які живуть на вул. Фастівській. "У нашому районі встановлено 4 антени мобільного зв'язку, - пишуть вони. - Одна - на будівлі Першотравневого райвиконкому. На стадіоні поміж вулицями Магалянською та Боянівською на освітлювальних опорах розташовані 2 радіотехнічні об'єкти (там постійно проходять дитячі футбольні змагання, граються малюки). Ще одна - на будівлі головного корпусу ОКУ "Лікарня швидкої медичної допомоги". Тобто житловий район вул. Фастівської оточений мобільними антенами. Відомо, що ці антени випромінюють радіацію. Почали відчувати це на своєму здоров'ї: у всіх мешканців постійно болить голова, очі, запаморочення, слабкість, шум у вухах, погані аналізи крові. Ми не хочемо і не повинні від цього страждати, тому що радіація дає незворотні наслідки".

Люди вимагають від влади (листи, які підписали 350 мешканців, направили голові міськради, голові ОДА, начальнику управління охорони здоров'я, головному лікареві міськСЕС) перенести антени у безлюдні райони і повідомити про це заявників. В іншому разі звертатимуться до вищих органів влади України.

Андрій РОМАНЦОВ

ПОЗОЛОТИ РУЧКУ

Нещодавно стала свідком однієї історії. Буквально за кілька хвилин юного жителя Чернівців у прямому розумінні "обкрутила" своїм ворожінням літня циганка. Спочатку жінка бурмотала щось про долю хлопця, його майбутнє, а потім попросила "позолотити ручку".

У кишені студента виявились лише монетки та півсотня, що призначалась, швидше за все, на проїзд додому. Звісно, купюру з першим президентом ніхто віддавати не збирався, а копійки - не шкода. Помітивши, що хлопчина має такі гроші, "провидиця" вирішила виманити і їх, адже яка користь із копійок? Довго умовляла вона юнака, щоб той із своїх рук показав їй купюру, бо, мовляв хоче зробити бідному студенту "добро" - примножити їх. Уявіть картину: хлопчина тримає півсотню, а циганка, ніби щось там примовляючи, лише хоче помацати гроші. Раз - і вони вже в неї. Два - опинилися у кишені.

Збентежений хлопчина попросив повернути. Та де там! На додачу бідолашний вслід почув ще й "хороші" слова і виразні прокльони від ворожки. Як свідчить статистика, кожен другий перехожий зупиняється на пропозиції циганки поворожити, а кожен сьомий втрачає гроші, коштовності. Запитання: що ж такого особливого у циганах чи, як їх ще називають, ромах? Що це за люди, які мандрують світом і мають певну харизму? Скільки їх, ніхто сьогодні точно сказати не може. За деякими даними, чисельність сягає від 3 до 8 мільйонів.

З історії. Цигани - нащадки вихідців із Індії, з острова Ци й узбережжя річки Ганг. Кажуть, що їхній прапор - із зображенням колеса, підкови, зірок та місяця - суть їхнього світосприйняття. Колесо символізує дорогу, підкова - коней, зірки й місяць - кочовий спосіб життя. Розмовляють циганською, яка складається ряд діалектів, але завжди володіють мовами народів, серед яких живуть. Дуже мало відомо про їхні давні звичаї. Християнство (православ'я або католицтво) також має серед циган своєрідність, яка дозволяє говорити про поєднання рис кількох релігійних систем (анімізм, фетишизм, магія, шаманізм, східні релігії тощо). Це найбільш помітно у календарній, сімейній та побутовій обрядовості, демонології українських циган. Для захисту від лихих духів, привидів, відьом вони носять амулети (часник, кава, кістка вівці тощо), вірують в "око диявола", тому ввечері завжди щільно завішують вікна. Самі роми не знають толком своєї історії. Кажуть, що живуть за принципами своїх предків. Традиції циган мають мало спільного з їхніми віруваннями, хоча тісно пов'язані з магією й забобонами. Можливо, саме через це вони зазнають утисків майже в кожній країні. Кілька років тому в містечку Ірпінь під Києвом спробували відгородити циганське поселення високим парканом. Але ідея не прижилася.

Лише 2 % всього населення має вищу освіту, найчастіше вони є переносниками інфекційних хвороб. На території України чималенька кількість представників циган. Чернівецька область теж надає притулок циганам. Дискримінації як такої у нас нема. Проте обережні чернівчани намагаються обходити циган. "Якби побачити їх працюючими на городі чи десь у полі, а не жебраками на вокзалі чи біля церков", - каже чернівчанин пан Ярослав. "Нащо ходити з картами і лякати дітей своїм виглядом?! - запитує пані Іванна. - Кажуть, чимало крадіжок та інших злочинів не обходяться без їхньої участі".

В Україні живуть не лише бідні, а й багаті цигани - найбільше на Закарпатті в селі Королево, де вони осіли у триповерхових приватних будинках. Мають свого барона. Заробляють ковальством...

Ольга БІЛОГОЛОВА

ЯК ВИ СТАВИТЕСЯ ДО ВОРОЖІННЯ?

СНІЖАНА:

- Навіть не знаю, по-різному. З одного боку, це цікаво, а з іншого - трошки страшно. Людина сама має зробити свій вибір.

ВАДИМ:

- Я в це не вірю. Людина просто повинна чимось тішитися. А оскільки дехто взагалі ні у що не вірить, то нехай хоч цим себе звеселить. До десяти років я вірив у різні прикмети, але сьогодні - нізащо. Проте якщо людям це подобається - нехай.

ДОМКА:

- Ворожіння та перелюб - найстрашніші гріхи. Хто вірить у Бога, той розуміє, що це таке. Остерігайтеся!

ВІТАЛІЙ:

- Ворожіння - це погано. Не треба до цього прислухатися, а вірити у Бога. Наша доля вже давно вирішена, тому ворожкам її не змінити.

МИХАЙЛО:

- Я не вірю в це. Вірю в Бога, вважаю, що ворожіння - це гріх і неправда.

Опитували Ольга Білоголова та Віталій Лавренюк

ОПЕРАЦІЯ "МАК-2007" ТРИВАЄ

Дільничні інспектори Герцаївського райвідділу міліції у господарстві 65-річної жительки м. Герца вилучили 380 грамів макової соломки.

У с. Глиниця на присадибній ділянці 68-річної місцевої жительки дільничні інспектори Кіцманського райвідділу міліції вилучили 637 рослин снодійного маку. На присадибній ділянці 83-річної жительки с. Топорівці співробітники Новоселицького райвідділу міліції вилучили 501 рослину снодійного маку.

АВАРІЯ У БОЯНАХ

У с. Бояни Новоселицького району 22-річний житель м. Сторожинець, керуючи мікроавтобусом "Форд-Транзит" зіткнувся з автомобілем Ауді-100 під керуванням 28-річного жителя с. Малинівка. Внаслідок автопригоди 17-річна пасажирка "Ауді", жителька с. Динівці, зі струсом головного мозку та рваною раною чола госпіталізована.

ЗБИВ ХЛОПЧИКА

У с. Ошихліби Кіцманського району 43-річний житель с. Оршівці, керуючи автомобілем "Нісан-Сані" збив 7-річного хлопчика. Дитину з численними тілесними ушкодженнями госпіталізовано.

ТАКИЙ СОБІ DVD-ПЛЕЄР

Десятого липня під час митно-прикордонного контролю співробітники Вадул-Сіретської митниці з потяга сполученням Москва-Софія вилучили 330 компакт-дисків і стільки ж поліграфічних карток на загальну вартість понад 6000 грн. За інформацією начальника сектору зв'язків із громадськістю Вадул-Сіретської митниці Ганни Курочкіної, незвичним було і місце схованки контрабанди - ніша під топкою вагона .Співробітниками митниці заведено справу про порушення митних правил.

СЕЗОН АВАРІЙ ЗА УЧАСТІ МОТОРОЛЕРІВ ТРИВАЄ

На автодорозі смт Берегомет Вижницького району 20-річний чернівчанин, керуючи автомобілем ВАЗ-21013, зіткнувся з моторолером під керуванням 59-річного місцевого жителя. Внаслідок автопригоди останнього із закритим переломом гомілки госпіталізовано.

У с. Кам'яна Сторожинецького району 23-річний житель с. Буденець, керуючи автомобілем ВАЗ-21011, перекинувся. Водія із численними тілесними ушкодженнями госпіталізовано.

На автодорозі біля с.Звенячин Заставнівського району 48-річний житель с. Хрещатик, керуючи автомобілем ВАЗ-2101, наїхав на 23-річного пішохода, жителя с. Суховерхів Кіцманського району. Потерпілого з численними тілесними ушкодженнями госпіталізовано.

ПЕРЕПЛУТАВ ПРИЧЕП - ПОЗБУВСЯ МАШИНИ

На територію митного поста "Порубне" Вадул-Сіретської митниці прибув вантажний автомобіль з напівпричепом під керуванням громадянина України.

Коли водій подав до митного контролю документи на транспортні засоби, встановлено, що технічні дані напівпричепа не відповідають даним, які вказані у свідоцтві про реєстрацію.

Дану ситуацію водій пояснює тим, що перед виїздом із гаража він не звірив документи на транспортні засоби. Правда, у це мало віриться, адже дорога не близька: Чернівці-Сербія-Чернівці, кордони з Румунією, Угорщиною та Сербією. Що ж було насправді: халатність, неуважність чи сплановане дійство - вирішуватиме суд.

Співробітники митниці запровадили справу про порушення митних правил. Транспортні засоби вартістю 127 тисяч гривень вилучено.

Ганна КУРОЧКІНА,

начальник сектора зв'язків з громадськістю Вадул-Сіретської митниці

ЛІДЕР ЗМІН

За останні роки ми, на жаль, звикли, що в Україні вважають за правило легко відмовлятися від раніше проголошуваних принципів заради швидкого результату чи оманливого компромісу. Новітня історія нашої держави неодноразово засвідчувала, що політика, побудована на безпринципності, рано чи пізно призводить до сумних наслідків для суспільства і тих, хто таку політику проводить. Безпринципність подібна до відсутності стрижня, що означає: такий політик гнеться від будь-якого вітру, на нього не можна покластися.

Лідера "Народної самооборони" Юрія Луценка його опоненти раніше регулярно звинувачували у штучному затягненні переговорів щодо створення передвиборчого блоку демократичних партій. Насправді йому було б легко погодитися на будь-який формат об'єднання за довільними правилами, якби він, як це зараз, на жаль, прийнято в українській політиці, прагнув лише отримати прохідні місця в списку для своїх соратників та право його очолити для себе. Але Луценка сьогодні насамперед цікавить те, на яких принципах будуватиметься блок, які ідеї він втілюватиме, чи підтримують громадяни його під час президентських виборів. Як відповідальному політику лідеру "Народної самооборони" необхідно знати, що йому обіцяти виборцям, за що потім давати їм звіт.

Те, що 5 липня відбулося підписання угоди про створення блоку демократичних сил у складі десяти партій, стало надзвичайно важливою віхою в історії розвитку демократично-патріотичного руху в нашій державі. Попри певні розбіжності у поглядах на деякі питання національного розвитку демократам, на щастя, вистачило відповідальності перед виборцями і країною, щоб полишити свої амбіції та чвари і згуртуватися заради спільної мети. І не в останню чергу це також є заслугою Юрія Луценка. Своєю принциповістю, послідовністю у відстоюванні правила: спочатку програма дій, а потім розподіл місць і посад - він зміг змусити повірити у необхідність об'єднання навіть тих політиків, які після перемоги помаранчевої революції встигли розчаруватися у багатьох лідерах та численних штучних проектах, зафарбованих у демократичні кольори.

Відтак не повинно дивувати те, що першим номером виборчого списку блоку став саме Луценко. По-перше, він має найбільший рівень суспільної підтримки серед усіх лідерів партій-учасниць блоку. По-друге, Луценко вважає необхідним чітко слідувати лінії на підтримку дій Президента Віктора Ющенка. За великим рахунком, підписана кілька тижнів тому декларація про консолідацію "Народної самооборони" і "Нашої України", що передувала створенню блоку, була актом про співпрацю між найбільш рейтинговими політиками демократичного табору - Ющенком та Луценком. Президент довіряє лідеру "Самооборони", шанує його принциповість і здатність до самостійної позиції. Ющенку, як сильному і демократичному лідеру, не потрібні прояви вірного підданства. Для нього набагато важливіше мати у союзниках чесного, але самодостатнього політика, здатного на незалежні вчинки.

