21 березня 2007 року




Антикризова коаліція та сформований нею Уряд, усвідомлюючи в повній мірі взяту на себе відповідальність перед народом України, невідкладно розпочали роботу з ліквідації кризових явищ в економіці та соціальній сфері.

Системні проблеми, які стали перед коаліційним Урядом, ви можете бачити на слайді. Зупинюсь на головному.

Вибори на початку року , прийняття попереднім Урядом економічно необґрунтованих популістських рішень, збільшення вартості імпортованого газу негативно позначились на динаміці економічних та бюджетних показників.

За І півріччя 2006 р. збитки суб’єктів господарювання зросли в 1,5 раза (порівняно з аналогічним періодом 2005 року). Знизилась інвестиційна активність.

Погіршувалась цінова ситуація на ринку нафти та нафтопродуктів.

Протягом 2005-2006 року спостерігалось суттєве зростання цін на хліб, яке посилилось з неконтрольованим вивозом зерна. В кінці жнив (збирання врожаю) ці тенденції набуло різкого зростання. До того ж прогнозувався неконтрольований вивіз фуражного та продовольчого зерна. Тому Урядом було прийнято рішення щодо ліцензування та квотування вивозу зерна.

Незбалансованість експортно-імпортної політики, несприятлива зовнішньоекономічна кон’юнктура та погіршення стосунків з основними зовнішньоторговельними партнерами призвели до зниження динаміки експорту.

Загострилась проблема протиправного поглинання та захоплення підприємств. Більш того, виявилось, що до рейдерських схем були залучені державні та судові органи.

До середини року показники економічного розвитку сповільнились і суттєво відставали від врахованих при складанні бюджету 2006 року.

Фінансування бюджету здійснювалось в ручному режимі, до того ж основні видатки були сплановані на ІІІ – ІУ квартали. План надходжень по ряду податків - не виконувався, передбачені у бюджеті соціальні видатки - не забезпечувались відповідними надходженнями.

Вичерпувався річний обсяг видатків на пенсії „силовикам”, регіони зверталися за допомогою про недостатність коштів на допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, дітям-інвалідам, ряду інших виплат найбільш незахищеним верствам населення.

В місцевих бюджетах створювався суттєвий дефіцит коштів на заробітну плату та оплату комунальних послуг.

Це стало наслідком підвищення вартості електроенергії та газу, рішення про яке було прийнято ще попереднім Урядом 30 березня (відразу після виборів). Більш того, зберігалась невизначеність щодо цін на імпортований природний газ на друге півріччя 2006 року та на 2007 рік.

Сім місяців держава жила за кошти від продажу „Криворіжсталі”, але й від них до середини року майже нічого не залишилось. Про це яскраво свідчать наступні цифри: залишки коштів загального фонду держбюджету на ЄКР зменшились із 12,6 млрд. грн. - на початок 2006 року до 1,4 млрд. грн. – на 3 серпня.

Не фінансувалося близько 60 бюджетних програм, переважно соціального спрямування.

Поточний дефіцит зростав, заплановані в бюджеті зовнішні та внутрішні запозичення не здійснювались.

Через недоліки процедур державних закупівель, обумовлені прийняттям у 2005 році Закону «Про закупівлю товарів, робіт та послуг за державні кошти», розкрадались бюджетні кошти та гальмувалось проведення тендерів.

Для виправлення ситуації Урядом невідкладно була розроблена та реалізована Програма заходів з подолання кризових явищ в економіці та соціальній сфері. Це, до відома опозиції, яка стверджує нібито наш Уряд працює без програми.

З перших днів роботи новий Уряд взяв курс на підвищення добробуту населення через прискорене зростання економіки.

Результати 2006 року доводять правильність вибраного Урядом шляху.

Відновлено макроекономічну стабільність та тенденції економічного зростання.

Фактично за 2006 рік темп приросту ВВП склав 7,1%, значне його прискорення відбулося у другій половині року.

Приріст промислового виробництва склав 6,2%. Лідерами промислового зростання стали галузі, що підтримують інвестиційну діяльність та високі технології.

