Концепція визначає заходи з метою поліпшення пропозиції державних цінних паперів, підвищення їх ліквідності, а також підвищення передбачуваності та прозорості державного запозичення. Зокрема, передбачено здійснення емісії облігацій внутрішньої державної позики тільки для інвестування пенсійних активів, сформованих у системі накопичувального пенсійного забезпечення, дохідність яких враховує рівень інфляції.
 

Держфінпослуг рекомендувала, зокрема, радам НПФ посилити контроль за діяльністю адміністраторів, компаній з управління активами (КУА) та зберігачів, що обслуговують фонди. Радам НПФ рекомендовано зменшити винагороду КУА, або замінити їх, якщо в результаті їх діяльності фонди отримали збитки, що перевищують 20% з початку 2008 р., чи не здійснюють оцінки активів НПФ відповідно до вимог законодавства.
 

Учасники круглого столу погодились з тим, що хоча дата запровадження другого рівня пенсійної системи ще не встановлена, але вже зараз потрібно готуватися до його запровадження. На цьому рівні пенсійної системи кожний працівник буде сплачувати внески на індивідуальний накопичувальний рахунок. Ці кошти потім будуть інвестуватися у різні фінансові інструменти, починаючи з банківських депозитів і закінчуючи цінними паперами як українськими, так і іноземними, - а це означає великий приток капіталу на ринок. "Хоча наявність капіталу для інвестування, в принципі, хороша новина, але він ще потребує збільшення пропозиції активів інвестиційної якості", - зауважив пан Краулі. Проте, для України це зараз проблематично, оскільки розмір внутрішнього ринку, принаймні сьогодні, є занадто малим, щоб поглинути увесь цей додатковий капітал у якісні активи. На сьогоднішній день банківські депозити все ще вважаються головним способом інвестування, незважаючи на їхню доволі скромну доходність у довгостроковому плані. Тому необхідність інвестування пенсійних коштів українців у портфель якісних активів означає, що необхідно подумати над тим, як покращити інвестиційний ринок.

Пан Краулі запропонував декілька рішень: збільшити нормативи інвестування в іноземні цінні папери та запровадити нові види цінних паперів, які були б адаптовані до української економіки, що схильна до інфляції. На сьогодні недержавним пенсійним фондам дозволено інвестувати тільки 20% капіталу в іноземні цінні папери. "Хоча дане обмеження передбачалось як запобіжний захід для перешкоджання відтоку капіталу за межі України, проте воно є збитковим для інвестора",- говорить пан Краулі. – "У даному випадку збитковим для майбутніх пенсіонерів України". "Обмеження щодо інвестування в іноземні цінні папери перешкоджає інвесторам отримати прибуток від можливостей, які пропонують міжнародні фінансові ринки», - зауважив він, - "у той час як відміна цього обмеження забезпечить більше інвестиційних можливостей для пенсійного капіталу".

Пан Краулі виділив два види цінних паперів, які, за його словами, можна ефективно запровадити в Україні. Перший – це облігації, індексовані на інфляцію, які випускаються Міністерством фінансів та забезпечують унікальний для українських цінних паперів рівень захисту від інфляції. Другий вид цінних паперів – це глобальні депозитарні розписки (GDR), іншими словами, сертифікат, що випускається банком-депозитарієм, який придбає акції іноземних компаній.

Погодившись з тим, що розширення інвестиційних можливостей є необхідним для залучення як нового пенсійного капіталу, так і традиційних інвесторів, учасники перейшли до обговорення плюсів та мінусів різних стратегій для забезпечення ефективного та надійного інвестування пенсійних коштів.
 

Виступаючи на цьому круглому столі, спільно організованому Проектом USAID "Розвиток ринків капіталу" та Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг (далі – Держфінпослуг), старший експерт з пенсійних питань Проекту пан Гері Гендрікс зауважив: "Українські недержавні пенсійні фонди продемонстрували дивовижну стійкість". У роботі круглого столу взяли участь понад 120 представників НПФ, адміністраторів недержавних пенсійних фондів, зберігачів пенсійних активів та регуляторів, які обговорили проблемні питання та нові можливості у сфері недержавного пенсійного забезпечення, особливо з огляду на те, що наступні кілька місяців можуть стати вирішальними для пенсійної реформи, яка впроваджується за умов економічного спаду.

З вітальним словом до учасників круглого столу звернувся Голова Державної Комісії з регулювання ринків фінансових послуг Валерій Альошин. Круглий стіл складався з кількох презентацій та докладного обговорення висвітлених питань. Для спеціалістів ринку пенсійних послуг з усіх областей України це зібрання стало унікальною можливістю обмінятися думками щодо найоптимальніших шляхів реформування пенсійної системи у країні, зокрема, стосовно методології обліку у пенсійних фондах та впровадження 2-го рівня пенсійної системи.