До речі це є однією з причин, чому більшість пересічних членів демократичних партій вже давно охоче підтримували Юрія Луценка як кандидата на перше місце в списку блоку та посаду голови майбутньої єдиної демократичної партії. До того ж на користь Луценка говорить його великий політичний та управлінський досвід, а, головне - довіра народу. За час розвитку "Народної самооборони" її лідер об'їздив всю Україну, спілкувався з тисячами людей різних професій та поглядів. Він знає, що українці зараз очікують від демократичних партій, на які зміни розраховують за підсумками парламентських виборів.

Саме знайомство з щоденними проблемами та щирими сподіваннями мільйонів українців по всій державі дозволило Луценку дуже швидко сформулювати основні завдання, які буде відстоювати блок демократичних партій у своїй діяльності. Першою метою блоку стане оновлення політичної еліти, сприяння приходу до керівництва державою молодих успішних політиків, які не обтяжені багажем радянського минулого, які реалізували себе у незалежній Україні і тісно пов'язують з її успіхом свій успіх та майбутнє своїх дітей. Шістнадцять років незалежності - достатній термін, щоб провести зміну поколінь у політиці, відкрити дорогу молодим і по-європейськи мислячим політикам. І лідерство у змінах в Україні безперечно належить Юрію Луценку. Другим принципом діяльності блоку "Наша Україна - Народна самооборона" є орієнтація на створення коаліції після виборів винятково з Блоком Юлії Тимошенко. Це була принципова вимога Юрія Луценка, без гарантування якої ані він особисто, ані "Самооборона" в цілому не погодилися б на блокування. Демократичні сили не розглядають членів нинішньої коаліції як ворогів, але вважають, що ті, хто прагне будувати європейську демократичну, вільну, конкурентноздатну Україну, не можуть об'єднуватися з партіями, які тягнуть державу у минуле, блокують її розвиток.

Вплив "Народної самооборони" проявляється і в тому, що базовими завданнями демократичного блоку стали рішуча боротьба з корупцією на всіх рівнях та підтримка розвитку малого і середнього бізнесу. Корумпований бюрократичний апарат та контроль олігархів над економічною політикою держави - ці два чинники гальмують розвиток України, унеможливлюють самореалізацію для мільйонів талановитих українців, підривають підприємництво як базис сучасної економіки. Коли демократичні сили прийдуть до влади, вони опікуватимуться тим, що зроблять державу партнером і захисником для громадян. Саме заради цього люди виходили на Майдан у 2004 році. Саме заради цього на вибори йде блок демократичних партій. Так жити далі не можна. Україні потрібні зміни.

Сергій ЯРОВИЙ

ЧЕРЕЗ НЕДБАЛІСТЬ ТУРФІРМИ 19 УКРАЇНСЬКИХ ДІТЕЙ НЕ ПОТРАПИЛИ НА ВІДПОЧИНОК ДО БОЛГАРІЇ

До міжнародного автомобільного пункту пропуску "Порубне" (україно-румунський кордон) прибув пасажирський автобус марки "Рено", орендований київською туристичною фірмою, який перевозив організовану групу дітей на відпочинок до Болгарії. Під час проходження паспортного контролю було встановлено, що у 17 дітей доручення батьків на право виїзду за кордон оформлені на керівника дитячої групи Ігоря П., який нині перебуває у Болгарії з іншою групою відпочивальників. Прикордонники також дізналися, що повернутися за цією групою він не зможе, бо має транзитну візу лише для дворазового проїзду Румунією. Замість нього дітей супроводжував представник туристичної фірми Вагіф Г., який мотивував це тим, що туристичною фірмою був виданий внутрішній наказ про призначення його керівником для супроводу групи. На двох дітей доручення від батьків взагалі були виписані на туристичну фірму, яка є юридичною особою, і не було вказано конкретну фізичну особу представника, який нестиме відповідальність за дітей.

Враховуючи те, що надані на паспортний контроль документи не давали громадянину Вагіфу Г. права перевозити групу дітей через державний кордон України, прикордонники були змушені відмовити в пропуску через кордон.

Костянтин ЛІСНИК,

прес-секретар Чернівецького прикордонного загону

АРСЕНАЛ

У пункті пропуску "Шегині" 4 липня в українця вилучено справжній арсенал. Близько четвертої ранку громадянин України Іван Х., мешканець с. Товтри Заставнівського району, заїхав на пункт пропуску на мікроавтобусі "Мерседес" з боку Польщі для проходження прикордонно-митного оформлення. При проведенні оформлення у інспектора прикордонного контролю виникли певні сумніви щодо правдивості слів водія про те, що він не везе товару, який потрібно декларувати. Тому прикордонники вирішили провести огляд транспортного засобу і залучили до цієї справи ще й службового собаку - Альфу. Як результат, у вантажному відсіку мікроавтобуса знайшли зброю: карабін військового зразка із штик-ножем, два ножі-мечете в ножнах, 5 тисяч набоїв до газової зброї, два фотоапарати "Олімпус", два мобільні телефони "Самсунг", 7 карт пам'яті, два пейнтбольні пістолети "Walther" та 10 упаковок із пейнтбольними кульками. Предмети не були задекларовані. Виявлений товар вилучено та передано на склад митниці. Загальна вартість буде встановлена після проведення експертизи.

Костянтин ЛІСНИК,

прес-секретар Чернівецького прикордонного загону

НАЙПРИБУТКОВІША СПРАВА - ТОРГІВЛЯ НЕРУХОМІСТЮ

Головне управління статистики у Чернівецькій області повідомило, що найбільші прибутки у малому бізнесі області отримують підприємства, які займаються операціями з нерухомістю. Їхні прибутки за 2006 рік становили 15,4 мільйона гривень. Успішно працювали також і малі будівельні фірми, які торік заробили 7,4 мільйона гривень.

Водночас за підсумками минулого року збитки малих підприємств на 100 тисяч гривень перевищили їхні прибутки. В області нараховується 4751 мале підприємство, що мають справу з торгівлею, ремонтом автомобілів, побутових приладів та предметів особистого вжитку. Майже 20% серед них працюють у сфері промисловості, 16% займаються операціями з нерухомістю, орендою, наданням послуг.

Ольга БІЛОГОЛОВА

КРУ ПЕРЕВІРЯТИМЕ ПІДПРИЄМСТВА ОБЛАСТІ

У ІІІ кварталі 2007 року КРУ в Чернівецькій області ревізуватиме такі підприємства, установи та організації, як-от: Чернівецьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів, Головне управління праці та соціального захисту населення Чернівецької ОДА, Чернівецький центр по нарахуванню і виплаті пенсій і допомог, Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Чернівецькій області, Державну інспекцію з карантину рослин у Чернівецькій області, ДП "Чернівецький комбінат побутового обслуговування", Фінансове управління Глибоцької РДА, Глибоцьку районну раду, Глибоцьку районну державну адміністрацію, Глибоцьку селищну раду, Централізовану бухгалтерію відділу культури Глибоцької РДА, Централізовану бухгалтерію відділу освіти Глибоцької РДА, Глибоцьку центральну районну лікарню, ВПУ №3, ПТУ №8, ПТУ №9, Буковинський міжрегіональний центр професійної соціальної та медичної реабілітації інвалідів, Головне управління Пенсійного фонду України в Чернівецькій області, Чернівецьке обласне управління лісового та мисливського господарства, ДП "Чернівецьке лісове господарство".

Звертаємося до громадян! Якщо вам відомо про можливі порушення фінансово-бюджетної дисципліни зазначеними об'єктами, прохання повідомляти про них КРУ в Чернівецькій області на адресу: 58010, м. Чернівці, вул. Котляревського, 1 або на "телефон довіри": 55-33-87.

ПОДЯКА

Ми, мешканці м.Чернівці, висловлюємо щиру подяку за високопрофесійну роботу працівницям інспекції державного архітектурно-будівельного контролю департаменту містобудівного комплексу та земельних відносин Чернівецької міської ради, а саме:

Кононовій Ніні Василівні,

Гальчук Орисі Василівні,

Сірман Наталії Василівні,

Хібовській Оксані Анатоліївні,

Харкевич Тетяні Миколаївні.

З їхньої легкої руки наше місто розбудовується, все більше набуває європейського вигляду. Ці чарівні дівчата допомагають нам вчасно отримати дозвіл на будівництво, ввести новобудову в експлуатацію, а також своєю пильністю здатні вчасно зупинити порушника. Тож нехай радість та посмішки на ваших обличчях не зникають ніколи.

Щиро вдячна громада м.Чернівці

ВІДКРИВАЧ "БУКОВИНСЬКОЇ ТРОЇ"

100 РОКІВ ТОМУ НАРОДИВСЯ ОЛЕГ КАНДИБА-ОЛЬЖИЧ - ВИДАТНИЙ ПОЕТ, АРХЕОЛОГ І ПАТРІОТ

Orig:3_07.jpg Постать відомого українського майстра слова, автора ряду поетичних збірок, археолога з європейським ім'ям, чільного діяча національно-визвольного руху опору в Україні 1920-1940-х років, активіста ОУН Олега Олександровича Кандиби (Ольжича) (1907 - 1944 рр.) нині вже повернута із забуття. Його короткий, але яскравий, як спалах комети, життєвий шлях, слугує дороговказом для нових поколінь будівничих України.

Із роду козацьких сотників і полковників

Олег Кандиба був сином знаного в Україні поета і політичного діяча Олександра Олеся (Олександра Івановича Кандиби), який мав безперечний вплив на формування світогляду Олега. Народився Олег 8 липня 1907 р. у Житомирі. Його батько закінчив Харківський ветеринарний інститут і протягом життя поєднував роботу в різних установах із літературною діяльністю. Мати - Віра Антонівна Свадковська за освітою була вчителькою і викладала іноземні мови. В її жилах, окрім української, текла ще білоруська і грецька кров. Ймовірно, що рід Кандиб своїм корінням сягав доби українського козацтва. На сторінках документів зафіксовано ім'я полковника Корсунського, а пізніше конотопського сотника Федора Кандиби, із яким, власне, і пов'язують походження роду Кандиб.

Orig:3_07_01.jpg У 1909 р. сім'я переїжджає до Києва. Спочатку вона мешкає в місті, а пізніше оселяється на міській околиці Пущі-Водиці. Саме там пройшли дитячі роки майбутнього дослідника і поета.

Олег ріс надзвичайно розвинутим хлопчиком, вже в дитинстві проявилися його неабиякі здібності та таланти. Білявий, світлоокий хлопчик підкоряв батьків, родичів, знайомих неабиякою щирістю та прагненням до нового, незвіданого. Вже у трирічному віці він знав абетку і вільно читав, а в п'ять написав п'єсу про події за козацьких часів і сам її проілюстрував. Олег добре малював, непогано грав на фортепіано та скрипці. Йому вже змалку пророкували велике майбутнє.

Перша світова війна, революція та громадянська війна перевернули мрії та сподівання мільйонів людей, і родина Кандиб не була винятком із цього правила. В голодному і холодному Києві змінювалися влади, і кожна з них проводила арешти, розстрілювала своїх ворогів, інакомислячих, просто випадкових людей. У лютому 1918 р. арештували О.Олеся і він дивом уникнув розстрілу. У 1919 р. був розстріляний дядько Олега по материнській лінії. У тому ж грізному 1919-му О.Олесь як представник уряду УНР виїхав до Будапешта, де обійняв посаду культурного аташе в українському представництві в Угорщині і проводив дипломатичну роботу задля зміцнення авторитету молодої Української держави на міжнародній арені. Після краху Визвольних змагань О.Олесь перейшов на становище політемігранта.

Майбутній археолог із матір'ю залишилися в Києві. Вдвох переживали війну, терор, неприхильність, голод і холод.

Батько Олександр Кандиба як міг опікувався сім'єю з-за кордону і все робив для возз'єднання родини. Він добре розумів, що нічого доброго на його близьких у більшовицькій Україні не чекає. О.Олесь клопотався про виїзд своєї родини через Міжнародний Червоний Хрест.

Улюблений учень самого Нідерле

Родина возз'єднується лише на початку 1923 р., коли п'ятнадцятилітній Олег із матір'ю нарешті отримують дозвіл на виїзд за кордон. Вони виїжджають до Берліна, де тоді проживав О.Олесь. По якімсь часі Кандиби перебираються до Чехословаччини, де знайшло притулок чимало вихідців із України. Влада невеликої слов'янської незалежної республіки прихильно ставилася до українських політемігрантів. Це був вияв щирої вдячності за допомогу в створенні армії, яку свого часу надав уряд УНР. Саме в Україні з військовополонених чехів та словаків були створені чехословацькі легіони, які змогли здобути державну незалежність для своєї вітчизни.

Кандиби оселилися в Горніх Черношицях поблизу Праги, а згодом перебралися ще далі, до Ржевниць. Юний Олег докладає чимало зусиль для вивчення мов та готується до складання іспитів на атестат зрілості. Він багато уваги приділяє ознайомленню з історією та літературою, постійно спілкується з української емігрантською інтелігенцією. В цей період у нього сформувався характер та оформилася світоглядна позиція. У 1924 р. О.Кандиба вступає на філософський факультет Карлового університету в Празі.

