25.02.08

Empty spaces

Автор:Tanjeta Розділ: Література неформата в 23:52 за Луцьким часом

Empty spaces
What we are looking for?
Abandoned places
I guess we know the score…

…Рахунок… Сьогодні виграла смерть чи життя? Годину тому я співала ці рядки і не знала, що сьогодні смерть скоса подивиться на мене і своїм поглядом подарує натхнення.
…Біля дороги стояли зіваки. Чому? – я не знаю. Вони ж всі бояться померти, чому ж тоді спостерігають? Чи насолоджуються життям? Мабуть, хоча би кожен другий задумався, чого таки вартує кожна секунда того вечора. А може, їм просто цікавий хід минулих подій; це просто чергова історія, про що можна буде потім потрандіти по телефону зі знайомими, або з сусідами. Їм нудно жити, а тут пригода, нехай і чужа. Але ж є можливість відчути себе слідчим, висуваючи ті чи інші версії, звинувачуючи то водія таксі, або ж іншого автомобіля. Кому історія, кому трагедія, кому щастя, а кому і звичайна робота… Працівник швидкої скоріше за все був би не проти допити ту філіжанку запашної кави; службовець дорожньої патрульної служби лише кілька хвилин тому дізнався, що у нього народився син; а той, що лежить на дорозі поспішав до коханої. І в якийсь момент усе пішло не так.
далі »

7 коментарі

22.02.08

((( Три мене)))

Автор:Chana Розділ: Література неформата в 16:26 за Луцьким часом

Нещодавно я записала вислів у свій майбутній словник термінів:” емоційна фригідність”. Нічого нового, просто сподобався. І все ж я думала, як можна жити з таким діагнозом допоки…саме не потрапила під його вплив.
Все. Все - це все, інших варіантів бути не може. Це кінець, це фінал, це енд і так далі на всіх мовах нашої галактики.
далі »

2 коментарі

12.02.08

*Депресивність* та *творчість*

Автор:Chana Розділ: Література неформата в 18:21 за Луцьким часом

Загальновідомо , що коли в людини депресія і їй наплювати на все і на всіх приходить натхнення. Воно виливається потоком з душі через всі отвори нашого тіла, а ми спішимо підставляти кружки, каністри і відра, щоб бодай жодна капля „геніального ” нектару не пролилась на землю. Сидимо, строчимо божевільні речі, а потім самі в шоці від того, що натворили. Але як зв’язано перше з другим??? Якимись нитками, дротами , канатами? далі »

6 коментарі

Кохання по законам “Сюра”

Автор:Chana Розділ: Література неформата в 18:17 за Луцьким часом

„ Я кохаю Галу більше, ніж батька, ніж матір, ніж Пікассо. І навіть більше, ніж гроші”
Сальвадор Далі

Одного разу, коли в нього був приступ сміху, біля його дому зупинилась машина. Звідти вийшов вже знаменитий тоді письменник Поль Елюар зі своєю дружиною Галою. Спочатку її злякала боязкість і худоба цього невідомого художника, але вже після кількох зустрічей вона сказала йому : „ Малыш, мы больше не расстанемся”.
Ця непримітна жінка , яка завоювала серце генія мала російські корені. Народилась вона в 1894 році в сім”ї російських дворян. Після смерті батька родина відправила хвору дівчину на відпочинок в Швйцарію. Там, в санаторії Олена Дьяконівна (справжнє ім”я) познайомилась з майбутнім чоловіком, Полем Елюаром. Але їм не судилося прожити щасливе життя і навіть 12 років шлюбу і спільна дочка не допомогли. Вона хотіла не нудного існування, а бурхливого океану почутів.

далі »

3 коментарі

08.02.08

*Голоси в моїй голові*

Автор:Chana Розділ: Література неформата в 18:44 за Луцьким часом

А голоси все наростали,
клубились, грюкали, кричали,
ламали руки і віття,
кидали в вогнище шмаття.
Кричали, били, танцювали,
Як біснуваті, ртуть ковтали,
а потім – кинулася Я
у вогнище свого буття.
І там зустріла мене тиша.
І чорна тінь ,як провідниця.
Веди, провидице, веди!
Накрий своїм теплом води!
Та тиша, видно, все ж німа.
Не має органів життя.
Реінкарнації –запізно.
І тінь моя уже залізна.

10 коментарі

05.02.08

Настрій дня

Автор:Chana Розділ: Література неформата в 22:21 за Луцьким часом

Так хочеться інколи почистити все в своїй голові. Повикидати зайве ,як із захаращених шухляд, де зберігаються речі кільканадцятої давності. Розділити на купки: ось це мої бажання, це проблеми, а це вона- єдина і неповторна . Ні не любов – Мрія. І так добре, що серед усього цього хламу вона все ще на першому місці. „Ти на першому місці” – так би заспівала Крихітка Цахес. Класна вона. І Мрія і Крихітка.
далі »

1 коментар

***

Автор:Chana Розділ: Література неформата, Театрали в 22:19 за Луцьким часом

Входить сумна в передпокій,
Повільно скидає одяг.
В очах її – вічний спокій,
А тіло – холодний протяг.
І руки її безсилі,
Ковтають повітря губи,
Неначе тісто змісили
Солодку хвилину згуби.
Все буде, як завжди тихо:
І ванна, і лезо, і морок.
Хтось тихо зайдеться сміхом –
Т и ш а с т а є т о б о ю.

2 коментарі