Новини

Робочі будні переконують у тому, що нам потрібно відкинути, врешті-решт забути одну з ментальних рис українця: прибіднюватися, безкінечно скиглити, скаржитися, як у нас все погано. Отаке парадоксальне „задоволення від страждань” насамперед негативно передається дітям, молоді нашій, програмує суспільство на пасивність, яку фахові психологи визначають терміном „навчена безпорадність”.  Він означає, що для людини спеціально створюють такі ситуації, які змушують її займати пасивну позицію, віддавати право на прийняття рішення комусь іншому. Оці хибні стереотипи вживляються в свідомість, підтверджуючи, що економічна неміч чи економічна могутність завжди тісно пов’язані, аж переплетені, з неміччю чи величчю духовною, з ницістю чи вознесінням моральним.

Кажу так навпростець про відкидання хибних стереотипів, бо багато фактів сьогодення переконливо свідчать про те, що не все у нас так уже й погано. Ось лише кілька рядків з порівняльного економічного аналізу Полтавщини: за минулий рік вклади населення в нашому регіоні зросли на третину (33,3 відсотка), а якщо конкретніше, то тепер вони складають 2,6 мільярда гривень. Об’єктивний факт появи такої  суми заощаджених населенням коштів не можна не помічати навіть тим, хто найвпертіше не хотів би бачити того, як Україна після затяжної фінансово-економічної кризи все ж „піднімається з колін” – хай повільно, хай не так швидко, як нам хотілося б, але все ж піднімається.

Судіть самі про те, що для економіки Полтавщини 2006 рік був складним, але разом з тим і вдалим. У ньому ми мали ряд суттєвих позитивних зрушень, перш за все  в реальному секторі економіки (промисловість, сільське господарство).

Головний оціночний показник розвитку економіки, валова додана вартість, за 2006 рік рівняється близько 11 мільярдів гривень і порівняно з 2005 роком зріс на 3,5 відсотка (за програмою таке зростання намічалося на 3,1 відсотка), а в розрахунку на душу населення - 6,4 відсотка.

Якщо говорити коротко щодо ситуації у промисловості, то Полтавщина минулого року не лише зупинила спад обсягів виробництва, що спостерігався раніше впродовж тривалого часу, а й розпочала поступово нарощувати його темпи розвитку, які за підсумками року складають 6,5 відсотка. При цьому приріст виробництва відбувся, як у добувній так і в обробній галузі.

З цього приводу  можна було б дещо детальніше зупинитися на тому, як нарощували виробництво наші підприємства нафтогазовидобувного комплексу (Полтавщина видає більше 40 відсотків вітчизняного газу) чи одне з найпотужніших добувних підприємств України – Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат, який минулого року відвантажив 8 мільйонів 783,1 тисячі тонн окатишів. Добре знана і в нашій країні і за рубежем продукція  таких підприємств, як КрАЗ, АТ „Крюківський вагонобудівний завод”, „Кременчуцький колісний завод”, „Кредмаш” чи, скажімо, „Електромотор”, „Алмазний завод”, „Турбомеханічний завод”. Усі вони мають значний експортний потенціал, їхня продукція успішно конкурує на ринках не лише країн СНД та Прибалтики, а й Індії, Ірану, Китаю, Франції, Німеччини, Канади, Туреччини, Болгарії, Польщі, Угорщини.

Особливо радує те, що в останній час все помітніше розширює свою співпрацю з зарубіжними країнами донедавна „лежачий” Кременчуцький автомобільний завод. Тепер цей гігант встає з колін. І тепер його цехи є не лише в Кременчуці. Перші автомобілі КрАЗ зібрано на бєлгородському підприємстві „Бєлагромашсервіс” (Росія) із машинокомплектів, поставлених туди Кременчуцькими автомобілебудівниками. Пропозиції про відкриття подібних філіалів надходять і від інших зарубіжних партнерів. Зокрема, в останній час на ХК „АвтоКрАЗ” спільно з німецькою фірмою „Schmidt” виготовили автомобіль для очищення шляхів від снігу. Вантажівка, яку назвали „Шляховик”, високопродуктивно очищає дороги і заодно поливає їх спеціальною сумішшю від крижаного покрову.

Зацікавився можливостями КрАЗу  і американський автомобільний концерн  „Daimler Chrysler” (Даймлер Крайслер), делегація  якого нещодавно побувала в цехах „АвтоКрАЗа” та обговорила можливості виготовлення комплектуючих для підприємств, які входять в групу  „Daimler Chrysler”.

„Ми шукаємо автомобільні підприємства, які можуть виготовляти для „Daimler Chrysler” деталі відповідно до наших технічних вимог. „КрАЗ” – це підприємство з традиціями, де є професійне виробництво. Я не бачу причини, через які співпраця була б неможливою” – сказав  керівник відділу з закупівлі та постачання представництва „Daimler Chrysler” у Центральній та Східній Європі пан Кнаппа.

Великим попитом за кордоном користуються і вироби ВАТ „Кременчуцький колісний завод”. Це єдине в Україні і на теренах СНД спеціалізоване підприємство з виробництва коліс та ободів різноманітних конструкцій, призначених для легкових та вантажних автомобілів, автопричепів, автобусів, тролейбусів, тракторів, комбайнів та іншої сільськогосподарської техніки. Навіть в найважчі роки фінансово-економічної кризи завод постійно оновлював і розширював номенклатуру своїх виробів і на сьогодні освоїв більше 150 модифікацій коліс та ободів. Якість та конкурентоспроможність колісної продукції кременчужан відзначена рядом вагомих міжнародних та національних нагород і тому цілком закономірно те, що цю продукцію закуповують більше ніж у тридцяти країнах світу, у тому числі і у таких високорозвинених, як США, Німеччина, Франція, Бельгія, Данія, Австралія. В останній час географія поставок колісної продукції значно розширюється завдяки освоєнню нових типорозмірів коліс для зарубіжних сільськогосподарських машин – „Джон Дір”, „Клос”, „Кейс”, „Массей Фергюсон”.