Довідково: найбільшого приросту досягнуто в авіаційній промисловості (16 відсотків). Істотно зросло виробництво спецпродукції, радіоелектронного обладнання, авіадвигунів, космічних апаратів. У суднобудуванні темпи приросту обсягу виробництва становили 14,4 відсотка, побудовано і передано замовникам 28 суден і плавзасобів. Підвищилися темпи приросту обсягу виробництва всіх видів паливно-енергетичних ресурсів. Видобуток природного газу збільшився на 0,9 відсотка, нафти – на 5,6%, вугілля – 2,1 відсотка.

Вперше за роки незалежності за підсумками 2006 року обсяг виробництва перевищив рівень 1990 року (100,8%).

Нагадаю, що доморощені експерти та міжнародні фінансові організації прогнозували нам сповільнення економічного зростання до 2-3% та обвал цін.

Фактично, вперше за останні чотири роки ринок продовольства функціонував в умовах низької інфляції.

Довідково: за 2006 рік ціни на товари та послуги зросли на 11,6 відсотка і були спричинені збільшенням вартості енергоносіїв (по продовольчих товарах - 3,5 відс., по непродовольчих товарах – 2,5 відс.).

Третій місяць поспіль інфляція менша за 1%. Для зимового періоду — це безпрецедентно.

Сьогодні деякі політики заявляють, що статистика недостовірна. Для тих, хто не розуміє таких речей, поясню, що доля житлово-комунальних послуг в споживчому кошику для розрахунку індексу споживчих цін складає 7,2 відсотка.

Підвищення споживчих цін у січні-лютому п. р. на 1,1% було обумовлене, передусім, продовженням зростання цін на житло та комунальні послуги (на 16,0-9,8%). Однак дефляція на продукти харчування та окремі види послуг частково нівелювала вплив цих факторів.

Починаючи із серпня, покращились фінансові результати діяльності суб’єктів господарювання. Якщо за 6 місяців 2006 р. сума прибутку, отриманого вітчизняними підприємствами, була на 526 млн. грн. нижча аналогічного показника 2005 року, то на кінець 2006 р. – зросла на 12,9 млрд. гривень.

Накопичення збитків нерентабельних підприємств зменшилося з 41,2 відсотка - за 7 місяців до 25 відсотків –за 2006 рік.

Темпи приросту доходів громадян значно перевищили динаміку виробництва валового внутрішнього продукту: середньомісячна заробітна плата зросла на 29 відсотків, сукупний реальний дохід, одержаний домашніми господарствами, збільшився на 16,1 відсотка, реальна заробітна плата – на 18,3 відсотка.

У 2006 році було частково вирівняно диспропорцію, що виникла у 2005 році, коли підвищення номінального рівня мінімальної заробітної плати значно перевищувало реальні темпи зростання середньомісячної заробітної плати та реального ВВП. Це призвело до гальмування темпів економічного розвитку, а в окремі періоди – до спаду.

Завдяки вжитим заходам у 2006 році Уряд виконав усі свої зобов’язання з виплати пенсій.

Середня пенсія протягом 2006 року зросла на 17,5 відс. (на 71 грн.), в той час, як розмір мінімальної – на 4,6 відсотка.

Довідково: середня пенсія зросла з 406,8 грн. – на 1 січня 2006 р. до 477,8 грн. – на 1 січня 2007 року.

Значно зросла кількість громадян, розмір пенсій яких перевищує прожитковий мінімум. Більш детально показано на слайді.

Довідково: протягом 2006 року в 2,4 раза збільшилась чисельність пенсіонерів, які отримують пенсії від 401 до 1000 грн. (із 3,2 млн. осіб до 7,7 млн. осіб).

Якщо на початок минулого року 75 відс. пенсіонерів отримували щомісячно менше 400 грн., то на кінець року їх чисельність зменшилась вдвічі (до 39 відсотків).


Створено умови для пожвавлення інвестиційних процесів.