Презентація Гері Гендрікса була присвячена питанням оцінки вартості пенсійних активів на рахунках учасників, з особливим наголосом на можливі шляхи переведення обліку в НПФ на розрахунок одиниці вартості пенсійних внесків. Член Держфінпослуг, директор департаменту нагляду за недержавними пенсійними фондами Андрій Бахмач говорив про роботу НПФ та економічну кризу, а заступник директора департаменту Жанна Рапута зупинилася на фінансових результатах, досягнутих пенсійними фондами за три квартали 2008 року, та питаннях звітності і відповідальності НПФ.

Одне із завдань цього круглого столу полягало в тому, щоб отримати від учасників ринку коментарі та відгуки щодо проекту нового положення Держфінпослуг, які матимуть суттєвий вплив на діяльність НПФ, вимог щодо диверсифікації активів під час періоду економічної рецесії та планів Держфінпослуг щодо системи розкриття інформації пенсійними фондами.

Також виступили кілька представників недержавних пенсійних фондів з пропозиціями щодо внесення змін до зазначеного проекту положення та новими ідеями. У подальшому обговоренні прозвучали різні думки щодо вікового обмеження учасників 2-го рівня пенсійної системи, необхідності проведення інформаційних кампаній з метою забезпечення довіри населення та учасників системи до нового рівня, а також щодо методики розрахунку вартості пенсійних активів. Важливою складовою обговорення стали також виклики, пов’язані із поточними кризовими явищами в економіці та на фінансових ринках, з приводу чого учасники круглого столу дали свої коментарі та висловили пропозиції та критичні зауваження. Багато фондів поставили вимогою пом’якшення вимог до розподілу активів у їх портфелях, що необхідно для адаптування до ситуації на фінансових ринках з високим рівнем ризиків. І хоча Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) вже натякнула, що не буде надто прискіпливо слідкувати за дотриманням фондами лімітів на розміщення коштів у відповідні активи, однак представники багатьох НПФ звернулися з проханням до регулятора зафіксувати це рішення "на папері".

В ході обговорення прозвучали також пропозиції розпочати впровадження 2-го рівня пенсійної системи раніше, щоб задовольнити попит фондового ринку на капітал для інвестування. Однак керівник відділу методології недержавного пенсійного забезпечення та страхування життя Віктор Логвіновський не погодився з такими ідеями, нагадавши учасникам пенсійного ринку, що завдання пенсійного забезпечення полягає в тому, щоб "гарантувати безпеку пенсійних накопичень, а не в тому, щоб рятувати фондовий ринок". Працівники регулятора підкреслили, що правильним планом заходів було б зосередитися на кращій підготовці до початку роботи 2-го рівня пенсійної системи, впровадженні та дотриманні належних стандартів обліку та розкриття інформації пенсійними фондами.
Матеріали круглого столу
 

Низка країн, включаючи такі країни Центральної та Східної Європи, як Болгарія, Хорватія, Латвія, Литва, Польща, Румунія, Словенія та Казахстан, вже запровадили таку єдину систему розрахунку та порівняння рівнів інвестиційного доходу для пенсійних фондів. Хоча і існує щонайменше шість інших методів розрахунку норми доходності, але пенсійні фонди майже в усьому світі віддають перевагу використанню методу на основі розрахунку «чистої вартості одиниці пенсійних внесків», говорить пан Гендрікс, тому що цей метод забезпечує "щоб кожний учасник отримував інвестиційний дохід безпосередньо на свої внески з моменту їх надходження у пенсійний фонд і до того моменту, поки кошти не було переведено з фонду".

Пан Гендрікс зауважив, що для України є абсолютно обов’язковим перехід до єдиного та прозорого методу розрахунку, якщо вона хоче продовжувати запровадження пенсійної реформи: "Якщо ми цього не зробимо, тоді ми жодним чином не зможемо довірити внески другого рівня недержавним пенсійним фондам",- сказав він. Тетяна Шевкун, Директор Національної асоціації НПФ України та адміністраторів НПФ, яка проводила семінар, додала, що на додаток до єдиної системи обліку, розрахунок коштів на індивідуальних пенсійних рахунках в НПФ повинен здійснюватись щоденно.

В кінці семінару Гері Гендрікс та Наталія Горюк, експерт з пенсійного законодавства Проекту "Розвиток ринків капіталу", відповіли на запитання та надали поради учасникам.
Фото
 

• запровадження системи оцінки фінансового стану недержавних пенсійних фондів та оприлюднення результатів такої оцінки;
• запровадження єдиних стандартів щодо облікових процедур (щоденний облік чистої вартості активів, уніфікований облік накопичень через механізм одиниці пенсійних внесків).