Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" .:. Літературні новини та анонси, аналітика літературних подій та процесів, огляди книг, публікації, репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій, сучасна проза та поезія.
Український інформаційний портал "Точка літературного кипіння" :: Точка - література у русі
- Актуальні літературні новини та анонси
- Аналітика літературних подій та процесів
- Огляди книг
- Репортажі та звіти з літературних акцій та прес-конференцій
- Бібліотека ексклюзивних публікацій: проза, поезія, критика,
драматургія, переклади, інтерв'ю, публіцистика
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
Пошук по сайту
Нові публікації
Черновцам. ( Энн Фарон)
Поучительная история, рассказанная одной юной глам. ( Энн Фарон)
Народилася в Харкові. “У мене все, як у людей, – каже Ярослава. – Рік по народженню ледь не сконала від якоїсь болячки, потім дитсадок, перша любов, перший залицяльник. З п’яти років спроби знайти своє гобі. Почала з художньої гімнастики, закінчила вітром і водою. Школа, олімпіади з укрмови, універ. Загалом же, я лапочка, добра, не без натяку на мозги і злегка стервозна. За що мене і люблять. У «Zacharpolis’i» зокрема”. Зараз старанно намагається писати дисертацію з мовознавства.
GENERAL MEETING
Посивілий Ісус їхав у метро інкогніто
у сірому светрі і потертих джинсах
за ці минулі двадцять років його життя
невже він так змінився що цей простенький
камуфляж
ідеально його приховує?
Він сумно вийшов з натовпом затурканої пастви
яку більше турбувало як би встигнути
купити сємєчєк
перед електричкою
і тут побачив осяйного:
прекрасний посланець темного боку місяця
брюнет із купідонськими завитками і борідкою
Джорджа Майкла
летким кроком протікав через натовп
у світлому анцузі окулярах і течкою у руках.
Зустрівши погляд постарілого сина
він зачудовано звів брову ніби спитавши ну і як
тобі
не сумуй вони самі так хочуть
а ті хто не хочуть і так не мої
вибач я поспішаю не розслабляйся
і хтиво посміхнувшись Люцифер побіг далі.
Посивілий Ісус їхав інкогніто у метро
і лише юна поетка дивувалася як у такого
прекрасного чоловіка
може бути така гірка зморшка між брів.
* * *
Усі наступні зустрічі
ти вперто призначаєш на місці розлуки
як убивця вершиш тупе паломництво
у місця пам’ятних поцілунків
Стріляєш на платформі цигарки
тікаєш з міста усіма можливими шляхами
одночасно
Усі дороги віднині присвячені
І лише білки очей разюче світяться у темряві
після чергової спроби прориву
А все тому що пацани ніколи не отвєчают за базар.
ПОБУТОВЕ ЩАСТЯ
Добре – це коли я сиджу на залитому дощем вікні
а ти на дивані дивишся матч із хорватами
Час від часу у тебе проскакує думка встати
поцілувати мене десь між п’ятою і великим
пальцем
просто мій 36 розмір все не залишає тебе
байдужим
Але я втикаю у темні струмені на склі
і ти не хочеш мене відволікати на такі нездорові
речі
як любов чи ніжність
Добре – це нажлуктившись шампанського на
дурній вечірці
зайти у хату впасти впоперек у крісло
скинути шпильки згорнутися калачиком
і слухати як ти ловив на мені погляди усіляких
казлів
(Вони обмацували відсутність білизни під моєю
і так напівпрозорою золотистою сукнею – да, отою,
у якій складається враження, що мене просто полили
блискітками)
сміятися з того як вони усі обламувалися
побачивши наші недвозначні обійми у танці
Насміявшися п’яно ткнутися носом тобі у груди
Чорт, без каблуків я настільки нижча!
вчепитися за тебе і босо наступивши тобі на лапи
хитатися під Wise men say і далі за текстом
Добре – це коли вихідний, минуло три приємні
побудки,
у мене розвалюється голова,
і попри те, що ти хочеш кави з молоком у ліжко
сам обламуєшся встати її зварити
тому дивишся фільм у телевізорі
доки я борюся iз мігренню
мирним затишним сопінням під твоїм боком
Ти намагаєшся не думати як насправді шалено
хочеш мене
бо зараз рідкісний напад твого альтруїзму
і вирішуєш що краще я прийду до норми
а тоді ти вже візьмеш своє щоб усім було в кайф
Коли наприкінці фільму я нарешті прокидаюся
ти прямо натякаєш що зголоднів в усіх сенсах
цього слова.