Інвестиції в основний капітал зросли на 16,1 відсотка (за січень-вересень). Досягнуто як мінімум двократного перевищення темпів приросту інвестицій над темпами приросту ВВП.

З точки зору економічної науки, це одна з важливих передумов підтримання високих темпів економічного зростання на стратегічну перспективу.

Більше ніж удвічі зросла кількість придбаних промисловими підприємствами нових технологій.

Збільшення приватних та державних інвестиційних ресурсів на будівництво житла та доріг сприяло стрімкому розвитку будівництва - на 9,8 відсотка до аналогічного періоду попереднього року.

Експорт та імпорт товарів

Пріоритетним завданням для Уряду стало усунення негативного сальдо торгівлі накопиченого попередниками.

У ІІ половині 2006 року поступово збільшувався темп приросту експорту товарів – з 4,7 відсотка за 7 місяців до 12,1 відсотка- за рік або в 2,6 раза. В той час, як приріст імпорту змінився несуттєво.

Уряд і надалі буде проводити активну зовнішньоекономічну політику з підтримки вітчизняного експорту та розвитку імпортозаміщуючого виробництва, що дозволить покращити зовнішньоторгівельний баланс України.

Враховуючи позитивні тенденції розвитку економіки, за підтримки депутатського корпусу в листопаді 2006 року були внесені ініційовані Урядом зміни до закону про бюджет та збільшено план доходів на 1,7 млрд. гривень.

Вони були направлені на ліквідацію бюджетних дірок, які виникли внаслідок прийняття економічно необґрунтованих рішень.

Основні з них ви бачите на слайді.

За 2006 рік планові показники ДОХОДІВ перевиконані. Уряд вжив дієвих заходів для недопущення перетоку отриманих прибутків у тіньову економіку.

Доходи державного бюджету у 2006 році порівняно з 2005 роком зросли на 27відсотків.

Річні планові показники доходів державного бюджету виконані на 104,7% (проти 99,3% - у 2005 році), загального фонду – на 104,2% (у 2005 році – на 101,1%).

Загалом у 2006 р. понад план до загального фонду державного бюджету надійшло - 4,1 млрд. гривень.

Саме ці ресурси вже у поточному році будуть направлені на підвищення зарплат, пенсій та соціальних виплат відповідно до змін до бюджету, прийнятих Верховною Радою України на минулому тижні.

Стовідсотково у 2006 році профінансовано: чорнобильські соціальні програми; компенсація заощаджень населення; пенсійне забезпечення військовослужбовців; придбання медикаментів, перев'язувальних матеріалів, продуктів харчування, протезно-ортопедичних виробів; будівництво житла для військовослужбовців та інші заходи.

В повному обсязі профінансовано підвищення заробітної плати в бюджетній сфері.

Місцеві бюджети отримали на 2,8 млрд. грн. більше від річного розрахункового показника Мінфіну. Їм перераховано 8 млрд. грн. субвенцій соціального спрямування або 100% фактичних зобов'язань місцевих бюджетів. Це на чверть більше, ніж в 2005 році.

Стовідсотково профінансовано виплату допомоги сім'ям з дітьми, малозабезпеченим сім'ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам та тимчасової державної допомоги дітям. З метою недопущення накопичення заборгованості по таких державних допомога у другому півріччі було збільшено видатки на 625 млн. гривень.

Ще у серпні 2006 року Уряд прийняв рішення про економію бюджетних ресурсів та їх раціональне використання. Вивільнені кошти спрямовувалися на оплату комунальних послуг та енергоносіїв у зв’язку з підвищенням тарифів та інші першочергові заходи.

Забезпечена економія бюджетних коштів:

- завдяки переходу від системи виділення асигнувань до погашення зобов’язань розпорядників бюджетних коштів;

- з обслуговування державного боргу;

- резервного фонду (у зв'язку з відсутністю рішень про розподіл).

Стовідсотково фінансуючи заплановані видатки, ми збільшили кошти на рахунках казначейства із 1,4 млрд. грн. – на 3 серпня 2006 року до 10,6 – на 1 січня 2007 року.

