Одержати високоякісну стандартну продукцію у високорослих індетермінантних сортів помідора, гороху цукрового і овочевого, витких сортів квасолі спаржевої, вігни овочевої, огірка, лагенаріїта інших овочевих рослин родини Гарбузові можна використанням технологій вирощування з встановленням опор. Це зумовлено тим, що в названих культур стеблам властивий потенційно необмежений ріст у довжину, і лише несприятливі погодні умови осені припиняють їхній розвиток.
Для підтримування цих рослин у вертикальному положенні в овочівництві використовують два види опор — природні та штучні.
Технологічний прийом сумісних посівів витких форм квасолі з кукурудзою прийшов до нас з Центральної та Південної Америки, де ці культури були окультурені. Запобігти виляганню невисоких сортів гороху можна шляхом сумісних посівів з вівсом.
Штучні опори виготовляють з дерева, металу чи синтетичних матеріалів. Кілки ставлять біля кожної рослини помідора, або один на кілька рослин квасолі та гороху. Висота кілка залежить від біологічної особливості культури та сорту. Після встановлення кілків рослини помідора підв’язують до нього шпагатом, тоді як стебла квасолі в’ються навколо опори проти годинникової стрілки, а гороху — чіпляється до опори вусиками.
У технологіях вирощування помідора і бобових культур на опорах найдоцільніше використовувати стрічкову і смугову сівбу. За даними кафедри овочівництва НАУ виткі сорти квасолі найкраще висівати (висаджувати горщечковою розсадою) дворядковими стрічками 70+110 см з відстанню між рослинами в рядку 70 см. Це дає можливість на початку плодоношення зв’язувати верхівки чотирьох кілків у вигляді шатра, запобігаючи виляганню після вітрів і дощів. Горох з такою ж метою висівають смугами, або дворядковими стрічками.
Кілки ставлять після приживання розсади помідора, а на бобових і гарбузових — з початком інтенсивного росту стебла. Кілки загострюють знизу і заглиблюють у грунт після дощу чи поливу. На важких і сухих ґрунтах спочатку роблять заглиблення в ґрунті, наливають 100—200 мл води і після розм’якшення його легко ставлять кілок. Заглиблюють кілки у грунт на глибину 25—30 см. Верхівки металевих кілків загинають на кільце, а дерев’яне — затуплюють з метою запобігання поранень робітників під час догляду за рослинами. Як опору для гороху використовують гілки листяних порід заввишки 120—150 см. До встановлення кілків можна використовувати сільськогосподарські машини для сівби і першого міжрядного обробітку, а опісля — догляд за рослинами і збирання врожаю проводять тільки вручну. Вирощування високорослих сортів помідора з підв’язуванням до бамбукових кілків поширене в Китаї. Цю технологію застосовують і вітчизняні овочівники.
Технології вирощування огірка і лагенарії вимагають встановлення спеціальних опор з натягуванням між ними синтетичних сіток з розміром чарунок 150—180 мм. Здебільшого, опори виготовляють з залізобетону і використовують протягом багатьох років, щорічно замінюючи сітку. Ефективність технології вирощування огірка на опорах зростає в 2—3 рази при її поєднанні з краплинним зрошуванням.
Про високу ефективність технології вирощування огірка на опорах в поєднання з краплинним зрошуванням в умовах Закарпаття свідчать виробничі дослідження Інституту гідротехніки і меліорації УААН. Перший досвід вирощування огірка на опорах одержано бельгійськими овочівниками ще в 1964 році. Потім технологію вдосконалили в Нідерландах. Але тільки 1982 року Науково-дослідний інститут овочівництва Угорської АН розробив завершену технологію вирощування огірка на опорах з краплинним зрошуванням. Високу врожайність за такої технології одержують за рахунок використання всієї поверхні рослини, яка оптимально освітлюється з усіх боків. Вертикальне розміщення рослин дозволяє своєчасно проводити заходи захисту від хвороб і шкідників, збирати врожай. Одержана продукція чиста від забруднення землею. Вихід стандартних плодів зростає.
Опорні системи бувають дво- або однорядкові. Схема висаджування розсади або висівання насіння за однорядкової системи 250×20 см, дворядкової — за стрічковою схемою. Відстань між опорами 4—5 м. Нижній дріт встановлюють на висоті 0,1—0,15 м, середній — на 1,0—1,3 м і верхній — на висоті 1,8—2,0 м. Між верхнім та нижнім дротом через кожні 20—25 см натягують вертикальні дроти, або навішують пластмасову сітку (нетлон) з чарунками 18×15 см, яку прикріплюють до горизонтальних дротів. Вартість будівництва опорної системи на одному гектарі становить 12,2 тис. грн. і 10,0 тис. грн. — на проектування і будівництво системи краплинного зрошування (за цінами 2003 p.). Рядки за такої, технології направляють з півночі на південь, щоб рослини протягом усього дня добре освітлювались сонячним промінням.
Содержание главы: - Прореживание всходов и формирование густоты
- Программирование и прогнозирование урожайности овощных культур
- Получение дружных всходов
- Мульчирование
- Взрыхление междурядий
- Окучивание растений
- Установка опор
- Защита от зазимков и ветра
- Управление засоренностью
- Борьба с вредителями и болезнями
- Управление водным режимом
- Подкормка овощных культур в период вегетации
- Обогащение воздуха углекислым газом
- Опыление цветков
- Пасынкование, прищипывание и удаление цветоносов
- Регулирование роста растений биологически активными веществами
- Отбеливание и затенение продуктовых органов
| 