Від самого початку студій визначаються наукові інтереси О. Кандиби - це стародавня історія, археологія, етногенез слов'янства. Він залюбки відвідує лекції та семінари Любора Нідерле - видатного дослідника слов'янських старожитностей, автора знаменитих "Слов'янських старожитностей", Альбіна Стоцького та Антона Матейчіка - відомих чеських науковців, фахівців із археології та стародавнього мистецтва. Досить швидко викладачі зауважили здібного і серйозного юнака та всіляко заохочували його дослідження з археології. Зокрема, Любор Нідерле називав О.Кандибу серед своїх найулюбленіших і найздібніших учнів.

Одночасно О. Кандиба, як і більшість української інтелігенції в Празі, навчається в Українському Вільному Університеті, де знову ж віддає перевагу предметам, пов'язаних із доісторичними часами, захоплюється історією первісного мистецтва. Особливо важливе значення для нього мали виклади археолога В. Щербаківського, мистецтвознавця Д. Антоновича, істориків Д. Дорошенка та В. Біднова.

Уже в студентські роки О.Кандиба розпочинає самостійну археологічну діяльність. Він проводить археологічні розкопки на Галицькому Поділлі, опрацьовує наукову інформацію в музеях Львова, Кракова, Праги. Результатом археологічних студій молодого дослідника став докторат (дипломна робота) в Карловому університеті на тему "Неолітична мальована кераміка Галичини", успішно захищений 1929 року. В дослідженні були широко використані як музейні матеріали, так і власні спостереження, винесені з археологічних розвідок на теренах Верхнього Подністров'я.

Експедиції, форуми, відкриття

Після завершення навчання Олег Кандиба стає професійним археологом. Одразу ж після захисту докторату в Карловому університеті, на пропозицію проф. В.Щербаківського, його було прийнято асистентом на кафедру археології Українського Вільного Університету. Він також співпрацює у відділі археології Чеського Національного Музею в Празі.

Основною темою його досліджень були старожитності трипільської археологічної культури в Україні, зокрема на теренах Східної Галичини та Північної Буковини. О.Кандиба також брав участь у ряді археологічних експедицій, які проводили чеські, польські та американські вчені в Чехії та Югославії. У 1931, 1932 і 1936 роках він здійснив декілька поїздок у Галичину та Буковину, де безпосередньо вивчав пам'ятки періоду енеоліту та проводив самостійні археологічні роботи.

У 30-х роках О. Кандиба також розпочинає свою викладацьку діяльність. На запрошення Гарвардського університету в США він читає лекції на різних відділеннях. Із часом там створюється Український Науковий Інститут Америки, який видавав свої збірники і які редагував молодий науковець. Багато уваги О.Кандиба приділяв також суспільній діяльності в студентському середовищі, свідченням чого стала його участь у численних студентських з'їздах.

Молодого, але талановитого й енергійного вченого запрошують на різні міжнародні археологічні форуми, де він виступає з доповідями про свої відкриття на ниві археологічної науки. О.Кандиба публікує велику кількість наукових праць у різних виданнях, зокрема фахових журналах США, Англії, Австрії, Німеччини, Югославії та ін. Загальне визнання йому приносить праця "Шипинці. Знаряддя та мистецтво неолітичного села", яка вийшла друком 1937 року.

Серед опублікованих останніми роками фотодокументів із особистого архіву вченого-поета чимало сюжетів присвячено його участі в польових археологічних розкопках. Нерідко - в оточенні знаменитостей, як-от Л. Нідерле. На жаль, жодного разу не траплялися світлини з буковинських експедицій. Може, в котромусь із родинних архівів чернівчан ще чекає свого відкривача пожовкла світлина із симпатичним молодим археологом, причарованим "Буковинською Троєю"!

Буковинські старожитності були ровесниками античних цивілізацій

Звичайно, О. Кандиба був не першим, хто зацікавився цією пам'яткою трипільської культури. Адже минуло понад століття від часу її відкриття.

Ще наприкінці ХІХ ст. до буковинських Шипинців проявляв інтерес директор "Мистецько-історичного музею", відомий археолог Й.Сомбаті. У перших розкопках також брали участь історики Р.Ф.Кайндль, Н.Мустеца, Е.Костін. Виявлені матеріали були віднесені до передмікейського періоду і попередньо датовані в межах ІІ тис. до н. е. Це стало неабиякою сенсацією: край букових пущ, у якому австрійці почувалися мало не піонерами-першопрохідцями, як виявилося, мав стародавню культуру - ровесницю класичних цивілізацій античності!

Археологічний матеріал із Шипинців спіткала доля більшості знахідок, виявлених у колоніях і на підневільних територіях: за відсутності національної держави з відповідним історико-охоронним законодавством відбувалося безконтрольне розбазарювання скарбів духовної культури. Таким чином шипинські старожитності виявилися розпорошеними по музеях Відня, Берліна, Бухареста, Праги, Кракова. І лише частина знахідок експонувалася у місцевому крайовому музеї.

Знахідки із Шипинців, особливо розмальована кераміка, викликали жвавий інтерес серед європейських вчених. Проте розпорошеність знахідок серед різних колекцій та музеїв тривалий час не давала змоги класифікувати їх, визначити чіткі хронологічні межі трипільського поселення в Шипинцях.

(Далі буде)