У рекордно короткі терміни ми розпочали роботу із забезпечення фінансування дефіциту бюджету.

За підсумками року до загального фонду залучено 1,6 млрд. грн. - на внутрішньому та 9,6 млрд. грн. - на зовнішньому ринках капіталів, що компенсувало недонадходження від приватизації державного майна.

Завдяки перевиконанню плану доходів та економії видатків ФАКТИЧНИЙ ДЕФІЦИТ за підсумками року значно НИЖЧИЙ, ніж передбачалось при затвердженні бюджету.

Довідково: на 1 січня 2007 року дефіцит державного бюджету становив 3,8 млрд. грн. або 0,7% ВВП при плановому 13,2 млрд. грн. або 2,6% ВВП.

Варто також відмітити, що протягом другого півріччя провідні рейтингові агентства покращили оцінку України.

Серед останніх: 16 січня 2007 року міжнародне рейтингове агентство Rating and Investment Information (Японія) підвищило рейтинг боргових зобов’язань України до рівня „ВВ”.

25 січня 2007 року Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) ухвалила рішення про переведення України до п’ятої групи експортних кредитних ризиків.

Це відкриває нові перспективи для зменшення вартості іноземних інвестиційних проектів в Україну, зниження вартості зовнішніх кредитних ресурсів та збільшення термінів запозичень.

Переведення у вищу групу ризиків також дозволить підвищити можливість отримання експортних кредитів вітчизняними підприємствами та розширить можливості експорту.

Уряд забезпечив збереження ціни на імпортований природний газ до кінця 2006 року та встановлення її вартості на більш низькому рівні, ніж для інших європейських держав на 2007 рік.

Таким чином реалістична бюджетна політика у другій половині 2006 та на 2007 рік дозволила пом'якшити тарифний шок для українських громадян.

По-перше, 2,6 млрд. гривень буде спрямовано на компенсацію різниці між цінами закупівлі імпортованого природного газу та його реалізації підприємствам комунальної теплоенергетики.

По-друге, в 3 рази збільшено видатки на надання пільг та субсидій населенню на житлово–комунальні послуги (в порівнянні з 2005 роком).

По-третє, Урядом значно спрощено систему оформлення субсидій.

Четверте, сім’ї, що складаються тільки з пенсіонерів та непрацездатних осіб, будуть сплачувати за житлово-комунальні послуги не більше 15 відсотків їх сукупного доходу.

Урядом також вжито заходів щодо підвищення рівня оплати праці, соціальних виплат та пенсій.

Аналізуючи дії Уряду у зв’язку з підвищенням місцевими органами влади тарифів та цін на житлово-комунальні послуги, мимоволі виникає питання, чи все можливе зробив наш Уряд, щоб пом’якшити населенню підвищення тарифів?

Скажу відверто. Це можливо було б зробити, якщо б Уряд на той час мав у розпорядженні необхідний фінансовий ресурс.

А я вам доповів, в якій фінансовій кризі знаходилась країна.

З іншого боку, знаючи, що підвищення цін неминуче, попередній Уряд повинен був би сконцентрувати ресурси, наприклад, від приватизації «Криворіжсталі» для компенсації населенню.

Однак цього не було зроблено.

Тому докори нашому Уряду в цій частині не тільки лицемірні і цинічні, а й не мають під собою жодного підґрунтя.

З метою стабілізації цінової ситуації на ринку нафти та нафтопродуктів 21 серпня цього року підписано Меморандум про партнерство з нафтотрейдерами, який забезпечив зниження цін на бензин та дизельне паливо. Протягом всього періоду на цьому ринку утримується стабільна цінова ситуація.

Були створені необхідні запаси енергоносіїв для стабільної роботи народного господарства взимку.

На 2007 рік закладені реальні запобіжні заходи, спрямовані на посилення захисту населення в умовах підвищення вартості житлово-комунальних послуг.

