З давніх-давен саме обрядовість весільного дня була найбагатшою та найцікавішою. Слід зауважити, що й різні регіони України відрізнялися характером цих святкувань. На Бойківщині наприкінці XIX ст. був популярним звичай «вмивання молодих» у цей день у відварі барвінку, який залишався від плетіння весільних вінків. Лише після цієї запашної купелі дружки та свахи перевдягали молоду, супроводжуючи обряд піснями. Весільний одяг кожна пара намагалася зберегти впродовж усього життя. Наші предки вірили, що це сприятиме гарному добробуту нової сім’ї.

ТРАДИЦІЙНЕ МЕНЮ ВЕСІЛЬНИХ УЧТ ВІД ДАВНИНИ ДО СЬОГОДНІ 

Весілля – це важливий елемент народної традиційної культури та яскравий зразок поєднання слова, дії, пісні, символів, поетики та, як не дивно це може звучати, приготування й споживання їжі. 

Саме на традиційному весільному меню намагатимемось сьогодні зосередити увагу з надією, що допоможемо читачам, які готуються до весілля, а також зацікавимо кожного, кому потрапить до рук наш журнал. 

«Просили батько, просила мати і я Вас прошу…»

(або декілька варіантів весільних запрошень)
 

«Просили батько, просила мати і я Вас прошу прийти до мене на весілля…» – саме такими словами майбутня наречена у супроводі двох дружок у національному одязі споконвіку запрошувала гостей на своє свято. Нині такі слова теж можна почути в багатьох регіонах України. Щоправда, з’явилося й багато альтернативних варіантів весільного запрошення. Тут уже вибирати Вам – що більше до вподоби: традиційні рими чи вірші в сучасному стилі. Новинки запрошень стануть Вам у пригоді, коли Ви не спроможні запросити самотужки усіх своїх шановних гостей, тому хоч-не-хоч доводиться скористатися послугами всеукраїнської мережі «Укрпошта» та вкласти свої привітання до модного запрошення на весілля. Отож, ми пропонуємо найпоширеніші варіанти. 

Шпаргалка весільних привітань № 1

Якщо Вас запросили на весілля, до порядку денного в приготуванні до свята додайте декілька обов’язкових пунктів: придбати обновки з одягу, нове взуття, обрати потрібний подарунок для молодят і відшукати те єдине, найкраще весільне привітання, яким Ви вирізнитеся серед інших гостей на забаві. Річ, як виявляється, не з легких. Адже весільні привітання та побажання кочують із покоління в покоління, вони видозмінюються та трансформуються. Проте у кожному разі мають надзвичайно позитивну енергетику, адже ними Ви промовляєте до новоствореної сім’ї. Нам довелося добряче зануритися в народну творчість, перегорнути гори фольклорної літератури, та врешті наші пошуки завершились. Отож, у цьому номері ми пропонуємо Вам першу шпаргалку весільних привітань.

Нарешті розійшлися домівками останні гості. Ви з нареченим зібрали усі подаровані конверти та пакунки і з почуттям виконаного обов’язку перед родичами та знайомими можете піти до спальні. Чим ви там займатиметеся – річ приватна. Зайвим очам туди зась. Смію зауважити, вам поталанило жити у XXI сторіччі. Адже наші предки після одруження мали ще кільканадцять обов’язкових обрядів із привселюдним оглядом. Отож…

– Коли у вашому домі весілля? Я знаєте, чому питаю? Бо ж потрібно якнайкраще підготуватись, усе продумати, нічого не забути…Чи ви маєте спеціальний записник із планами, розрахунками, переліком необхідних речей і справ? Ні? То негайно запровадьте правило все записувати.

Візьміть зошит і відразу після обраної дати весілля великими літерами запишіть: РУШНИК! Або краще: РУШНИКИ! Бо, по-перше, на весіллі мають бути не рушники, виготовлені в Китаї, а таки наші, українські вишивані рушники. А по-друге, рушників має бути хоча б декілька, я вже не кажу, щоб так, як у давнину, – близько двадцяти!

Гарну традицію плекає наш народ з прадавніх часів – благословляти молоді подружжя іконами. Говорячи сьогодні про весільні традиції, не забудьмо і прекрасний ритуал благословення молодят та постараймося вибрати справді цінну ікону, що стане оберегом для нової родини і для всього роду.

 Зазвичай, коли йдеться про весілля, усі запрошені згадують, що не встигли придбати потрібного подарунка для молодят. А чи знаєте ви, що гостям теж прийнято робити невеличкі сюрпризи? Навіть на українських весіллях серед молодят ця традиція помалу приживається. Йдеться про бонбоньєрки (від французького bonbon – цукерка). Це красиві та делікатні коробочки або мішечки з цукерками (мигдалем у шоколаді та солодкій глазурі). Часто до цього подаруночка прикріплюють картку, на якій написано імена членів новоствореної сім’ї зі словами: "Дякуємо, що розділили радість нашого одруження". Наречені. Дата.

Фольклорна творчість і народна обрядовість становлять невичерпну криницю духовної спадщини кожного народу. Якщо традиції передають із покоління в покоління – народ зберігає свою неповторність. Не може не тішити те, що останнім часом дедалі відчутніше повернення до народних звичаїв Невмируща життєва сила нації та її колорит криється у різноманітних забобонах. Більшість страхів у народній обрядовості виникали через бажання знайти зв’язок між причиною і наслідком. Люди намагалися пояснити все, що не вкладалося у зрозумілі та той час теорії існування. Ось так до нашого часу дійшли побажання, зауваження та застереження стосовно одруження. Адже весілля – одна із найвизначніших подій у житті кожної людини. До неї готувалися не лише місяцями, а іноді й роками. Тому знехтувати навіть одним-двома забобонами вважали поганою прикметою.

Дружки в чорних сукнях і столи, прикрашені помаранчевими та чорними серветками, – таке оформлення першого весілля в Америці, куди нас запросили з чоловіком. Воно вразило нас і запам’яталось на все життя. Як і специфічне меню: трохи порізаного кубиками сиру з оливками до вина і пива на початку, салат і шматочок курки з двома половинками картоплі в мундирі й зеленими стручками квасолі і дві ложки щербету на закінчення! Це було таким контрастом до наших пишних столів, довгих традиційних весільних учт... Але якщо хочете довідатись, як відбувається весілля української пари в діаспорі – то прошу дуже. Намагатимусь бути об’єктивною і розповісти докладно на власновивчених прикладах. В Америці все має відбиток добре спланованого і розрахованого бізнесу, весілля теж. Хоч починається, як і у нас, освідченням закоханих, причому серйозність намірів підтверджується речовим доказом – зарученевим перснем вартістю від 500 до кількох тисяч, а то й більше доларів. Головним складником цієї прикраси є діамант, який потім наречена показує всім з гордістю, а вони ахають і охають: ”О…beautiful!”