Сергій ПИВОВАРОВ, Ігор ЧЕХОВСЬКИЙ, доценти ЧНУ ім. Ю.Федьковича

ОЛІГАРХИ ПОВИННІ ПОДІЛИТИСЯ З НАРОДОМ

Розмірковування на тему "Як нам облаштувати Україну" у цій країні ніколи не були дефіцитом. Та при цьому завжди відчувався брак оригінальних і водночас прагматичних міркувань. Пропозиції Михайла Папієва (який зазначив, що в цьому разі йдеться не про погляд члена уряду, а про приватну думку політика та громадянина) здалися нам цікавими, хоча й небезперечними. Важко судити, чи будуть колись реалізовані його досить несподівані ідеї, викладені у наведеній нижче статті. Однак те, що вони викличуть жваву дискусію, сумнівів не викликає. Законність апелює до громадянина, справедливість - до людини. Ця стаття - наша заявка на постановку на порядок денний теми соціальної справедливості, запрошення до дискусії про те, де шукати цю саму горезвісну справедливість. Адже не секрет, що численні перегини в державному управлінні призвели до того, що більшість наших громадян дотепер живе із переконанням, що їх обдурили. Тому категорія "справедливості" була, є і залишається першочерговою. Деякі політичні сили, спекулюючи на справедливості як морально-етичній категорії, починають говорити про необхідність третьої революції. Мовляв, у 1991 році ми одержали незалежність, у 2004-му - свободу, а під час третьої революції маємо здобути справедливість. Так, ми повинні затвердити справедливість і закріпити її як основу основ життєдіяльності нашого суспільства. Але ми маємо прийти до справедливого суспільства не революційним, а еволюційним шляхом. Не можна людське щастя будувати за рахунок щастя конкретних людей. Нам потрібна нова соціально-економічна доктрина. І ми бачимо контури цієї доктрини. У чому ж її суть? У 1991 році більшість громадян України, голосуючи за незалежність країни, передавала з вуст у вуста істину, яка перетворилася на якусь мантру: Україна має величезні природні ресурси, землю, водні артерії, газо- і нафтотранспортну системи, повітря, ліси, гори. А ще - надра, які містять майже всю таблицю Менделєєва. А скільки слів було сказано про українські чорноземи, про їхню унікальність і привабливість! Мовляв, вийдемо із Союзу - і все це добро відразу ж почне працювати на користь усіх нас, кожного окремого громадянина України. Ми здобули незалежність. І де все це, обіцяне нам батьками-засновниками? Все це є. Це - не міраж. Проте через принципову помилковість Генерального плану будівництва держави всі блага, які надає своїм громадянам Україна, як виявилося, належать невеликій групі осіб - найбільш заповзятливим, які швидко зрозуміли, як "нічиє" перетворити на "своє", використовуючи для цього державні інститути і владу. Адже сьогодні у всіх розвинених країнах капітал виконує величезну соціальну функцію. Але не в нас. Тому перед нами стоїть завдання найважливішого стратегічного значення у частині відновлення справедливості. Для цього необхідні заходи, які дозволяють виправити зроблені колись помилки. Громадяни України - відповідно до Конституції - мають стати повноправними господарями своєї країни, її природних багатств. І відчувати свою співпричетність до процесів, що відбуваються у країні, оскільки ці процеси безпосередньо пов'язані з їхнім матеріальним добробутом. Просто треба по-новому подивитися на проблему використання природних і мінеральних ресурсів України. Пам'ятаєте кота Матроскіна з відомого мультфільму? "Вот холодильник - он чей? Государственный! А холод, который он дает, чей? Наш! Мы же его из-за холода брали". Кому належать вугільні шахти, заводи, газети, пароплави? Олігархам. А повітряний простір, де літають літаки? Річки, якими сплавляють вантажі? Земля? Надра? Ці природні багатства, які мають належати кожному українському громадянину, насправді є нічийними, неврахованими, вони приносять користь лише тим, хто вчасно зрозумів справжню ціну дармівщини. І, що найгірше, привласнені суперприбутки працюють не на Україну і не в Україні. Сьогодні можна сміливо стверджувати, що кожен громадянин України недоотримує тисячі доларів, які могли б істотно змінити його життя і життя суспільства загалом. Україна могла б позбутися багатьох вад і уникнути десятків ризиків. Річ у тім, що на самому початку процесу будівництва держави наші батьки-засновники не врахували таке просте питання, як вилучення рентних відрахувань. Рента - слово вочевидь не з нинішнього економічного лексикону. Хоча фаховим економістам це слово добре відоме. Енциклопедія Брокгауза і Ефрона на початку ХХ століття давала таке визначення ренти: "Рента - додатковий дохід, одержуваний підприємцем понад певний прибуток на витрачені працю і капітал; утворенння Р. зумовлене найбільш сприятливими умовами, за яких один підприємець знаходиться перед іншим, наприклад, обробляє кращу ділянку землі, має привілей тощо..." Далі йдуть ще кілька визначень ренти, але усі вони (крім, можливо, довічної ренти) канули в Лету. Однак зверніть увагу на ключові слова: "додатковий дохід... понад певний прибуток". Саме цей "додатковий дохід" робить багатих ще багатшими, а бідних утримує в їхньому незавидному становищі, позбавляючи будь-якої перспективи. Особливо, якщо йдеться про надприбутки, які найчастіше заробляються з допомогою використання загальнонародного надбання - природних ресурсів. Вони утворюються і, як правило, залишаються в офшорах або у тіньовому секторі економіки. За всіма експертними оцінками, природоресурсний, транзитний і рекреаційний потенціали України оцінюються як одні з найбільших у світі. Розумно скористатися цим потенціалом в інтересах добробуту української людини - одне з найголовніших наших завдань. Як зазначав у одній зі своїх публікацій академік М.Згуровський, "...якщо концентрація багатств не узгоджується із соціально справедливими принципами їхнього споживання усіма членами суспільства (великі значення GINI індексу), то його розвиток починає стримуватися. Яскравим прикладом такого негармонізованого суспільства є Росія, яка за рахунок торгівлі сировинними ресурсами нагромадила в своєму Стабілізаційному фонді величезні капітали, які не спрямовуються на адекватний суспільний розвиток. Як наслідок, вона розташувалася на 156-му місці серед 191 країни-члена ООН за індексом нерівності розподілу соціальних і матеріальних благ (GINI Index 45.62). Для порівняння: Україна - на 79-му місці цього списку (GINI Index 28.96). В Україні питання ренти порушували дотепер деякі інтелектуали і далі кулуарного, камерного обговорення воно не рухалося. Жодна політична сила не поклала ідею ренти в основу своєї політичної програми. Жодна фракція в парламенті не виступила з ідеєю зміни системи оподаткування для встановлення справедливості в суспільстві. А тим часом вирішення завдання, здається, лежить на поверхні. Колишній керівник Світового банку Стігліц (лауреат Нобелівської премії в галузі економіки) писав, що завдання будь-якого уряду - не досягнення надвисоких показників у економіці, не економічний розвиток, а забезпечення стабільного соціального захисту населення. І якщо ми хочемо побудувати справді соціальну державу, то насамперед слід звернутися до того фундаменту, на якому будується будь-яке суспільство - до суспільної власності (до речі, закріпленої у нашій Конституції як "власність українського народу", але старанно ігнорованої нашими політиками). Держава стягує податок на додану вартість, який нібито містить у собі і деякі рентні платежі. Вже кілька років на практиці працює механізм стягнення обов'язкових платежів на користь Пенсійного фонду, які нараховуються на базу, що є, по суті, "рентною базою" - це додаткові відрахування при оплаті вартості мобільного зв'язку. Додана вартість і отриманий прибуток природно містять у собі і прибутки, походження яких зумовлене використанням соціального блага, прихованого в кожному продукті (сировина). Податок на додану вартість і податок на прибуток наповнюють бюджет, задовольняють інтереси держави, але не суспільства. Можливо, як один із варіантів, необхідно розщепити цей податок на власне ПДВ і на рентний внесок? У такому разі буде враховано, що ПДВ (у розмірі 10% або інакше) з'являється там, де з'являється додана вартість - тобто в результаті застосування праці і продажу товару. Рентний внесок (на тому ж рівні або інакше) - лише при використанні надр, землі, повітря й інших природних ресурсів, які належать народу (суспільству), як відновлювальних, так і невідновлювальних. Проте рента стягується через ПДВ, та й то найменшою мірою, основна частина ренти "ховається" в прибутку. Треба "дістати" ренту з прибутку і повернути її тим, хто має право нею розпоряджатися. Що для цього потрібно? По-перше, зробити визнаним факт наявності та несправедливого привласнення ренти, причому законодавчим шляхом. Гадаю, в Конституції України слід закріпити право кожного громадянина України на частину ренти, одержуваної в результаті експлуатації "власності українського народу". По-друге, механізми справедливого перерозподілу мають випливати з "перших принципів": - введення, розшифрування, роз'яснення конституційного поняття "власність українського народу", що дасть можливість визначити базу ренти; - потрібне створення фактично двох бюджетів - суспільного й державного. По-третє, слід найближчим часом створити в Україні Рентну палату, яка підпорядковуватиметься Верховній Раді України. Рентна палата має враховувати рентні платежі й спрямовувати їх за цільовим призначенням. Рента не може йти в державний бюджет, оскільки ці кошти не є державною власністю і не отримані від її використання. Це - власність народу, громадськості, суспільства, але не держави! Усе це не заміняє собою ПДВ, не є завуальованою формою податку з обороту і т.д. Та ми пропонуємо, відштовхуючись від Конституції, встановити як базу рентний податок, а потім встановлювати інші податки. У Конституції України не передбачене поняття "податок на додану вартість". Зате стаття 13 каже про власність українського народу. Давайте ставитися з повагою до Конституції і конституційну норму розглядати як наріжний камінь соціально-економічних відносин. Як робочий варіант ми розглядаємо можливість того, що рентні відрахування повинні направлятися в три фонди. По-перше, ми маємо зберегти середовище проживання людини, природу і спрямовувати частину відрахувань до Фонду охорони навколишнього середовища, забезпечити розвиток природної, відновлювальної бази країни. Тобто потрібно, щоб частина коштів, отриманих від ренти, йшла на відтворення природних багатств країни, розвиток заповідних зон, очищення річок, розвідку надр, на екологічні програми. Ми повинні не тільки експлуатувати природу країни - ми маємо в міру можливостей відтворювати природні багатства, думаючи про майбутнє. По-друге, ми повинні створити умови для розвитку кожної конкретної людини і заснувати фонд соціальних гарантій. Це ті кошти, які дозволять підтримувати і розвивати охорону здоров'я, освіту, програми для захисту малозабезпеченого населення. По-третє, ми маємо забезпечити майбутнє нації та створити національний рентний фонд, де частка кожного громадянина України буде абсолютно персоніфікована. Тобто кожний із 46 мільйонів громадян України дістає реальну можливість одержувати дивіденди від того, що хтось використовує нашу спільну землю, повітря, воду. Ми вивчили цілу низку рентних моделей, що є у різних країнах світу - в Арабських Еміратах, у Росії, у Канаді тощо - і спробували, з урахуванням недоліків і слабких моментів у їхньому функціонуванні, створити український варіант системи рентних відрахувань. Наприклад, у Канаді земля, надра, водні ресурси, гідроелектростанції перебувають у суспільній власності, а рента надходить до бюджету провінцій. У тій самій Росії Стабілізаційний фонд не передбачає права громадян на відкриття особових рахунків, мовляв, не можна людям давати гроші на руки: проп'ють, промотають. У тому й річ, що гроші з рентного рахунку громадянин не зможе зняти за власним бажанням у будь-який момент. Ці кошти повинні мати цільове призначення: їх можна використовувати для придбання житла (у Росії є пропозиція кожного громадянина забезпечити сімнадцятьма квадратними метрами "соціальної" площі" на які може розраховувати пересічний росіянин), для здобуття освіти, під час оформлення страховки тощо. Як і кошти Стабілізаційного фонду, надходження від рентних платежів можуть повноцінно інвестуватися в економіку через накопичувальну систему пенсійного забезпечення. Справедливо? Відповідь очевидна. Якщо ми будуємо соціальну державу, то давайте забезпечимо наших громадян реальними соціальними можливостями та живими грошима, а не ваучерами чи сертифікатами. Власність українського народу має працювати як на суспільство в цілому, так і на конкретних громадян. У 1993 році, коли громадянам видавали на руки сертифікати, вони не змогли відчути себе власниками величезної кількості приватизованих підприємств. Власність виявилася віртуальною. Саме тому нині слід зробити все, щоб власність українського народу була не віртуальною, а реальною. І з цією метою особові рахунки громадян, а також постійні звіти уряду про стан справ в економіці й зокрема, про баланс на особових рахунках громадян мають стати нормою повсякденності. Політика, держава наповнюються конкретним змістом. Громадяни вибирають структури влади, які повинні управляти державою і країною. Кошти з Держбюджету спрямовують на функціонування держави як апарату влади (включаючи і вертикаль чиновників, армію, міліцію, дипломатичну та фіскальну служби), рентні відрахування йтимуть на розвиток країни та суспільства, а також на соціальні гарантії для кожного конкретного громадянина. Влада повною мірою стане "слугою народу", "дворецьким" і навіть "економом" народу, якому народ вручив в управління свою власність і з якого під час чергових виборів запитає з усією суворістю за стан справ у його, у народній економіці. Та без живих грошей, без власного особового рахунка, без усвідомлення того, що десь у банку на депозиті лежить певна сума "на чорний день", народ не зможе усвідомити себе власником - така вже природа людини. Слід узяти до уваги те, що в нашому суспільстві є спотворене уявлення про державу як про якийсь Абсолют. Насправді тільки за тоталітаризму держава абсолютизувалася (Беніто Муссоліні казав, що головне гасло фашистів - "Усе для держави, нічого поза державою, нічого проти держави", Володимир Ленін писав: "Ми не визнаємо нічого приватного, у нас усе - суспільне, тобто державне"). У демократичному суспільстві мають співіснувати та взаємодоповнюватися (але не підміняти одне одного) держава та країна. Держава - як апарат здійснення влади на якійсь території. Суспільство - як сума ініціатив окремих членів суспільства та їхніх об'єднань. Звідси має виникати розуміння того, що інтереси в усіх суб'єктів на якійсь території - різні, і суспільні інтереси можуть йти врозріз із державними. На даний момент задоволення інтересів здійснюється з таких джерел: - особисті інтереси задовольняються з прибутку самого громадянина і з держбюджету; - державні - із держбюджету; - суспільні - із держбюджету. Ми пропонуємо уточнити конституційне поняття "власність українського народу", передбачивши розщеплення надходжень у держбюджет від використання цієї власності на суспільну та державну складові. При цьому ми можемо одержати таку картинку: - особисті інтереси задовольняються з доходів самого громадянина, суспільного бюджету та державної частини бюджету; - державні - із державної частини бюджету; - суспільні - із суспільної частини бюджету. Може виникнути зауваження, що гроші з однієї кишені ми попросту захотіли розкласти по двох кишенях. Це не зовсім так. 1. Уточнення поняття власності українського народу відкриє можливість для визначення реальної частки в прибутку компаній суспільної складової та складової від вкладеної праці. 2. Формування суспільного бюджету дасть можливість забезпечувати цільове використання суспільних фінансів. 3. У теперішніх умовах гроші від суспільних благ переважно привласнюють компанії, адже нема власності - нема й підстав твердити, що вони мають якесь особливе походження. 4. Перебуваючи в Держбюджеті, суспільні гроші використовуватимуться не лише на суспільні потреби, а й на потреби державних функцій, які мають задовольнятися з коштів, отриманих від податків і використання державної власності, але не ренти. 5. Зрештою власність українського народу допоможе визначити, чи варто виділяти на державні потреби таку кількість коштів, як нині. Можливо, варто взагалі перерозподілити нинішні надходження до Держбюджету у різних пропорціях? Наприклад, дуже ймовірно, що розрахунки економістів засвідчать: державі цілком вистачить 30% надходжень (Держбюджет), а левову частку коштів потрібно витрачати саме на суспільні програми й на розвиток суспільства. Навіть за приблизними підрахунками закріплення поняття власності українського народу і ренти дозволить вивільнити саме на суспільні потреби значну кількість коштів, які нині не враховуються і просто привласнюються заповзятливими ділками. Ми виконали нескладні підрахунки, що ґрунтувалися на статистичних даних, і спробували побачити для початку реальний обсяг ренти, що стягується разом із податками, а також оцінити обсяг потенційно можливого одержання ренти, якщо громадські інституції підійдуть до цього питання з усією серйозністю. Зазначимо, що потенційно можливі обсяги фінансових надходжень оцінені приблизно, тут ще знадобляться додаткові дослідження фахівців. У наведеній таблиці ми надаємо читачеві можливість самому переконатися в наявності величезних доходів, одержаних у результаті експлуатації власності українського народу. Зазначимо, що тут ураховано далеко не всі джерела одержання цих доходів. Детальні дослідження з цієї тематики тривають. Наведені дані - результат наукових розрахунків і узагальнень. У правій колонці таблиці - приховані резерви, потенційно можливі обсяги надходжень від експлуатації власності українського народу. Це й є власне рента, про яку йдеться, - основа багатства країни загалом і кожної сім'ї, кожного громадянина зокрема. Пропонуємо поміркувати про додаткові переваги, які створюють введення понять власності українського народу, ренти та ідея створення Рентної палати. Демографічна ситуація у країні така, що населення України неухильно скорочується. Понад те: скорочується кількість продуктивних сил. Сьогодні нас уже не 52, не 50 і навіть не 46 мільйонів. Рік-два - і Україна буде змушена відчиняти шлюзи для робочих рук із інших держав світу. Створення Рентної палати забезпечить права корінного населення і чітко окреслить господарів країни й найманих працівників, які приїхали сюди лише з метою заробітку. Зрозуміло, що емігранти, котрі приїхали до країни на певний термін, права на володіння частиною ренти не мають. Хіба ж це не втілення гасла "Україна для українців!" (коли, звісно, під українцями розуміти всіх громадян України)? Знову ж таки, якщо рентні платежі будуть спрямовуватися і на виплату допомоги при народженні дитини, це може істотно поліпшити демографічну ситуацію. За кілька років кількість пенсіонерів в Україні перевищить кількість працюючих громадян. Як сформувати пенсійний фонд? Сьогодні він формується з відрахувань працюючих громадян. А завтра? А зважаючи на те, що більшість роботодавців приховує реальний прибуток своїх працівників, виплачуючи гроші в конвертах (така вже в нас корумпована система)? Рентна палата також дозволяє дати відповідь на поставлене запитання. Введення в ужиток поняття ренти і прозорий механізм формування Рентної палати та структурних фондів зніме питання права власності на той або інший об'єкт. Хіба важливо для пересічного громадянина, хто володіє заводом чи підприємством, якщо цей власник справно сплачує ренту? Автоматично знімається питання щодо перетворення землі на товар. Приблизна вартість усієї землі - верхнього її шару, плодоносного, гумусу - 43 трильйони доларів. Яка частина цієї суми поповнить рентний фонд? Відповідь очевидна. Звідси й новий погляд на питання "соборності" України. Що сьогодні об'єднує кримчан, донеччан, галичан, закарпатців? Тільки умовність: спільне проживання на спільній території із загальною юрисдикцією. Саме тому питання сепаратизму незмінно - перед кожними виборами - з'являється на порядку денному. Громадяни окремих регіонів підходять до питання єдності країни, керуючись ірраціональними поясненнями: "Так має бути", "Так історично склалося", "Так звикли". За Станіславським: якщо в першому акті на сцені з'являється рушниця, у третьому вона обов'язково вистрілить. Перетворення громадян на реальних власників країни зніме проблему сепаратизму - жодна розсудлива людина не піде на те, щоб своїми руками знищувати власне майно. Кримчанин у Севастополі ніколи не піде вимагати приєднання Криму до Росії, знаючи, що саме українські надра поповнюють його особовий рахунок у банку. Те саме стосується львів'ян і донеччан - усіх без винятку жителів України. Нарешті наші громадяни перетворюються на власників, починають реально цікавитися громадським життям, бо від цього залежить їхній дохід, добробут, майбутнє їхніх дітей і онуків. Звідси зміцнення і розвиток українського середнього класу, який на сьогодні становить близько 9% від усього населення і не має вирішального впливу на життя країни. Хоч як це дивно, у впровадженні ренти починають бути кровно зацікавлені навіть горезвісні олігархи: при введенні поняття ренти автоматично відпадає - причому назавжди - поняття реприватизації. Рента унеможливлює будь-яку економічну революцію, бо сама по собі є революцією в українській економіці. ...Колись Нострадамус говорив про новий порядок, який має бути побудований на берегах Борисфену. Можливо, цей порядок буде пов'язаний саме з упровадженням поняття справедливості та побудови справедливого суспільства - з допомогою введення рентних відрахувань і акцентування уваги на власності українського народу - як власності всіх громадян України? Михайло ПАПІЄВ, кандидат економічних наук