Розпочата предметна робота з протидії рейдерству. Постановою Уряду створена відповідна Міжвідомча комісія. ЇЇ робота спрямована, з одного боку, на вдосконалення правового поля щодо безумовного захисту прав власності, з іншого боку – на послідовне втілення практичних рішень, які прийматиме комісія щодо конкретних ситуацій.

З метою нейтралізації системних недоліків створено Міжвідомчу комісію із вдосконалення державних закупівель. Вона почала роботу з минулого тижня.

Уряд активно працював над прискоренням вступу України до Світової організації торгівлі. В тісній співпраці Уряду з Верховною Радою України була сформована вся необхідна законодавча база. За останні 5 місяців було прийнято 20 законів.

До середини літа ми очікуємо отримати остаточне рішення щодо набуття Україною членства у СОТ.

Прийнято збалансований державний бюджет на 2007 рік, у якому збільшення соціальних витрат поєднується із започаткуванням нових програм розвитку та запровадженням сучасних фінансових інструментів.

Реалізація Антикризової програми дозволила стабілізувати економічну ситуацію в державі, створити необхідну базу для початку радикальних економічних реформ.

Уряд усвідомлює, що за такий короткий час неможливо ліквідувати проблеми, які накопичувались роками. Разом з тим вимоги до міністерств, відомств та регіонів є і будуть надалі високими.


На роботі регіонів зупинюсь детальніше.

Надзвичайно велику увагу місцеві органи влади повинні приділяти формуванню сприятливого підприємницького середовища. Воно є джерелом залучення інвестицій, наповнення бюджету, зменшення безробіття, збільшення добробуту громадян. Що ж ми маємо?

За підсумками 2006 року прибуток рентабельних підприємств зріс на 16,5% проти 2005 року. Краще, ніж в попередньому році, спрацювали прибуткові підприємства 17 регіонів.

Разом з тим, в 10 областях сума прибутків за 2006 рік не досягла навіть рівня 2005 року.

Скоротились прибутки суб’єктів господарювання в Івано-Франківській області - на 21,4%, Чернігівській - на 16,4%, Херсонській - на 16,4%, Дніпропетровській - на 7,5%, Одеській - на 7,1%, Київській - на 6,4%, Донецькій та АР Крим - на 5%, Тернопільській - на 3,8%, Полтавській - на 1,6%.

Куди дивляться губернатори, регіональні управління економіки?

Ще гірша ситуація зі збитковими підприємствами.

Лише в 5 регіонах у 2006 році підприємства отримали меншу суму збитків, ніж за попередній рік.

Довідково: це - Рівненська область (на 31,8%), Чернівецька (на 8,5%), Сумська (на 5,2%), Черкаська (на 4,7%) та Хмельницька (на 2,3%).

Решта регіонів збитки приростили. Найбільший приріст відбувся у Закарпатській області – в 1,9 раза, Чернігівській – в 1,7 раза, Харківській – в 1,6 раза, Одеській – в 1,5 раза, Волинській, Запорізькій областях та м. Києві – в 1,4 раза.

Ось яскрава характеристика підприємницького клімату в областях.

Шановні губернатори повинні враховувати: крім того, що ці підприємства жодної копійки не сплачують до бюджету, нерідко вони стають інструментом заниження податкових зобов’язань інших платників податків та джерелом накопичення боргів із заробітної плати.

Якщо в цілому протягом 2006 року заборгованість із виплати заробітної плати зменшилася на 16 відсотків, то 6 регіонів допустили її приріст: у Харківській – в 1,7 раза, Миколаївській – в 1,4 раза, Кіровоградській – в 1,3 раза, м. Києві – на 13,1%.

В основному, погіршення було спричинено зростанням заборгованості на економічно активних підприємствах.

Хочу підкреслити: найбільшими темпами погашалася заборгованість у другій половині року, у першу чергу внаслідок прискорення економічного зростання та відновлення приросту фінансових ресурсів підприємств.

Довідково: за цей період заборгованість на економічно активних підприємствах скоротилася майже наполовину. Кількість працівників, яким своєчасно не виплачено заробітну плату, зменшилася протягом року більш, ніж на половину (на 55,4 відсотка).

