Загальні відомості про Сумську область
| |
| Тимчасово виконуючий обов'язки голови облдержадміністрації |
Лаврик Микола Іванович |
| Адміністративно-територіальний поділ |
Сумська область створена 10 сiчня 1939 року. До неї ввiйшли 12 районiв Харкiвської, 17 районiв Чернiгiвської та 2 райони Полтавської областей. Нині в складi області 18 районiв, 15 мiст, із них 7 - обласного підпорядкування, 20 селищ мiського типу, 384 сiльради, 1500 сiльських населених пунктiв. Найбільші міста - Суми, Конотоп, Шостка, Охтирка. |
| Кордони |
Сумська область розташована в пiвнiчно-схiднiй частинi України. На пiвночi та сходi вона межує з Брянською, Курською, Бєлгородською областями Росiї, на пiвднi та пiвденному сходi - з Полтавською i Харкiвською, на заходi - з Чернiгiвською областями України. |
| Загальна площа |
23,8 тис. кв. км. Із заходу на схід область простяглася на 170 км, із півночі на південь – на 200 км. |
| Населення області |
1 млн. 200 тис. чоловік |
| Економіка регіону |
У структурі промислового виробництва регіону найбільшу питому вагу мають машинобудування, паливна, харчова, хімічна і нафтохімічна промисловості. У структурі виробництва товарів народного споживання частка продовольчих товарів становить 76%. Провідні підприємства: ВАТ "СНВО ім. М.В.Фрунзе", ВАТ "Сумихімпром", "Насосенергомаш", НГВУ "Охтирканафтогаз", шоколадна фабрика "Крафт Фудз Україна", ВАТ "Шосткинський молококомбінат", ВАТ "Охтирський сир комбінат". Підприємства області здійснюють зовнішньоторговельні операції з 87 країнами світу.
Сумщина є також аграрним регіоном. Пріоритетним в рослинництві області є виробництво продовольчого зерна, цукрових буряків, ріпаку, соняшнику, льону, картоплі. Тваринницька галузь спеціалізується на молочному, м'ясному виробництві, свинарстві та птахівництві. Виробництво валової сільськогосподарської продукції у 2007 році було майже на 10% більше, ніж торік. За цим показником Сумщина посідає третє місце в Україні. |
| Освіта |
Найбільш авторитетні вищі навчальні заклади – Сумський державний університет, Сумський державний педагогічний університет ім. А.С.Макаренка, Сумський національний аграрний університет, Українська академія банківської справи Національного банку України, Глухівський державний педагогічний університет. |
| Культура і традиції |
В області нараховується біля 1,5 тис пам’яток історії, 700 археології, понад 100 пам’ятників монументального мистецтва і 373 пам’ятки архітектури. На Сумщині є чудові садово – паркові архітектурні ансамблі (Суми, Хотінь, Кияниця, Куянівка, Бочечки, Волокитино). Збереглися монастирські ансамблі (Молченський, Сафроніївський, Глинський, Троїцький).
Нині на Сумщині діють два історико-культурних заповідники: з 1986 року- Путивльський та з 1994 - Глухівський. Перлиною Сумщини є стародавній Путивль, в центрі якого знаходиться дитинець літописного міста – "Городок" з залишками найдавнішої кам’яної споруди краю – церкви початку ХІІІ ст. З Путивля починав свій похід проти половців герой шедевра не лише давньоруської, а й світової літератури "Слова о полку Ігоревім".
Край дав вітчизняній і світовій культурі багато видатних талантів в галузі науки, культури, мистецтва. Поміж них – письменники і поети Яків Щоголів, Пантелеймон Куліш, Павло Грабовський, Олександр Олесь, Микола Хвильовий, Остап Вишня, Платон Воронько, Іван Багряний; художники Григорій Стеценко, Григорій Нарбут, Федір і Василь Кричевські, Микола Мурашко; скульптор Іван Кавалерідзе; співак Борис Гмиря; мовознавець Олександр Потебня; фізик Абрам Йоффе; історик Олександр Лазаревський та багато інших, чиїми іменами пишається Україна. |
| Історія краю |
Заселення території сучасної Сумщини розпочалося приблизно 15 тис. рокiв тому. Починаючи з перших столiть до н.е., вся територія сучасної Сумської області входила до складу земель, на яких проживали раннi слов'янськi племена. В VII-X ст. територію сучасної Сумщини населяло слов'янське плем'я сiверян. На територiї областi вiдомо понад 80 давньоруських городищ, поселень, могильникiв. Крiм невеликих поселень, iснували й великi мiста, про якi розповiдають давньоруськi лiтописи: Ромни, Вир, В'яхань, Путивль, Попаш, Глухiв, Зартий.