ЕКСПЕРТИ ПЕРЕВІРЯЮТЬ ДОТРИМАННЯ ПРАВ УКРАЇНСЬКОЇ МЕНШИНИ У РУМУНІЇ

На ім'я голови обласної ради надійшов лист за підписом заступника міністра закордонних справ України Миколи Маймескула щодо звернення депутатів Чернівецької обласної ради V скликання від 7 червня цього року стосовно дотримання прав української національної меншини у Румунії Міністерство закордонних справ України, - йдеться у листі, - беручи до уваги очевидні проблеми щодо стану забезпечення прав української меншини у Румунії, звернулося до відповідних центральних органів виконавчої влади з проханням опрацювати результати першого етапу спільного україно-румунського моніторингу становища національних меншин, який відбувся у жовтні-листопаді 2006 року за участі експертів Ради Європи та ОБСЄ.

ВІД ПЕРШОГО СЕРПНЯ ПОДОРОЖЧАЄ ПРОЇЗД У ТРОЛЕЙБУСАХ

Тариф на перевезення пасажирів у міському електротранспорті у Чернівцях від 1 серпня цього року становитиме 60 копійок, тобто послуги тролейбусників подорожчають на 10 копійок. Таке рішення ухвалив 10 липня Чернівецький міськвиконком.

Вартість проїзного квитка у чернівецьких тролейбусах для громадян становитиме 30 гривень, учнів загальноосвітніх шкіл - 9 гривень, студентів вищих навчальних закладів очної форми навчання, середніх спеціальних закладів та учнів СПТУ - 15 гривень.

Рішення про підвищення тарифу на проїзд у міському електротранспорті ухвалено на клопотання Чернівецького тролейбусного управління та автобусно-тролейбусного підприємства з урахуванням пропозицій департаменту житлово-комунального господарства, економічних обгрунтувань та висновків департаменту економіки та фінансового управління міської ради.

Прес-центр міської ради

МЕР ОБІЦЯЄ НАЗВАТИ ПРІЗВИЩА ДЕПУТАТІВ, ЯКІ РОЗБАЗАРЮЮТЬ КОМУНАЛЬНЕ МАЙНО

Микола Федорук негативно оцінив спроби деяких депутатів міської ради вивести із списку об'єктів, які підлягають приватизації, приміщення на вул. Стасюка, 1, яке вже тривалий час орендує одне з ТОВ під магазин. "Це приміщення має бути виставлене на аукціон, кошти отримає територіальна громада. Вони підуть на ремонт доріг. Якщо ігри навколо цього об'єкта триватимуть, я оприлюдню прізвища тих, хто цим займається. Практику, коли викуповують за безцінь комунальне майно і одразу ж його набагато дорожче перепродають буде припинено", - заявив міський голова.

АНТЕНИ МОБІЛЬНОГО ЗВ'ЯЗКУ НА ПАНСІОНАТІ НЕ БУДЕ

Депутати обласної ради відхилили пропозицію директора Чернівецького геріатричного пансіонату щодо передачі в оренду частини даху основного корпусу цього закладу з метою встановлення антенного комплексу мобільного зв'язку, зважаючи на можливий негативний вплив комплексу на стан здоров'я пацієнтів пансіонату.

"АРГО" ВИГРАЛО СУДОВІ СПРАВИ ПРОТИ НАКЛЕПНИКІВ, або Що таке "громадський рекет"

Наша газета вже повідомляла про нове явище, так званий "громадський рекет", один із побічних ефектів юної української демократії, який дедалі стає вагомішим інструментом впливу як в політиці, так і в бізнесі. Часте використання громадської думки, скерованої в потрібному напрямку, призвело до того, що тепер будь-яка особа (або група осіб), яка увіровала в те, що вона і є та сама громадськість, може вдаватися до банального шантажу і наклепництва, дискредитуючи тих, хто їй не до вподоби, або кого "замовили" конкуренти чи рейдери.

Не вдаючись до мотиваційного аналізу дій двох "героїв" цієї статті, які, ставши у позу "ображеної громадськості", поширювали неправдиву, наклепницького характеру інформацію щодо підприємства "Арго", проілюструємо згадану тезу конкретними прикладами.

ЧАСТИНА І. БАНАР ІВАН ОЛЕКСАНДРОВИЧ

Хронологія подій:

04.04.2003 р. був прийнятий на посаду охоронця ТзОВ ВКТ "Арго".

24.10.2003р. з'явився на роботу у нетверезому стані.

28.10.2003р. та 01.11.2003р. не з'явився на роботу без поважних причин.

10.11.2003р. звільнений за прогул.

За твердженням колишніх колег, факт звільнення викликав у Банара образу й обурення. Він неодноразово заявляв, що буде шкодити "Арго", підбурювати народ проти підприємства та домагатися його закриття.

Є свідки, і їхні письмові заяви (надані суду як докази), які підтверджують те, що Банар після звільнення почав активно писати скарги у різні інстанції, розповсюджував плітки та зводив наклепи щодо протизаконності та шкідливості виробництва "Арго".

28.08.2004 року Банар, користуючись статусом голови районної партійної організації, надіслав звернення народному депутату Олександрові Морозу, в якому звинуватив "Арго" в порушенні норм чинного законодавства та моральних засад суспільства. Як результат поданої заяви, 23.12.2004 року у відповідні інстанції було надіслано депутатський запит стосовно перевірки дотримання ТзОВ ВКТ "АРГО" вимог екологічних нормативів та законодавства з охорони праці.

20.06.2005р. Банар подав заяву до Управління екології та природних ресурсів, в якій розповсюджував про "Арго" неправдиві відомості (копія була надана до суду, як доказ).

28.08.2005 року звернувся до прокуратури Чернівецької області із заявою, в якій звинуватив "Арго" в тому, що його звільнили з порушенням законодавства. Ця заява також була підписана Банарем як... головою районної організації соціально-екологічної партії "Союз. Чорнобиль. Україна".

Від липня 2004 до серпня 2005 на виробничих комплексах "Арго" було здійснено близько 60 (!!!) різних перевірок трьома (!) державними інстанціями.

Втомившись від постійних наклепів, юридичний департамент ТзОВ ВКТ "Арго" подав позов до суду щодо протиправних дій Банаря, які завдали моральної шкоди.

(Відповідно до чинного законодавства України, моральною визнається шкода, заподіяна організації порушенням її законних немайнових прав. Вона полягає у приниженні честі, гідності і ділової репутації юридичної особи. - прим. авт.)

Протиправні дії Банара, спрямовані на зниження престижу "АРГО" та підрив довіри до його діяльності, насамперед торкнулися членів трудового колективу та мешканців села Шилівці, де розташоване виробництво. Спровоковані Банарем численні перевірки та розповсюдження неправдивих відомостей про "Арго" набуло такого розголосу серед працівників, що представники профкому та члени трудового колективу звернулися до керівництва Товариства з метою з'ясування ситуації. Крім того, за твердженнями свідків, деякі мешканці с. Шилівці почали упереджено ставитися до роботи підприємства та висловлювати сумніви щодо дотримання ТзОВ ВКТ "Арго" норм екологічної безпеки. Ситуація загострювалася ще й через те, що для більшості мешканців цього села робота в "Арго" є основним джерелом існування.

Керівництво "Арго" довело до відома трудового колективу та своїх контрагентів результати численних перевірок, які засвідчували безпідставність наклепницьких тверджень.

У процесі розгляду цієї справи в суді з'ясувалося, що Банар звертався до уповноважених осіб не тільки від свого імені, адже підписав це звернення як голова Хотинської районної організації соціально - екологічної партії "Союз. Чорнобиль. Україна".

Головою Чернівецької обласної (вищестоящої) організації соціально-екологічної партії "Союз. Чорнобиль. Україна" надане офіційне роз'яснення: "Справді, Банар у час подання заяв та звернення обіймав посаду голови Хотинської районної організації. Проте:

1) він не був уповноважений від імені політичної партії "Союз. Чорнобиль. Україна" подати скаргу на діяльність ТзОВ ВКТ "Арго";

2) жодної об'єктивної інформації щодо незаконності чи неправомірності діяльності товариства "Арго" у Чернівецької обласної або Хотинської районної організації політичної партії "Союз. Чорнобиль. Україна" нема;

3) жодних усних або письмових звернень за захистом від мешканців с. Шилівці, с. Бочківці або працівників товариства "Арго" не надходило і не зафіксовано".

Під час судового засідання Банар позов "Арго" не визнав. На запитання судді, щодо надання доказів своїх стверджень, Банар відповідав, що письмових доказів нема, але "йому казали", що "Арго" "беззаконням процвітає". Не зміг Банар підтвердити та навести належні докази ЖОДНІЙ із своїх заяв.

І хоча Хотинським судом вимоги "Арго", викладені у позові, не були задоволені, проте Товариство вирішило таки знайти справедливість і звернулося до Апеляційного суду Чернівецької області.

У ході судового засідання представник "Арго" - заступник начальника юридичного департаменту Товариства Катерина Будак - надала додаткові докази, що підтвердили обґрунтованість вимог Товариства до Банара та недоведеність його заяв.

Отже, 14.03.07 р. Апеляційний суд виніс рішення, що зобов'язало Банара І.О. спростувати вигадані ним образливі відомості про "Арго" через відповідну публікацію в газеті "Хотинські вісті".

ЧАСТИНА ІІ.МАМАЛИЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ

У "Свободі слова" свого часу була стаття "Хто замовив дискредитацію "Арго"?", де описувалися "подвиги" п.Мамалицького О.П, який, спекулюючи на темі захисту екології, шкодив іміджу "Арго". Логічним завершенням цієї справи стало рішення Новоселицького районного суду від 18.04.2007 р:

Проглянувши в судовому засіданні відеокасету з мітингу від 09.09.2006 року, а саме виступ Мамалицького О.П., суд установив, що в своєму виступі відповідач посилався на те, що завод "Арго" забруднює екологію Хотинщини. Головний лікар Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції Світличний О. в листі від 20.11.2006 року повідомляє, що спільною перевіркою з Управлінням екології та природних ресурсів у Чернівецькій області розглянуто питання щодо забруднення атмосферного повітря токсичними речовинами і можливого негативного впливу на здоров'я населення Хотинського району ТОВ "Арго". Перевіркою встановлено, що перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин і концентрації шкідливих речовин на території заводу і на межі санітарно-захисної зони не встановлено.

Голова Хотинської районної державної адміністрації від 20.11.2006 року за ММ-499 доводить до відома Мамалицького О.П., що проведеною перевіркою на його запит не встановлено перевищень нормативів викидів забруднюючих речовин на заводі "Арго".

Листом від 16.02.2007 року за №053/07 головний лікар Чернівецької обласної державної санітарно-епідеміологічної станції Світличний О. повідомив Мамалицького О.П., про те що останні дослідження проб промислових викидів і проб атмосферного повітря свідчать про відсутність перевищень ГДК в точках викидів і на межі санітарно-захисної зони.

Відповідач (Мамалицький О.П.) на судовому засіданні не надав суду жодного доказу на підтвердження своїх висловлювань на мітингу 09.09.2006 року.

Згідно зі ст.94 ЦК України юридична особа має право на недоторканість її ділової репутації.

Керуючись ст.10, 208-218, 224-228 ЦПК України, ст.15-23, 94 ЦК України, суд вирішив:

Позов "Арго" задовольнити, зобов'язати Мамалицького О.П. публічно вибачитись перед ТзОВ ВКТ "Арго" за висловлені образливі безпідставні твердження через розміщення письмової заяви відповідного змісту в засобах масової інформації та стягнути з Мамалицького О.П. на користь "АРГО" судові витрати.