Однак ситуацію кардинально не змінено.

Водночас загострилася проблема заборгованості із сплати внесків до Пенсійного фонду України, яка протягом 2006 року збільшилася на 20 відсотків і досягла близько 1,5 млрд. гривень. Цей борг скоротився лише у п’яти регіонах.

Звертаю увагу керівників Луганської, Дніпропетровської, Львівської, Харківської, Миколаївської областей та Автономної Республіки Крим.

Завтра відбудеться цільова нарада з цього питання. Попереджаю про персональну відповідальність за ліквідацію негативних явищ.

Особливої гостроти набула проблема у сфері житлово-комунальних послуг.

Кризова ситуація у цій галузі є результатом, з одного боку, неефективної діяльності підприємств та неплатежів споживачів, з іншого - тарифної політики, що проводилася на місцях.

На жаль, тарифи з економічної категорії перетворилися на елемент політичних ігор.

Довідково: зростання граничної ціни природного газу у 3,3 раза призвело до підвищення з початку опалювального сезону 2006/2007 року тарифів на послуги теплопостачання в середньому удвічі. За 2006 рік в цілому по Україні тарифи на опалення зросли у 2,1 раза, на гаряче водопостачання – у 2 рази, холодне водопостачання – 1,5 раза, водовідведення – у 1,6 раза, утримання житла – 1,5 раза.

Стрімкий та не прозорий перегляд тарифів на житлово-комунальні послуги та бурхлива агітаційна діяльність опозиційних сил призвели до того, що рівень їх оплати зменшився зі 100 відсотків - на 1 жовтня до 90,6% - за підсумками року. Куди дивляться губернатори?

В грудні 2006 р. відбулося різке падіння рівня розрахунків - до 91,4 відсотка. Найнижчим такий показник був у м. Києві, Луганській, Дніпропетровській та Херсонській областях (45,5 – 76 відсотків).

Протягом 2006 року заборгованість населення за житлово-комунальні послуги зросла на 17,9% (на 1,1 млрд. грн.), жоден регіон не зменшив заборгованість. Найзначніше збільшення відбулося у Київській – на 33,5%, Чернігівській – 32,6%, Одеській – 31,6% та Рівненській – 31,2% областях.

Водночас продовжують мати місце порушення порядків формування та застосування тарифів.

Перевірка економічного обґрунтування тарифів на житлово-комунальні послуги засвідчила, що 40% із перевірених Держцінінспекцією підприємств (1040) допустили порушення.

Наприклад, при формуванні тарифів на послуги водопостачання перевищено граничний рівень втрат води в мережах (30%) [1]

Зокрема, в місті Ізюм він складає 49 відс., Люботині – 38,1 відс., Лозовій – 36,37 відс. (Харківська область), Ужгороді - 33,5 відс., Краматорську (Донецька область) - 35,2 відс. , м. Феодосії (АР Крим) – 35 відс., Полтаві - 34,5 відсотків.

У Дніпропетровській, Одеській, Сумській областях не затверджені норми витрат палива та електричної енергії, нормативи втрат води та заходи по їх зменшенню.

Тарифи різняться у десятки разів, продовжується негативна практика перехресного субсидування, не виконується програма встановлення приладів обліку.

З метою недопущення негативних тенденцій Урядом проведена робота з удосконалення механізму формування і затвердження тарифів. Це дозволить забезпечити прозорість і зрозумілість для кожного громадянина структури вартості послуг.

З ініціативи парламентської коаліції та за підтримки Кабінету Міністрів 14 березня ц. р. Верховною Радою прийнято у першому читанні проект Закону України щодо формування та затвердження тарифів на житлово-комунальні послуги.

Уряд буде посилювати вимоги до економічної обґрунтуваності тарифів, не допускаючи перекладання проблем галузі на населення та загострення соціальної напруги.


Економіка України потребує значних інвестиційних вкладень.

У минулому році для вирішення невідкладних соціальних проблем регіонів також було передбачено субвенції капітального спрямування.

