Below is the text of the page https://www.ugraina.org/encyclopedy/ stored 2009-08-11 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

UGRAINA.org

[/] Новини Статтi Монографії Енциклопедія Уґраїна Енциклопедія 30.07.2009 ВААСЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ (Vaasan yliopisto) Фінський виш у м. Вааса. Один з наймолодших в країні. Чотири факультети: підприємництва, гум. наук, суспільствознавства, технологій. 425 прац., з яких викладачів 180, проф. - 44. Кільк. студ. - біля 5000 чол. З 1998 ректором ун-ту є проф. комп'ютерних технологій Матті Якобсон. Викладання фін. та англ. мовою. Велика кількість іноземних студентів (35 країн). Ще... Детальніше... Новини 11.08.2009 В Угорщині відкрили повітряну базу НАТО 10.08.2009 У Фінляндії зростає число нелегальних мігрантів 07.08.2009 Опозиційна "Ерзянь Мастор" святкує 15-річчя 07.08.2009 Фіни допомагають молодим марійським журналістам 06.08.2009 Казанським правозахисникам помстилися за марійців? 06.08.2009 Ерзяни та мокшани не хочуть ставати "мордвою" 04.08.2009 Кремль встановив рекорд викачування фіно-угорських нафти і газу 04.08.2009 Ленобласть ліквідує вепські школи 03.08.2009 Фіно-угри РФ можуть без віз їздити в Естонію 03.08.2009 Керівник Марій Ел може втратити посаду через кризу Всі новини Уґраїна Збільшити карту Архів Як слуги народу топтали дітей України “Керована демократія” чи диктатура Бжезинський: Росія - молодший брат Партнери сайту: Енциклопедія А Б В Ґ Г Д Е Є Ж З И І Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я ААВ Евальд (Evald Aav) Естонський композитор, хоровий диригент. Нар.06.03.1900. - Пом.21.03.1939. Учень А.Каппа. Автор першої національної опери "Вікінги" (Vikerlased, 1928), яку написав по закінченню консерваторії. Створив симфонічну поему "Життя" (1935). Ще... ААВІК Йоганнес (Johannes Aavik) Естонський мовознавець, реформатор та стандартизатор естонської мови. Нар.08.12.1880, о-в Сааремаа (Естонія). - Пом.18.03.1973 (Стокгольм, Щвеція). Псевдонім - Й.Рандвере (J.Randvere). Соратник Густава Суйте, засновника літературної орг-ції "Молода Естонія". Ще... ААЛТО Алвар Гуґо Генрік Фінський архітектор та дизайнер. Нар. 03.02.1898, Куортане (Фінляндія). - Пом. 11.05.1976, Гельсінкі. Засновник фінської дизайнерської школи. Модернізував фінську сакральну архітектуру. Улюблені праці - проектування бібліотек (Війпурі, Карелія). Президент Союзу фінських архітекторів (1943-1958). Президент Академії Фінляндії (1963-1968). Ще... ААЛТОНЕН Аймо Активіст комуністичного руху Фінляндії, голова КПФ. Нар. 10.12.1906, Парайнен. — Пом. 21.09.1987, Гельсінкі. З 1923 брав участь у лівацьких організаціях, зокрема сталіністських. Член Компартії Фінляндії (КПФ) з 1927. За підозрою у зв'язках із розвідкою СССР ув'язнений (1935-44). Після звільнення - член Політбюро Виконкому КПФ, голова КПФ 1944—45, 1948-66. Депутат сейму 1945. Ще... ААЛТОНЕН Вяйне Валдемар Фінський скульптор-монументаліст, медальєр, теятральний художник. Нар.08.03.1894, м.Марттіла (Фінляндія). - Пом.30.05.1966, Гельсінкі. Навчався у м.Турку, Франції, Італії. Автор пам'ятника А.Ківі (1939) та фінським переселенцям у США. Працював з бронзою, мармуром, гранітом, керамікою. Відвідував Мерянію (м.Москва). У м.Турку створено музей А., де зібрано велику колекцію сучасного мистецтва. Ще... ААМУН КОЙТТО (Aamun Koitto) "Ранкова зоря" (укр.). Настаріший православний журнал Карелії, заснований у ХІХ ст. Видавався карельською та фінською мовою. Засновник - священик Сергій Окулов, м.