Р.S. Навряд чи є потреба коментувати ці дві справи. Гадаю, достатньо процитувати відомого французького письменника Жан-Жака Руссо, який свого часу сказав: "Брехати самому собі заради своєї користі - це як підробка; брехати заради когось - фальсифікація; брехати, щоб нашкодити комусь, - наклеп. Останній вид брехні найгірший".

Олег ТОКАРЧУК

НЕ ВАРТО ХУДНУТИ ДО "НУЛЬОВОГО РОЗМІРУ"

Orig:4_07.jpg Близько 90 % жінок у всьому світі не задоволені своєю фігурою. Часто можна почути розмови про вагу і скарги на зловісні 90-60-90 та 48-й розмір.

Як не говорити про це, коли по радіо, телебаченні та у блискучих глянцевих журналах - одні красуні з худющими, як із концтабору, обличчями та штучними посмішками. Худі вони, кістляві й не симпатичні! Та невже красиві, рум'яні і трішки повнуваті дівчата не мають права на перфектне майбутнє? Візьміть зірку Голлівуду Мерлін Монро. Уявіть її у формі сучасних стандартів! Хіба мають виправдання нові ідеали фігури, яких вимагають найбільші модельні агенції, - так званий "нульовий розмір". За цим стандартом параметри моделі - 80-58-86. Між іншим, середній об'єм талії восьмирічної дівчинки - 56 сантиметрів! Такі параметри нав'язали дизайнери-гомосексуалісти, які зневажливо ставляться до жіночої краси.

У погоні за струнким тілом, особливо влітку, люди інколи переходять межу і просто морять себе голодом. Часто перед тим, як сісти на якусь рисову дієту чи з'їсти одне яблуко на день, ми самі намагаємось знайти більш вагомих причин для цього, ніж "Схудну - стану знаменитою!" чи "Хочу бути схожою на Брітні Спірс". Але низьку самооцінку і проблему піднесення себе до зірок потрібно вирішувати у психолога.

Йдеться про одну із "найперспективніших" хвороб ХХІ століття - анорексію. Анорексія - невротичне захворювання, яке має глибоку психологічну основу. Як свідчить статистика, лише половина дівчат, котрі свідомо відмовляються від їжі, вчасно зупиняються і не стають "живими скелетами".

Часто батьки не сприймають відмову дитини від їжі як захворювання, а пояснюють це перехідним віком. Сподіваються, що примха зникне сама по собі.

На жаль, найчастіше заручницями цієї хвороби стають дівчата-підлітки (зафіксовані випадки і серед хлопців), які через півроку втрачають 20-50 % маси тіла.

Спочатку обмеження в їжі є епізодичними. Дівчата виключають з раціону лише найкалорійнішу їжу і починають активно займатися спортом. Апетит ще не порушується, часто голод нагадує про себе, трапляється переїдання. Швидко зменшується вага, виникають зміни настрою. Друга стадія характеризується частим позиранням у дзеркало, все важчими стають заняття спортом, через півроку молода здорова людина перетворюється на дратівливу виснажену істоту. Шкіра стає білою і в'ялою, рум'янець на обличчі з'являється лише за допомогою косметики, а кінцівки тремтять і постійно мерзнуть.

Такі симптоми часто можна побачити і в реальному житті: дівчата не керують своїми емоціями, у них часто болить голова, їх уникають друзі, рідні. Та десь там, підсвідомо, ці "практиканти-дієтологи" розуміють, що це ненормально й шкідливо для організму, адже ми живемо в епоху шалених швидкостей і постійних змін. Змінюються захоплення, пристрасті, мода. Сьогодні джинс - завтра шовк, сьогодні штани - завтра сукні, сьогодні міні - завтра максі. Сьогодні пласкі дівчата, а завтра - фігуристі мадонни. Мода - штука мінлива, і її не наздогнати. Тому сучасним дівчаткам краще зупинитись, поки не втратили сили і здоров'я, адже вік від 12 до 18 років особливий не лише для формування психіки, а й для остаточного удосконалення ендокринної, імунної та інших систем організму. Якщо у цей період є дефіцит поживних речовин, ці системи призупиняють розвиток, відбуваються незворотні зміни в нервовій системі, тканинах серця, які, на жаль, залишаються на все життя.

Ольга БІЛОГОЛОВА

"ПЛЕЧЕ ГРОМАДИ, БІЗНЕСУ ТА ВЛАДИ"

Orig:4_08.jpg Таку назву мала інформаційно-ознайомлювальна акція, що пройшла 10 липня на Соборній площі з ініціативи Чернівецької обласної благодійної організації "Громадська соціальна служба "Допомога людям" за підтримки Чернівецького обласного молодіжного центру праці.

Чернівчани мали змогу ознайомитися з напрямами роботи організації, а головною метою заходу була презентація виготовлених в Німеччині засобів реабілітації людей з обмеженими фізичними можливостями. На виставці представили різні вироби, ціна яких від 1750 до 700-800 тисяч гривень. До Чернівців виставка візків потрапила з Черкас, де також була представлена громадськості.

Як зазначив голова Чернівецької обласної благодійної організації "Допомога людям" Андрій Шевчук, працюють вони недавно, але вже встигли впровадити кілька соціальних програм для незахищених верств населення: сімей, які опинилися в складних життєвих обставинах, підтримка осіб, що звільнилися з місць позбавлення волі тощо. Такими заходами організація доводить, що благодійна діяльність у Чернівцях досить на непоганому рівні і потребує лише маленького поштовху з боку суб'єктів соціальних служб.

Матеріальної допомоги як такої організація не надає, а працює в напрямку інформаційної підтримки, забезпечує засобами реабілітації, допомагає з працевлаштуванням, надає юридичні, страхові послуги. Людина з обмеженими можливостями може безкоштовно скористатися послугами перукаря, відремонтувати інвалідний візок чи велосипед.

Служба тісно співпрацює з органами влади, різними громадськими організаціями, та поки що самотужки забезпечити людей з обмеженими можливостями не може.

Ольга БІЛОГОЛОВА

ПЕРЕКРИЮТЬ РУХ ТРАНСПОРТУ

П'ятнадцятого липня з 07.00 до 18.00 у зв'язку з проведенням Петрівського ярмарку буде цілком перекрито рух транспорту по вул. Садовій на ділянці від вул. Головної до вул.Першотравневої, а також по вул. О.Гузар на ділянці від вул.Головної до вул. Ю.Федьковича та К.Стеценка. Частково буде обмежено рух транспорту на вул.Головній на ділянці від вул. Садової до вул. О.Гузар, а також по вул. Ю.Федьковича на ділянці від вул.О.Гузар до вул.Садової.

Рух громадського транспорту буде забезпечено з урахуванням зазначених обмежень.

ЛЮБІТЬ СУДИ!

Orig:4_10.jpg Погані звички з'явилися в українського громадянина. Він скаржиться на кухнях, а не в суді. На політичних прохіндєїв, на депутатів, які дерибанять бюджет, на КЖРЕПи врешті-решт.

Отже, приємна подія. Громадянка Костюк Людмила Степанівна, котра мешкає на вулиці Чапаєва, скаржиться на роботу КЖРЕПів в суді, а не на кухні. І за це ми їй вдячні. Суть справи, що розглядається у Шевченківському суді м. Чернівці, знайома багатьом мешканцям міста. Людмила Степанівна якось помітила, що її КЖРЕП-14 виконує роботи не в повному обсязі і не так якісно, як хотілося б. І почала відповідно сплачувати КЖРЕПу. Тобто, має КЖРЕП замінити лампочки в під'їзді (є така послуга). Не замінив - не платимо. Має вивозити сміття з території біля будинку. Вчасно не вивіз - не сплачую. Має проводити дератизацію (виведення щурів) у підвалах. Не зробив - відповідно не платимо і за цю послугу. Передбачені кошти на вивіз снігу, а снігу нема. І так далі. Інші платежі громадянка Костюк вносила акуратно. Але за кілька років набігло трохи більше 700 гривень боргу, свідомо невиплачених КЖРЕПу. Так йдуть на принцип.

Нарешті КЖРЕП прокинувся і вирішив якось цей "борг" з Костюк стягнути. І подав до суду на неї і не тільки. Але все виявилося не так просто. Оскільки Людмила Степанівна має свідків, які так само вважають, що робота ЖРЕПу досить сумнівна, проведено відповідні розрахунки. Хто з нас не скаржився на КЖРЕП подумки, на неякісні товари в магазинах - подумки. Але хто дійшов до суду за свої переконання? Отже, це прецедент. Ось що пише у своєму запереченні позову КЖРЕПу відповідачка Л.С.Костюк:

"Заяви і скарги не лише від нас, а й від інших мешканців (кв. №22, №31) залишилися не задоволені.

Тому ми, як і більшість мешканців нашого будинку, не сплачуємо за послуги, які не отримуємо, і не уклали саме з КЖРЕП-14 (монополіст) угоду про послуги.

З довідки КЖРЕП-14 видно, що ми сплачували за отримані послуги регулярно, майже щомісяця.

З початку 2004 р. ми неодноразово усно зверталися у КЖРЕП-14 з вимогою виконувати свої зобов'язання перед мешканцями нашого будинку, писали листи, виступали у ЗМІ (газета "Вечірні Чернівці", передача по радіо "Місто та люди"), де висували претензії до неякісного надання або повної відсутності послуг.

Просили надати інформацію, куди пішли сплачені нами і мешканцями будинку кошти..."

Цікавий факт, що Людмила Степанівна стверджує, що ЖРЕП не підписував довідку про склад сім'ї, чим заподіяв моральної і матеріальної шкоди. До речі, не так давно подібна справа щодо невидання довідки про склад сім'ї розглядалася в одному з чернівецьких судів. Провина була визнана, і винуватець сплатив моральне відшкодування (кілька тисяч гривень). Знов вдаючись до заяви відповідача Людмили Костюк по цій справі, знаходимо такі аргументи:

"Наші докази ненадання послуг такі:

1. Не підписання впродовж 2006-2007 рр. довідки про склад сім'ї і заподіяння через це матеріальної й моральної шкоди.

2. Свідчення свідків та їхні листи у КЖРЕП-14 (нададуть свідки).

3. Наші листи у КЖРЕП-14, виступи у ЗМІ.

4. Фотоматеріали.

5. Висновок державної інспекції контролю за цінами у Чернівецькій області, де зафіксовані перевищені витрати КЖРЕП-14 і де зобов'язано повернути мешканцям перебрані кошти.

6. Відповідь начальника КЖРЕП-14 редакції газети "Вечірні Чернівці", де він визнає, що КЖРЕП-14, можливо, не виконує свої функції на 100%.

7. Жалюгідний технічний стан систем будинку як наслідок перерахованого, і несплата так званого боргу - вимушена форма протесту бездіяльності КЖРЕПу-14 справедлива"

Зауважте, не просто несплата як форма протесту проти бездіяльності. Людина порахувала, що виконується, що ні. І діяла відповідно.

Перше засідання суду вже відбулося, невдовзі відбудеться друге, ймовірно, вирішальне. Оскільки саме там виступають свідки по справі.

Насправді подібні судові процеси для України дуже важливі, на відміну від судів над якимись курочкіними. Чому? Тому що поки ми сподіваємося, що влада буде контролювати владу, стає зрозумілим: владу може контролювати лише конкретний незадоволений громадянин. Інакше не буває. Тож читачі, якщо ви помітили якусь несправедливість - не залишайте це на кухні, бо будемо так жити вічно... Влада зайнята своїм. "Пресуйте" владу, вимагайте від влади, контролюйте владу, поменше дивіться передач про політику, де вас тільки "розводять" і зіштовхують лобами з такими ж громадянами як ви. Займайтеся своїм життям, робіть його комфортним у духовному та матеріальному сенсах. Це і є справжня демократія. Будьте небайдужими, як громадянка Костюк.

На завершення: до висновку, що з нашими КЖРЕПами все ж таки не все в порядку, наведу невеличку цитату з висновку Державної інспекції з контролю за цінами в Чернівецькій області від 03.05.07 №03/7-246:

"... рівень витрат комунальних підприємств суттєво відрізняється. Так, наприклад, по складові базового тарифу "Обслуговування внутрішньобудинкових систем водо- теплопостачання, і водовідведення" при середньому рівні 9,5 копійки за 1 м кв. загальної площі, який був врахований при затвердженні тарифу, витрати КЖРЕП-15 становлять 3,5 копійки, витрати КЖРЕП-14 - 14,3 копійки, різняться у 4,1 рази"

Загальний висновок: "Затверджені тарифи на послуги утримання будинків і споруд та прибудинкових територій з порушенням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005р №560"

"Проведеними перевірками встановлено, що майже всі підприємства завищили свої витрати по деяких складових базового тарифу та додаткових послугах".