Більше 1 мільярда гривень у 2006 році було передбачено на соціально-економічний розвиток регіонів, упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у житлово-комунальному господарстві, виконання інвестиційних проектів. Здавалося, це кошти на найболючіші напрямки, які повинні вкладатися до копійки.

Однак із стовідсотково профінансованої субвенції освоєно 95,7 відсотка, решту повернуто до бюджету.

Довідково: повністю освоїли кошти субвенції лише в Миколаївській, Полтавській, Рівненській, Чернігівській та Чернівецькій областях.

Серед „передовиків” - м. Київ, яке з 55,9 млн. грн. не змогло використати 9,1 млн. грн. Інші регіони, які незадовільно освоїли кошти цієї субвенції, ви бачите на слайді.

На 94,2 відсотка використана субвенція на будівництво газопроводів 21 регіон не зумів освоїти субвенцію в повному обсязі та повернув до бюджету 26,3 млн. гривень.

Довідково: повністю використані кошти у Житомирській, Закарпатській, Полтавській, Черкаській, Чернівецькій та Чернігівській областях.

Найгірше освоєння субвенції допущено Київською міською держадміністрацією: з 25 млн. гривень повернуто до державного бюджету близько 14 млн. грн. (56 відсотків).

Така ситуація є результатом відсутності системного бачення перспектив розвитку регіонів.

В Державному бюджеті України на 2007 рік Уряд передбачив значне збільшення фінансової допомоги регіонам: місцевим бюджетам буде надано 45 субвенцій на загальну суму понад 23 млрд. гривень, 27 із них - капітального характеру.

Перед органами місцевої виконавчої влади поставлено серйозне завдання по забезпеченню цільового та ефективного використання цих коштів.

Більшість з перерахованих проблем мають глибинний характер, вони зумовлені недоліками у роботі органів виконавчої влади, бездіяльністю, непрофесіоналізмом, низьким рівнем виконавської дисципліни окремих посадових осіб.

Уряд і надалі буде жорстко вимагати виконання поставлених завдань.

Ми завершуємо підготовку середньострокової Програми діяльності Кабінету Міністрів України до 2011 року. Наша мета - рішуче реформування всіх сфер суспільного життя, перехід до цілеспрямованої державної політики, орієнтованої на відновлення високих темпів економічного зростання, забезпечення макроекономічної стабільності з метою підвищення життєвих стандартів українського народу.

До кінця цього місяця ми розпочнемо широке обговорення цієї програми з політичними партіями, представниками вітчизняної науки, іноземними фахівцями, неурядовими організаціями, громадськістю.

Які завдання ставить перед собою Уряд.

Перше - забезпечення позитивної динаміки економічного зростання та розбудова потужної конкурентоспроможної економіки.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- проведення структурних реформ в основних галузях і сферах діяльності;

- впровадження інноваційно-інвестиційної моделі розвитку;

Враховуючи сприятливу кон’юнктуру на світових ринках металу, хімічних добрив та інших товарів традиційного вітчизняного експорту, необхідно використати фінансові можливості для модернізації та запровадження енергозберігаючих технологій.

- формування сприятливого інвестиційного клімату в Україні та відновлення інвестиційної активності суб’єктів господарювання;

- розширення ринків збуту вітчизняної продукції та захист інтересів національних виробників на зовнішньому ринку;

- підвищення конкурентоспроможності вітчизняних підприємств;



Необхідно звернути особливу увагу на розвиток підприємств легкої та переробної промисловості. Ми повинні наситити вітчизняний ринок вітчизняними товарами.

- підвищення ефективності управління об’єктами державної власності;

- забезпечення формування прозорого і чіткого механізму взаємодії органів державної влади та суб’єктів підприємницької діяльності;

- забезпечення реального гарантування державою
недоторканності прав власності, захисту прав та рівності перед законом усіх суб’єктів господарювання.


