Untitled

ВСЕ ПРО ЗАКАРПАТТЯ Загальні відомості [ZADMIN.html] | Природа | Економічний потенціал | Населення | Історія Транспорт, зв’язок | Архітектура | Туризм, рекреація | Інтернет-ресурси Мас-медіа | "Деца у нотаря" | Цікаве Закарпаття | ФОТОГАЛЕРЕЯ ЦІКАВЕ ЗАКАРПАТТЯ Виноградарство і виноробство Походження деяких географічних назв населених пунктів Закарпаття Держави та державні утворення на території Закарпаття Територіально-автономні утворення Володарі і керівники країн, до складу яких входило Закарпаття Територія історичного Закарпаття складала до 1919 року - 15,6 тис. кв.. км, сучасна територія Закарпаття - 12,8 тис. кв. км. Географiчний Центр континентальної Європи знаходиться у селі Дiлове, Рахiвського району. За територiєю закарпатський регiон бiльше вiд таких країн свiту, як - Люксембург, Ватикан, Лiхтенштейн, Сан-Марiно, Андора, Бруней, Кiпр, Сингапур, Катар, Мальдiви, Бахрейн, Лiван, Гамбiя, Комори, Маврикiй, Вануату, Мікронезія, Маршали, Палау,Науру, Кiрiбатi, Сан-Томе i Прiнсiпi, Сейшели, Багами, Барбадос, Ямайка, Трiнiдад i Тобаго, Монако, Гренада, Тонга, Тувалу, Сент-Крiстофер i Невiс, Антiгуа i Барбуда, Захiдне Самоа, Кабо-Верде, Мальта, Домiнiка, Сент-Вiсент i Гренадiни, Сент-Люсiя. За населенням регіон бiльший вiд: Iсландiї, Захiдної Сахари, Свазiленда, Белiза, Фiджi, Сурiнама, Вануату, Гайани, Джiбуттi, Соломонових островiв, Гвiнеї-Бiсау, Екваторiальної Гвiнеї. На Закарпатті знаходиться єдиний у світі памятник листоноші (смт. Туря Ремети, Перечинський р-н). У нашому краї знаходиться найдовша в Європі липова алея (м.Ужгород). Закарпаття (загальна площа 12,8 тис. кв. км.) займає 2,1% усієї території держави Україна. ПОХОДЖЕННЯ ДЕЯКИХ ГЕОГРАФІЧНИХ НАЗВ НАСЕЛЕНИХ ПУНКТІВ ЗАКАРПАТТЯ Розтоки, Гать, Гребля, Вирь, Зарiччя, Ужок, Синяк, Кальник, Кам'янка - (від слів-гідронімів: рiчка, вода, потоки, болота). Холм, Дiлок, Дiлове, Плiшка, Прислоп, Берег, Вертеп, Кут - ( походження від слова - гори, гора). Сокирниця, Чертiж, Горiнчово, Пасiчноє, Пасiка, Грушево, Терново, Ольшавка, Грабино, Дубовоє, Дуброва, Ясiня, Тростяниця, Колодне, Лiсарня, Драчино, Коропець, Стройно, Березне, Лопушанка, Репинка, Вiльхiвцi - ( походження від слів - лiс, дерево, сорти дерев). Кам'яниця, Цегольня, Углиця, Копашнево, Копаня, Берег, Плоска, Майдан, Косино, Лази, Поляна, Луг, Лазищина (походження від слів - земля, поле). Староє село, Кове село, Свобода, Новоселиця, Перелаз, Ворота - (походження від слів - село, господарські будови). Кобилинець, Клячаново, Мешкарня, Кучава, Плоскановиця, Волосянка, Воловець, Воловоє, Бичково, Верецьки, Керецьки, Баранинцi, Скотарське - (походження від слів - сорти худоби, тваринництво). ДЕРЖАВИ ТА ДЕРЖАВНІ УТВОРЕННЯ НА ТЕРИТОРIЇ ЗАКАРПАТТЯ: 1. ГЕТО-ДАКІЙСЬКА ПАТРІАРХАЛЬНА ДЕРЖАВА - 40-і роки до н. е. - 106 р. н. е. 2. РИМСЬКА IМПЕРIЯ - контактна територія з провiнцiєю Дакiя - 107 р. н. е. - III ст. 3. ОБ'ЄДНАННЯ АВАРIВ - VII ст. 4. ВЕЛИКА МОРАВIЯ - IХ ст. 5. ПЕРШЕ БОЛГАРСЬКЕ ЦАРСТВО - IХ ст. 6. УГОРСЬКЕ КОРОЛIВСТВО - ХI-ХVІ ст. 7. ТРАНСIЛЬВАНIЯ - XVI-XVII ст. 8. АВСТРIЙСЬКА ІМПЕРІЯ - XVI ст. - 1867 9. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА -1848-1849 10. АВСТРО-УГОРЩИНА - 1867 р. - 1918 11. УГОРСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1918 12. ГУЦУЛЬСЬКА РЕСПУБЛIКА - 12.1918 р. - 06.1919 р. 13. УГОРСЬКА РАДЯНСЬКА РЕСПУБЛIКА - 1919 14. ЧЕХОСЛОВАЦЬКА РЕСПУБЛІКА - 1918-1939 15. КАРПАТСЬКА УКРАЇНА - 14-16.03.1939 16. УГОРСЬКА МОНАРХIЯ - 1938-1944 17. РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ (СРСР) - 1945-1991 18. УКРАЇНА - 24.08.1991 ТЕРИТОРІАЛЬНО-АВТОНОМНІ УТВОРЕННЯ: Руський дистрикт - 1849-1850 Руська Країна - 1918 Подкарпатська Русь -1938 Закарпатська Україна -1944-1946 ВОЛОДАРІ І КЕРІВНИКИ КРАЇН, ДО СКЛАДУ ЯКИХ ВХОДИЛО ЗАКАРПАТТЯ Гето-дакiйська патрiархальна держава Буребiста - вождь гетодакiв, 40-і р. до н. е. , Децебал - вождь гетодаків 106 р. н. е. Римська iмперiя (контактна провiнцiя Дакiя) Марк Ульпiй Траян - імператор (98-117). 