Громадяни, будьте пильними. В Україні єдиний конфлікт: громадянин - влада, яка активно спілкується з кишенями громадянина. Всі інші конфлікти надумані політиками. Тримайте кишеню!

Сергій ВОРОНЦОВ

Віталій ЛАВРЕНЮК

ДО ЄВРОПИ ЧЕРЕЗ... ФІЛІППІНИ

Orig:5_01.jpg Відразу після Помаранчевої революції перед Україною були відкриті всі двері до цивілізованого світу. Європа заклякла у захваті перед українською нацією. Це ж треба, країна десь в глибині континенту, яку-то й знали, в основному, через Чорнобиль, Андрія Шевченка в "Мілані" та плівки Мельниченка, раптом стала головною країною регіону, українська нація - найгероїчнішою нацією, а помаранчевий колір - улюбленим кольором громадян з Євросоюзу, Сполучених Штатів та демократичної опозиції всіх країн світу. Здавалося, що вже завтра ми будемо якщо не в Шенгенській зоні, то в Євросоюзі - точно.

Пройшло-збігло майже три роки. Що ми бачимо сьогодні? Хто веде нас до торованого європейського шляху?

Подивився на Ялтинський самміт під гучною назвою "YES - Європейська стратегія України". Хто представляв Україну? - зять Леоніда Кучми, бізнесмен Віктор Пінчук, міністр-соціаліст Микола Рудьковський (в кричущих білих шкарпетках і чорному костюмі, але то, власне, проблема смаку, а не геополітичних перспектив України), Інна Богословська, заступник міністра в уряді Януковича, російський опозиціонер Борис Нємцов, що невтомно поливав брудом перший помаранчевий уряд. А ще - Віктор Чорномирдін, посол Росії в Україні, який також відстоював євроінтеграцію України... Як вам така "європейська компанія"? Прямо готовий антураж для якогось антиутопічного фентезі в стилі Миколи Гоголя. Ой, мало не забув ще одного палкого прихильника європейської інтеграції України - екс-прем'єр-міністра Федеративної республіки Німеччини Герхарда Шредера, найкращого друга Володимира Путіна, того самого, який після вдалої політичної кар'єри в німецькій політиці розпочав не менше вдалу кар'єру в російському бізнесі на посаді спеціального радника "Газпрому". Це, нагадаю, той самий "Газпром", який мало не щодня шантажує Україну підвищенням ціни на газ. Виходить, і "Газпром" за європейський вибір України?

Orig:5_01_01.jpg Не хочу бути поганим пророком, але, здається, кудись не туди заведуть нас усі ці люди. Бо у словосполученні "європейська інтеграція України" їм відомо лише одне слово "євро", заробіток, зиск. До іншого, до України та її долі їм завжди було байдуже.

Була в тій компанії ще одна жінка - Катерина Ющенко, дружина нашого Президента. Але сам факт присутності на Ялтинському самміті зятя колишнього Президента, здається, не так підіймав статус самого зібрання, як викликав сумніви у спроможності президентської компанії відділити зерна від полови і зробити правильний вибір.

Цю недоречність, звісно ж, можна було вважати прикрим збігом обставин. Але й сам Президент Віктор Андрійович Ющенко останнім часом почав шукати собі якихось нових друзів у тій самій компанії, яка фальсифікувала президентські вибори та намагалася повернути Україну навіки до тоталітарного радянського минулого. Днями Президент, як радісно повідомила його прес-служба, зустрічався з Рінатом Ахметовим і привітав його ініціативу з розробки стратегічного плану для України. Ой, Вікторе Андрійовичу, яка "стратегічна ініціатива"? Чи ви справді вірите в те, що ці люди колись приведуть Україну до омріяної вами європейської перспективи?

Уряд Януковича 2 липня передав компанії "Авліта", яку контролює Ахметов, Севастопольський морський торговий порт. У це я вірю. Систем Капітал Менеджмент, яка належать донецькому олігарху, володіє левовою часткою хлібопереробних підприємств, і через це спекулятивним чином піднімаються ціни на хліб. У це я теж вірю. А от що Ахметов напише план стратегічного розвитку України, - в це я не вірю, хоч ви мене вбийте.

Може, треба нашим політикам бодай інколи читати світову пресу? Хоч, наприклад, німецьку "Франкфуртер Альгемайне", яка прямо написала, що уряд Януковича - це і не уряд власне, а клубок корупційних інтересів. І ця ж газета повідомила, що цілий прем'єр-міністр України є хлопчиком на побігеньках у колишнього гравця в карти.

Та й хто писатиме цей план для України? Пол Манафорт, який очолює групу радників у Віктора Януковича. Той самий Манафорт, що зробив собі кар'єру, впродовж 25 років консультуючи диктаторів Азії і Африки. Зокрема, серед його клієнтів - диктатор Філіппін Фердинанд Маркос та аргентинські генерали часів державного заколоту. Чи нарадить, чи нашепче нам такий діяч рух до Європи?

Здається, щось не те коїться в нашій Батьківщині. Не ті люди, не те роблять. І не туди ведуть.

І як тоді не повірити численним політикам та політологам, що знову говорять про можливість нового Універсалу, про те, що Президент Ющенко і зараз не бачить Юлію Тимошенко прем'єр-міністром і готовий призначити чи то Балогу, чи самого Ахметова головою уряду вже після дострокових виборів на базі нової коаліції у складі "Нашої України" та Партії регіонів.

Українська історія - тітка зла, але щедра на шанси. Ось восени у нас буде вже третій шанс нарешті об'єднати істинних патріотів і професіоналів у одну команду. Без універсалів і меморандумів. Без манафортів і ахметових. Без "широких коаліцій" і дружби двох Вікторів. Бо лише Віктор та Юлія разом, я переконаний, зможуть побудувати ту державу, якої ми всі прагнемо і в якій хочеться жити.

Не скористатися цим третім шансом було б не лише недалекоглядно, але й злочинно.

Юрій ГОНЧАРЕНКО

РЯДКИ ВДЯЧНОСТІ

Хочу висловити вдячність Путильській громадській приймальні Блоку Юлії Тимошенко і особисто її керівнику Володимиру Дмитровичу Триньці, а також помічнику-консультанту народного депутата П.Гасюка, керівнику фракції БЮТ в обласній раді Сільвії Іллівні Віщук, які допомогли мені відстояти моє законне право на житло. Упродовж семи років я жила у службовій квартирі, яку надала мені районна лікарня, коли я приїхала як молодий спеціаліст працювати в район. А потім будинок, де розташоване моє помешкання, захотіли приватизувати, проігнорувавши мої права. Я звернулася до районної громадської приймальні БЮТ. Якби не представники Блоку Юлії Тимошенко, я разом з чоловіком і двома дітьми залишилася б без даху над головою. Більше року тривала тяганина навколо мого житла, але завдяки бютівцям проблема вирішена. Сьогодні моя родина і я прописані в квартирі. Дякую тим, хто допоміг!

Наталя ГЛЕВЧУК, смт Путила

ПОЧАЛИ ЗА ЗДРАВІЄ, ЗАКІНЧИЛИ ЗА УПОКІЙ

Завершився 16-й чемпіонат України з футболу, який для чернівецької "Буковини" виявився не зовсім вдалим. Згадуючи історію виступів команди у вищій та першій лігах, навіть не віриться, що нині буковинська команда перетворилася на середнячка другої ліги.

Останні кілька сезонів "Буковина" виступає нестабільно. Розпочинаючи потужно сезон, надалі наша команда збавляє оберти. Ось хоча б нинішній сезон. Стартували буковинці досить непогано. Після семи матчів "Буковина" йшла у лідируючій групі без поразок (3 перемоги, 4 нічиї). Але надалі команда почала втрачати очки не лише у гостях, а й вдома. Футбол - це не лише радість перемог, а й гіркота поразок. У когось їх менше, у когось більше. Не дуже приємно коментувати прикрий факт, але "Буковина" встановила новий клубний антирекорд - у весняній частині першості команда в 11 матчах поспіль не здобула жодної перемоги, а якщо взяти до уваги загалом 2-е коло, яке розпочалося ще восени, то нині антирекорд досяг 12 матчів. Востаннє "Буковина" святкувала перемогу 18 листопада у матчі з долинським "Нафтовиком" (3:0). Кінцівку першості буковинська команда провалила, програвши три гри поспіль. Після того, як команду залишили двоє основних форвардів - Олександр Семенюк та Володимир Кифяк, у "Буковині" взагалі не було кому забивати. Тому й не дивно, що буковинські футболісти у 2-му колі забили усього 6 м'ячів. Цікаво, що гравцям не вдалося забити більше одного м'яча.

Віце-президент ФК "Буковина" Валерій Королянчук зазначив, що на результати виступу команди позначилося слабке фінансування, що негативно впливало на бійцівський дух футболістів.

Буковинський уболівальник втратив інтерес до виступів "Буковини" (на деяких домашніх поєдинках приходило по 150-250 глядачів). Перед початком заключного матчу з "Княжою" їх на трибунах було лишень 84 (!). Колись на матчі "Буковини" вболівальники йшли подивитися на гру Мглинця, Алістарова, Гія, Олійника, Королянчука, Білоуса, В.Задорожняка. Нині у команді нема таких особистостей. Та й про які особистості можна говорити, якщо найстаршому гравцеві команди, капітану Петру Климусу всього 22 роки.

Зараз точаться розмови про нових спонсорів "Буковини" і планується вихід команди у наступному сезоні до 1-ї ліги, що було б гарним подарунком до 600-річчя м. Чернівці. Сподіваємось, що нове керівництво докладе зусилля для того, аби мрія стала реальністю.

За "Буковину" у 16-му чемпіонаті України виступали: воротарі - Василь Раковіца - 17 матчів (пропустив 17 м'ячів), Юрій Бахтіяров - 10 (-18), Олександр Дядик - 2 (-6); польові гравці - Олександр Тодорович - 27 (забив 1 м'яч), Олександр Крохмалюк - 26, Дмитро Мельничук - 26 (1), Петро Климус - 25 (2), Олександр Темерівський - 24, Іван Тодиренчук - 23, Леонід Українець - 22, Богдан Скибінський - 21, Володимир Кифяк - 17 (5), Олександр Семенюк - 17 (8), Андрій Гордей - 16, Роман Степанков - 16, Максим Клочко -16 (1), Максим Прокопович - 15 (1), Степан Маковійчук - 14 (1), Олександр Маковійчук - 12, Василь Дроняк - 12, Олександр Мартинюк - 11, Андрій Лахнюк - 10 (1), Петро Федірчик - 10, Микола Колісниченко - 7, Юрій Щербаков - 4 (1), Артем Григірчик - 4, Валентин Заяць - 1. Один м'яч у свої ворота забив Ігор Худоб'як ("Факел").

Підсумкова таблиця

В Н П М О Р

1. "Дністер" 18 8 2 44:12 62 0:2, 0:3

2. "Факел" 18 5 5 39:18 59 1:0, 0:4

3. "Єдність" 16 6 6 50:24 54 1:1, 1:3

4. "Нива" 15 8 5 33:15 53 1:1, 1:1

5. "Княжа" 14 9 5 34:24 51 0:0, 0:1

6. "Нафком" 13 7 8 40:30 46 1:3, 0:4

7. "Рось" 13 4 11 36:32 43 1:1, 0:0

8. "Карпати-2" 10 9 9 41:35 39 2:0, 0:4

9. "Енергія" 10 7 11 33:30 37 1:1, 0:0

10. "Буковина" 5 12 11 22:40 27 - -

11. "Динамо-3" 5 10 13 29:32 25 1:1. 0:2

12. "Оболонь-2" 5 9 14 26:45 24 0:1, 1:1

13. "Верес" 5 7 16 24:44 22 1:2, 1:1

14. "Нафтовик" 3 7 18 14:40 16 1:0, 3:0

15. "Інтер" 3 6 19 17:61 15 2:1, 2:2

Кращі бомбардири: Олексій Олешко ("Єдність") - 17 м'ячів, Артем Мірошниченко ("Єдність") - 15, Олександр Семенюк ("Нива", "Буковина"), Дмитро Гордієнко ("Рось") - по 12.

Примітка: В - виграші, Н - нічиї, П - поразки, М - забиті й пропущені м'ячі, О - очки, Р - результати матчів "Буковини" з суперниками.

ЗНОВУ В ПРИЗЕРАХ

Нещодавно в Івано-Франківську пройшли фінальні змагання Універсіади України з футболу. Нагадаємо, що після зональних змагань, що проходили у Саках, буковинська команда (вся укомплектована студентами ЧНУ) завоювала право всьоме (починаючи від 1995 р.) виступати у фінальній частині.