Друге завдання – це запровадження системи довгострокового планування як на державному так і на регіональному рівнях.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- запровадження довгострокового планування
регіонального розвитку;

- забезпечення комплексного розвитку регіонів на основі поєднання державних і регіональних соціально-економічних програм;

- підвищення прогнозованості залучення коштів на реалізацію життєво необхідних соціальних та інвестиційних проектів.


Третє завдання – це забезпечення збалансованості та стійкості бюджетної системи.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- утримання обсягу перерозподілу державного бюджету через ВВП та дефіциту бюджету на оптимальному рівні;

- збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів;

- внесення змін до Бюджетного кодексу України в частині застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі, удосконалення процедур розгляду, прийняття та виконання закону про Державний бюджет України, посилення контролю за дотриманням бюджетного законодавства;

- завершення розробки Концепції реформування місцевих бюджетів;

- зниження диспропорції у ресурсній базі місцевих бюджетів та створення додаткових умов і стимулів для динамічного розвитку регіонів.


Четверте завдання – це підвищення результативності, ефективності та прозорості використання бюджетних коштів.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- посилення відповідальності розпорядників бюджетних коштів за досягнення встановлених цілей;

- концентрація капітальних видатків лише на виконання пріоритетних інвестиційних програм.

Пріоритетними напрямками концентрації бюджетних ресурсів у державних програмах є:

- реформа житлово-комунального господарства та впровадження енергоефективних технологій;

- модернізація і реконструкція протягом 5-10 років атомної і теплової енергетики;

- покращення транспортної інфраструктури;

- відновлення крупнотоварного виробництва в сільському господарств,

- посилення боротьби з корупцією.


П’яте завдання – це покращення добробуту громадян та підвищення соціальних стандартів.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- підготовка «Державної програми підвищення соціальних стандартів на 2008-2011 роки»;

- збільшення доходів населення та подолання бідності;

- запровадження дієвого механізму соціального захисту малозабезпечених верств населення в умовах підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги;

- посилення цільової спрямованості соціальних програм та визначення етапності цієї роботи;

- приріст заробітної плати в тісній ув’язці з економічним розвитком та продуктивністю праці;

- погашення заборгованості з виплати заробітної плати;

- підвищення рівня пенсійного забезпечення громадян, продовження реалізації наступних етапів пенсійної реформи;

- підвищення якості надання освітніх послуг;

- підвищення якості та доступності медичного обслуговування населення, забезпечення розвитку системи охорони здоров'я з орієнтацією на запобігання захворюванням, популяризація здорового способу життя;

- розвиток фізичної культури та спорту, відродження культури та духовності, збереження культурної спадщини.


Шосте завдання – це перехід від фіскальної до стимулюючої функції податкової системи.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- впровадження Концепції реформування податкової системи;

- завершення роботи над Податковим кодексом.


Сьоме завдання – це забезпечення енергетичної безпеки держави.

Для реалізації цієї мети передбачається:

- зниження енергоємності ВВП;

- впровадження енергозберігаючих технологій;

- покращення дисципліни розрахунків за спожиті житлово-комунальні послуги та паливно-енергетичні ресурси;

- поліпшення фінансового становища підприємств житлово-комунального господарства, їх технічного переоснащення;

- створення умов для надійного та якісного постачання енергетичних ресурсів, в тому числі за рахунок збільшення обсягів власного видобутку та диверсифікація джерел та маршрутів постачання природного газу та нафти;

- розвиток альтернативної енергетики.

Ми вважаємо, що навколо вирішення цих завдань повинна об’єднатися економічна та політична еліта України. Тут дійсно є поле для конструктивного діалогу.

Побудова соціально-орієнтованої ринкової економіки передбачає поєднання постійного підвищення добробуту кожного громадянина та становлення в Україні конкурентоспроможної економіки, яка б посідала гідне місце в глобальних економічних процесах.

Поєднання цілей підтримки макроекономічної стабільності, економічного зростання та соціальної відповідальності влади – головні напрями стратегії економічної політики.

Ми сподіваємось, що Президент України очолить процес економічних реформ.

Дякую за увагу!

Прес-служба Мінфіну