І те що я не маю вибору окрім як годувати тебе це
теж добре.
Найкраще у цьому тексті – незавершеність.
* * *
Віднині замість сексу о п’ятій ранку
максимум що тобі дістається
це сни
про телефонні розмови
запарки зі справами на які тебе проміняли
невстигання на вокзал
відсутність квитків
останній пункт остаточно псує сновидіння
Бо так би поїхала і не мала часу чекати
А то лишилася нікуди на хєр (хоч мала на
практику) не ділася
можеш тепер чекати далі
Не хочеш а чекаєш
Все одно робити нічого
Але краще вже такі сни ніж їх відсутність
бо тоді довелося б вигадувати чим зайняти себе
дев’ять годин щодоби.
* * *
Розваж мою дівчину
цієї холодної злої п’ятниці:
заведи її в будинок і
просто вбий ту маленьку
темно-синю, неонову фото-
картку,
яка (дивно?) зберігалася
в чайничку
і відміни зникнення
військових ксилофонів,
які ти колись заховав
у зоопарку.
МАТЕМАТИКА
Ми долаємо відстані з А чи Б
полишаючи напризволяще старі зв’язки
і колишні звички
стримуємо пристрасті
щоб перемогти часопростір
бо він не любить поспішності
Поспішність призводить до розпорошеності
через яку доводиться переступати нетвердими
від кількості спожитого кроками
затискаючи панічний страх нескінченності
у лещатах здорової банальної логіки
пояснюючи містичні збіги
deja vu та змодельовану літературою дійсність
підсвідомим прийомом хвиль із ноосфери
Хронос нездоланний коли він із топосом
але їм можна підпаскудити кайф
якщо розвернутися спиною вперед
і рухатися таким чином обличчям до напрямку
течії
але насправді туди куди тобі треба
наче форель під час нересту
Головна | Новини | 33 KOROVY | Критика | РаУВРРвСРСР | Публікації | Бібліотека | Сторінка автора | Розсилання | Зареєструватися
Я не письменник постмодерніст і ніколи ним не був. Не називайте мене так.
Для тих, хто не знає як ставиться Сергій Жадан до Любка Дереша, до Венедикта Єрофєєва, до Спілки письменників України, до творчих спілок загалом, до постмодернізму, до українського футуризму і Семенка; хто не знає чого не вистачає українській літературі, чого не вистачає самому Жадану, що для письменника найбільший кайф, що він робить, лягаючи спати, що вчинить Жадан з Міністерством освіти, про що він не готовий говорити з широкою аудиторією, які поняття він сприймає скептично; і найголовніше – для тих, хто сумнівається, що цьому “застудженому горлу” можна вірити, власне, і публікується нижченаведана нарізка.
далі
всі нарізочки/звіти
"Я, “Побєда” і Берлін" Кузьми Скрябіна
Слідом за епатажною і скандальною Іреною Карпою своє ім`я в історію сучасної української літератури вирішив вписати ще один питомий музикант - фронтмен популярного гурту “Скрябін” Кузьма. Цього року він дебютував з книгою “Я, “Побєда” і Берлін”. Попри рекордні продажі роботи, варто зазначити, що дебют видався непереконливим. Популярність книги, перш за все, зумовлена славою Кузьми як музиканта. А от чи купуватимуть Скрябіна після того, як пізнають його в образі письменника - сказати важко. Читати далі
вся критика
Розстріляне відродження
Не-романтик. Людина блискучої самоосвіти, суворої праці й шаленої активності. Міг писати про що завгодно – а сходив зрештою до наболілого. Наболілої сірості, наболілої порожнечі, серед якої найяскравіша подія – смерть. Все так просто. Валеріан Підмогильний. далі!
РаУВРРвСРСР
Тарас Прохасько
Часом видається, що Тарас Прохасько — наскрізь рослинний чоловік і це не лише сильно відчувається у його писаннях, а й помітно виокремлює його з-поміж інших українських прозаїків. Не дивно, що він постійно намагається зафіксувати мінливість незмінності й відтворити втурнішню спорідненість людської душі з рослинним світом. У багатьох творах Тараса присутній біографізм, але це не спрощує його прозу, а навпаки — робить її дуже відвертою й наближає до інтимної сповіді.
Молодий автор належить до тих небагатьох письменників, філософів буття, які намагаються йти шляхом Сковороди, живуть і пишуть відповідно до власних філософських принципів, прислухаючись до внутрішнього голосу. далі..