Суперниками чернівецької команди по групі були полтавчани та івано-франківці. А ось кияни відмовилися від участі. Першим суперником чернівчан була полтавська команда, за яку виступали в основному дублери "Ворскли". Єдиний гол Володимира Смоли приніс перемогу буковинській команді. А ось у другому матчі наші земляки поступилися господарям із рахунком 0:3. Слід зазначити, що за івано-франківців виступали гравці львівських "Карпат" та івано-франківського "Факела". У заключному матчі, перемігши 1:0 полтавчан, 1-е місце у групі посіли господарі. В іншій підгрупі команди розташувалися у такому порядку: 1. Тернопіль, 2. Харків, 3. Дніпропетровськ, 4. Крим.

Таким чином, у матчі за 1-е місце зустрілися івано-франківці та тернополяни. Чемпіонами стали господарі, які перемогли суперника 4:1. У свою чергу чернівецька команда за 3-є місце грала з харків'янами. І знову долю матчу вирішив єдиний м'яч, який на початку 2-го тайму забив Олег Керчу і який приніс перемогу нашій команді. Таким чином буковинці стали бронзовими призерами. Нагадаємо, що у 2001 р. буковинські студенти були третіми, а у 2003 р. - другими, У поєдинку за 5-е місце дніпропетровці по пенальті 4:2 (основний час - 0:0) перемогли полтавчан.

За буковинську команду виступали: воротарі - Юрій Бахтіяров, Іван Рябий, польові гравці - Олександр Крохмалюк, Дмитро Мельничук, Петро Федірчик, Володимир Смола, Олександр Темерівський, Олег Керчу, Олександр Тодорович, Сергій Рудік, Роман Степанков, Віталій Ткачук, Микола Колісниченко, Вадим Бірюк, Сергій Чорней, Іван Тодиренчук та Ярослав Гультай. Привели команду до успіху тренерський колектив у складі Миколи Осадця, Романа Криницького та Ігоря Каліти. Кращим гравцем турніру визнано Олега Керчу. Команду нагородили кубком, грамотами і медалями.

ФК "ЛУЖАНИ" КРОКУЄ ДАЛІ

Заключний матч чемпіонату України з футболу серед аматорів ФК "Лужани" проводив вдома проти хмельницького "Поділля". Вже на 15-й хв. гості відкрили рахунок. Але ще до перерви підопічні Юрія Крафта зрівняли рахунок. На 41-й хв. досвідчений Андрій Шпак обіграв в одиночку оборону і воротаря хмельничан і влучно пробив. У 2-му таймі лужанці продовжували атакувати й це принесло позитивний результат. На 62-й хв. господарі заробили право на пробиття пенальті, який влучно пробив Степан Маковійчук. Вигравши 2:1 і набравши 16 очок, лужанці вийшли до другого етапу.

ПОПЕРЕДУ ФІНАЛЬНИЙ ЕТАП

Шостого липня відбувся заключний матч попереднього етапу чемпіонату міста з футболу, в якому зустрілися лідери групи "А" - "Університет" і "ДВС". Цікавий і напружений поєдинок завершився бойовою нічиєю - 2:2. Таким чином у фінальній частині візьмуть участь по три кращі команди з груп із "золотими" очками: "Сорбонна" - 6 очок, "Університет" - 4, ФК "Садгора" - 3, "Дрім-Тім Еталон" - 3, "ДВС" - 1, "Маккабі" - 0. Фінальна частина чемпіонату міста розпочнеться у другій половині серпня.

ДО НАС ЇДЕ КИЇВСЬКЕ "ДИНАМО"

15 липня з нагоди 10-ї річниці від дня офіційного заснування Чернівецької обласної федерації футболу на стадіоні "Буковина" відбудеться цікавий футбольний поєдинок, в якому зустрінуться ветерани "Буковини" і київського "Динамо". Приїдуть такі відомі футболісти, як-от: Андрій Біба, Володимир Трошкін, Віталій Хмельницький, Олег Саленко, Іван Яремчук, Юрій Дмитрулін, Володимир Лозинський, Стефан Решко, Володимир Мунтян, Віктор Хлус, Віталій Косовський та інші.

Початок гри о 13.00. Вхід вільний.

ЗІРКИ ФУТБОЛУ

У ЦІ ДНІ НАРОДИЛИСЯ

16 липня: Валентин Гранаткін (1908, СРСР), Івіца Хорват (1926, Югославія), Міхаїл Андреєвіч (1898, Югославія).

17 липня: Карлос Альберто (1944, Бразилія), Валерій Воронін (1939, СРСР), Яап Стам (1972, Голландія), Клаудіо Лопес (1974, Аргентина).

18 липня: Артур Фріденрайх (1892, Бразилія), Джачінто Факетті (1942, Італія), Єжи Горгонь (1947, Польща).

19 липня: Ханс-Юрген Крайше (1947, НДР), Джон Робінсон (1878, Англія), Анзор Кавазашвілі (1940, Росія), Звонімір Вукіч (1979, Сербія), Андреа Пірло (1979, Італія), Еббе Санд (1972, Данія).

20 липня: Клаудіо Рейна (1973, США), Себастьяно Россі (1964, Італія), Роджер Хант (1938, Англія), Ладіслав Юркемік (1953, Югославія), Бьорн Андерссон (1951, Швеція).

21 липня: Мірча Луческу (1945, Румунія), Ерік Мюкланд (1971, Норвегія), Убальдо Фільол (1950, Аргентина), Віктор Чанов (1959, Україна), Хельмут Халлер (1939, ФРН), Едуард Стрельцов (1937, СРСР), Андрій Воронін (1970, Україна), Хоакін Санчес (1981, Еспанія).

22 липня: Денніс Роммедаль (1978, Данія), Еміліо Бутрагеньо (1963, Еспанія), Луіс

Еізагуірре (1941, Чилі).

П'ЯТЬ ПОЖЕЖ ПРОТЯГОМ ВИХІДНИХ

Увечері 7 липня до Герцаївського райвідділу ГУ МНС України в Чернівецькій області надійшло повідомлення від жителя с. Куліківка про пожежу в сусідньому господарстві. Причиною стало коротке замикання електромережі, вогонь швидко розповсюджувався по дерев'яній будівлі та охопив понад 50 квадратних метрів. Бійці чергового караулу, що прибули на місце пожежі, майже годину боролися з вогнем, їм вдалося врятувати сусідні приміщення та житлові будинки.

Ще три пожежі були зареєстровані в господарських будівлях у селах Череш Сторожинецького району, Клішківці Хотинського та Костичани Новоселицького районів.

Вранці 8 липня диспетчер Глибоцького районного відділу ГУ МНС отримала повідомлення про пожежу в житловому будинку 78-річної мешканки села Горбівці.

БЛИСКАВКА ВЛУЧИЛА У САРАЙ

Десятого липня для працівників МНС у Чернівецькій області видався нелегким: лише за одну добу на Буковині виникло три пожежі. Перше повідомлення на пульт оперативно-диспетчерської служби Головного управління МНС України у Чернівецькій області надійшло про пожежу у дачному будинку на вул. Таджицькій. Двом відділенням місцевих рятувальників вдалося побороти пожежу і врятувати 42-річного чоловіка.

Того ж дня близько 20.30 спалахнула пожежа в одному з житлових будинків у с. Ожеве Сокирянського району. Пожежа самоліквідувалася, але, на жаль, чадний газ забрав життя 54-річного власника будинку.

У с. Банилів-Підгірний на хуторі Поляна, що на Сторожинеччині, сталося пряме попадання блискавки у господарську будівлю. Вогонь охопив територію понад 100 м2. На ліквідацію пожежі прибули рятувальники з інших сіл.

Позаминулої доби пройшов сильний дощ та вітер. Без електроенергії залишилися села: Митків та Брідок Заставнівського району, Борівці Кіцманського району, Ширівці та Владична Хотинського району. Зараз проводять відновлювальні роботи.

Ольга БІЛОГОЛОВА

МИКОЛА РОМАНЮК:

ХЛІБНУ КРИЗУ НА БУКОВИНІ ПРОВОКУЄ БЮТ

Orig:5_10.jpg Таке враження, що тема хлібної кризи впала в руки БЮТ як манна небесна. Якби кризи не було, її варто вигадати. Або навіть штучно створити. Принаймні тоді є в чому звинувачувати свого політичного опонента №1 - Партію регіонів. Сьогодні на кожному перехресті однопартійці Юлії Тимошенко волають, що, мовляв, Регіони напередодні виборів спровокували подорожчання хліба.

- Логіки в тому - ніякої, - каже народний депутат України, голова Чернівецької обласної організації Партії регіонів Микола Романюк. - Навіщо, питається, "регіоналам" у такий відповідальний момент робити такий, прямо сказати, нерозумний і політично небезпечний крок, провокуючи невдоволення людей не лише до партії, але й до дій уряду.

- Проте ціна на хліб підвищилась, і люди, зрозуміло, хочуть знати, кому за те "подякувати"?

- Не говоритиму за всю Україну, скажу саме про нашу область. Основним виробником хлібної продукції на Буковині є ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат". Він - монополіст на цьому ринку. Найбільшим попитом користується його хліб "Орильський" та батон "Звичайний". Так от на них двічі за два місяці піднімали ціну. А підприємство належить компанії "Хлібні інвестиції", яка цілковито контролюється політичною силою БЮТ і якою керує Юрій Триндюк - депутат Верховної Ради п'ятого скликання від Блоку Юлії Тимошенко. То де тут Партія регіонів? І хто справді причетний до подорожчання хліба?

Наша партія навпаки - намагається призупинити це, по суті, свідоме обкрадання пересічних людей. Адже хлібокомбінат "накручує" ціну в угоду своїм компаньйонам по бізнесу і партії. Він бере борошно у постачальників, близьких до БЮТу, і платить їм виставлену ними ціну. Хоча міг би закуповувати борошно у нашого Неполоковецького комбінату, що на Кіцманщині, утричі дешевше. Міг би - але не хоче. Бо інтереси партії вищі за інтереси народу. В результаті вартість хліба суттєво зростає. А це - мільйони гривень у рік, зароблені на людях великими опозиціонерами. Щоб не сказати - великими політичними комбінаторами. Тому й готова ця політична сила витрачати гроші на позачергові вибори, аби тільки добратися до влади. А сумнозвісний принцип "лови злодія!" завжди використовували і будуть використовувати в політичних технологіях.

- Чому тоді зростають ціни на хліб у інших виробників?

- Попри досить їх велику кількість в області, ринок хліба і хлібобулочних виробів залишається, як я вже казав, монополізованим. За даними Чернівецького обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, монопольне, тобто домінуюче становище займає ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат". Його частка на цьому ринку - 70%.

Крім нього є ТОВ "Платан-96", ТОВ "Маркон", ДП "Олбі-Рос-хліб", приватні підприємці Ключук, Чоботар та інші. Вони реалізують свою продукцію в межах цінової політики "Чернівецького хлібокомбінату", який є основною фігурою на буковинському ринку хліба і за допомогою якого відомі нам сили роблять спроби викликати незадоволення у людей чинним урядом.

- У будь-якому разі уряд мусить вжити у відповідь певні заходи, аби не допустити зростання цін на хлібну продукцію.

- Постановою Кабінету Міністрів надано додаткові повноваження обласним адміністраціям встановлювати рівень рентабельності для виробників хліба та борошна. В області такий механізм для ВАТ "Чернівецький хлібокомбінат" вже діє. Але його дуже хитро обходять власники-опозиціонери і так звані полум'яні борці за інтереси народу, створивши посередницькі структури, про які я вже згадував. Заробляючи таким чином не на хлібі, а на борошні.

Крім того, за рішенням Кабміну, для "Чернівецького хлібокомбінату" виділено з держрезерву борошно за нижчими цінами. Тому і подешевшав "Орильський" та батон "Звичайний".

Політика була і буде уособленням концентрованим вираженням економіки. За будь-якою політичною силою стоять певні бізнесові групи. Так у всьому світі. Питання в іншому - як вони заробляють капітал. Обдирають малозабезпечених громадян, отримуючи надприбутки, зокрема, на хлібі та борошні й спекулюючи погрозами поганого врожаю. Чи залучають капітал в державу, відкриваючи нові робочі місця.

Між іншим, найбільше олігархів у Верховній Раді - у списках БЮТ.

Світлана ІСАЧЕНКО

Власнiсть газети «ЧаС 2000». 58000, Чернівці, вул. А.Міцкевича, 5
Тел.: (0372) 55-05-32, 55-35-32, 58-55-56, 2000@sacura.net
Передплатний індекс: 41831
© Розробка сайту Zhuko.net