Автор - Без Цензури ( Василь Бучко )
Датовано - 2 серпня, 2004

Ви, мабуть, чули про різноманіття бойових мистецтв, які культивуються зараз в Україні - карате, бокс, айкідо, капуера, у-шу, тхеквондо?.. Ну звісно ж, чули - мало не кожна тролейбусна зупинка рясніє оголошеннями про набір різних вікових груп у різноманітні східні та західні спортивні секції. А про українські бойові мистецтва чули? Якщо ні - ви відстали від життя. Кліп Руслани Wild Dans або «Тартака» «Наше літо» бачили? Оце саме вони! Вірніше, невелика показова частина елементів найвідомішого українського бойового мистецтва - гопака. Найвідомішого, але не єдиного. Існують ще й інші: спас, метелиця, хрест, собор, рукопаш-гопак. Створено навіть Федерацію національних лицарських єдиноборств. Не знали?

Про народний танок гопак ви стопудово чули. А знаєте, що ще за козацьких часів це був не зовсім танок. Це було справжнє бойове мистецтво, не гірше від їхнього шаоліня. Ще змалечку майбутніх українських лицарів вчили постояти за себе, прищеплюючи мужність і витривалість за допомогою простих дитячих ігор, молодецьких змагань і турнірів. Про бойову майстерність козаків ходять легенди, які можна відшукати в українському фольклорі - легендах, бувальщинах, піснях, думах... За народними переказами, козаки-характерники вміли напускати оману на ворогів, замовляти рани. Їх не брали кулі, вони навіть боролися з чортівнею. Он Іван Сірко чорта вбив.

Легенди легендами, але, на жаль, українське бойове мистецтво, що виникло багато століть тому, було втрачене. Сучасна молодь воліє бути нінзею чи самураєм, рицарем чи героєм улюбленого бойовика, не знаючи про власних героїв - козаків, котрі наводили жах на Османську імперію, примушували тремтіти Польщу й Росію.

То що ж таке гопак? Зараз гопак - це бойове мистецтво, що поєднує ударну та кидкову техніку. Розмаїття ударів як руками, так і ногами, різноманітних блоків та захватів дозволяє бійцю комфортно себе почувати у нестандартних ситуаціях, прийняти бій у будь-якому положенні. У бойовому гопаку існують певні звичаї і традиції - тренування розпочинаються і завершуються молитвою і вітанням «Слава Україні», а перед боєм кожен суперник вітає іншого козацьким укліном. Відроджувати бойовий гопак ще двадцять років тому почав Володимир Пилат. У 1985 році у Львові було відкрито експериментальну школу. Зараз у різних центрах розвивається кілька напрямків гопака. Дедалі більше людей долучається до вивчення української бойової культури. Найбільші осередки створено у Києві, Тернополі, Львові та Чернівцях. Сьогодні в Україні проводяться чемпіонати з різних видів українських бойових мистецтв і фрі-файту (вільного бою). Змагання передбачають різний діапазон контакту: від легкого до повного. Минули ті часи, коли наші предки їздили на вік-енд в Крим до хана в гості або у відрядження до Туреччини - визволяти своїх земляків, а заразом і поуправлятися на герці як шаблею, так і кулаком. Сучасні козаки їздять на міжнародні змагання і виграють їх, показуючи світові силу наших предків.

Беручи за основу українські історичні корені, гопак формує лицарський дух, відроджує національну гідність і традиції у свідомості сучасної молоді. Насичене тренування, розбавлене іграми та гумором, сприймається значно краще, ніж одноманітні та педантичні вправи наших сусідів китайців чи японців. Це свідчить не про те, що чужі мистецтва погані, а про те, що нашому організмові, нашій філософії сприйняття світу більше підходить саме наше бойове мистецтво, так само як японцям - їхнє айкідо, китайцям - кунг-фу, бразильцям - капоейра, а тайцям - тайський бокс. А дійсно, навіщо займатися чужими бойовими мистецтвами, якщо є власне, нічим не гірше.