Below is the text of the page https://slonyk.com/blog/1907.html stored 2009-07-16 by archive.org.ua. The original page over time could change. View as original html

із щоденника: про щоденник... / Блог им. Nevydymka / Рожевий Сло

 Логін: Пароль: Зареєструватись [http://slonyk.com/registration/] нове автори про проект стара версія Нові коментарі ↓ Neogilizm → Блог им. PawlikDoc / Кульки спогадів 12 kasanok → Мистецькі фото / фігури 2 zeromancer → Блог им. zeromancer / самовполювання відьми 4 Hiboplut → Житомир / Диптих навеянный Житомиром 10 zeromancer → Блог им. zeromancer / Ніч, Голос і Човен 2 Darina → Мистецькі фото / Don’t Stop #2 1 anatolkukula → Мистецькі фото / Spirit #2 5 homno → Блог им. homno / Друг(ч.І-ІІ) 10 ValeryVolkovsky → Блог им. Nevermind / Історія однієї простої історії. Авторскоє. 2 Darina → Блог им. Tpocik / Усе... Кінець... 2 Darina → Блог им. Tpocik / Думки у кожного свої... 4 Nevermind → Блог им. PawlikDoc / Між небом і землею 33 alex_dik → Поезія / нічні львівські брєдні 2 PawlikDoc → Блог им. Tpocik / А ти живеш... 1 Nevermind → Мистецькі фото / —— 9 Darina → Мистецькі фото / looking through the skin 9 Darina → Картини/ілюстрації / харківський модерн 2 FedunYasia → Мистецькі фото / Напівтінь напівсвітла 7 Usetobo → Поезія / Щастя 7 Usetobo → Житомир / мій сольний виступ 6 » всі надходження Andy Docумент Usetobo ad diakovych google kabi.net ultimate truth ВІРШ Вано Крюґер Года Михайло Гєник Гєричь Дощ Закохана у Небо Кабінет Колиба Любов Моя Душа... Очман ПОЛЕЖАКА Паперова сутінь Поезія Рожевий Слоник Сидячи на підвіконні... Т-М Тарас Малкович Тумаєва аморальність атональність алогічність арт-порно блоги верлібр весна вірші гіпертекст-поема дженна дум-дум думки життя зима ковальчук кохання критика кукулізми кіяшко люди лірика література мак мультфільм гагарін ніч осінь павлікідинахуй подкаст почуття проза рейтинг роздуми світлини merron_querra семенчук слем слова сонце старе фото фотоDoc хм хоку ч/б і т.д. Популярні блоги ↓ Рейтинг Поезія 35.64 Мистецькі фото 25.94 Житомир 24.06 Проза 17.01 Картини/ілюстрації 13.67 СЛЕМ 11.40 Пригоди Зеленої Білочки 9.71 Кіно/фільми 8.84 Флуд 6.99 Книжки 6.79 Мистецькі чутки 5.24 Музика 5.05 Афіша 3.87 Переклади 3.75 Публіцистика 3.48 Драматургія, театр 3.37 Робота сайту 3.32 Критика 2.75 Відео-арт 2.23 Подкаст 1.52 » всі блоги Всі +24 Колективні +10 Персональні +14 TOP Хороші Нові +14 Погані Блог им. Nevydymka → із щоденника: про щоденник... Він любив Весну. Таку теплу і сонячну. Він ніколи не любив дощ, він був занадто холодним для нього. Коли надворі ішов дощ, він сидів у теплій кімнаті і ніяк не міг зрозуміти чому вона стоїть там… А вона любила Осінь, таку мелодійну і сумну, таку душевну, що могла довго плакати. Так, їй подобалось слухати плач Осені, одягати куртку і просто гуляти містом. Чому? Тому що… Її звали Крапля, Його звали Промінь… Її звали Осінь. Його звали Весняний… Вона стояла на перехресті намагалась перестребнути таку глибоку і холодну калюжу.Не те, що б вона не любила калюж. Це із ввічливості до перехожих, принаймі сьогодні. В її руках було безліч паперів. Вони випали у неї з рук. Вітер розвіяв їх по місту. 01.12.2007:«Ти не знаєш як мені зараз холодно. Ти не відчуваєш зовсім мене. Ми з тобою не створені бути тими, хто держаться за руки і літають над містом. Мої крила не витримають моєї ваги, твої очі – не втримають мого кохання. Не такі Вони і глибокі.» 04.03.2008:«О диво, я сьогодні бачила його. Такий задуманий і поважний. Такий глибокий і ніжний. Що мені завадило привітатись з ним, з таким глибоким і ніжним? Я бачила його давно. О диво, Він з моїх снів. Це з тих, коли я закривала очі і уявляла принца. Такого глибокого і ніжного.» 05.03.2008:« І як же все це почалось? Не можу повірити він привітався зі мною. Навіщо? Він напевно здогадався, що з моїх снів. Та ні, це не він. Та і погляд в нього вже не глибокий, ні, він не витримає мого кохання…» 06.03.2008.:« цікаво він відчуває як я нервуюсь, коли він проходить повз…Та що це зі мною? Він знову вітається. Сьогодні він попросив погуляти з ним. Та надворі було сонячно, не хотіла погоджуватись, ну хіба що за для нього» 10.03.2008: « Дивне відчуття: моя шкіра почала в’янути, енергії майже не стало, не люблю Сонце, а він… Він був красенем…Все ще намагався справити враження, ніби не знав, що він з моїх снів» 15.03.2008:«ги-ги, і знову побачення…Він подарував мені блакитну кульку і морозиво…Ммм…А я так хотіла дощ…висихаю….» 