107 рiк - зайнято i знищено дакiйське городище на горi побизу с. Мала Копаня. Обєднання аварів Аварськi вождi - VI-VII ст. Велика Моравія Святополк - моравський князь (874-894). Володiв захiдними районами iсторичного Закарпаття. Йому підпорядковувався легендарний князь Лаборець. Перше Болгарське царство Сiмеон - цар (892-927). Контролював територiю регiону в низинних районах. Угорське королівство Династія Арпадовичiв вiд князя Арпада (904-907) Iштван I Святий,1000-1038, перший король Петер, 1038-1041. Шамуєль Аба, 1041-1044. Петер, 1044-1046. Ендре I, 1046-1061. Бейла I, 1061-1063. Шаламон, 1063-1074. Гейза I, 1074-1077. Ласло I Святий, 1077-1095. Кальман I, 1095-1114. Iштван II, 1114-1131. Бейла II Слiпий, 1131-1141. Гейза II, 1141-1161. Iштван III, 1161-1173. Анти-Ласло II, 1162-1163. Анти-Iштван IV, 1163-1164. Бейла III, 1173-1196 Iмре, 1196-1204. Ласло III, 1204-1205. Ендре II, 1205-1235. Згадка про "Marca Ruthenorum". Бейла IV, 1235-1270. Iштван V, 1270-1272. Ласло IV, 1272-1290. Ендре III, 1290-1301, останнiй з Арпадовичів. Боротьба за престол Вацлав, 1301-1305. Отто, 1305-1308. Династiя iталiйських Анжу Карл Роберт, 1308 (1320)-1342. Лайош I Великий, 1342-1382. Марiя, 1382-1385. Прихiд Другетiв на Закарпаття. Карл II Малий Неапольський, 1385-1387. Жігмонд Люксембурзький, 1387-1437. Корятович прийшов до Мукачева. Альберт Габсбург, 1437-1439. Ержибет, 1439-1440 Уласло I Ягелон, 1440-1444. Ласло V Посмертний, 1444-1457. Регент Янош Гуньадi, 1446-1453. Матяш I Гуньадi (Корвін), 1458-1490. Регент Мiхай Сiладi, 1458. Фрiдрiх III Ягелон вiд лiги Гараї, 1459. Уласло II, 1490-1516. Лайош II, 1516-1526. Турецька експансія до Угорського королівства. Розпад Великої Угорщини на декілька частин. правитель Янош Заполяї, 1526-1541. Західна Угорщина у складі Австрії Австрiйська династiя Габсбург. Фердинанд I, 1526-1564. Максимiлiан ІІ, 1564-1576. Рудольф ІІ, 1576-1608. Матяш I, 1608-1619. Фердинанд II, 1618-1637. Фердинанд III, 1637-1657. Леопольд I, 1657-1705. Східна частина Угорщини у складі Трансiльванiї Трансiльванськi князi: Стефан Баторi, 1576. Крiштоф Баторi, 1576-1581. Жiгмонд Баторi, 1586-1599. Ондраш Баторi, 1599-1603. Мозеш Секей, 1603. Iштван Бочкаї, 1605-1606, володар Угорщини i Трансiльванiї. Жiгмонд Ракоцi, 1607-1608. Габор Баторi, 1608-1619. Габор Бетлен, 1613-1629. Дьордь I Ракоцi, 1630-1648. Дьордь II Ракоцi, 1648-1660. Софiя Баторi та її син Ференц I Ракоцi. Мiхай Апафi, 1661-1690. Iмре Текелi та Iлона Зрiнi, 1690-1703. Ференц II Ракоцi, 1703-1711. Йосип I, 1705-1711. Карл III, 1711-1740. Марiя-Терезiя, 1740-1780. Йосип II, 1780-1790. Леопольд ІІ 1790-1792. Франц II, 1792-1835. "Руський дистрикт". Угорська Республiка Лайош Кошут, 1848-1849. Австрійська імперія Фердинанд V, 1835-1848. Дуалiстична держава Австро-Угорщина. Франц-Йосип, 1848-1916. Карл IV, 1916-1918. Угорська Республiка, Мiхай Карої, 1918. Руська країна. Угорська Радянська Республiка, 1919. Бейла Кун, 1919. 40 днiв на Закарпаттi. Гуцульська Руспублiка С. Клочурак (грудень 1918- червень 1919) Чехословацька Республiка Президенти: Т. Масарик, 1918-1935. Е. Бенеш, 1935-1938. Г. Сирови, вересень-грудень 1938. Е. Гах, грудень 1938 -1939. Подкарпатська Русь. Карпатська Україна. А. Волошин, 1938 - березень 1939. Угорська монархія Мiклош Гортi де Нодьбаня, 1938-1944. Союз Радянських Соціалістичних Республік Й. В. Сталiн (Джугашвiлi), 1944-1953. Закарпатська Україна. Г. М. Маленков, 1953. М. С. Хрущов, 1954-1964. Л. I. Брежнєв, 1964-1982. Ю. В. Андропов, 1982-1984. К. Ю. Черненко, 1984-1985. М. С. Горбачов, 1985-1991. Україна Президенти: Л. М. Кравчук, 1991-1994. Л. Д. Кучма, 1994-1999 Л. Д. Кучма, 1999-