Сортавала. ААРНЕ Антті Аматус (Antti Amatus Aarne) Фінський фольклорист. Нар. 05.12.1867, м.Порі (Фінляндія). - Пом. 05.02.1925, м. Гельсінкі. Запровадив світовий індекс сюжетів казок, заснований на аналізі географічно-історичного контексту (т.зв. Фінська школа). Листування з укр.фольклористом В.Гнатюком. Професор Гельсінкського університету (1922). Ще... АБЕЗЬ Політичний концентраційний табір НКВД СССР у системі ІнтЛАГ, Республіка Комі. Створено в 1930-их рр. на правому березі р.Уса, де будувалася залізнична лінія "Москва-Воркута". В А. закатовано 900 українців, зокрема Володимир Ваврик, посол Іван Фещенко-Чопівський, о.Григорій Лакота, Олексій Каленчук, о.Микола Топорівський, д-р Сергій Наклович, тощо. Цвинтар в'язнів "Севжелдорлаг", "Воркутлаг", "Ухтпечлаг", "Интлаг", "Минлаг". Українські могили впорядковано львівським тов-вом "Пошук". Ще... АБРАМОВ Кузьма Ерзянський поет, письменник та лінгвист. Нар. 12.11.1914 у с.Стариє Наймани Большеберезніковського району Республіки Мордовія (Ерзянь Мастор). Учасник Другої Світової війни (поранений під м.Глухів, Україна). Військовополонений німецького табору "Ляндвассер" (1942-1945, м.Нюрнберг). Автор історичних романів, трилогії "Найман" (1957-1964) та "Степан Ерзя" (1980), драматичних творів. Перекладав Тараса Шевченка - твори "Заповіт", "Чого мені тяжко, чого мені нудно", "Ой чого ти почорніло", тощо. Стаття про Абрамова в УЛЕ. Під редакцію А. вийшов грунтовний тлумачний словник ерзянської мови "Валонь ёвтнема валкс". Національність - ерзя. Ще... АБРАМОВ Мікуль Вепський поет, журналіст, кіноактор. Нар. 24.01.1961 у с.Ладв (Ladv [Ладва]), Подпорозький р-н Ленінградської обл. (Вепсляндія). Батьки - вепси. Активіст вепського національного руху. Мешкає у столиці Республіки Карелія м.Петроскої (Північна Вепсляндія). Три поетичні книжки (1994, 1999, 2005). Перекладач вепською мовою творів Т.Шевченка, В.Висоцького, В.Шекспіра. Редактор газети Kodima. Ще... АБРАМОВА Марія Вепська поетеса. Нар. 1932. Живе у селі Ладв (Ленінградська обл.). Один твір перекладено естонською мовою і вміщено в Антології фіно-угорської поезії "Тепла ніч" (Таллінн, 2006). Мати вепського поета-клясика Мікуля Абрамова. АВАКУМ Петров протопоп Протоієрей РПЦ. Нар. 1620. Діяч ерзянського релігійного руху. Один з засновників фіно-руського старообрядництва, письменник. Національність - ерзя. АВДЄЄВА Аґапія Матінка Аліпія. Юродива стариця, яка жила у Києві після Другої Світової війни. Нар.1910 в Ерзянь Мастор. - Пом.30.10.1988 у м.Київ (Україна). Національність - ерзянка. Шанована серед православних людей. УПЦ МП готує канонізацію А. Ще... АВДЮШКО Віктор Актор кіно СССР, чоловік естонської кіноакторки Лійни Орлової. Нар. 11.01.1925, м. Москва, РФ. - Пом. 19.11.1975, там само. Ролі у 55 кінострічках. Батько провідної актриси Великоруського теятру Естонії Марії Авдюшко. АВДЮШКО Марія Естонська актриса, фотомодель. Нар. 1968. Дочка кіноакторки Лійни Орлової та кінозірки СССР Вітора Авдюшка. Закінчила Талліннську консерваторію. Ще... Стор.: 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 »» Про проект | Думки | Відгуки | Лінки | Архів Статті 26.07.2009 40 військовополонених Карпатської України удостоїлися в Угорщині меморіяльної дошки На місці угорського військового концтабору "Вор'юлопош" (1939-1944) відкрили меморіяльну дошку на честь солдатів Карпатської України, які утримувалися тут 70 років тому. На самій дошці українською і угорською мовами викарбувано: "На цьому місці у 1939 році знаходився накопичувальний табір, у якому утримувались патріоти Карпатської України. Пам'ятаємо". До акції долучилися поляки та євреї, співплемінники яких теж побували у Вор'юлопош. 