16.03.2008:« Нарешті дощ…Він не розуміє чому я так радію…Дощ, надворі дощ… Він пропонує перенести побачення, бо дощ… Чому ж? він не любить дощ..» 23.03.2008«Сьогодні теж дощ, і от ми вже тиждень як не бачились…Я – мокра, та така пуста. Він не дзвонить. Він пропав…» 24.03.2008:« Сьогодні дивилась сама на зорі знайшла свою, а його довго шукала. Кажуть завтра буде сонячно…» 25.03.2008.:« Прокинулась від телефонного дзвінка та пропозиції погуляти, та ні, він не любить дощ. Він не з моїх снів» 04.04.2008«Ось вже тиждень ми з ним не розмовляли. Та чому так тягне до нього, до його дивної навіженості, розумних лекцій, принципових дискусій, та тепла…А завтра – знову сонце» 05.04.2008« Якось сьогодні він зателефонував. Сказав, що кохає. Я довго мовчала, він таки не знає, що він з моїх снів.Я нічого не сказала, і не збираюсь. Він повинен знати відповідь: Я люблю дощ.» 06.04.2008« коли надворі було тепло. Він написав гарячими літерами: „Я тебе кохаю“ ці букви горіли декілька хвилин. Потім пішов дощ. Він після того довго лежав з застудою. Коли він зателефонував. Я мовчала.» 07.05.2008.«Казали він іде на поправку. Та я вже не можу без нього. Так, я сьогодні телефонувала. Він мовчав. Він любить сонце, а надворі був дощ» 08.05.2008« сьогодні краплі дощу на заборах створювали його імя, як шкода, що Сонце їх обпекло, і він цього так і не побачив.» 01.06.2008«Літо. Він набирається сили.Я щось слабну.» 01.07.2008« Цей дощ був такий теплий….ммм…знову мокра. Сьогодні ми з ним розмовляли… Нарешті ми – разом…Ги-ги, він сказав, що я з його снів» 01.08.2008« коли я прокинулась він був поруч. Мабуть, це і є кохання. Коли він з моїх снів, а я з його» 31.08.2008« Сьогодні останній день літа. Яке ж воно було хороше…» 05.10.2008« Осінь…він рідко зявляється. Він часто хворіє. Він мовчить. Мабуть, мені краще з ним не бачитись. Я гуляю біля нашого улюбленого дерева. Та його — нема» 14.02.2009« Зима. Його нема. Я замерзаю. Я ще досі шукаю його погляд на нашому місці, та його там нема. „ 16.04.2009“ Весна. Він дзвонить щодня. Та от дощу вже нема. Я сохну. Прогнози погоди не втішні. Я висихаю. Я повинна сьогодні спалити листи, бо якщо він їх прочитає, то здогадається, що я його люблю, а це не так. Він через мене страждає. Давно вже не було весни без дощу, сьогодні все зміниться, я обіцяю. І знову сльози. Знову дощ. Я ламаю його прогнози. Він має бути щасливим» Вітер розносить шматочки паперу із її щоденника по холодному місту. Вона намагається запалити вогонь, щоб спалити себе. Промінь не чує цього. Він далеко. Він відчуває біль. Він відчуває дощ. Він зачіплюється через останній листок її щоденника. На його очах зявляються сльози. Він перетворюється в дощ. Вона горить. Вона перетворюється в Сонце…Тепер вони двоє у вічному літі… Весняний промінь , осіння капля , щоденник 2 15 травня 2009, 02:51 Nevydymka  Вставка зображення Файл: Посилання: Вирівнювання: нема зліва справа Опис: коментарі(4): Nevermind 15 травня 2009, 21:28 # 0 початок і середина твору сподобались, але кінець якийсь негармонійний. + дуже ріже очі «держаться з а руки». краще триматися… і друге: я нервую — це значить нервувати когось. краще сказати я нервуюсь Nevydymka 15 травня 2009, 23:13 # 0 дякую…блін, в мене з кінцем твору скрізь якось не вяжеться....(( дякую за комент… а за помилки — намагатимусь, але я не знаю, де тут редагувати текст… Nevermind 15 травня 2009, 23:17 # 0 натисни на маленький гайковий ключ)) старайся, куди ж без цього)) Nevydymka 16 травня 2009, 03:38 # 0 дякую) Тільки зареєстровані користувачі можуть залишати коментарі. Авторизуйтесь , будь ласка, або зареєструйтесь , якщо Ви не зареєстровані. © Сайт створено студією Kukula-Vision та спільнотою © 2003 - 2009 | Рожевий Слоник ;