Гордиться Полтавщина і продукцією такого унікального підприємства як ВАТ „Кредмаш”. Це єдиний завод в Євразії, який виготовляє ... заводи. Так, неперевершені в надійній експлуатації і продуктивності заводи для виготовлення асфальтосумішей. Постачає „Кредмаш” такі свої заводи в багато країн світу, але минулого року в основному продавав їх в країни СНД, особливо в Казахстан та Росію, де спостерігається бум облаштування шляхів з твердим покриттям. Минулого року  кредмашівці значно перевиконали свої виробничі плани, виготовили і відправили замовникам у різні країни близько 60 асфальтозмішувальних  заводів. Усі замовники дякують кредмашівцям за надійне устаткування. Але особлива вдячність від урядовців та управлінців з регіонів Казахстану, де триває будівництво величезної автомагістралі з одного кінця країни в інший.

Приростають здобутки  і Крюківського вагонобудівного заводу, який, окрім багатьох видів вантажних вагонів, виготовляє тепер і фешенебельні пасажирські вагони, спеціальні вагони та ескалатори для метрополітену. В умовах жорсткої конкуренції завод постачає величезну кількість своїх виробів за кордон, з кожним роком розширює співпрацю з зарубіжними партнерами. Нині він експортує свою продукцію в 20 країн світу. А нинішнього року крюківські вагонобудівники створюють спільне підприємство з виробництва вантажних вагонів у Могильові (Білорусь) на базі автомобільного заводу. Для співпраці з білорусами кременчужанам довелося виграти тендер у п’ятьох конкурентів. Суперниками кременчужан були три авторитетних російських заводи, „Азовмаш” та Стахановський вагонобудівний. Фахівці кременчуцького концерну переконані, що в кінцевому результаті вони перемогли завдяки високій якості своєї продукції та поміркованій ціні. Нова угода передбачає постачання з Кременчука в Білорусію 600 серійних вагонів та 200 вагонокомплектів.

Не зважаючи на те, що минулий рік був для більшості землеробів світу надто несприятливим за погодними умовами, полтавські селяни завершили його все ж не погано. Всіма категоріями господарств області вироблено 2 мільйони 447 тисяч тонн зернових та зернобобових культур. У середньому з гектара одержано зернових по 27,7 центнера. Цукрових буряків (фабричних) вироблено 2,4 мільйона тонн, що на 821,2 тисячі тонн (на 53,2%) більше, ніж у 2005 році. Урожайність солодких коренів на круг склала 294,8 центнера.

Помітні прирости маємо і в тваринницькій галузі. За 2006 рік всіма категоріями господарств в області вироблено м’яса (по реалізації) - 68,2 тисячі тонн, що більше попереднього року на 8 тисяч тонн, молока -799,8 тисячі тонн (більше на 45,7 тисячі тонн), яєць – 573,5 мільйона штук (більше, ніж у 2005 році на 35,7 мільйона штук). Багато про що професіоналам-управлінцям та аграрним фахівцям може сказати і такий показник: у середньому по області в 2006 році від корови одержано по 3588 кілограмів молока.

                Так, сьогоднішні полтавські села, як, вочевидь, і села в інших регіонах України, ставлять багато знаків запитання і мають чимало складних, не вирішених проблем та відвертих негараздів. Але команда Полтавської ОДА прагнула не просто фіксувати ці проблеми, а й вирішувати їх. Зокрема, у 2006 році сільгоспвиробники області придбали 1798 одиниць техніки на суму  251 мільйон гривень. З ініціативи обласної державної адміністрації відпрацьована схема оновлення тракторного парку, яка є пілот-проектом до програми „Зерно Полтавщини – 2007”.

                Від слів до діла перейшли полтавці і в виробництві дешевих альтернативних видів пального. Одна з перших установок з виробництва біопалива запрацювала в селі Остапівка, що в Лубенському районі. До закуплених окремих технічних вузлів в Чехії та Польщі, місцеві сільські „Кулібіни” доклали розум і винахідливість і налагодили переробку ріпаку, вважай, за безвідходною технологією – з однієї тонни насіння мають 330 кілограмів біодизеля, 680 кілограмів макухи і 60 кілограмів гліцерину технічного. Чимало польових робіт остапівські селяни виконали з використанням пального власного виробництва. Економія від використання 1 літра біодизельного палива тут склала 0,7 гривні. То ж і не дивно, що такий досвід прагнуть широко запозичити селяни з інших господарств, що загалом в області збільшуються посіви під ріпаком та соєю. За площею посівів сої область посідає перше місце в Україні, в 2006 році ця культура займала 132,4 тисячі гектарів, а в 2007 році додасться ще 10 тисяч гектарів. Озимого ж ріпаку під врожай 2007 року полтавські селяни посіяли на площі 32,7 тисячі гектарів.

                При підтримці облдержадміністрації полтавське товариство „Теплодар” розпочало виготовлення заводів з виробництва біодизельного пального на основі рослинних олій потужністю від 300 до 50000 тонн на рік. Зокрема, у нас на Полтавщині  монтаж одного  з таких заводів завершується в Машівському районі, на базі ТОВ „Приват-Альянс”. Його проектна потужність – 8 тисяч тонн біопалива із сої щорічно.

Валерій Асадчев, голова Полтавської облдержадміністрації "Урядовий кур'єр" №45