22.07.2009 Ерзяни вимагають від Кремля автономії. Не замало? Конгрес ерзянського народу – Ерзянь Інекужо – вперше висунув вимогу створення національної автономії Ерзя народу. Саме по собі рішення зборів у Луга Ян Ош (великоруською - місто "Лукоянов") для ерзянського народу може бути історичним. Якщо за ним слідуватимуть конкретні політичні кроки. В іншому разі – це лише заява, яку проігнорують і свої, і чужі. Автор: АК 20.07.2009 Лариса Скрипникова видала книжку "Моя Карелія, моя Україна" Міжнародний інститут освіти, культури та зв’язків з діяспорою (МІОК) провів презентацію книжки Лариси Скрипникової «Моя Карелія, моя Україна». Її видали на честь 15-річчя карельського Товариства української культури - одного з найефективніших в Російській Федерації. На його рахунку - зведенння монументу на честь убитих українців в урочищі Сандармох та видання однойменної книжки-монографії. 20.07.2009 Наш в Республіці Комі - просто співає Офіціоз Організації українських націоналістів (мельниківців) - газета "Українське Слово" - розповіла про співучого мешканця Республіки Комі - Семена Васильовича Верниченка. Ось уже 20 років він співає у військовому оркестрі Сиктивкарського гарнізону армії Російської Федерації. У його репертуарі - нейтральні українські пісні, до яких звикли громадяни путінської Росії ще за совєцьких часів. 20.07.2009 Офіційна російська олжа Перед приїздом європейського ревізора-мовника у МЗС РФ заявили: “Українська мова вивчається в ліцеї Нового Уренгоя, у містах Ханти-Мансійську, Уфі, Нижньокамську, Казані, Омську, Оренбурзі, Єкатеринбурзі, Владивостоку, Сиктивкарі, Сочі, Сургуті, Нижньовартовську, Тобольську, а також в Білгородській, Воронезькій та Самарській областях”. Представники української діяспори спростували цю інформацію. В більшості з перелічених міст і регіонів - українська мова не викладається взагалі. В інших - частково, хіба як факультатив. Про це - в докладній статті, розміщеній Прес-службою Об’єднання українців Росії в київській газеті "Слова Просвіти". Думка Дмитро Павличко: за українську школу в РФ виганяють з роботи 20.07.2009 / 22:25 Нещодавно я побував з нашим Президентом у Казахстані. Українці просять: побудуйте нам в Астані українську школу. Там є дві державні україномовні школи, я був там, але це - лише маленькі клітинки. Президент правильно сказав - дайте список батьків, список дітей, і ми побудуємо. А то було таке, що будували, а дітей для навчання нема. У Росії, наприклад, українці часто бояться бути українцями і не віддають своїх дітей до українських шкіл, бо виженуть завтра з роботи. Газета "Українська думка" Всі думки Відгуки ЛЕЛЯ СВАРГА (ДОНЕЦЬК) 2009.07.30 / 11:13 Чудовий ресурс! Дякую! Читаю та посміхаюся:) Стільки позитиву! Дивлячись на людей, що вигадал такий ресурс і втілили у життя - вірю в добре майбуття України-Руси! Дякую від усього серця та всій Донеччини! З вашого дозволу опублікую на своєму ресурсі "Правий Портал Донеччини" http://ppd.org.ua посилання та невеличку рекламу вашого ресурсу. Всі відгуки Наша кнопка Отримати html-код