Глухів – одне з найстаріших міст України, що веде свою історію з 1152 року. Це колишня столиця Гетьманської України, резиденція гетьманів І. Скоропадського, Д Апостола, К.Розумовського, батьківщина видатних діячів світової й української музичної культури М.Березовського і Д.Бортнянського. Саме в Глухові була відкрита перша в Україні музична школа.
Відчути велич і славу України можна на Полі битви між козацькими військами на чолі з Іваном Виговським і царською армією 1659 року біля с. Соснівка на Конотопщині, в якiй українська армiя перемогла російську. А відчути дух Батьківщини останнього кошового Запорізької січі Петра Калнишевського та побачити відтворену церкву Святої Трійці можна в с. Пустовійтівці Роменського району.
Сумщина стала базою масового партизанського руху. Саме Путивль став колискою партизанського руху під керівництвом Сидора Ковпака у період Великої Вітчизняної війни. Тiльки в пiвнiчних районах областi було створено 35 партизанських загонiв.
Воювали сумчани i в Українськiй повстанськiй армiї: переважна бiльшiсть потрапляла до УПА. Одним iз лiдерiв Органiзацiї українських нацiоналiстiв був син поета О.Олеся Олег Ольжич, страчений фашистами в 1944 роцi. |
| Природа та екологія |
Область розташована в межах двох фізико-географічних зон – Полісся та Лісостепу.
У гідрологічному відношенні Сумська область розташована в басейні р. Дніпра, її площа розподіляється між басейнами річок Десни (45,5%), Сули (18,6%), Псла (23,4%) і Ворскли (12,5%). Площі, зайняті водними об’єктами, складають 92,8 тис. га (3,9% території області) в т.ч. під річками та струмками 7,8 тис. га, штучними водоймами – 17,1 тис. га, болотами - 61,2 тис. га. На території області 2231 водоймище та 537 озер. Річкова мережа області помірно розвинута, середня густота її становить 0,2-0,3 км/км2. Десна, Сейм, Псел, Ворскла – транзитні ріки, вони беруть початок у прикордонних районах Росії і до нас приходять уже досить потужними потоками.
В області зареєстровано 294 родовища по 21 виду корисних копалин. Мінерально-сировинна база складається з паливно-енергетичної сировини (нафта, газ, конденсат, торф), з мінеральної будівельної сировини, сапропелю, прісних підземних вод та ін. Крім того, надра області вміщують такі корисні копалини, як фосфорити, керамзитову сировину, опоки, скляні піски, мінеральні води. Підприємствами різних форм власності розробляється 82 родовища, в тому числі: нафти, газу, конденсату - 39; цегельної сировини - 22; піску – 9; крейди – 4; води – 7; кварцитів – 1.
Ліси займають 444,9 тис. га, або 19% загальної площі області (середня по Україні – 15,6%), переважно хвойні та твердолистяні насадження. Приріст деревини складає близько 4 м3/га в рік. Щорічно постійними лісокористувачами заготовляється близько 900 тис. м3 деревини (59,4% від її приросту). У 2007 р. в області створено 2650 га лісових культур, в т.ч. 864 га нових лісів.
Загальна площа наданих в користування мисливських угідь становить 2053,8 тис. га. З них 85,3% (1750,9 тис. га) знаходиться в користуванні організацій Українського товариства мисливців та рибалок, 9,6% (197,2 тис. га) - підприємств обласного управління лісового та мисливського господарства, 5,1% (105,7 тис. га) - інших користувачів. Тваринний світ Сумщини досить різноманітний. Науковцями визначено понад 370 видів хребетних, 60 з яких - ссавці, 260 видів птахів, 7 видів плазунів, 11 видів земноводних, 38 видів риб. Представники мисливської фауни налічують 23 види.
Станом на 01.01.2008 в області створено 230 заповідних територій і об'єктів загальною площею 159088,28 га, що становить 6,7% від території області. На них охороняються популяції понад 60 видів рослин і 90 видів тварин, занесених до Червоної Книги України, а також, велика кількість видів, занесених до Списку рідкісних видів тварин і рослин області, й численні рослинні угруповання, занесені до Зеленої книги України.
Природно-заповідний фонд Сумщини налічує 9 категорій територій і об’єктів з одинадцяти, прийнятих на Україні. Серед заповідних об’єктів є: один національний природний парк "Деснянсько-Старогутський", філія Українського степового природного заповідника "Михайлівська цілина", 10 заказників загальнодержавного значення та 6 об’єктів загальнодержавного значення інших категорій. Серед об’єктів місцевого значення: 1 регіональний ландшафтний парк, 77 заказників, 84 пам’ятки природи, 19 парків-пам’яток садово-паркового мистецтва, 2 ботанічні сади, 2 дендропарки, 27 заповідних урочищ.
|
|